Справа № 2а/1770/980/2012
27 квітня 2012 року 09год. 35хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Анікушина В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Больбіна С.С.,
відповідача: представник Мартинович Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненський автоцентр "Камаз"
до Державна податкова інспекція у Рівненському районі Державної податкової адміністрації України
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та надав пояснення, які співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві.
Представник відповідача надав суду письмові заперечення в яких позовні вимоги заперечував.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «КАМАЗ» є юридичною особою та є платником податків і зборів, в тому числі податку на прибуток підприємств.
25.10.2011 відповідачем здійснена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, за результатами якої складений акт № 696/90/15-150/05791685.
Згідно з висновками акта перевірки встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 52697грн., у зв'язку з порушенням вимог пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
Вказані висновки акта мотивовано тим, що у позивача у податковій декларації на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року у рядку 08 - "об'єм оподаткування" зазначене від'ємне значення - 52697грн.
На думку перевіряючих, позивач помилково, під час формування податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, включив до рядка 06.6 - «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» загальну суму від'ємного значення 1 кварталу 2011 року - 52697грн., натомість він зобов'язаний був включати лише витрати, що виникли саме у 1 кварталі 2011 року без врахування раніше понесених збитків. Внаслідок допущення такої помилки, позивачем фактично завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 52697грн. та занижено грошове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 12120грн.
На підставі акта перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 11.11.2011 №0004571550, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 52697грн. за 2 квартал 2011 року та №0004581550 від 11.11.2011р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 12120грн.
Так, податкове повідомлення-рішення про зменшення суми від'ємного значення було прийнято на підставі підпунктів 54.3, 58.1 ст.ст.54, 58 ПКУ. Відповідно до зазначеної норми закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
Суд вважає, що в даному випадку перевіркою не було достовірно встановлений факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.
Зокрема, відповідач дійшов висновку, що у зв'язку із вступом у силу розділу III ПКУ 01.04.2011 та відсутність у ньому посилання на облік у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року у відповідності до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.
Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, застосування, розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 N 334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
У пункті 22.4 Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.
Судом встановлено, що у рядку 08 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року від 10.05.2011 позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкту оподаткування - 52697грн. та у рядку 04.9 зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 90637грн.
Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Разом з тим пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Суд зазначає, що згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року від 09.08.2011р., у складі витрат рядок 04 (сума 75000грн.) позивачем зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) (рядок 06.6) у сумі 52697грн.
Заперечення відповідача про застосування під час розгляду зазначеної справи положень про зворотну дію в часі законів і інших нормативно-правових актів, в частині того, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р., суд вважає помилковим з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ розділ III «Податок на прибуток» набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях ПКУ, які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення 2 кварталу 2011 року.
Якщо приймати до уваги думку податкового органу, то включати до декларації 2 кварталу 2011 року будь які показники від'ємного значення 1 кварталу 2011 року було б неможливим.
Проте ПКУ не містить таких положень.
Також суд не приймає до уваги посилання щодо того, що при розрахунку об'єкта оподаткування за другий квартал 2011 року до складу витрат включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за наслідками I кварталу 2011 року.
У нормі пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях ПКУ законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 N 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток, а саме.
Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.
Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.
Негативні наслідки для платника податків настають саме у випадку, якщо у першому кварталі 2011 року він не задекларує повну суму від'ємного значення, у подальшому - у другому, другому і третьому, другому-четвертому кварталі він позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації 1 кварталу та перенесені до декларації другого кварталу 2011 року.
Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно вимог пункту 7.3 статті 7 ПКУ, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 ПКУ, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року».
Відповідно до пункту 4.4 статті 4 ПКУ установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
Права та обов'язки податкового органу зазначені у статтях 20, 21 ПКУ і не містять повноважень щодо звуження визначеного ПКУ об'єкту оподаткування, у тому числі щодо зменшення урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.
Із досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін, судом встановлено відсутність в діях позивача порушень норм пункту 3 підрозділу 4 розділу XX ПКУ та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року у розмірі 52697грн., в зв'язку з чим, відсутність факту завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року у розмірі 52697грн. не тягне за собою збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 12120грн.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 11.11.2011 № 0004571550 та №0004581550 є протиправними, а позовні вимоги позивача про його скасування належать до задоволення.
Відповідно до ст. 94 КАС України понесені витрати позивачем у вигляді сплати судового збору присуджуються позивачу із Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Державної податкової адміністрації України №0004571550 та №0004581550 від 11 листопада 2011 року визнати протиправними та скасувати в повному обсязі з моменту їх прийняття.
Присудити на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський автоцентр "Камаз" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 121,20 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Комшелюк Т.О.