Копія Справа № 2а-2241/10/1170
Категорія статобліку 2.11.4
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
05 жовтня 2010 року м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Флоренка О.Ю.,
при секретарі -Галушко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області про скасування податкових повідомлень -рішень від 07.06.2010 року, №0004881700/0, №0004891700/0, -
17 червня 2010 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області, в якому просить скасувати податкові повідомлення -рішення відповідача від 07.06.2010 року №0004881700/0, яким визначено податкове зобов'язання в сумі 5833,93 грн. з податку з доходів фізичних осіб та податкове повідомлення -рішення відповідача від 07.06.2010 року №0004891700/0, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 680,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.05.2010 року було прийнято акт №108/2/17 -10/НОМЕР_1 про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року.
На підставі акта від 28.05.2010 року №108/2/17-10/НОМЕР_1 прийняті податкові повідомлення -рішення від 07.06.2010 року №0004881700/0, яким визначено податкове зобов'язання в сумі 5833,93 грн. з податку з доходів фізичних осіб та податкове повідомлення -рішення відповідача від 07.06.2010 року №0004891700/0, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 680,00 грн.
Позивач вказує, що даною перевіркою включено до складу річного оподатковуваного доходу на загальній системі оподаткування суму перевищення обсягу виручки понад 500 тис. грн. в розмірі 538 906, 21 грн., яка підлягає оподаткуванню відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та ст. 13 ДКМУ «Про прибутковий податок з громадян».
Позивач вважає, що донарахування податку з доходів фізичних осіб згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відбулось в період, протягом якого на позивача розповсюджувалися пільги, надані суб'єктам, що обрали спрощену систему оподаткування - єдиний податок. Крім того в акті перевірки зазначив, що переважна кількість коштів надійшла в 4 кварталі 2009 року (474 906, 21 грн), і позивач повинен би був здійснити перехід на загальну систему оподаткування лише за наступним кварталом, що рахується за звітнім. Обін виручки вже в I кварталі 2010 року склав 0 грн, що підтверджується дебітом та кредитом п рахунку позивача.
На думку позивача, що суб'єкт малого підприємництва сплачує податок з доходів фізичних осіб у складі єдиного податку, відповідно до змісту ст. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок не є платником податку з доходів фізичних осіб.
Також позивач не погоджується із порушенням щодо неподання декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року, оскільки позивач перебував в період з 01.01.2009 року до 31.12.2009 року на спрощеній системі оподаткування, що підтверджено свідоцтвом про сплату єдиного податку та не є платником податку на додану вартість і не мав права та не повинен був включати дану суму до податкових зобов'язань.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, підтримав позовні вимоги повністю, пославшись на обставини, викладені в позові та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача Буріко О.А. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала та просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача надала до суду письмові заперечення на позов (а.с. 24-26). В обґрунтування своїх позицій представник відповідача зазначила, що позивач перебуваючи на спрощеній системі оподаткування у період з 01.04.2007 року по 31.12.2009 року, позивач перевищив граничний обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 500,00 тис. грн. за 2009 рік.
Сума перевищення граничного обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 38 906,21 грн. позивачем не включена до сукупного річного доходу за 2009 рік, не задекларована та не оподаткована, податок з доходів фізичних осіб - підприємців не сплачено, чим порушено абз. «е»п. 1.3 ст. 1, п. 4.1 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, абз. «в»п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-VІ від 22.05.2003 року (із змінами та доповненнями).
Також відповідач зазначає, що відповідно до пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість у разі коли сума відздійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000,00 грн. (без урахування ПДВ).
Крім того,встановлено, що обсяг виручки позивача від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у листопаді 2009 року перевищив граничний рівень, внаслідок чого він був зобов'язаний зареєструватися платником податку на додану вартість, про що до податкового органу у строк до 20 грудня 2009 року мав подати відповідну заяву. ФОП ОСОБА_1 заява про реєстрацію платником податку на додану вартість до Знам'янської ОДШ не подана. Податкову звітність з податку на додану вартість за грудень 2009 року, січень - березень 2010 року до податкового органу не надано, чим порушено вимоги абз. «а»пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-Ш (із змінами та доповненнями).
