Справа № 2а/1770/1751/2011
10 квітня 2012 року 16год. 55хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідача: представник ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ТОВ "Нафтоком ОІЛ"
до Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення
Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтоком ОІЛ» звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2010року №00005522350/0.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідачем було неправомірно виключено із складу валових витрат рядка 04.3 декларації витрати на оплату праці за період з 01.07.2007року по 30.06.2010року в розмірі 886080грн. та із складу рядка 04.4 декларації витрати на сплату сум страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування в розмірі 337091грн. у зв'язку з тим що на момент перевірки у позивача були відсутні основні фонди, намірів по придбанню основних фондів підприємство не мало, відповідно ніяких робіт з їх ремонту не могло проводити. У періоді охопленому перевіркою позивач мав трудові відносини з працівниками та здійснював виплату заробітної плати, але роботи проводились виключно у зв'язку з підготовкою та організацією виробництва (виготовлення дозвільних документів, відкачування води з кар'єру, підготовка території для розміщення орендованого обладнання та охорона території). У період 2009-2010років здійснювали роботи по переробці сировини від ЗАТ «Розовий».
В ході розгляду справи представник позивача позов підтримала, надала пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Просила позов задоволити.
Представники відповідача проти позову заперечували, в обґрунтування заперечень зазначили, що в ході перевірки було встановлено, що позивачем включено в рядок 04.3 декларацій «витрати на оплату праці» витрати на оплату праці на загальну суму 886080грн. та в рядок 04.4 декларації витрати на сплату сум страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування в розмірі 337091грн. по працівниках зайнятих на роботах, пов'язаних із ремонтом (поліпшенням) основних фондів для власних виробничих потреб позивача. Крім того, позивач завищив валові витрати рядка 04.1 в розмірі 247 602грн. в тому рахунку 3 кв. 2007року в розмірі 20595грн., за 2 кв. 2009року в сумі 34468грн., за 3кв. 2009року в сумі 77851грн., за 4кв. 2009року в сумі 39 176грн, за 2 кв. 2010року в сумі 75512грн. у зв'язку з віднесенням до валових витрат витрат на придбання товарів, не підтверджених первинними документами. Просили в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до положень ст. 55 КАС України судом за клопотанням сторін в ході розгляду справи здійснено заміну Сарненської МДПІ - відповідача у даній справі її правонаступником - Сарненською міжрайонною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача за період з 01.07.2007року по 30.06.2010року, за результатами якої складено акт від 14.12.2010року №654/23/32384883. В ході такої перевірки ревізорами відповідача встановлено, що позивач:
занизив валові витрати рядка 04.1 пов'язані з придбанням товарів на суму 732 254грн. (за 4кв. 2007року в розмірі 68954грн., 1 кв. 2008року в сумі 36740, 2кв. 2008року в сумі 224944грн., 3 кв. 2008року в сумі 172881грн., 4 кв. 2008року в сумі 224944грн. та за 1 кв.2009року в розмірі 34468грн.
завищив валові витрати рядка 04.1 в розмірі 247 602грн. в тому рахунку 3 кв. 2007року в розмірі 20595грн., за 2 кв. 2009року в сумі 34468грн., за 3кв. 2009року в сумі 77851грн., за 4кв. 2009року в сумі 39 176грн, за 2 кв. 2010року в сумі 75512грн. у зв'язку з віднесенням до валових витрат витрат на придбання товарів не підтверджених первинними документами;
завищив валові витрати рядка 04.3 витрати на оплату праці в розмірі 886 080грн.за період з 3 кв.2007року по 2кв. 2010року по працівниках зайнятих на роботах, пов'язаних із ремонтом (поліпшенням) основних фондів для власних виробничих потреб позивача;
завищив валові витрати рядок 04.4 декларації витрати на сплату сум страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування в розмірі 337091грн. по працівниках зайнятих на роботах, пов'язаних із ремонтом (поліпшенням) основних фондів для власних виробничих потреб позивача;
завищив валові витрати рядка 04.13 (інші витрати) в розмірі 3949грн. за 3 кв. 2009року у зв'язку з віднесенням до їх складу витрат послуг зв'язку, канцелярських витрат, відрядних, послуг банку та інше у зв'язку з не підтвердженням їх відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.
