05 серпня 2008 р.
№ 2-8/12527-2007
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивачів
- не з'явилися,
відповідача
- Подружко В.М.,
третіх осіб
- ОСОБА_1.,
прокуратури
- не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
ОСОБА_1. та Ялтинської міської ради
на постанову
від 15.05.2008 Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі
№2-8/12527-2007
за позовом
Заступника прокурора м.Ялти в інтересах держави в особі Міністерства будівельної політики, архітектури і житлово-комунального господарства АР Крим та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим
до (треті особи
Ялтинської міської ради - ОСОБА_1. , ОСОБА_2.)
про
визнання недійсними рішень від 30.05.2007 №453 та від 12.06.2007 №709
Рішенням господарського суду АР Крим від 04.03.2008 (суддя Чумаченко С.А.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.05.2008 (судді: Заплава Л.М., Дугаренко О.В., Лисенко В.А.), позов задоволено -на підставі ст.39 Земельного кодексу України та ч.1 ст.10 Закону України "Про планування та забудову територій" визнано недійсними рішення Ялтинської міської ради №435 від 30.05.2007 "Про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтовною площею 0,0650 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: м.Ялта, вул.Войкова, в районі дому №12, на землях Ялтинської міської ради»та рішення Ялтинської міської ради №709 від 12.06.2007 «Про внесення змін в рішення Ялтинської міської ради №453 «Про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтовною площею 0,0650га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: м. Ялта, вул. Войкова, в районі дому №12, на землях Ялтинської міської ради»у зв'язку з уточненням паспортних даних заявника»
Громадянка ОСОБА_1. та Ялтинська міська рада в поданих касаційних скаргах просять рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.58 Конституції України ст.ст.38,40,41,42 Земельного кодексу України, ст.31 Закону України "Про планування та забудову територій" та ст.ст.34,43,80 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, скаржники вважають, що в порушення ст.58 Конституції України суди застосували постанову Ради міністрів АР Крим від 09.10.2007 №618 "Про затвердження проекту коригування генерального плану Великої Ялти", який на момент прийняття оспорюваних рішень Ялтинської міськради не існував.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників відповідача і третьої особи, дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, а оскаржувані рішення та постанова - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду АР Крим з наступних підстав.
Залишаючи без змін первісне рішення про задоволення позову апеляційний господарський суд виходив з того, що оспорюваними рішеннями Ялтинської міської ради в порушення вимог ст.39 Земельного кодексу України та ч.1 ст.10 Закону України "Про планування і забудову територій" було надано ОСОБА_1. дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки під індивідуальну забудову, що не передбачено Генеральним планом Великої Ялти, затвердженим постановою РМ АР Крим від 09.10.2007 №618.
Проте, колегія не може погодитися з висновками судів про наявність підстав для задоволення позову за результатами розгляду даного спору по суті з огляду на таке.
Як встановлено судом, рішенням 10-ї сесії 5-го скликання Ялтинської міської ради №435 від 30.05.2007 «Про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтовною площею 0,0650 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: м. Ялта, вул. Войкова, в районі дому №12, на землях Ялтинської міської ради» вирішено надати дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою по відводу ділянки орієнтовною площею 0,0650 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: м.Ялта, вул. Войкова, в районі дому №12 з послідуючою передачею у власність, на землях Ялтинської міської ради.
Рішенням 10-ї сесії 5-го скликання Ялтинської міське ради №709 від 12.06.2007 «Про внесення змін в рішення №453, 10-ї сесії 5-го скликання Ялтинське міської ради «Про надання дозволу ОСОБА_2 розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтовною площею 0,0650 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: м.Ялта, вул. Войкова, в районі дому №1 на землях Ялтинської міської ради»у зв'язку з уточненням паспортних даних заявника вирішено внести зміни у вищевказане рішення, а саме: викласти його в наступній редакції: "Надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтовною площею 0,0650 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: м.Ялта, вул. Войкова, в районі дому №12, з послідуючою передачею у власність, на землях Ялтинської міської ради".
