Копія Справа № 1170/2а-1972/11
Категорія статобліку 8.2.6
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
05 жовтня 2011 року м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Флоренка О. Ю.,
при секретарі - Галушко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Проф -Буд Тех» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень, -
24 травня 2011 року Приватне підприємство «Проф - Буд Тех»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, в якій, з урахуванням уточнень та доповнень до позову (а.с. 141-144), просить визнати недійсними податкові повідомлення -рішення відповідача: від 10.12.2010 року №0000472360/0, від 16.02.2011 року №0000472360/1, від 22.04.2011 року №0000472360/2 про сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 44292,00 грн. і 22146,00 грн. штрафної (фінансової) санкції; від 10.12.2010 року №0000482360/0, від 16.02.2011 року №0000482360/1, від 22.04.2011 року №0000482360/2 про сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 55366,00 грн. і 23629,00 грн. штрафної (фінансової) санкції (далі -оскаржувані податкові повідомлення -рішення).
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.12.2010 року посадовими особами відповідача було складено акт № 88/23-70/34813457 з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року.
На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Позивач вважає, що відповідач невірно визначив суми податкових зобов'язань, а тому прийняв оскаржувані податкові повідомлення -рішення, які суперечать законодавству з питань оподаткування та є недійсними.
У судовому засіданні представник позивача Завгородня В.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з урахуванням уточних позовних вимог та просила суд задовольнити адміністративний позов повністю.
Представник відповідача Івашкін О.В. у судовому засіданні, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову з підстав, зазначених у письмових запереченнях (а.с. 107-109).
Представник відповідача у письмових запереченнях зазначив, що позивачем порушено вимоги п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині неправомірного включення до складу податкового кредиту сум з податку на додану вартість по операціях з придбання ремонтно-монтажних робіт, факт проведення яких не підтверджено належним чином оформленими документами з ПП «Промінь-Л», посадова особа якої надала пояснення, що не має ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства і не підписувала жодних документів щодо його діяльності, внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит за 2009 рік на загальну суму 44292,00 грн., в тому числі серпень 2009 р. 8333,00 грн., вересень 2009 р. - 3526,00 грн., жовтень 2009 р. - 6100,00 грн., грудень 2009 р. 26333,00 грн. Відповідач вважає, що підписи на спірних податкових накладних, договорах, актах, рахунках, складених контрагентом позивача ПП «Промінь-Л», виконані неуповноваженою особою, що свідчить про недійсність цих первинних документів та, відповідно, про неправомірність формування позивачем на їх підставі податкового кредиту.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Приватне підприємство «Проф -Буд Тех»зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 10.01.2007 року, номер запису про державну реєстрацію 1 444 102 0000 004319 (а.с. 27). 12.01.2007 року позивача було взято на облік до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, як платника податків (а.с. 30). 05.02.2007 року позивачу видано свідоцтво №100019341 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 29).
Судом встановлено, 22.03.2007 року Приватному підприємству «Проф -Буд Тех»видано ліцензію серія АВ №190090 на будівельну діяльність, строком дії з 27.03.2007 року по 27.03.2012 року (а.с. 31).
Територіальним управлінням державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Кіровоградській області позивачу видано дозвіл №136.08.35-45.21.1 на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки, даний дозвіл діє з 28.10.2008 року по 28.10.2011 року (а.с. 28).
10.06.2009 року між позивачем та ТОВ «Промінь -Л»було укладено договір №4/2 ремонтно будівельних -робіт», яким ТОВ «Промінь -Л»зобов'язано провести капітальний ремонт системи опалення в будівлі Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. Сухомлинського в м. Кіровограді (а.с. 32-35). Оплата за виконану роботу становить 50000,00 грн., в тому числі з податку на додану вартість у сумі 8333,33 грн., підтвердженням чому є податкова накладна від 17.08.2009 року №211 (а.с. 40).
