Копія Справа № 2а-2094/10/1170
Категорія статоюліку 2.11.1
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
27 вересня 2010 року м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Флоренка О.Ю.,
при секретарі -Коробченку Є.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Арніка і К»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення від 03.06.2010 року №0000311520/3, -
10 червня 2010 року Приватне підприємство «Арніка і К»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, в якій, з урахуванням доповнень до позову (а.с. 88) просить визнати нечинним податкове повідомлення -рішення відповідача від 03.06.2010 року №0000311520/3 (далі - оскаржуване податкове повідомлення -рішення).
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки акта невиїзної документальної (камеральної) перевірки з питання своєчасності подання податкової звітності від 29 січня 2010 року є такими, що не відповідають чинному законодавству України, а прийняте податкове повідомлення-рішення з цих підстав слід визнати ненечинним.
У судовому засіданні представник позивача Баланова Л.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з урахуванням змін позовних вимог та просила суд задовольнити адміністративний позов повністю.
Представник відповідача Панасенко І.Б. просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, пославшись на доводи, зазначені у письмових запереченнях на позов (а.с. 69-70).
Відповідач, заперечуючи проти задоволення адміністративного позову у своїх письмових запереченнях на позов зазначила, що стосовно визначення оподатковуваних операцій в розділі III «Методичних рекомендацій щодо попереднього розгляду декларацій з ПДВ», затверджених наказом ДПАУ від 03.09.2004 р. №515 передбачено, що для визначення обсягів оподатковуваних операцій з поставки товарів (робіт, послуг), необхідно визначити загальний підсумок: рядків 1, 2, 4 колонки А розділу I "Податкові зобов'язання" декларацій з ПДВ за останні 12 календарних місяців. А тому відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення винесено правомірно, відповідно до норм чинного законодавства.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29.01.2010 року головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Скрипник І.І., проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку з питань своєчасності подання позивачем податкової звітності. В результаті перевірки було складено відповідний акт №№43/30330600/15-20 (далі -акт перевірки)(а.с. 9).
В ході перевірки встановлено, що позивачем порушено вимоги абз. "а" п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме, позивач напротязі 2008 - 2009 років подаючи звітність з податку на додану вартість застосовував податковий період, що дорівнює кварталу. Так, декларацію за березень 2008 року (подано як декларацію за І квартал 2008 року), декларацію за червень 2008 року (подано як декларацію за II квартал 2008 року), декларацію за вересень 2008 року (подано як декларацію за III квартал 2008 року), декларацію за грудень 2008 року (подано як декларацію за IV квартал 2008 року), декларацію за березень 2009 року (подано як декларацію за І квартал 2009 року), декларацію за червень 2009 року (подано як декларацію за II квартал 2009 р.), декларацію за вересень 2009 року (подано як декларацію за III квартал 2009 р.).
Також в акті перевірки зазанчено, що позивачем порушено вимоги абз. "а" п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", а саме, напротязі 2008 року та до жовтня 2009 року, незважаючи на перевищення суми обсягу оподатковуваних поставок, зазначену у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", позивач застосовував звітний (податковий) період, що дорівнює кварталу.
На думку відповідача, звітним періодом для позивача встановлено календарний місяць. Відповідач зазначає, що оскільки позивач застосовував звітний (податковий) період, що дорівнює кварталу, квартальні декларації з податку на додану вартість, подані напротязі 2008 року та по жовтень 2009 року - є несвоєчасно поданими.
На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення -рішення від 02.02.2010 року №0000311520/0, на підставі якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1190,00 грн. (а.с. 10, 23).
Позивач, не погодившись з податковим повідомленням -рішення від 02.02.2010 року №№0000311520/0, звернувся із скаргою від 10.02.2010 року вих. №3/а про скасування даного рішення до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді (а.с. 11-13). Рішенням Державної податкової інспекції у м. Кіровограді від 26.02.2010 року вих. 3808/10/25-018 «Про результати розгляду первинної скарги»податкове повідомлення -рішення залишено без змін, скарга позивача без задоволення (а.с. 14-15).
