Копія Справа № 1170/2а-1600/11
Категорія статобліку 9.2.1
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
23 січня 2012 року м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Флоренка О.Ю.
при секретарі - Галушко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
26 квітня 2011 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області, в якому просить визнати недійсним (нечинним) рішення відповідача від 08.12.2010 року №0040921700 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 140434,72 грн. (далі - оскаржуване рішення).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вона на підставі поданої до відповідача письмової заяви, у відповідності до Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», 01 січня 2010 року отримала свідоцтво про сплату єдиного податку. Основним видом діяльності зазначено роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту. Торгівля в магазинах здійснювалась не підакцизним товаром, а саме пивом на розлив.
Позивач вважає, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Позивач вважає, що діючими нормами законодавства України не передбачений обов'язок для суб'єкта господарювання вести облік товарних запасів у Книзі обліку доходів та витрат. З наведених підстав позивач просить визнати недійсним (нечинним) оскаржуване рішення відповідача.
Позивач в судове засідання повторно не з'явився. Про дату час і місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 145, 150). У поданій суду письмовій заяві (а.с. 83) позивач просила розглянути справу за її відсутності.
Представник відповідача Подлєсний В.В. в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, пославшись на обставини, викладені в письмових запереченнях на позов.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
За таких умов, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи за відсутності позивача.
Представник відповідача надав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити позивачеві у задоволенні його адміністративного позову (а.с. 89-92). В обґрунтування своєї позицій зазначив, що твердження позивача стосовно необов'язковості ведення Книги обліку доходів та витрат в частині заповнення її граф є помилковим і таким, що протирічить тексту адміністративного позову, оскільки ФОП ОСОБА_1 цю Книгу фактично вела, але загальну вартість отриманих для реалізації товарних запасів здійснювала не повністю, що і призвело до необлікування товарних запасів за 1-е півріччя 2010 року на загальну суму 70217,36 грн., чим порушено п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-Р «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, зареєстрована виконавчим комітетом Знам'янської міської ради Кіровоградської області 15.04.2002 року, номер запису про включення відомостей про фізичну особу -підприємця до ЄДР 2 443 017 0000 000179 (а.с. 11).
Судом встановлено, що 24.03.2010 року між Закритим акціонерним товариством «Фірма»Полтавпиво»(постачальник) та Фізичної особою -підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладено договір поставки №85, відповідно до п.1.1. якого, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти, оплатити пиво в пляшках, КЕГ-тарі, ПЕТ-пляшках, надалі продукція, на умовах договору (а.с. 106-106).
08.06.2010 року було надано відповідь вих. №247 ЗАТ «Пивзаводом на Подолі»на запит відповідача від 04.06.2010 року про те, чи здійснювались розрахунки з ФОП ОСОБА_1 У відповіді зазначено, що розрахунки з ФОП ОСОБА_1 здійснювалися: за продукцію пиво, яке відвантажувалося по товаро -транспортних накладних на суму 38964,22 грн. (а.с. 121-130).
26.10.2010 року надійшла відповідь від ЗАТ «Фірма «Полтавпиво»на запит відповідача від 20.10.2010 року №4283/10/17-10, чи співпрацювало підприємство з ФОП ОСОБА_1 У відповіді зазначено, що підприємство співпрацювало з ФОП ОСОБА_1, згідно з договором від 24.03.2010 року №85 на поставку пива (а.с. 103-104).
Судом встановлено, що 24.11.2010 року завідувачем сектору контрольно -перевірочної роботи відділу оподаткування фізичних осіб Іщенко Світланою Григорівною, на підставі наказу відповідача від 21.09.2010 року (а.с. 154), направлень на перевірку від 22.09.2010 р. №166 та від 08.11.2010 року (а.с. 31 -32), в присутності ФОП ОСОБА_1, було здійснено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2010 року. В результаті чого було складено відповідний акт перевірки №256/2/1710/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки) (а.с. 33-49).