В основу рішення про задоволення позову судом першої інстанції покладено висновок про невідповідність вказаних рішень Ялтинської міськради містобудівній документації, а саме Генеральному плану м.Ялти в редакції, затвердженій постановою Ради міністрів АР Крим від 09.10.2007 №618.
Проте, суд передчасно всупереч вимогам ст.58 Конституції України застосував зазначену постанову до спірних земельних правовідносин, надавши їй зворотну дію стосовно рішень відповідача, прийнятих у травні-червні 2007 року.
Разом з тим, судами не враховано наступне.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України "Про судоустрій України" місцеві господарські суди розглядають справи, які виникли з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Згідно ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Пунктом 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.
Аналіз вищенаведених положень Господарського процесуального кодексу України свідчить, що справа буде підвідомча господарському суду в тому випадку, коли суб'єктний склад учасників відповідає ст.1 Господарського процесуального кодексу України, а спірні правовідносини носять господарський характер.
Підставою позову прокурором в позовній заяві визначено недотримання відповідачем, як органом місцевого самоврядування, затвердженої містобудівної документації, а позивачами зазначено Міністерство будівельної політики, архітектури і житлово-комунального господарства АР Крим та Держінспекція з контролю за використанням і охороною земель АР Крим.
У зв'язку з цим не виключається наявність підстав вважати, що між вказаними органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, як суб'єктами владних повноважень, виник спір з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (житлової забудови населеного пункту), який підвідомчий адміністративним судам (п.3 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України).
Водночас зміст оспорюваних рішень від 30.05.2007 та від 12.06.2007, касаційної скарги ОСОБА_1. та наявних у справі погоджень (висновок Головного архітектора м.Ялти від 10.07.2007 №05/1151 тощо), отриманих третьою особою, в їх сукупності також переконливо свідчить про те, що між компетентними державними органами, органом місцевого самоврядування та фізичною особою -ОСОБА_1. виник спір про право останньої на подальше отримання у власність земельної ділянки з метою будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Відповідно до ст.47 Конституції України держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
Тобто не виключається наявність підстав вважати, що у даному випадку не виникли господарські відносини, оскільки правовим наслідком виконання оспорюваних рішень Ялтинської міськради може бути майбутнє надання земельної ділянки для задоволення житлових потреб громадянки ОСОБА_1., а не для проведення нею господарської (підприємницької) діяльності.
Додатковим підтвердженням відсутності у спірних відносинах за участю компетентних органів та фізичної особи господарського характеру є стаття 15 Цивільного процесуального кодексу України, згідно якої суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Разом з тим, колегія відхиляє помилкові посилання скаржників на необхідність припинення провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з поданням Держінспекцією з контролю за використанням та охороною земель в АР Крим до апеляційного суду заяви від 02.05.2008 №1538/01/01-11 про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1., оскільки по-перше, з матеріалів справи не вбачається подання зазначеним державним органом до прийняття рішення судом першої інстанції відповідної заяви про відмову від позову, а, по-друге, відповідно до ч.6 ст.29 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов та вимагати вирішення спору по суті.
Зазначеним обставинам, які безпосередньо стосуються предмета даного господарського спору, судами першої та апеляційної інстанції всупереч вимогам ст.43 Господарського процесуального кодексу України не надано ретельної правової оцінки, а згідно імперативних вимог ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти наявні у справі докази.
Зважаючи на вищенаведене, касаційна інстанція на підставі ч.2 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам справи, в зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування інших обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Оскільки суди попередніх інстанцій не врахували наведених вище обставин і розглянули даний спір по суті, колегія дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішення і постанови та передачі справи на новий розгляд до господарського суду АР Крим.
У зв'язку з цим касаційна інстанція вважає за необхідне на підставі ст.11112 ГПК України доручити суду першої інстанції при новому розгляді справи врахувати вимоги ст.80 ГПК України та вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для припинення позовного провадження у даній справі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційні скарги ОСОБА_1. та Ялтинської міської ради задовольнити частково.
Рішення господарського суду АР Крим від 04.03.2008 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.05.2008 у справі №2-8/12527-2007 скасувати з передачею справи на новий розгляд до господарського суду АР Крим.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун