Копія Справа № 1170/2а-1687/11
Категорія статобліку 8.2.6
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
17 серпня 2011 року м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Флоренка О. Ю.,
при секретарі - Галушко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Проектно -вишукувальний інститут «Кіровоградагропроект»»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення -рішення від 22.03.2011 року №0000142360, -
05 травня 2011 року Приватне акціонерне товариство «Проектно -вишукувальний інститут «Кіровоградагропроект»»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить скасувати податкове повідомлення -рішення відповідача від 22.03.2011 року №0000142360, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 55145,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 13786,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення планової виїзної документальної перевірки перевіряючі дійшли безпідставного висновку про завищення позивачем в 2009 р. валових витрат в сумі 48323 грн. та 31804 грн. за 9 місяців 2010 р. при списанні матеріалів, так як у 2009 р. витрати на придбання матеріалів ним не включались до складу валових витрат, при цьому всього за 2009 р. до складу валових витрат включено вартість матеріалів при їх списання на загальну суму 24138 грн. в межах 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок звітного року. За підсумком 3 кварталів 2010 р. позивачем були понесені витрати на придбання будівельних матеріалів з відображенням їх вартості у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів податкової звітності позивача на загальну суму 18057 грн.
Також позивач вважає необґрунтованим висновок відповідача про завищення валових витрат за 2 квартал 2010 р. в сумі 83500 грн. з посиланням на відсутність зв'язку з веденням господарської діяльності понесених витрат за надані по договору з ПП „Трансзерагро" послуги по збору вихідних даних до робочого проекту на будівництво зернового елеватору ТОВ „АСТІ Кам'янський елеватор", так як одним із основних статутних видів діяльності позивача є інжиніринг. Необхідність складення вихідних даних для підготовки проектної документації також обумовлено ДБН А.2.2-3-2004" № 8 від 20.01.2004 р. - додаток Г. Позивачем і контрагентом складено всі необхідні первинні бухгалтерські документи, на підставі яких і віднесена вказана сума до складу валових витрат.
Не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, на думку позивача, і висновки податкового органу щодо завищення валових витрат за 1 квартал 2010 р. в сумі 43425,94 грн. по оплаті праці та 13526,42 грн. - нарахувань по такій оплаті праці працівникам будівельно-монтажного управління позивача, які у відповідний період ремонтні роботи по поліпшенню адміністративної будівлі позивача не виконували, як про це зазначено в акті перевірки.
Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято відповідачем з порушенням законодавства, на підставі необґрунтованих висновків та припущень, а тому підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача Краснощоков Є.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та просив суд задовольнити позов повністю.
Представник відповідача Скрипник О.М. просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, пославшись на доводи, зазначені у письмових запереченнях на позов (а.с. 123-124).
Відповідач, заперечуючи проти задоволення адміністративного позову у своїх письмових запереченнях на позов зазначив, що спеціалістами податкового органу за результатами перевірки позивача встановлено, що при списанні матеріалів на поточний ремонт основних засобів підприємством не було відкориговані валові витрати, а відповідно показники задекларовані в рядку 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»декларації з податку на прибуток підприємства, також не було відображено вартість списаних будівельних матеріалів у колонці 4 «Запаси використані не в господарській діяльності»додатку К1 до декларації «Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів», що підтверджується додатками до Довідки про загальну інформацію «Реєстри кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат»складених спеціалістами відповідача в ході проведення перевірки.
Також відповідач вважає, що позивачем віднесено до складу валових витрат суми сплачені ПП „Трансзерагро" у розмірі 83500 грн., при цьому при перевірці не було надано документів на підтвердження факту отримання послуг у вигляді збору вихідних даних до робочого проекту на будівництво ТОВ „АСТІ Кам'янський елеватор" зернового елеватору та підтвердження зв'язку понесених витрат із господарською діяльністю позивача.
Так само відповідач зазначає на правомірність висновку, що витрати в сумі 43425,94 грн. у 1 кварталі 2010 р. по нарахуванню заробітної плати працівникам будівельно-монтажного підрозділу підприємства, які були задіяні на поточних роботах по поліпшенню та утриманню адмінбудівлі товариства, нарахування на неї по фондах загальнообов'язкового державного страхування у сумі 13526,40 грн., віднесені до сум, що підлягають амортизації, відтак не підлягали включенню до валових витрат згідно пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Приватне акціонерне товариство «Проектно - вишукувальний інститут «Кіровоградагропроект»»зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 24.04.1992 року. 23.03.2011 року змінено свідоцтво про державну реєстрацію, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців про заміну свідоцтва про державну реєстрацію 1 444 105 001 000502 (а.с. 10).
Загальними зборами акціонерів ВАТ «Проектно -вишукувальний інститут «Кіровоградагропроект»»затверджено статут позивача (а.с. 11-13).
Судом встановлено, що 27.11.2009 року між ТОВ «АСТІ Кам'янський елеватор»та позивачем було укладено договір №554/2009 на створення науково -технічної продукції (НТП), а саме будівництво зернового елеватора потужністю 400000 тн на території ТОВ «АСТІ Кам'янський елеватор». Відповідно до п. 3.1 договору, вартість робіт складає 480 000,00 грн. із нарахуванням податку на додану вартість 20 відсотків у сумі 96 000,00 грн., загальна сума, з урахуванням податку на додану вартість, становить 576 000,00 грн. (а.с. 108-110), що підтверджується кошторисом №1 (а.с. 111).
07.04.2010 року між позивачем та ПП «Трансзерагро»укладено договір №5/10 на виконання проектно -вишукувальних робіт, а саме будівництво зернового елеватора потужністю 40 тис. тон, на території ТОВ «АСТІ Кам'янський елеватор»по вул. Л.Борисової, 88 м. Кам'янка, Черкаська область. Відповідно до п. 2.1. договору, вартість робіт і порядок їх розрахунків складає 100 199,76 грн. Відповідно до п.2.3 договору, замовник зобов'язаний перерахувати до початку робіт аванс в розмірі 50 відсотків від загальної суми договору, тобто 50 099,88 грн. (а.с. 98-99).
26.05.2010 року між позивачем та ПП «Трансзерагро»було складено акт приймання - передачі вихідних даних до робочого проекту на будівництво зернового елеватору продуктивністю 40 тис. тонн на території ТОВ «АСТІ Кам'янський елеватор». Вартість послуг складає 100 199,75 грн., в тому числі з податком на додану вартість 20 відсотків -16 699,96 грн. (а.с. 100), підтвердженням чому є платіжні доручення від 23.04.2010 року №243, від 14.05.2010 року №291 (а.с. 101-102) та податкові накладні від 23.04.2010 року №20, від 26.05.2010 року №19 (а.с. 103-104).
Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано декларації, а саме 28.04.2009 року декларацію з податку на прибуток підприємств за I квартал 2009 року, якою визначено загальну суму амортизаційних відрахувань 86952,00 грн. (а.с. 52-53). 05.08.2009 року декларацію з податку на прибуток підприємств за I півріччя 2009 року, якою визначено загальну суму амортизаційних відрахувань 167008,00 грн. (а.с. 54-56). 14.10.2009 року декларацію з податку на прибуток підприємств за III квартал 2009 року, якою визначено загальну суму амортизаційних відрахувань 249608,00 грн. (а.с. 56-57). 21.01.2010 року декларацію з податку на прибуток підприємств за 2009 рік, якою визначено загальну суму амортизаційних відрахувань 326744,00 грн. (а.с. 58-59). 15.04.2010 року декларацію з податку на прибуток підприємств за I квартал 2010 року, якою визначено загальну суму амортизаційних відрахувань 74724,00 грн. (а.с. 60-61). 14.07.2010 року декларацію з податку на прибуток підприємств за I півріччя 2010 року, якою визначено загальну суму амортизаційних відрахувань 146434,00 грн. (а.с. 62-63). 15.10.2010 року декларацію з податку на прибуток підприємств за III квартал 2010 року, якою визначено загальну суму амортизаційних відрахувань 212799,00 грн. (а.с. 64-65).
03.03.2011 року посадовими особами відповідача проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року. Перевірку проведено з відома генерального директора ВАТ «Інститут «Кіровоградагропроект»»Довченка П.І., в присутності головного бухгалтера ОСОБА_4 та в.о. головного бухгалтера ОСОБА_5 За результатами перевірки складено відповідний акт перевірки від 03.03.2011 р. №10/23-6/05455610 (далі - акт перевірки) (а.с. 14-40).
В ході перевірки встановлено, що позивачем порушено: вимоги п.5.1, п. 5.3.9. п.п. 5.3.2. п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього в розмірі 55145 грн., в тому числі за II квартал 2009 року в розмірі 5163,00 грн., за III квартал 2009 року в розмірі 4433,00 грн., за IV квартал 2009 року в розмірі 2485,00 грн., за III квартал 2010 року в розмірі 43064,00 грн.;
- п.п. 7.3.1 п.7.3. п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого, підприємством занижено податок на додану вартість всього в розмірі 59586,00 грн., в тому числі за травень року в розмірі 42886,00 грн., за квітень 2010 року в розмірі 8350,00 грн., за травень 2010 року в розмірі 8350,00 грн.;
- п.п.3.1.1 та п.п.3.1.3 п.3.1 ст. 3, п.п.4.2.9 (б) п.4.2, п.п.4.3.25 п.4.3 ст. 4, п.п.6.3.2, п.п.6.3.3. п.п.6.3.4 п.6.3 ст.6, п.п.8.1.1 та п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.п.9.12.2 п.9.12 ст.9, п.19.2 (а) ст.19 Закону України від 22.05.2003р. №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на загальну суму 1081,69 грн., в тому числі, за 2007 рік - 87,40 грн., за 2008 рік - 495,03 грн., за 2009 рік - 215,42 грн., за 2010 -283,84 гри.
11.03.2011 року позивачем було подано до Кіровоградської ОДПІ заперечення вих. №114 на акт перевірки (а.с. 42-46). 16.03.2011 року відповідачем було розглянуто заперечення на акт перевірки та надано відповідь вих. №7488/10/23-6 (а.с. 47-51).
На підставі акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення -рішення від 22.03.2011 року №0000142360, яким позивачу визначено податкове зобов'язання у загальному розмірі 68931,00 грн., у тому числі, за основним платежем 55145,00 грн., із застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 5.1, п.5.3.9, п.п. 5.3.2, п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у розмірі 13786,00 грн.
В акті планової виїзної документальної перевірки зазначено, що позивачем завищені у періоді 2009 р. - 9 місяців 2010 р. валові витрати в сумі 80127 грн., у т.ч. у 1 кварталі 2009 р. - 7016 грн., у 2 кварталі 2009 р.. -13637 грн., у 3 кварталі 2009 р. -17729 грн., у 4 кварталі 2009 р. -9941 грн., у 1 кварталі 2010 р. -1238 грн., у 2 кварталі 2010 р. -19136 грн., у 3 кварталі 2010 р. -11430 грн., в порушення пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- «не включаються до складу валових витрат витрати на: придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів …». Порушення полягає в тому, що позивачем були придбані будівельні матеріали, вартість яких було віднесено до складу валових витрат періоду протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше визначених пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які в подальшому списані на поточний ремонт основних засобів без коригування валових витрат підприємства, задекларованих в рядку 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»декларації з податку на прибуток позивача, з відображенням їх вартості у колонці 4 «Запаси використані не в господарській діяльності»додатку К1 до декларації «Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів».
З матеріалів справи вбачається, що ВАТ «Інститут «Кіровоградагропроект»у 2009 р. витрати на придбання матеріалів в рядку 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»декларації з податку на прибуток не включались та не декларувались. Всього понесені витрати на поліпшення основних засобів на загальну суму 520846 грн., які віднесені до валових по рядку 04.10 у сумі 236100 грн. в межах 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок 2009 р., з яких списані запаси матеріалів на загальну суму 24138 грн.
Відповідно до пп. 5.3.2. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на час виникнення правовідносин) не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону. У п. 5.9 цієї статті закону визначено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі -запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Згідно п.п. 8.7.1. п. 8.7. ст. 8 цього Закону, платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.
Кіровоградською ОДПІ в акті перевірки приведений перелік матеріальних цінностей згідно актів списання позивача на загальну суму 48323 грн., водночас ні придбання цих матеріалів у звітних періодах, ні використання їх позивачем для ремонту власних основних засобів, ні віднесення вартості придбання цих матеріалів до валових витрат позивача в акті перевірки не відображено, первинними обліковими документами не підтверджено, у судовому засіданні, за наслідком аналізу податкової звітності та розшифровок витрат позивача, не встановлено.
Суд не приймає позицію податкового органу в зв'язку з тим, що обов'язок ведення податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат, з відображенням у додатку К1 декларації з податку на прибуток згідно п. 5.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на час виникнення правовідносин) покладено на платника податку, який такі товари придбаває та відносить витрати на придбання до складу валових, а тому, у даному випадку, підстави для обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів з урахуванням вартості використаних позивачем у 2009 р. при списанні матеріалів були відсутні.
Всього позивачем списано запасів матеріалів вартістю 24138 грн., які віднесені до валових по рядку 04.10 в межах 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок 2009 р. відповідно до положень пп. 5.3.2. п. 5.3. ст. 5, п.п. 8.7.1. п. 8.7. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на час виникнення правовідносин), порушень яких судом не встановлено.