Заслухавши представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_4 зареєстрований Знам'янською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 22.02.2006 року, номер запису про державну реєстрацію 2 428 000 0000 000358 (а.с. 8).
28.05.2010 року посадовими особами Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградській області проведена перевірка позивача щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року. Перевірку проведено в присутності ОСОБА_1 в результаті чого складено акт від 28.05.2010 року №108/2/17-10/НОМЕР_1 (а.с. 10-13).
В ході перевірки встановлено, що позивачем порушено вимоги п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1269 «Про затвердження Порядку ведення обліку доходів та витрат», ст. 8 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 року №599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку його видачі», книга обліку та витрат з 31.03.2008 року не ведеться; п. 1.3 «е»ст. 1, п.4.1 ст. 4, п.7.1 ст. 7, п.19.1 «в»ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб, передбачено ст. 13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №13-92 «Про прибутковий податок громадян», не задекларовано та не оподатковано доходи із суми перевищення, донарахування податку з доходів фізичних осіб отриманих від підприємницької діяльності 5833,93 грн.; п.п. 4.1.4 а) 4.1 ст. 4 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не подано декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року по березень 2010 року.
На підставі акта від 28.05.2010 року №108/2/17-10/НОМЕР_1, прийнято податкове повідомлення -рішення від 07.06.2010 року №0004881700/0, яким позивачу, визначено податкове зобов'язання у сумі 5833,93 грн., з податку з доходів фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності (а.с. 15) та податкове повідомлення -рішення від 07.06.2010 року №0004891700/0, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 680,00 грн., з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (робіт, послуг) (а.с. 14).
22.04.2010 року позивачем було подано до Знам'янської ОДПІ Кіровоградської області, декларацію №2613 про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року (а.с. 47-48).
З акту перевірки встановлено, що позивачем не ведеться книга обліку та витрат.
Згідно ст. 4 Указу Президента України від 03.07.1998 р. №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 р. № 599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за № 752/4045, затверджене Свідоцтво про сплату єдиного податку та «Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку». Згідно частини 8 «Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку», для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат, згідно із додатком №10 до «Інструкції про прибутковий податок з громадян», затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 р. за №12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 р. за №64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход". Відповідно до частини 9 «Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку», протягом року для платника єдиного податку встановлюються звітні періоди, що дорівнюють кварталу. Протягом 5 днів після закінчення звітного періоду платник єдиного податку подає звіт згідно з додатком 3 до цього Порядку, який залишається у справі платника єдиного податку. Форма Книги обліку доходів і витрат, затверджена вищевказаним наказом, не передбачає ведення у ній обліку товарних запасів.
Відповідно до п.1 «Порядком ведення книги обліку доходів і витрат», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1269, передбачено, що книга обліку доходів і витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі - суб'єкти підприємницької діяльності). Прошнурована і пронумерована книга реєструється в органі державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (далі - орган реєстрації). До органу реєстрації подається належним чином оформлений примірник книги разом із заявою про її реєстрацію, у якій зазначаються: найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код - для юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, місце проживання, ідентифікаційний номер платника податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи; номер та дата видачі суб'єкту підприємницької діяльності свідоцтва про сплату єдиного податку або номер, дата видачі та термін дії пільгового торгового патенту.
Книга реєструється безоплатно протягом двох робочих днів з дати подання зазначених документів. На титульному аркуші книги зазначаються загальна кількість сторінок, відомості про орган реєстрації, дата реєстрації та номер запису в журналі обліку зареєстрованих книг. Ці відомості засвідчуються підписом посадової особи, яка провела реєстрацію, та скріплюються печаткою органу реєстрації. Журнал обліку зареєстрованих книг ведеться органом реєстрації.
Форма книги затверджується Державною податковою адміністрацією України.
Відповідно до наведеного, суд прийшов до висновку, що на суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу платника єдиного податку законодавством України, що підтверджується Свідоцтвом про сплату єдиного податку від 01.01.2009 року серія НОМЕР_3 (а.с. 9), покладений обов'язок по веденню книги обліку доходів та витрат у разі незастосування ним реєстратора розрахункових операцій. Оскільки форма книги обліку доходів та витрат, порядок ведення якої визначений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1269 Державною податковою адміністрацією України не затверджена, суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи платники єдиного податку у відповідності до ч. 8 «Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 р. № 599, для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій ведуть Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком №10 до «Інструкції про прибутковий податок з громадян», затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 р. №12. Форма Книги обліку доходів і витрат, затверджена вищевказаним наказом, не передбачає ведення у ній обліку товарних запасів.