Також в матеріалах справи є: акт за серпень 2009 року приймання виконаних підрядних робіт по капітальному ремонту системи опалення на території Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. Сухомлинського, яким визначено вартість виконаних робіт в сумі 50000,00 грн. в тому числі податку на додану вартість 8333,33 (а.с. 46-52); довідка за серпень 2009 року про вартість виконаних підрядних робіт, з якої вбачається, що вартість капітального ремонту системи опалення становить 50000,00 грн. в тому числі з податком на додану вартість у розмірі 8333,33 грн. (а.с. 45); довідка за вересень 2009 року, про вартість виконаних підрядних робіт капітального ремонту системи опалення, яка становить 21157,26 грн. в тому числі з податку на додану вартість 3526,21 грн.(а.с. 53-55).
02.10.2009 року між позивачем та ТОВ «Промінь -Л»було укладено договір ремонтно будівельних -робіт №2/10, на підставі якого ТОВ «Промінь -Л»зобов'язано пофарбувати металеву конструкцію на території Корпорації «Система ССБ» (а.с. 36-39).
Актом за грудень 2009 року приймання виконання підрядних робіт визначено вартість за фарбування металевої конструкції на території Корпорації «Система ССБ»в сумі 41404,00 грн., в тому числі податку на додану вартість 8280,80,00 (а.с. 63-65). Також вартість фарбування металевої конструкції підтверджується довідкою за грудень 2009 року про вартість виконаних підрядних робіт в розмірі 41404,00 грн., в тому числі з податком на додану вартість у розмірі 82808,00 грн. (а.с. 62).
Також з акта №1 про приймання виконання підрядних робіт вбачається, що вартість за фарбування трудопровода металевої конструкції із труб полоси становить 26386,00 грн., в тому числі з податком на додану вартість у сумі 5277,20 грн. (а.с. 67-69). З акта № 2 про приймання виконання підрядних робіт вбачається, що вартість за фарбування трудопровода металевої конструкції із труб полоси становить 11274,00 грн., в тому числі з податком на додану вартість у сумі 2254,80 грн. (а.с. 70-72). З акта № 3 про приймання виконання підрядних робіт, вбачається, що вартість за фарбування трудопровода металевої конструкції із труб полоси становить 21731,00 грн., в тому числі з податком на додану вартість у сумі 4346,20 грн. (а.с. 73-75). З акта № 4 про приймання виконання підрядних робіт, вбачається, що вартість за фарбування трудопровода металевої конструкції із труб полоси становить 2741,00 грн., в тому числі з податком на додану вартість у сумі 548,20 грн. (а.с. 76-78).
Судом встановлено, що позивачем 18.09.2009 року подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009 року, якою визначено податковий кредит у сумі 21045,00 грн. (а.с. 79-81). 12.10.2009 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2009 року, якою визначено податковий кредит у сумі 47190,00 грн. (а.с. 82-84). 05.11.2009 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, якою визначено податковий кредит у сумі 39433,00 грн. (а.с. 85-87). 19.01.2010 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року, якою визначено податковий кредит у сумі 59674,00 грн. (а.с. 88-90).
Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі -Закон №996-ХІV), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону №996-ХІV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
У відповідності до п. 1 ст. 9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
На підставі ст. 1 Закону №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Суд встановив, що позивачем до податкової перевірки були надані всі первині бухгалтерські документи, які підтверджують дійсність укладених договорів та виконання ТОВ «Промінь-Л»субпідрядних будівельно-монтажних робіт, згідно зазначених в акті перевірки договорів. До того ж, факт виконання зазначених робіт підтверджується не тільки документально, а й наявністю відповідного результату від проведених робіт.
01.12.2010 року посадовими особами Кіровоградської ОДПІ проведена планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року. Перевірку проведено в присутності директора ПП «Проф - Буд Тех»Грабаренка О.В. В результаті перевірки складено відповідний акт перевірки від 01.12.2010 р. №88/23-70/34813457 (далі -акт перевірки) (а.с. 110-125).
В ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого було занижено податок на прибуток за 2009 рік в сумі 55366,00 грн. у тому числі за 9 місяців на суму 14825,00 грн., за 2009 рік на суму 55366,00 грн., ( в тому числі за IV квартал -2007 року в сумі 40541,00 грн.; п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого було занижено податок на додану вартість за 2009 рік в сумі 44292,00 грн., в тому числі за серпень 2009 року у сумі 8333,00 грн., за вересень 2009 року у сумі 3526,00 грн., за жовтень 2009 року у сумі 6100,00 грн., за грудень 2009 року в сумі 26333,00 грн.
На підставі акта перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення форми «Р»від 10.12.2010 року №0000472360/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 66438,00 грн., у тому числі: за основним платежем 44292,00 грн., із застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 22146,00 грн., (а.с. 93, 145).
На підставі акта перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення -рішення форми «Р»від 10.12.2010 року №0000482360/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 78995,00 грн., у тому числі: за основним платежем у сумі 55366,00 грн., із застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 23629, 00 грн., за порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(а.с. 91-94,146).
Висновки відповідача про те, що податкові накладні виписані за операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів та не підтверджують факт виконання ПП «Промінь-Л» субпідрядних будівельно-монтажних робіт, оскільки ця юридична особа має ознаки «фіктивності», що свідчить про укладення між позивачем та ПП «Промінь-Л»угод без мети настання реальних правових наслідків, то угоди є нікчемними, суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне.
Відповідач в акті перевірки посилається на ту обставину, що по підприємству ПП «Промінь-Л»порушено кримінальну справу за ст. 205 КК України за ознаками «фіктивного підприємництва»(а.с. 119).
Проте відповідач не зазначає, яким чином юридична особа ПП «Промінь-Л», про яку йдеться в акті превірки та в запереченнях на позов, має відношення до правочинів та господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінь-Л», реальність яких підтверджена наявними у справі доказами.
Суд встановив, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 20.04.2011 у справі № 1-187/11, який долучений до матеріалів справи представником відповідача, засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь -Л» ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) та встановлено факт безпідставного заявлення до бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 32635000 грн. за травень 2009 р. (а.с. 131-132).
Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Тому, на думку суду, встановлення вироком суду фактів визнання засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь - Л»ОСОБА_5 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) та безпідставного заявлення ТОВ «Промінь -Л»до бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 32635000 грн. за травень 2009 р., не має значення для даної справи, оскільки в акті перевірки та запереченнях відповідача на позов мова йде про господарські операції позивача з ПП «Промінь -Л», тобто з іншою юридичною особою.
Судом встановлено, що реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Промінь -Л» з виконання субпідрядних будівельно-монтажних робіт відповідачем не оспорюється. Фактичне здійснення цих операцій підтверджується наявними у справі копіями первинних документів.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент винкинення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 названого Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Як вбачається з установлених судом обставин справи, включена позивачем сума податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджена податковими накладними, які відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону.
Відповідачем, в свою чергу, не надано будь-яких доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій з виконання ТОВ «Промінь -Л»субпідрядних будівельно-монтажних робіт, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків.
Доводи відповідача про те, що позивач не підтвердив своє право на податковий кредит з огляду на визнання ознаки фіктивності ПП «Промінь -Л»- контрагента позивача, не беруться судом до уваги, оскільки на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) ТОВ «Промінь -Л» було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.
Суд зауважує, що за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, ТОВ «Промінь -Л»на даний час перебуває у стані юридичної особи: «Зареєстрована» і тільки статус відомостей про юридичну особу є непідтвердженим.
Водночас відповідачем не подано доказів обізнаності позивача про недобросовісний характер діяльності ТОВ «Промінь -Л»в момент здійснення господарських операцій.
Суд також вважає, що несплата контрагентом позивача податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту позивачем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.
Згідно з вимогами пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «Про прибуткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість яких передбачена правилами податкового обліку.