За підсумком 3 кварталів 2010 р. позивачем понесені та задекларовані витрати матеріалів на поліпшення основних засобів на суму 18057 грн. Відповідна сума витрат відображена у додатку К1 «Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів»до декларації з податку на прибуток позивача за відповідні звітні періоди як запаси, використані не в господарської діяльності.
Кіровоградською ж ОДПІ так само в акті перевірки приведений перелік матеріальних цінностей згідно актів списання позивача на загальну суму 31804 грн., без відображення підстав та мотивів висновків, що саме така сума витрат повинна була обліковуватись позивачем у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості товарів, у судовому засіданні не встановлено підстав для такого обліку на суму більшу, ніж задекларовано позивачем у додатку К1 «Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів»до декларації з податку на прибуток.
Тому суд приходить до висновку, що позов в частині помилковості висновків податкового органу щодо порушення позивачем пп. 5.3.2. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на час виникнення правовідносин) та завищення валових витрат на суми списаних матеріальних цінностей за 2009-2010 рр. в розмірі 80127 грн. є обґрунтованим.
Як слідує з акту перевірки та пояснень представника відповідача порушення пп. 5.3.9. п. 5.3., п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо завищення позивачем валових витрат у 2 кварталі 2010 р. в сумі 83500 грн., на думку податкового органу, виявилось у тому, що така сума витрат сплачена позивачем ПП «Трансзерагро»як вартість послуг по збору вихідних даних до робочого проекту будівництва зернового елеватору ТОВ «АСТІ Кам'янський елеватор»не пов'язана з господарською діяльністю позивача. Також, відповідач обґрунтовує вказане порушення тим, що у ПП «Трансзерагро»відсутнє нерухоме майно та транспортні засоби, згідно звіту форми ДФ рахується 1 чоловік, у податкового органу наявні відомості про відсутність ПП «Трансзерагро»за своїм місцезнаходженням, а згідно проведеного почеркознавчого дослідження податкова звітність цього підприємства у відповідний період підписана не директором.
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на час виникнення правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Пп. 5.2.1. цього Закону визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно пп. 5.3.9 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Як визначено у п. 1.32. ст. 1 вказаного Закону господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарська операція -це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Частиною 2 статті 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, для віднесення суми витрат до валових витрат платника податків необхідно підтвердити факт придбання або виготовлення товарів і послуг, а також наявність мети отримання послуг пов'язаної із подальшим використанням отриманих послуг у межах господарської діяльності платника податку.
Як встановлено у судовому засіданні, 07.05.2010 р. між ВАТ «Інститут «Кіровоградагропроект»та ПП «Трансзерагро» укладено договір №5/10 про виконання останнім у період з 07 по 30 квітня 2010 р. робіт по збору вихідних даних до робочого проекту на будівництво зернового елеватору потужністю 40 тис. тон. на території ТОВ «АСТІ Кам'янський елеватор»по вул. Борисової, 88 в м. Кам'янка Черкаської області, на загальну суму 100199,76 грн., в тому числі ПДВ 16699,96 грн. Необхідність збору вихідних даних було обумовлено договором №554/2009 від 27.11.2009 р. про створення позивачем для ТОВ «АСТІ Кам'янський елеватор»робочого проекту «Будівництво зернового елеватору продуктивністю 40 тис.тн.». 23.04.2010 р. позивачем в рахунок передоплати перерахував ПП «Трансзерагро»кошти в сумі 50099,88 грн., в тому числі ПДВ в сумі 8349,98 грн., на підставі чого останнє видало позивачу податкову накладну від 23.04.2010 р. №20. 14.05.2010 р. позивач на рахунок контрагента сплатив іншу частину вартості робіт в сумі 50099,88 грн., в тому числі ПДВ в сумі 8349,98 грн. 26.05.2010 р. сторонами складено акт прийому виконаних робіт та накладна, згідно яких позивач прийняв вихідні дані до робочого проекту - технічна документація згідно переліку, ПП «Трансзерагро» видало позивачу податкову накладну №19 встановленого зразка. Відповідно до статуту розробка проектної документації для будівництва промислових об'єктів є метою та видом діяльності позивача. Перелік та склад вихідних даних для виконання проектних робіт визначений додатком Г. п. 2.2 Державних будівельних норм та правил України "Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва ДБН А.2.2-3-2004", затверджених наказом Державного комітету з будівництва та архітектури від 20.01.2004 р. № 8.
Отже у судовому засіданні встановлено, що у позивача наявні первинні бухгалтерські документи, які дали йому підстави віднести сплачену по договору №5/10 від 07.05.2010 р. з ПП «Трансзерагро» суму до складу валових витрат у 2 кварталі 2010 р.