Порушення норм чинного податкового законодавства вчинено позивачем внаслідок недотримання ним правил спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, передбачених Указом Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».
З акта перевірки вбачається, що позивач, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування у період з 01.04.2007 року по 31.12.2009 року, позивач перевищив граничний обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 500,00 тис. грн. за 2009 рік.
Згідно ст. 1 Указу № 727/98 виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом господарювання на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Так, відповідно до банківських виписок протягом 2009 року на поточний рахунок позивача № НОМЕР_2, відкритий у «Райффайзен Банк Аваль»у м. Києві, МФО 380805, за реалізований товар надійшло коштів в сумі 474 906, 21 грн., в т.ч. від Кіровоградського юридичного інституту Харківського НУВС - в сумі 314 736,54 грн., від ПТУ № 39 - в сумі 160 169,97 грн.
Відповідно до поданих звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) сума розрахункових операцій за 2009 рік склала 64 000,00 грн. (суми розрахунків по періодам згідно поданих звітів зазначено у пп. 2,2.1 п. 2.2 розділу 2 акта перевірки у таблиці № 2.2.2).
Таким чином, сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) позивача за 2009 рік склала 538 906,21 грн.
Враховуючи приписи ст. 5 Указу № 727/98, платник єдиного податку в разі порушення вимог ст. 1 цього Указу повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
Встановлений законодавством обов'язок платника цього податку перейти на загальну систему оподаткування в таких випадках означає, що з настання обставин, які виключають можливість суб'єкта господарювання перебувати на спрощеній системі оподаткування (в цьому випадку - перевищення обсягу виручки) останній втрачає право на сплату єдиного податку та зобов'язаний сплачувати податки (збори, обов'язкові платежі) на загальних підставах.
Доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які перебувають на загальній системі оподаткування доходів, одержуваних від такої діяльності, оподатковуються в загальному порядку відповідно до положень розділу VI Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 року № 13-92 (із змінами та доповненнями).
Згідно ст. 13 розділу VI Декрету № 13-92 оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи.
Сума перевищення граничного обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 38 906,21 грн. позивачем не включена до сукупного річного доходу за 2009 рік, не задекларована та не оподаткована, податок з доходів фізичних осіб - підприємців не сплачено, чим порушено абз. «е»п. 1.3 ст. 1, п. 4.1 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, абз. «в»п. 19.1 ст. 19 Закону України ''Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-УІ від 22.05.2003 року (із змінами та доповненнями).
Відповідно до пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість у разі коли сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000,00 грн. (без урахування ПДВ).
Перевіркою встановлено, що обсяг виручки позивача від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у листопаді 2009 року перевищив граничний рівень, внаслідок чого він був зобов'язаний зареєструватися платником податку на додану вартість, про що до податкового органу у строк до 20 грудня 2009 року мав подати відповідну заяву.
СПД ОСОБА_1 заява про реєстрацію платником ПДВ до Знам'янської ОДПІ не подана.
Також з акта перевірки встановлено, що позивач не подавав декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року, січень -березень 2010 року.
Згідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Відповідно до п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»4.2.2. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.
Згідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Суд вважає, що накладення на позивача штрафу в розмірі 680,00 грн. за порушення п.п. 17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - є обґрунтованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Представник відповідача надав всі необхідні докази, якими підтверджується правомірність проведення перевірки та прийнятого за її наслідками оскаржуваного рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення -рішення від 07.06.2010 року №0004891700/0 та податкове повідомлення -рішення від 07.06.2010 року №0004881700/0 було винесено відповідачем із дотриманням усіх зазначених принципів, а тому воно є законним і не підлягає скасуванню. Перевірка була проведена посадовими особами Знам'янської ОДПІ Кіровоградській області правомірно, а тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
У відповідності до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи свідки не залучалися, судові експертизи не проводилися, а тому ним не понесені судові витрати, які підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 70, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко
Згідно з оригіналом:
Суддя О.Ю. Флоренко