Обставини щодо заниження валових витрат рядка 04.1 пов'язані з придбанням товарів на суму 732 254грн., завищення валових витрат рядка 04.1 в розмірі 247 602грн., завищення валових витрат рядка 04.13 (інші витрати) в розмірі 3 949грн. позивачем не заперечується та не оскаржується, про що в матеріалах справи міститься відповідна заява. Позивач оскаржує лише обставини щодо завищення валових витрат: рядка 04.1 в розмірі 247 602грн.; рядка 04.3 витрати на оплату праці в розмірі 886 080грн; рядка 04.4 декларації витрати на сплату сум страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування в розмірі 337091грн; рядка 04.13 в розмірі 3949грн. за 3 кв. 2009року.
На підставі викладених в акті перевірки висновків щодо завищення та заниження складу валових витрат, відповідачем винесено податкове повідомлення -рішення від 29.12.2010 року №0000552350/0, котрим визначено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 114 299,30грн. (з якої 73983 грн.- основний платіж та 40316,30грн. -штрафна санкція).
Відповідно до пояснень представників відповідача сума занижених позивачем валових витрат рядка 04.1 в розмірі 732 254грн. перекриває суму завищених валових витрат рядка 04.1 в розмірі 247 602грн. та рядка 04.13 (інші витрати) в розмірі 3 949грн. При цьому представники відповідача пояснили, що сума грошового зобов'язання, обумовлена у спірному рішенні, визначена лише внаслідок встановлення обставин щодо завищення валових витрат рядка 04.3 і 04.4.
Порядок формування валових витрат у період з 01.07.2007року по 30.06.2010року визначався Законом України «Про оприбуткування прибутку підприємств».
Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.94р., (у редакції Закону України від 22.05.97р. №283/97) (із змінами та доповненнями), в частині п.п. 5.6.1 п.5.6 ст.5 визначено, що «з урахуванням норм п. 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (за текстом -працівники), які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати й інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг) згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплатну грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила обкладання прибутковим податком з громадян)».
Підпунктом 5.3.2. п.5.3 ст.5 вищевказаного Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що до складу валових витрат не включаються витрати на: «придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також: з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом. 7.9.4 цього Закону».
Відповідно до п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 вищевказаного Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що амортизації підлягають витрати на:
«...придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;
самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;
проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.
Отже враховуючи вищенаведене, до валових витрат підприємства, у відповідності до вимог п.п. 5.6.1 п.5.6 ст.5 п.п. 5.6.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відносяться витрати на оплату праці працівників, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, робота, яких не пов'язана з виготовленням основних фондів для власних виробничих потреб.
Таким чином, вищенаведений підпункт 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»містить норму щодо амортизації витрат на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні основних фондів для власних виробничих потреб та не містить відповідної норми щодо витрат на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на роботах з поліпшення основних фондів (проведення ремонту, реконструкції, модернізації).
Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств" в частині п.п. 5.7.1. п.5.7. ст.5 визначено, що до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 цієї статті, у розмірах і порядку, встановлених законом.
Відображення валових витрат підприємства, пов'язаних з нарахуванням суми страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування на витрати, які включають виплати по оплаті праці працівників, що перебувають у трудових відносинах з платником податку (зазначені п.п.5.6.1. п.5.6. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств») в Декларації з податку на прибуток, визначено Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003р. №143, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р.за №271/7592.
Отже, витрати підприємства, пов'язані з нарахуванням на заробітну плату найманим працівникам, зазначені в п.п.5.7.1 п.5.7. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", також відносяться до складу валових витрат підприємства та включають в себе наступні внески до:
Пенсійного фонду України;
Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
Фонду обов'язкового державного соціального страхування на випадок
безробіття;
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які відображають в рядку 04.4 Декларації з податку на прибуток підприємства.