Позивач, не погодившись із рішенням Державної податкової інспекції м. Кіровограда від 26.02.2010 року вих. 3808/10/25-018, звернувся із скаргою від 02.03.2010 року вих. №4-А про скасування вищезазначеного рішення (а.с. 16-17) до Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області. Рішенням Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області від 17.03.2010 року вих. 1734/10/25-037 продовжено строк розгляду повторної скарги (а.с. 18). Рішенням від 30.04.2010 року вих. №1487/10/25-037 Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області «Про результати розгляду повторної скарги», податкове повідомлення -рішення залишено без змін, скарга позивача без задоволення (а.с. 19-20).
Не погодившись із рішенням Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області від 30.04.2010 року вих. №1487/10/25-037, позивач звернувся із скаргою від 11.05.2010 року вих. №52 до Державної податкової адміністрації України (а.с. 21-22). Рішенням Державної податкової адміністрації України від 28.05.2010 року вих. 10369/7/25-0115 «Про результати розгляду скарг»податкове повідомлення -рішення залишено без змін, скарга позивача без задоволення (а.с. 77-78).
За результатами закінчення процедури адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення -рішення від 02.02.2010 року №0000311520/0, відповідачем було винесено податкове повідомлення -рішення від 03.06.2010 року №0000311520/3.
Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі -Закон), чітко встановлено, що у цьому Законі терміни вживаються, зокрема, у такому значенні: податок, оподаткування, платник податку, оподатковувана операція (у відповідних відмінках) - податок на додану вартість, оподаткування податком на додану вартість, платник податку на додану вартість, операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.
Згідно з п. 6.1 ст. 6 цього ж Закону об'єкти оподаткування, визначені ст. 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. За п. 6.2 цього ж Закону при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.
Отже, виходячи з наведеного вище, позивачем доводиться, що до терміну "оподатковувані операції" належать виключно операції, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, та не належать операції, які звільняються від оподаткування цим податком (перелік яких наведено у ст. 3 і ст. 5 Закону про ПДВ). Тому, при визначенні меж оподатковуваних операцій у розмірі 300000 грн. до їх обсягу повинні включатись виключно операції, які оподатковуються за ставкою 20 та "0" відсотків від об'єкта оподаткування ПДВ.
Суд зауважує, що як на підставу для своїх висновків відповідач не посилався на жодну норму Закону, а посилався лише на пп. 5.3.1 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» у редакції, затвердженій наказом ДПАУ від 15.06.2005 р. №213, де визначено, що у рядках 1 - 5 декларації вказуються загальні обсяги поставки, за якими у платника в даному звітному періоді виникло податкове зобов'язання (оподатковувані за ставкою 20 відсотків, нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до ст. 5 Закону та тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до ст. 11 Закону чи інших нормативно-правових актів), та обсяги поставки, що не є об'єктом оподаткування (п. 3.2 ст. 3 Закону).
Аналіз наведеної вище норми, на думку суду, жодним чином не свідчить про те, що звільнені від оподаткування ПДВ операції належать до оподатковуваних операцій, а, навпаки, свідчить про належність цих операцій до неоподатковуваних, оскільки за пп. 5.3.6 того ж самого Порядку "в рядку 5 "Загальний обсяг поставки" вказується загальний обсяг оподатковуваних та неоподатковуваних операцій; значення рядка дорівнює сумі рядків 1, 2, 3 та 4; заповнюється тільки колонка А". У свою чергу, за пп. 5.3.5 цього ж Порядку "рядок 4 "Операцій, які звільнені від оподаткування" вказується обсяг операцій, звільнених від оподаткування відповідно до статті 5 Закону та тимчасово звільнених від оподаткування відповідно до статті 11 Закону чи інших нормативно-правових актів. До декларації платником додається довідка довільної форми, засвідчена підписом керівника чи головного бухгалтера та печаткою (чи підписом платника, якщо платник - фізична особа), із зазначенням виду операції та пункту Закону чи іншого нормативно-правового акта, відповідно до якого така операція звільнена від оподаткування", що також свідчить про належність цих операцій до неоподатковуваних.