Суд не погоджується з позицією податкового органу, що отриманні послуги у вигляді збору вихідних даних до робочого проекту на будівництво зернового елеватору потужністю 40 тис. тон. ТОВ «АСТІ Кам'янський елеватор»не пов'язані з господарською діяльністю позивача, оскільки вона не підтверджуються належними доказами, ґрунтуються на припущеннях та суперечать зазначеним вище встановленим обставинам. Щодо вказівок органу податкової служби на відсутність ПП «Трансзерагро»за своїм місцезнаходженням, нерухомого майна та транспортних засобів та інших даних щодо цього підприємства, суд відзначає, що відповідні обставини не були предметом дослідження у даній справі, відповідачем в акті перевірки не обґрунтовано зв'язку цих обставин з фактичним отриманням послуг та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача. Суд також враховує, що юридична відповідальність за своєю правовою природою носить індивідуалізований характер, а тому чинним законодавством не передбачено залежність настання вказаної юридичної відповідальності позивача від дій (бездіяльності) його контрагента.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач правомірно відніс суму 83500 грн. сплачену по договору №5/10 від 07.05.2010 р. на користь ПП «Трансзерагро»до складу валових витрат у 2 кварталі 2010 р. на підставі у встановленому порядку оформлених первинних документів щодо здійснення цієї господарської операції та з метою подальшого використання отриманих послуг у межах господарської діяльності позивача по створенню для ТОВ «АСТІ Кам'янський елеватор»робочого проекту «Будівництво зернового елеватору продуктивністю 40 тис.тн.».
Порушення пп. 5.3.2. п. 5.3., п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо завищення позивачем валових витрат у 1 кварталі 2010 р. в загальній сумі 56953 грн. виплаченої заробітної плати працівникам будівельно-монтажного управління позивача та нарахувань по фондах загальнообов'язкового державного страхування полягає у тому, що на думку податкового органу, працівники будівельно-монтажного управління позивача у відповідний період були задіяні для проведення ремонтних робіт по поліпшенню та утриманню адміністративної будівлі позивача, що підтверджується актами списання будівельних матеріалів (перелік яких наведено на сторінках 9 -21 акту перевірки).
З матеріалів справи вбачається, що згідно наведеного в акті перевірки переліку матеріальних цінностей, які на думку податкового органу використані на поточний ремонт основних засобів позивача, вони списані у періоді 1 квартал 2009 р. -3 квартал 2010 р., з яких у 1 кварталі 2010 р. списано матеріалів, використаних у лютому 2010 р., по акту № СПТ 000029 від 27.02.2010 р. на суму 1237,49 грн. Водночас з матеріалів справи не вбачається, що списані позивачем у лютому 2010 р. матеріальні цінності використані останнім для ремонту власних основних засобів, що останній заперечує. Докази такого використання відповідачем в акті не наведені, суду не надані.
Позивачем суми витрат на оплату праці, яка згідно табелів обліку робочого часу та відомостей нарахування заробітної плати включала і витрати на оплату відпусток працівників, та нарахування по фондах загальнообов'язкового державного страхування працівникам будівельно-монтажного управління, у 1 кварталі 2010 р. віднесено до складу валових витрат по рядку 04.3 декларації з податку на прибуток «витрати на оплату праці» та рядку 04.4 «сума страхових внесків до фондів загальнообов'язкового державного страхування».
Відповідно до положень пп. 5.6.1., 5.7.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на час виникнення правовідносин) з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).
До складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 цієї статті, у розмірах і порядку, встановлених законом.
З урахуванням викладеного суд не погоджується з доводами податкового органу, що вказані суми валових витрат позивача віднесені до сум, що підлягають амортизації, відповідно до пп. 5.3.2. п. 5.3., п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведена обґрунтованість та законність прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток за наслідками проведення планової виїзної документальної перевірки, при проведенні якої відповідач діяв не у спосіб, що передбачений законами України. Доводи, викладені працівниками відповідача в акті перевірки та запереченні на позов не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, на думку суду, при винесенні податкового повідомлення - рішення від 22.03.2011 року № 0000142360 відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законами України, необґрунтовано, а тому його належить скасувати.
У відповідності до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 3,40 грн., сума якого й підлягає відшкодуванню.
На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 70, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Скасувати податкове повідомлення -рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 22.03.2011 року №0000142360.
3. Присудити на користь Приватного акціонерного товариства «Проектно-вишукувальний інститут «Кіровоградагропроект»»всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати в сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.08.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 22.08.2011 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.
Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко
Згідно з оригіналом:
Суддя О.Ю. Флоренко