Таким чином, відображення ТОВ «Нафтоком ОІЛ» в рядках 04.4 «сума страхового збору внесків до фондів державного загальнообов'язкового страхування» Декларації з податку на прибуток підприємств, витрат, пов'язаних з нарахуванням на фонд оплати праці працівників, які не зайняті на роботах по виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, проведення ремонтів, відповідає вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
До матеріалів справи, згідно клопотання (№ 3846/1 21 від 19.06.2011 р.) Сарненської МДПІ (Рокитнівське відділення) на виконання вимог суду, залучено відомості щодо завищення задекларованих ТОВ «Нафтоком ОІЛ»витрат на оплату праці за період 2007-2010 р.р. (за вхідним суду №15091/11 від 01.07.2011р.), в яких відображені посади та перелік працівників ТОВ «Нафтоком ОІЛ», витрати на оплату праці яких, податковою перевіркою не враховано у валових витратах підприємства за періоди 3-4 квартали 2007 року, 1- 4 квартали 2008 року, 1- 4 квартали 2009 року та 1-2 квартали 2010 року /т.2, а.с. 37-41/.
Проте, в поданих на дослідження вищевказаних відомостях щодо завищення задекларованих ТОВ «Нафтоком ОІЛ»витрат на оплату праці за період 2007-2010 р.р., відсутнє документальне обґрунтування не врахованих податковою перевіркою, витрат підприємства на оплату праці працівників, за періоди 3-4 квартали 2007 року, 1-4 квартали 2008 року, 1-4 квартали 2009 року та 1-2 квартали 2010 року, з посиланням на первинні документи обліку «Нафтоком ОІЛ», що не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за 3925/11205, а саме:
П. 1.7. «Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням, на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів».
П.2.3.2. «За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:
висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені -у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;...».
В матеріалах справи містяться документи бухгалтерського обліку, а саме: «Нарахування заробітної плати та відрахування на ФОП з працівників ТОВ «Нафтоком ОІЛ» за період 3-4 квартали 2007 року, 1- 4 квартали 2008 року, 1-4 квартали 2009 року та 1-2 квартали 2010 року (а.с.210-233,т. 1), в яких відображені посади та прізвища працівників, суми нарахованої заробітної плати з зазначенням видів виконаних робіт, основними видами, яких є: виготовлення дозвільної документації, охорона колії, переробка ЗАТ «Розовий», очищення території, відкачка води в кар'єрі, зарплата 2/3, облік робочого часу, перевезення людей, розчищення під'їзних колій, зварювальні роботи по переносу насосної установки, технічний нагляд, облік пального та матеріалів, оформлення поточної документації, облік продукції, обслуговування ел. установок, підготовка обладнання для виробництва, контроль та наладка техніки, підготовка території для виробництва, вирубка та вирізка кущів, монтаж конструктивних елементів ДСК, наладка окремого обладнання, тощо.
Допитані в судовому засіданні свідки -працівники позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (а.с. 13-24 т.2) кожен окремо та в цілому разом показали, що за період 3-4 квартали 2007 року, 1- 4 квартали 2008 року, 1-4 квартали 2009 року та 1-2 квартали 2010 року працівники підприємства -позивача здійснювали виготовлення дозвільної документації, охорону колії, переробку щебеневої продукції кар'єру -ЗАТ «Розовий», очищення території, відкачку води з кар'єру, перевезення людей, розчищення під'їзних колій, технічний нагляд, облік пального та матеріалів, оформлення поточної документації, облік продукції, обслуговування ел. установок, контроль та наладку техніки, вирубку та вирізку кущів на території підприємства -позивача, посередництво у торгівлі будівельними матеріалам та операції з наданню послуг по переробці щебеню, робіт пов'язаних з ремонтом, поліпшенням або створенням основних фондів не виконували.
З акту про надання гірничого відводу (а.с. 107 т.2) вбачається, що згідно рішення Рівненської обласної ради від 25.05.2007року за №322 (а.с. 108 т.2), позивачу надано гірничий відвід для промислової розробки Клесівського -ІІІ (ділянка Завіріччя) родовища гранітів площею 63,19га. Спеціальний дозвіл на користування надрами Клесівським родовищем «Завіріччя» реєстраційний №3667 виданий позивачу 31.12.2004року.
Відповідно до довідки Територіального управліня Дергірпромнагляду по Рівненській області (а.с.103 т.2) за позивачем зареєстровано гірничий відвід №41 для промислової розробки Клесівського -ІІІ (ділянка Завіріччя) родовища гранітів на термін дії спецдозволу до 31.12.2014року. Також видано дозволи на початок робіт підвищеної небезпеки: №100.08.56-14.21.0 від 05.11.2008року (вантажно-розвантажувальні роботи машин та механізмів, підіймальних споруд - автомобільного крану, тощо); №005.09.56-14.21.0 від 20.01.2009року (експлуатація електроустановок); №3345.08.30-14.11.0 (на виконання робіт підвищеної небезпеки при розробці Клесівського -ІІІ родовища гранітів) від 13.11.2008року.
Із звітів про використання води за 4 кв. 2007року, 1, 2, 3, 4 квартали 2008року, 1, 2, 3, 4 квартали 2009року (а.с.45-54 т.2), дозволу на спецводокористування від 06.12.2007року (а.с. 46 т.2), журналу обліку водоспоживання (водовідведення), розрахунку відкаченої води з кар'єру (а.с. 102 т.2) вбачається, що в період названих періодів позивач здійснював відкачування та скидання кар'єрних вод.
Крім того, 01.06.2008року та 03.06.2009року позивачу видано дозвіл на розміщення відходів 2009 та 2010років. 02.11.2009року видано сертифікат на вміст радіоактивних речовин та затверджено паспорт радіаційної якості сировини і будівельного матеріалу (а.с. 111-114 т.2).
З акту перевірки позивача від 14.12.2010 року (а.с. 11.т.1) вбачається, що періоді охопленому перевіркою (01.07.2007року по 30.06.2010року) позивач здійснював господарську діяльність з посередництва у торгівлі будівельними матеріалам та операції з наданню послуг по переробці щебеню за рахунок яких формувались показники рядка 01.1 декларацій з податку на прибуток доходи від продажу. Названі обставини також підтверджуються договором оренди дробильної техніки від 27.12.2007року та актом приймання-передачі обладнання від 28.12.2007року, договором оренди транспорту від 25.02.2008 року, актом приймання - передачі від 25.02.2008року (а.с.99-102, 108-111 т. 1), актами -приймання -передачі наданих послуг з оренди вказаного в договорах майна (а.с.139-152 т.1), звітами про фінансові результати діяльності підприємства -позивача за 2007, 2008, 2009роки, 1 півріччя 2010року з яких вбачається, що у названих періодах позивач отримував дохід від реалізації продукції, робіт, послуг (а.с.103-107 т. 1).
З бухгалтерської довідки розшифровки задекларованих показників рядка -незавершене виробництво у звітах про фінансові результати діяльності підприємства (зворотній бік а.с. 107т.1) вбачається, що на балансі підприємства обліковувались обладнання та механізми такі як ємкість, комп'ютерна техніка, мотокоса, насосний агрегат, труба 159, холодильник, нежитлова будівля смт.Томашгород вул. 1 Травня,7 та побутове приміщення. Згідно названої довідки названі основні фонди не потребували додаткових витрат на їх виготовлення.
В поданих на дослідження Головних книгах ТОВ «Нафтоком ОІЛ»за період 2007-2010 р.р. відсутні документальні дані щодо відображення витрат підприємства, пов'язаних з нарахуванням заробітної плати працівникам, за відповідний період, із застосуванням кореспонденції наступних рахунків: - Дебет рах.15 «Капітальні інвестиції» Кт. рах. 661 «Розрахунки з оплати праці".
Отож з досліджених в судовому засіданні документів не вбачалося проведення працівниками позивача робіт пов'язаних із ремонтом (поліпшенням) або створенням основних фондів для власних виробничих потреб позивача.
Всупереч положенням Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р акт перевірки, на підставі якого відповідачем винесено спірне рішення, містив лише припущення ревізорів відповідача щодо виконання працівниками позивача робіт пов'язаних із спорудження, поліпшення, ремонтом або збільшення вартості основних засобів (фондів). Названі твердження не містили жодних посилань на докази що достеменно вказують на такі обставини.
Відтак, грошове зобов'язання з податку на прибуток визначено відповідачем позивачу за непрямими методами.
Відповідно до п.4.3. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 (що діяв на дату прийняття спірного рішення) визначення суми податкового зобов'язання за непрямими методами дозволяється, якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством (п.п.4.3.1 названої статті Закону).
Методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Порядок застосування непрямих методів визначення суми доходів фізичної особи визначається з урахуванням норм закону з питань оподаткування доходів фізичних осіб. Застосування непрямого методу для визначення податкових зобов'язань платників податків у випадках, не передбачених цим пунктом, не дозволяється. Рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу. Обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на визначенні податковим органом податкового зобов'язання з використанням непрямого методу до остаточного вирішення справи судом (п.п.4.3.3, 4.3.4, 4.3.5, 4.3.7 Закону №2181).
Згідно пояснень представника відповідача, відповідачем не приймалось рішення про застосування непрямих методів при визначенні податкового зобов'язання до позивача.
А відтак, відповідачем застосовано до позивача непрямий метод при визначенні податкового зобов'язання з податку на прибуток внаслідок зменшення валових витрат рядка 04.3 та 04.4 з порушенням положень названих законодавчих актів.
З огляду на обумовлене та з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи судом з питання щодо достовірності формування показників рядка 04.3 та 04.4 валових витрат було призначено судово - економічну експертизу бухгалтерської та податкової документації, звітності позивача.
За наслідками якої Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз складено висновок №7745 від 31.01.2012року, відповідно до якого в бухгалтерському обліку ТОВ «Нафтоком ОІЛ» (дослідження поданих документах бухгалтерського обліку за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р., а зокрема розшифровки валових витрат, розрахункові відомості заробітної плати, нарахування заробітної плати та відрахування на ФОП з працівників ТОВ «Нафтоком ОІЛ», шляхові- листи, протоколи видачі нарядів на виконання робіт, у вигляді журналів) за період 3- 4 квартали 2007 року, 1-4 квартали 2008 року, 1-4 квартали 2009 року та 1-2 квартали 2010 року відсутні документальні дані щодо відображення витрат підприємства з нарахування заробітної плати працівникам, за роботи, пов'язані з господарською діяльністю підприємства, направленою на створення, спорудження, поліпшення, ремонт або збільшення вартості основних засобів (фондів) ТОВ «Нафтоком ОІЛ» витрати по яких підлягають амортизації.
Експертом встановлено, що витрати «Нафтоком ОІЛ» за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р. щодо нарахування заробітної плати працівникам за даними вищевказаних документів бухгалтерського обліку відносяться до валових витрат підприємства у відповідності до вимог п.п. 5.6.1 п.5.6 ст.5 вищевказаного Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та відображені в деклараціях з податку на прибуток підприємства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р.
Таким чином, за результатами проведеного дослідження, в об'ємі наданих документів, висновки, викладені в акті виїзної планової перевірки ТОВ "Нафтоком-ОІЛ" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції від 14.12.2010 року № 564/23/32384883, викладені в пунктах 3 та 4 розділу 3.1.2 щодо завищення задекларованих позивачем показників рядків 04.3 та 04.4 Декларацій з податку на прибуток підприємства за 3- 4 квартали 2007 року, 1-4 квартали 2008 року, 1-4 квартали 2009 року та 1-2 квартали 2010 року експертом документально та нормативно не підтверджуються.
Отож, наявними матеріалами справи не підтверджено висновки ревізорів відповідача, викладені в акті перевірки щодо завищення валових витрат рядків 04.3 та 04.4 декларацій з податку на прибуток обумовлених звітних періодів.
Відповідач, в супереч положень ч.2 ст. 71 КАС України, не доказав правомірності прийнятого ним рішення.
За таких обставин справи, позов слід задоволити повністю.
Позивачем вартість проведеної експертизи оплачена в повному обсязі в розмірі 3 516грн., що підтверджується листом Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (а.с. 171 т.2).
Відповідно до ст. 94 КАС України позивачу слід присудити з Державного бюджету суму понесених витрат на оплату вартості експертизи та судового збору повністю.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задоволити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.12.2010 року № 0000552350/0.
Присудити на користь позивача ТОВ "Нафтоком ОІЛ" (код ЄДРПОУ 32384883, адреса: Рівненська область, Рокитнівський район, с.Томашгород, вул.Леніна, буд. 22, к.2) із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40грн. та витрати за проведення судово-економічної експертизи у розмірі 3516грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Шевчук С.М.