За наведених вище обґрунтувань, на думку суду, спростовуються доводи відповідача, наведені ним в акті перевірки та запереченнях на позов про те, що позивач, в порушення вимог пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оприбуткування прибутку підприємств", віднесено до складу валових витрат по операціях з виконання будівельно ремонтних робіт, факт проведення яких не підтверджено належним чином оформленими документами з юридичними особами, від імені яких документи підписані особами, які фактично не являються посадовими особами та надали пояснення, що не мають ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ПП «Промінь-Л»і відповідно не підписували жодних документів щодо їх діяльності, за 2009 рік на загальну суму 221464,00 грн., у тому числі за 9 місяців 2009 року - 59298,00 грн.
На підставі викладеного суд вважає, що задекларовані позивачем господарські операції з виконання субпідрядних будівельно - монтажних робіт, - є дійсними.
На думку суду, під час проведення перевірки працівниками відповідача не здійснювалось необхідне для встановлення порушень податкового законодавства дослідження описаних вище первинних фінансово -бухгалтерських документів.
З огляду на зазначене вище, висновки відповідача про невиконання контрагентом позивача субпідрядних будівельно - монтажних робіт та укладення позивачем з вказаним підприємством договорів субпідрядну на будівельно - монтажні роботи без мети настання реальних наслідків та про нікчемність вказаних правочинів, суд вважає передчасними, непослідовними та такими, що ґрунтуються на припущеннях, у зв'язку з чим акт перевірки від 01.12.2010 р. №88/23-70/34813457 не може бути підставою для донарахування позивачу суми ПДВ, податку на прибуток підприємств та для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, а відтак і для винесення оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.
Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем не було доведено законність прийнятих за наслідками планової виїзної перевірки оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, на думку суду, перевіряючі при проведенні планової виїзної перевірки позивача та складання акта за її наслідками діяли не на підставі, не в межах повноважень, що передбачені законами України, а тому прийняті за наслідками проведення даної перевірки податкові повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 22.04.2011 року №0000472360/2 та від 22.04.2011 року №0000482360/2 належить визнати недійсними.
Судом встановлено, що податкові повідомлення -рішення відповідача від 16.02.2011 року №0000472360/1, від 22.04.2011 року №0000472360/2 були винесені за результатами процедури адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення - рішення відповідача від 10.12.2010 року №0000472360/0. У зв'язку з цим, на данний момент чинним є останнє податкове повідомлення -рішення відповідача від 22.04.2011 року №0000472360/2, яке і підлягає визнанню недійсним. Отже суд вважає, що слід відмовити у задоволенні позовних вимог з приводу визнання недійсними податкових повідомлень -рішень відповідача від 10.12.2010 року №0000472360/0 та від 16.02.2011 року №0000472360/1.
Судом встановлено, що податкові повідомлення -рішення відповідача від 16.02.2011 року №0000482360/1, від 22.04.2011 року №0000482360/2 були винесені за результатами процедури адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення - рішення відповідача від 10.12.2010 року №0000482360/0. У зв'язку з цим, на данний момент чинним є останнє податкове повідомлення -рішення відповідача від 22.04.2011 року №0000482360/2, яке і підлягає визнанню недійсним. Отже суд вважає, що слід відмовити у задоволенні позовних вимог з приводу визнання недійсними податкових повідомлень -рішень відповідача від 10.12.2010 року №0000482360/0 та від 16.02.2011 року №0000482360/1.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Оскільки судом визнано недійсними два з шести оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, тобто задоволено третину позовних вимог, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача третину сплаченого ним судового збору в сумі 1,13 грн. (3,40 / 3 = 1,13).
На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 70, 71, 72, 94, 160-163 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсними податкові повідомлення -рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 22.04.2011 року №0000472360/2 та від 22.04.2011 року №0000482360/2.
3. В задоволені інших позовних вимог відмовити.
4. Присудити на користь Приватного підприємства «Проф -Буд Тех»всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 1,13 грн. з Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.10.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 10.10.2011 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.
Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко
Згідно з оригіналом:
Суддя О.Ю. Флоренко