Справа № 2/1519/83/12
Провадження №2/1519/4769/12
19 квітня 2012 року Малиновський районний суд м. Одеси
у складі головуючого: судді Бобуйка І.А.
при секретарі -Гресько О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку й моральної шкоди, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в якій просив суд стягнути з відповідача на його користь компенсацію матеріальної шкоди в розмірі 13 949,52 грн., відшкодування моральної шкоди в розмірі 8 000 грн., витрати на сплату експертизи в розмірі 400 грн. та витрати на сплату штрафмайданчику 1010 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на такі обставини. 02.12.2011 року о 23:30 на вул. Гайдара, позивач рухався у напрямку від вул. 25-ї Чапаївської дивізії у бік вул. Малиновського на автомобілі НОМЕР_1, на перехресті вулиць Гайдара -Ген. Петрова, позивач побачив автомобіль НОМЕР_2, який виконував розворот. Оскільки, у позивача горів зелений сигнал світлофору відповідач по правилам дорожнього руху повинен був його пропустити. Коли автомобілі сторін порівнялись, відповідач не пропустив автомобіль позивача та почав рухатись, в результаті чого виникло ДТП, та автомобілі отримали механічні пошкодження. Позивач керував автомобілем на підставі довіреності. Відповідно до заключення експертизи № 238/11 від 10.12.2011 р. сума заподіяного матеріального збитку власнику автомобіля «KIA SEPHIA»становить 13 949,52 грн. Також, позивач сплатив за автотоварознавчий висновок - 400 грн., послуги штрафмайданчику - 1010 грн. Крім того, позивач вказує, що йому було нанесено моральну шкоду, яка виразилась в тому, що його автомобіль пошкоджено, він не може на ньому пересуватися, що призвело до нервового зриву, порушенням звичного руху життя, погіршенню здоров'я, у зв'язку з чим він оцінює моральну шкоду у розмірі 8000 грн.
Позивач у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, про що надав суду заяву та просив розглядати справу без його особистої участі, у разі нез'явлення відповідача у судове засідання не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідач у судове засідання не з'явився, сповіщався належним чином, причини неявки суду не повідомив. Суд відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України у зв'язку з неявкою відповідача, враховуючи відсутність заперечень від позивача, ухвалив слухати справу в порядку заочного розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази стосовно ДТП, яке сталося 02.12.2011 р. між сторонами по справі, відсутні докази про встановлену вину відповідача, відсутні докази про належність автомобіля позивачу.
Тому, висновок № 238/11 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля марки «KIA SEPHIA», власник ОСОБА_4, державний номер НОМЕР_1, 1999 р.в., яким сума матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля станом на 10.12.2011 р. складає 13 949,52 грн. суд не може прийняти до уваги тому, що не встановлені ані вина відповідача, ані сторони ДТП.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Відповідно до змісту ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода,завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" питання про відповідальність за шкоду, заподіяну (внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки) самим джерелам підвищеної небезпеки кожного із їх володільців перед іншим з них, вирішується за правилами ст. 440 ЦК: шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого -відшкодовується винним; при наявності лише вини володільця, якому заподіяна шкода, вона йому не відшкодовується; при наявності вини обох володільців -розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного; при відсутності вини володільців у взаємному заподіянні шкоди -жоден з них не має права на відшкодування.
В зв'язку з чим вина ОСОБА_2 судом не встановлена, тому позивач не має права на її відшкодування.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Тому, позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, витрати по оплаті висновку автотоварознавчого дослідження та витрати на сплату штрафмайданчику не можуть бути задоволенні.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, в порядку ч. 4 ст. 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача, вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Керуючись ст. ст. 16, 23, 1166, 1167, 1188 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 169, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, СУД -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку й моральної шкоди, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди -відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.