Постанова від 19.01.2012 по справі 1170/2а-5139/11

Копія Справа № 1170/2а-5139/11

Категорія статобліку 8.1.3

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2012 року м. Кіровоград

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Флоренка О. Ю.,

при секретарі -Галушко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фон-Сан»»про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках та надання права на вилучення оригіналів первинних документів, -

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2011 року Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фон-Сан», в якому просить прийняти рішення про застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків - відповідача терміном на 240 год.; надати право на вилучення у ТОВ «Фон-Сан»оригіналів первинних фінансово -господарських та бухгалтерських документів за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що директором ТОВ «Фон-Сан»- Ямковим Р.О. було відмовлено від підписання направлень, та відмовлено у допуску до податкової перевірки спеціалістів Кіровоградської ОДПІ.

У судовому засіданні представник позивача Івашкін О.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у ньому.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Відповідачу направлялась повістка про виклик до суду, але з відділення «Укрпошти»повернувся конверт з відповідною відміткою (а.с.36).

Згідно ст.93 Цивільного Кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені.

У відповідності до ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, повістка вважається врученою юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесенею до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

На підставі зазначених норм, з врахуванням того, що конверт направлявся на адресу, яка відповідно до Свідцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідки з Єдиного державного реєстру підприємства та органазацій України (а.с.7-8), є місцезнаходженням юридичної особи відповідача, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що слід відмовити в задоволенні адміністративного позову, з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фон-Сан»зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 19.01.2000 року, номер запису про заміну свідоцтва 1 444 105 0003 001839 (а.с. 7). Відповідач є юридичною особою, що підтверджується довідкою №30595 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 8). 17.11.2006 року рішенням зборів засновників ТОВ «Фон-Сан»затверджено статут товариства (а.с. 9-13).

Щодо першої позовної вимоги з приводу прийняття рішення про застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків - відповідача терміном на 240 год., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 18.11.2011 року позивачем було прийнято наказ №3563 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фон-Сан»»з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, а також дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року, терміном на 10 робочих днів з 01.12.2011 р. В результаті чого, 18.11.2011 року було виписано повідомлення про проведення перевірки №550/23-1 (а.с. 20) та направлення на проведення перевірки від 01.12.2011 року №2517, №2518 (а.с. 14-15).

У відповідності до наказу від 18.11.2011 року №3563, повідомлення від 18.11.2011 року №550/23-1 та направлення від 01.12.2011 року №2517, №2518, посадовими особами податкового органу було здійснено вихід за юридичною адресою ТОВ «Фон-Сан»: м. Кіровоград, вул. 40 -річчя Перемоги, 209, для проведення документальної позапланової перевірки відповідача з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, а також дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року.

Директором ТОВ «Фон-Сан»- Ямковим Р.О. було відмовлено від підписання направлення та відмовлено у допуску спеціалістів Кіровоградської ОДПІ до проведення перевірки. В результаті чого перевіряючими було складено акт від 01.12.2011 року №290/23-1 про недопуск посадових осіб до проведення документальної планової виїзної перевірки (а.с. 16) та акт про відмову від підпису в направленнях на перевірку (а.с. 17).

На підставі звернення від 07.12.2011 року про застосування адміністративного арешту активів платника податків (а.с. 24) 07.12.2011 року позивачем прийнято рішення звернутися до суду з заявою про застосування адміністративного арешту у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків - відповідача (а.с. 25).

Згідно з п. п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.15. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків) у випадку недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених у підпункті 20.1.11 цієї статті.

Згідно з п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

У відповідності до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

На підставі п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.

У відповідності до абз. а п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Згідно з п. 7.1. «Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. № 1042, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за № 1437/18732, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно з п. 7.3. наведеного Порядку, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

На думку суду, арешт майна, у тому числі коштів на рахунку платника податків, в даному випадку, є винятковим засобом для забезпечення допуску посадових осіб органу державної податкової служби до проведення документальної перевірки відповідача.

Як було встановлено в судовому засіданні з пояснень представника позивача, відповідач отримав наказ та повідомлення про початок документальної планової виїзної перевірки та звернувся до позивача з листом від 14.12.2011 р. №26 (вхідн. №199943/10 від 14.12.2011 р.) з проханням провести перевірку. У зв'язку з цим, позивачем було видано наказ «Про проведення документальної планової виїзної перевірки»від 16.12.2011 р. №4096 (а.с. 37), на підставі якого була визначена дата початку перевірки -16.12.2011 р. та термін її проведення -10 робочих днів. Станом на 19 січня 2012 року перевірка відповідача вже була проведена.

У зв'язку з наведеним суд вважає, що на даний час відпали підстави для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків - відповідача терміном на 240 год., а тому слід відмовити у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Щодо другої позовної вимоги з приводу надання права на вилучення у ТОВ «Фон-Сан»оригіналів первинних фінансово -господарських та бухгалтерських документів за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року, суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 20.1.40 п. 20.1 ст .20 Податкового кодексу України, встановлено право органу державної податкової служби звертатися до суду з заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, дана норма не передбачає, в яких саме випадках орган державної податкової служби може звернутись з таким позовом до суду. На думку суду, ці випадки повинні бути викладено в інших нормах Податкового кодексу України. Відсутність таких норм в Податкового кодексу України виключає право контролюючого органу вимагати прийняття судового рішення про вилучення оригіналів документів підприємства.

Пунктом 85.1 ст. 85 Податкового кодексу України передбачено, що забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 85.5 ст. 85.1 Податкового кодексу України, забороняється вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом.

Згідно з ч. 9 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 178 Кримінально-процесуального кодексу України, примусова виїмка із житла чи іншого володіння особи, виїмка документа виконавчого провадження, а також виїмка оригіналів первинних фінансово-господарських та/або бухгалтерських документів проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого частиною п'ятою статті 177 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 177 Кримінально-процесуального кодексу України, обшук житла чи іншого володіння особи, за винятком невідкладних випадків, проводиться лише за вмотивованою постановою судді. При необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням до судді за місцем провадження слідства. Суддя, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 162 цього Кодексу, негайно розглядає подання і матеріали справи, а у разі необхідності вислуховує слідчого, прокурора і за наявності підстав виносить постанову про проведення обшуку чи постанову про відмову в проведенні обшуку. Постанова судді про проведення обшуку оскарженню не підлягає. На постанову судді про відмову в проведенні обшуку протягом трьох діб з дня її винесення прокурором може бути подана апеляція до апеляційного суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 184 Кримінально-процесуального кодексу України, за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 177 цього Кодексу, з метою вилучення предметів і документів, які можуть мати доказове значення і які знаходяться при певній особі, слідчий може провести обшук особи чи виїмку у неї цих предметів або документів.

На підставі п. 2 ч. 3 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

З огляду на наведене суд вважає, що право органу державної податкової служби звертатися до суду з заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів має бути реалізовано шляхом звернення до відповідного загального суду в порядку кримінального судочинства, оскільки юрисдикція адміністративних судів на такі справи не поширюється.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Відповідачем не надані докази, які б підтверджували понесення ним судових витрат, які підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 70, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.01.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 24.01.2012 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.

Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко

Згідно з оригіналом:

Суддя О.Ю. Флоренко

Попередній документ
23714466
Наступний документ
23714468
Інформація про рішення:
№ рішення: 23714467
№ справи: 1170/2а-5139/11
Дата рішення: 19.01.2012
Дата публікації: 04.05.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі: