Копія Справа № 1170/2а-2891/11
Категорія статобліку 8.2.8
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
25 січня 2012 року м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Флоренка О. Ю.,
при секретарі - Галушко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
01 серпня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області, в якій просить: визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення -рішення відповідача: від 08.02.2011 року №0000191700 про сплату податку на додану вартість в розмірі 89875,59 грн., із застосуванням штрафних санкцій в сумі 22468,90 грн., всього на суму 112344,49 грн.; від 08.02.2011 року №0000181700 про сплату податку з доходів фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 71082,45 грн., із застосуванням штрафних санкцій в сумі 17770,61 грн.; від 22.04.2011 року №0002251700 про сплату податку на додану вартість і штрафних санкцій на загальну суму 8526,25 грн. (далі - оскаржувані податкові -повідомлення рішення).
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.01.2011 року працівником відповідача було здійснено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства СГД - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року. В результаті перевірки складено відповідний акт перевірки від 24.01.2011 р. №11/2/1710/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки).
На підставі акта перевірки відповідачем були прийнятті податкові повідомлення - рішення від 08.02.2011 року № 0000191700 на суму 112344,49 грн., а також податкове повідомлення -рішення № 0000181700 на суму 88853,06 грн.
Актом перевірки визначено, що у позивача були відсутні товарно -транспорті накладні на підтвердження реальності господарських операцій. Позивач зазначає, що відповідно до ст. 44 Податкового кодексу України, він протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки надав до Знам'янської ОДПІ Кіровоградської області первині документи: товарно -транспортні накладні, які засвідчують факт здійснення господарських операцій та підтверджують перевезення товарно -матеріальних цінностей від постачальників до місця розвантаження та зберігання товару, що визначені в акті перевірки як відсутні.
Позивач у позовних вимогах зазначає, що податкове повідомлення -рішення від 08.02.2011 року №0000191700 про сплату податку з доходів фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 71082,45 грн. та штрафних санкцій в сумі 17770,61 грн., було винесено на ім'я ОСОБА_2. Відповідач по справі на цю обставину уваги не звернув і продовжує вимагати від ОСОБА_1 сплати податкового зобов'язання. Відкликано та виправлено дане податкове повідомлення -рішення не було, відомостей щодо внесення змін до реєстру податкових повідомлень -рішень він не має, інтересів ОСОБА_2 позивач не представляє.
Тому позивач вважає, що оскаржувані податкові -повідомлення рішення підлягають визнанню недійсними та скасуванню.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд задовольнити позов з підстав, викладених у ньому.
Представники відповідача Подлєсний В.В. та Іщенко С.Г. просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, пославшись на доводи, зазначені у письмових запереченнях на позов (а.с. 88 -91).
Представники відповідача, заперечуючи проти задоволення позову у своїх письмових запереченнях на нього зазначили, що при проведенні аналізу податкової звітності ФОП ОСОБА_1 згідно деталізованої інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України та додатку №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, станом на момент проведення перевірки, за перевіряємий період була встановлена розбіжність між сумою задекларованого податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 та сумою податкових зобов'язань з підприємством -постачальником ПП «Фрост Ентоні». Загальна сума розбіжностей по податку на додану вартість за травень 2010 року склала 28515,02 грн.: податкова накладна від 29.05.2010 року №29 на суму податку на додану вартість 10068,45 грн.; податкова накладна від 31.05.2010 року на суму податку на додану вартість 18446,57 грн.
Посилання позивача в позовній заяві на ст. 44 Податкового Кодексу України, на думку відповідача, не може бути прийнято до уваги, в зв'язку з тим, що ним не надавались до Знам'янської ОДПІ Кіровоградської області додаткові документи ні під час проведення документальної перевірки ні після закінчення перевірки. Крім того, відповідачем до проведення перевірки було надано позивачеві запит від 02.12.2010 року №4906/10/17-10 щодо надання для перевірки письмових пояснень та підтверджуючих документів, стосовно отриманих транспортних послуг від ПП «Б.В.С. Торгбуд»на суму 348600,13 грн., від ПП «Анубіс»на суму 120900,00 грн., від ПП «Фрост Ентоні»на суму 110679,45 грн. 06.12.2010 року позивачем надана відповідь, в якій зазначено, що товарно -транспорті накладні у нього відсутні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.
Суд встановив, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Знам'янської міської ради Кіровоградської області 13.04.1993 року, номер запису про включення відомостей про фізичну особу -підприємця до ЄДР 2 443 017 0000 000287 (а.с. 11). 16.07.2007 року позивачу видано свідоцтво №100053148 про реєстрацію платником податку на додану вартість (а.с. 12).
Судом встановлено, що 01.02.2010 року між Приватним підприємством «Б.В.С. Торгбуд»(перевізник) та ФОП ОСОБА_1 (замовником) укладено договір №01/02 про надання транспортних послуг. Відповідно до п. 3.1 даного договору ціна транспортних послуг складає 122508,42 грн. (а.с. 136), підтвердженням чому є: акт №01/02 здачі -прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 37), рахунок від 01.03.2010 року №01/03, податкова накладна від 31.03.2010 року (а.с. 138), та квитанції до прибуткового касового ордеру (а.с. 139).
01.03.2010 року між Приватним підприємством «Б.В.С. Торгбуд»(перевізник) та ФОП ОСОБА_1 (замовником) укладено договір про надання транспортних послуг. Відповідно до п. 3.1 до даного договору ціна транспортних послуг складає 111265,98 грн. (а.с. 140), підтвердженням чому є: рахунок від 07.04.2010 року, податкова накладна від 30.04.2010 року №30/04 (а.с. 141), та квитанції до прибуткового касового ордеру.
01.04.2010 року між Приватним підприємством «Фрост Ентоні»(перевізник) та ФОП ОСОБА_1 (замовником) укладено договір №01/05/10 про надання транспортних послуг. Відповідно до п. 3.1 даного договору ціна транспортних послуг складає 110679,45 грн. (а.с. 145 -146), підтвердженням чому є: акт №3006 здачі -прийняття робіт (надання послуг), податкова накладна від 30.06.2010 року №3006 (а.с. 147), видаткова накладна №53 від 30.06.2010 року, рахунок від 30.06.2010 року.
01.05.2010 року між Приватним підприємством «Б.В.С. Торгбуд»(перевізник) та ФОП ОСОБА_1 (замовником) укладено договір №01/04 про надання транспортних послуг. Відповідно до п. 3.1 даного договору ціна транспортних послуг складає 75070,50 грн. (а.с. 142 -143), підтвердженням чому є: акт №30/04 здачі -прийняття робіт (надання послуг), податкова накладна від 31.05.2010 року №31 (а.с. 144), квитанції до прибуткового касового ордеру(а.с. 145).
01.06.2010 року між Приватним підприємством «Б.В.С. Торгбуд»»(перевізник) та ФОП ОСОБА_1 (замовником) укладено договір №01/05/10 про надання транспортних послуг. Відповідно до п. 3.1 даного договору ціна транспортних послуг складає 110679,45 грн. (а.с. 145 -146), підтвердженням чому є: акт №3006 здачі -прийняття робіт (надання послуг), податкова накладна від 30.06.2010 року №3006 (а.с. 147), видаткова накладна №53 від 30.06.2010 року, рахунок від 30.06.2010 року.
01.07.2010 року між Приватним підприємством «Б.В.С. Торгбуд»(перевізник) та ФОП ОСОБА_1 (замовником) укладено договір №01/06/10 про надання транспортних послуг. Відповідно до п. 3.1 даного договору ціна транспортних послуг складає 114825,73 грн. (а.с. 148), підтвердженням чому є: акт №29/07 здачі -прийняття робіт (надання послуг), податкова накладна від 29.07.2010 року №46 (а.с. 150), видаткова накладна від 29.07.2010 року №46 (а.с. 150), квитанції до прибуткового касового ордера (а.с. 149).
13.08.2010 року між Приватним підприємством «Анубіс»(перевізник) та ФОП ОСОБА_1 (замовник) укладено договір №1307 про надання транспортних послуг. Відповідно до п. 3.1 даного договору ціна транспортних послуг складає 120900,00 грн. (а.с. 151), підтвердженням чому є квитанції до прибуткового касового ордера (а.с. 152).
В матеріалах справи є акт від 19.11.2010 року №61/23-6/36514043 про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Б.В.С -Торгбуд»з питань дотримання податкового законодавства при нарахуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.09.2009 року по 30.11.2009 року (а.с. 161-172).
В ході перевірки встановлено порушення: ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Б.В.С. -Торгбуд»при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий, в порушення ст. 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України.
Також з акта перевірки встановлено, що за адресою вул. Тімірязєва буд. 75/56 м. Кіровоград, відсутнє ПП «Б.В.С. -Торгбуд», про що складено довідку від 30.07.2010 року №11105, згідно з якою місцезнаходження платника податків не встановлено.
Крім того, відсутня будь -яка інформацій про наявність складських та виробничих приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово -господарської діяльності підприємства (холодильне обладнання чи складські приміщення придатків для зберігання м'ясопродуктів, та інше) (згідно декларацій з податку на прибуток, поданих за 2009 рік основні засоби на підприємстві відсутні). Тобто фактично, ПП «Б.В.С. Торбуд»не має ніяких можливостей здійснювати господарську діяльність.
07.04.2011 року від Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва надійшов лист вих. 10391/7/23-911, яким направляє Знам'янській ОДПІ Кіровоградської області матеріали виїзної перевірки ПП «Фрост Ентоні»щодо правових відносин з платниками податків за січень 2011 року для відпрацювання по ланцюгу постачання(а.с. 153). У зв'язку з чим, надано акт перевірки від 07.04.2011 року №365/23-9/36757756 про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Фрост Ентоні»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.01.2011 року (а.с. 154-160).
З акта перевірки вбачається, що у ПП «Фрост -Ентоні», відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, у зв'язку з чим, операції ПП «Фрост -Ентоні»не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
02.12.2010 року Заступником начальника Знам'янської ОДПІ Кіровоградської області направлено позивачеві лист вих. №4906/10/17-10 про надання до 06.12.2010 року письмових пояснень та підтверджуючих документів стосовно отриманих транспортних послуг від ПП «Б.В.С. Торгбуд»на суму 348600,13 грн., ПП «Анубіс»на суму 120900,00 грн., ПП «Фрост Ентоні»на суму 110679,45 грн., а саме товарно -транспортних накладних, які засвідчують факт надходження товару та його відвантаження, шлях транспортування товару, дані осіб, що були учасниками господарських операцій, підтвердження місця зберігання товару (а.с. 94).
06.12.2010 року позивачем були наданні пояснення, в яких він зазначив, що товарно -транспортні накладні відсутні, у зв'язку з тим, що завантаження товару, факт надходження товару та його відвантаження, шлях транспортування контролює підприємство -експедитор, з яким укладено угоду (а.с. 95).
06.12.2010 року відповідачем було прийнято наказ №615 про зупинення проведення планової документальної перевірки (а.с. 131).
24.01.2011 року завідувачем сектору контролю -перевірочної роботи відділу оподаткування фізичних осіб Іщенко С.Г. складено акт №11/2/1710/НОМЕР_1 про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства СГД -фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.12.2009 року по 30.09.2010 року (а.с. 44-61).
В ході перевірки встановлено, що у період, який перевірявся позивач перебував у господарських відносинах з контрагентами -постачальниками: ПП «Аліса -Трейд»; ТОВ «Рост -Агро»; ТОВ «Агро контракт -Н», ТОВ «Колос -Богодарівка», ПСП «Лан», ТОВ «Обрій», ПСП «Перемоги», ТОВ СП «Нібулон», ПП «Фрост Ентоні», ПП «Б.В.С. -Торгбуд», ПП «Анубіс». Контрагенти -покупці: ППФ «Ерлікон Агро».
Позивачем порушено: вимоги п.4.1 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 року №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 13. Декрету Кабінету Міністрів України від 29.12.1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 71082,45 грн.;
- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4., п.п 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого донараховано податок на додану вартість у сумі 89875,59 грн.
24.01.2011 року представника відповідача складено акт №2/1710/НОМЕР_1 про відмову від ознайомлення зі змістом акта перевірки від 24.01.2011 року №11/2/1710/НОМЕР_1, підпису та його отримання (а.с. 96). Після чого акт перевірки було надіслано позивачу супровідним листом від 24.01.2011 року вих. №191/10/17-10 (а.с. 43).
08.02.2011 року на підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р»№0000191700, на підставі якого за порушення п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 112344,49 грн., у тому числі: за основним платежем - 89875,59 грн., із застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 22468,90 грн. , , (а.с. 66).
08.02.2011 року на підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000181700, на підставі якого за порушення ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 88853,06 грн., у тому числі: за основним платежем - 71082,45 грн., із застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17770,61 грн. (а.с. 67).
Позивач, не погодившись з податковими повідомленнями -рішеннями відповідача від 08.02.2011 року №0000191700, №0000181700 звернувся зі скаргою від 17.02.2011 року про скасування оскаржуваних податкових повідомлень -рішень до Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області (а.с. 70 - 71). Рішенням Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області від 25.02.2011 року вих. №606/10/25-014 «Про продовження строку розгляду первинної скарги»строк розгляду скарги було продовжено (а.с. 69). 20.04.2011 року Державною податковою адміністрацією України у Кіровоградській області прийнято рішення «Про результати розгляду первинної скарги», якою скаргу позивача залишає без задоволення та збільшує грошове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 6821,00 грн., із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій на суму 1705,25 грн. (а.с. 73-75).
На підставі цього рішення, відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення від 22.04.2011 року №0002251700 про сплату позивачем податку на додану вартість і штрафних санкцій на загальну суму 8526,25 грн.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 44.6. ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
У відповідності до п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні. У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу. У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
Допитана в якості свідка бухгалтер позивача -ОСОБА_6 пояснила, що товарно-транспортні накладні, мова про які йшла у запиті відповідача від 02.12.2010 р., були надані нею особисто перевіряючій Іщенко С.Г., кола та виходила зі свого службового кабінету. Іщенко С.Г. приймати документи відмовилася.