В ході перевірки встановлено розбіжності між даними в розділі 3 «Витрати на виробництво продукції, придбання товару»в Книзі обліку доходів та витрат платника єдиного податку форми №10 від 14.01.2010 року № 17-4262/1 та фактично придбаним товаром, згідно накладних на придбання товару, що, на думку перевіряючих, призвело до неоприбуткування позивачем товарних запасів за I та II квартал 2010 року на загальну суму 70217,36 грн. В період перевірки, було встановлено, що основними постачальниками ФОП ОСОБА_1 були: ЗАТ «Фірма Полтавпиво»та ЗАТ «Пивзавод на Подолі».
Також встановлено, що ЗАТ «Фірма Полтавпиво», згідно договору від 24.03.2010 року №85 поставило продукцію ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 47045,06 грн., згідно накладних від 23.04.2010 року №459 на суму 5417,52грн.; від 01.04.2010 року №558 - 11040,50грн.; від 09.04.2010р. №606 - 5566,52грн., від 22.04.2010р.№746 -6298,49грн.; від 14.05.2010р. №957 - 6536,49 грн.; від 3.06.2010р. №1153 на загальну суму 5887,05грн., а ФОП ОСОБА_1 згідно вищевказаних накладних суму витрат по придбанню матеріальних цінностей включено в Книгу обліку доходів та витрат в розділі 3 «Витрати на виробництво продукції, придбання товару»не в повному обсязі, а саме зроблено записи за 23.04.2010р. на суму 801грн., 01.04.2010р. на суму 1212 грн., 09.04.2010р.- 970 грн.; 22.04.2010р. - 812грн.; 28.04.2010р. - 737грн., 14.05.2010р. - 826грн.; 03.06.2010р. -797 грн. Загальна вартість необлікованих позивачем товарних запасів по ЗАТ «Фірма Полтавпиво»складає 40890,06грн.
Крім того, в акті перевірки зазначено, що вартість необлікованих позивачем товарних запасів по ЗАТ «Пивзавод на Подолі»становить 29327,30грн.
Таким чином, загальна вартість необлікованих позивачем товарних запасів за I півріччя склала 70217,36грн., чим порушено п.12 ст. 3 ЗУ від 06.07.1995 року «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі акта перевірки, відповідачем було прийнято рішення від 08.12.2010 року №0040921700 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 140434,72 грн. (а.с. 50).
Позивач, не погодившись з оскаржуваним рішенням, звернулась із скаргою про скасування даного рішення до Державної податкової адміністрації у Кіровоградської області. Рішенням Державної податкової адміністрації у Кіровоградської області від 25.02.2011 року вих. №601/10/25-014 «Про результати розгляду скарги», дане рішення залишено без змін, а скарга позивача залишена без задоволення (а.с. 51-53).
Позивач, не погодившись із рішенням Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області 25.02.2011 року вих. 601/10/25-014, звернувся із скаргою про скасування оскаржуваного рішення до Державної податкової адміністрації України. Рішенням Державної податкової адміністрації України від 24.03.2011 року вих. №2879/2/25-0315 «Про результати розгляду повторної скарги», дане рішення залишено без змін, скарга позивача залишена без задоволення (а.с. 54-56).