Аналогічний розподіл всіх операцій платників ПДВ на оподатковувані та неоподатковувані (до яких належать і операції, які звільнено від оподаткування) встановлено і у «Методичних рекомендаціях щодо попереднього розгляду декларацій з ПДВ», затверджених наказом ДПАУ від 03.09.2004 р. №515.
На думку суду, що до терміна "оподатковувані операції" належать виключно операції, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, та не належать операції, які звільняються від оподаткування цим податком (перелік яких, наведено у статтях 3 і 5 Закону), тому при визначенні меж оподатковуваних операцій в розмірі 300000 гривень до їх обсягу повинні включатись виключно операції, які оподатковуються за ставкою 20 та 0 відсотків від об'єкта оподаткування податком на додану вартість.
Як вбачається з пп. 2.3.1 ст. 2 Закону, особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку в разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що піддягають оподатковуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 грн. (без урахування ПДВ) незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством. На підставі пп. 7.8.1 ст. 7 вказаного Закону платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі дванадцять місячних податкових періодів не перевищував суми, зазначеної у пп. 2.3.1 ст. 2 цього Закону, може вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається до податкового органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.
У разі, якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду обсяг оподатковуваних операцій платника податку перевищує суму, зазначену у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.
Суд встановив, що позивач за 2007 р. мав обсяг операцій, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків - 32889.00 грн. без урахування ПДВ, а разом з ПДВ 39467.00 грн., за 2008 р. обсяг операцій, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків - 26978.00 грн. без урахування ПДВ, а разом з ПДВ 26978.00 грн., та за 9 місяців 2009 р. обсяг операцій, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків - 10230.00 без урахування ПДВ, а разом з ПДВ - 12276.00 грн. Позивачем до ДПІ у м. Кіровограді (правонаступником якої став відповідач) своєчасно були надані заяви про встановлення квартального податкового (звітного) періоду на кожен рік.
У п. 2.5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ», затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. N 166, передбачено, що платник, якому на поточний календарний рік встановлено податковий (звітний) період, що дорівнює одному кварталу, має право на заміну податкового квартального періоду на місячний. Заміна може бути здійснена з початку будь-якого кварталу поточного року. Заява про таку заміну подається платником податку до податкового органу за один місяць до початку кварталу, в якому платник бажає замінити квартальний податковий період на місячний.
Оскільки обсяг оподатковуваних операцій позивача, як було встановлено судом, не перевищував суму, зазначену у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, заяви про заміну квартального податкового періоду на місячний позивачем не подавалось, то суд дійшов висновку, що позивач правомірно застосовував квартальний податковий період для здачі декларацій з ПДВ за період з січня місяця 2008 по серпень місяць 2009 року.
На підставі ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що представником відповідача не було доведено законності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, враховуючи те, що встановлені статтями 105, 162 КАС України, способи захисту порушеного права не є вичерпними але деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин і вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним - індивідуального акта, суд, у відповідності до норм ч. 2 ст. 11 КАС України, на підставі наявних матеріалів судової справи вийшовши за межі позовних вимог, прийшов до висновку про необхідність визнання оскаржуваного рішення протиправним.
Таким чином, на думку суду, податкове повідомлення -рішення відповідача від 03.06.2010 року №0000311520/3, винесене не на підставах, що передбачені законами України, необґрунтовано, а тому його належить визнати протиправним та скасувати.
Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалюється на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 3,40 грн. (а.с. 2), сума якого й підлягає відшкодуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 03.06.2010 року №0000311520/3.
3. Присудити на користь Приватного підприємства «Арніка і К»всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. з Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27.09.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 01.10.2010 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.
Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко
Згідно з оригіналом:
Суддя О.Ю. Флоренко