Після чого ОСОБА_6 понесла дані документи до заступника начальника Знам'янської ОДПІ -Коваленко В.І., яка приймати документи відмовилася, у зв'язку з їх неналежним оформленням.
За поясненнями ОСОБА_6, позивач не скористався своїм правом, передбаченим п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, надіслати документи, які відмовився приймати працівник податкового органу, листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).
Допитана в якості свідка працівник відповідача - Іщенко С.Г., яка проводила перевірку, пояснила, що ОСОБА_6 тільки повідомила про наявність у неї товарно-транспортних накладних, але самих накладних вона не надала.
Суд вважає, що під час судового розгляду справи позивач не довів належного виконання ним норм п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, у випадку, коли посадова особа контролюючого органу, яка здійснювала перевірку, відмовилася з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки.
З приводу товарно-транспортних накладних (а.с. 13-42), наданих позивачем до суду під час розгляду даної судової справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Згідно з п. 11.1 ст. 11 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених Наказом Мінтрансу від 14.10.1997 р. № 363 (далі -Правила), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.
У відповідності до ст. 1 Правил, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
На підставі п. п. 11.4, 11.5, 11.7 ст. 11 Правил, оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Суд зауважує, що 06.12.2010 року позивачем були наданні пояснення, в яких він зазначив, що товарно - транспортні накладні відсутні, у зв'язку з тим, що завантаження товару, факт надходження товару та його відвантаження, шлях транспортування контролює підприємство -експедитор, з яким укладено угоду (а.с. 95).
Оскільки, за нормами п. 11.7 ст. 11 Правил, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), яким у даному випадку був позивач, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що в нього не повинні залишатися товарно - транспортні накладні, які є в наявності у підприємства -експедитора.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі -Закон №996-ХІV), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону №996-ХІV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
На підставі ст. 1 Закону №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Наказом Мінтрансу України та Мінстату України №488/346 від 29.12.1995 року затверджені типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля. Відповідно до цього наказу типовими формами первинного обліку роботи вантажного автомобіля є: подорожній лист вантажного автомобіля; товарно-транспортна накладна; талон замовника.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Допитана в якості свідка бухгалтер позивача -ОСОБА_6 пояснила, що товарно-транспортні накладні, надані позивачем до суду під час розгляду даної судової справи були виготовлені особисто нею в суботу -неділю перед 23.01.2011 р., що на думку суду, є порушенням ч. 1 ст. 9 Закону №996-ХІV.
Як встановлено судом, надані позивачем товарно-транспортні накладні не містять обов'язкових реквізитів: деякі складені під одним і тим самим номером, на деяких номер відсутній, на всіх накладних відсутні підписи директора автопідприємства та його печатки, підписи водіїв-експедиторів, тощо.
Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.
На підставі ст. 13 Декрету КМ України від 26.12.1992 р. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Згідно з вимогами пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «Про прибуткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість яких передбачена правилами податкового обліку.
З приводу зазначення в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 08.02.2011 року №0000181700 найменування платника податків: «Манукян Абраам Камісарович», суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про те, що це сталося внаслідок технічної помилки. Судом встановлено, що всі інші реквізити, зазначені відповідачем в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 08.02.2011 року №0000181700, як то: ідентифікаційний номер платника податків, його адреса, номер акта перевірки, виявлені порушення, сума грошового зобов'язання тощо, стосуються перевірки саме ФОП ОСОБА_1
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач дійсно порушив норми п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 13 Декрету КМ України "Про прибутковий податок з громадян", пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про прибуткування прибутку підприємств», внаслідок чого відповідачем правомірно було винесено податкове повідомлення - рішення від 08.02.2011 року №0000181700 про сплату податку з доходів фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 71082,45 грн., із застосуванням штрафних санкцій в сумі 17770,61 грн.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент винкинення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач дійсно порушив норми пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого відповідачем правомірно було винесено податкове повідомлення - рішення від 08.02.2011 року №0000191700 про сплату податку на додану вартість в розмірі 89875,59 грн., із застосуванням штрафних санкцій в сумі 22468,90 грн., всього на суму 112344,49 грн., а також податкове повідомлення - рішення від 22.04.2011 року №0002251700 про сплату позивачем податку на додану вартість і штрафних санкцій на загальну суму 8526,25 грн.
Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що представниками відповідача було доведено законність прийнятих за наслідками перевірки оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення були винесені відповідачем із дотриманням усіх зазначених принципів, а тому вони є законними і не підлягають скасуванню.
У відповідності до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи свідки не залучалися, судові експертизи не проводилися, а тому ним не понесені судові витрати, які підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 70, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.01.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 01.02.2012 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.
Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко
Згідно з оригіналом:
Суддя О.Ю. Флоренко