Згідно зі ст. 15 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265/95-ВР), контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
У відповідності до п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, здійснювати контроль за додержанням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків) та порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, наявністю торгових патентів.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством , облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно зі ст. 6 Закону №265/95-ВР, облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
На підставі ч. 4 ст. 16 Закону №265/95-ВР, планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону №265/95-ВР, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтв про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продажу підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Згідно норм ч. 3 ст. 6 Указу Президента України від 03.07.1998 р. №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи - платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами. Порядок ведення спрощеного обліку та звітності суб'єктами малого підприємництва, відповідно до цього Указу, затверджується Міністерством фінансів України. Відповідно до норм ст. 6 Закону №265/95-ВР, облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 р. № 599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за № 752/4045, затверджене Свідоцтво про сплату єдиного податку та «Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку». Згідно частини 8 «Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку», для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат, згідно із додатком №10 до «Інструкції про прибутковий податок з громадян», затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 р. за №12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 р. за №64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход". Відповідно до ч. 9 «Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку», протягом року для платника єдиного податку встановлюються звітні періоди, що дорівнюють кварталу. Протягом 5 днів після закінчення звітного періоду платник єдиного податку подає звіт згідно з додатком 3 до цього Порядку, який залишається у справі платника єдиного податку. Форма Книги обліку доходів і витрат, затверджена вищевказаним наказом, не передбачає ведення у ній обліку товарних запасів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1269 затверджено «Порядок ведення книги обліку доходів і витрат»(далі - Порядок № 1269). Згідно п.п. 1-3 Порядку № 1269 Книга обліку доходів і витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі - суб'єкти підприємницької діяльності). Прошнурована і пронумерована книга реєструється в органі державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (далі - орган реєстрації). До органу реєстрації подається належним чином оформлений примірник книги разом із заявою про її реєстрацію, у якій зазначаються: найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код - для юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, місце проживання, ідентифікаційний номер платника податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи; номер та дата видачі суб'єкту підприємницької діяльності свідоцтва про сплату єдиного податку або номер, дата видачі та термін дії пільгового торгового патенту.
Книга реєструється безоплатно протягом двох робочих днів з дати подання зазначених документів. На титульному аркуші книги зазначаються загальна кількість сторінок, відомості про орган реєстрації, дата реєстрації та номер запису в журналі обліку зареєстрованих книг. Ці відомості засвідчуються підписом посадової особи, яка провела реєстрацію, та скріплюються печаткою органу реєстрації. Журнал обліку зареєстрованих книг ведеться органом реєстрації.
Форма книги затверджується Державною податковою адміністрацією України.
З аналізу положень Наказу Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 р. № 599 та постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1269 судом встановлено, що наведеними нормативно-правовими актами затверджено дві форми Книги обліку доходів та витрат платників єдиного податку -Книга форми № 10, згідно наказу Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 р. № 599 та Книга згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1269.
На відміну від Книги №10, в процесі ведення якої необхідно відображати у хронологічному порядку загальну суму продажу по результатах за день, у Книгу обліку доходів та витрат згідно Порядку № 1269 (далі - Книга обліку доходів та витрат № 1269) платники єдиного податку повинні вносити дані по кожній окремій розрахунковій операції з підведенням загального підсумку за день.
Також у Книзі обліку доходів та витрат №10 та Книзі обліку доходів та витрат № 1269 різняться найменування граф, які підлягають заповненню суб'єктом підприємницької діяльності -платником єдиного податку, а саме, у Книзі №10, передбачено, що суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (надалі - суб'єкти малого підприємництва), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, в якій у хронологічній послідовності на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді; у графі 3 "Сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" відображається сума доходів, отриманих від виробництва та продажу продукції (товарів, робіт, послуг); у графі 6 "Загальна сума виручки та позареалізаційних доходів" відображаються всі надходження, отримані на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу суб'єктом малого підприємництва від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи основні фонди, які належать суб'єкту малого підприємництва й реалізовані у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації.
Судом, в результаті дослідження Книги обліку доходів та витрат позивача, витяг з якої приєднано до матеріалів справи, встановлено, що книга обліку доходів та витрат від 14.01.2010 р. №17-4262/I (а.с. 93-102) ведеться позивачем згідно із додатком №10 до «Інструкції про прибутковий податок з громадян», затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 р. №12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 р. за №64 та у відповідності до ч. 8 «Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 р. № 599. Книга ведеться позивачем належним чином, доходи та витрати вносяться в книги в хронологічному порядку здійснення господарської операції за підсумком за день.
Отже на думку суду, і зазначеним Порядком, не передбачено обов'язок позивача вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації шляхом внесення відомостей про товарні запаси до Книги обліку доходів і витрат.
Відповідно до наведеного, суд прийшов до висновку, що на суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу платника єдиного податку законодавством України покладений обов'язок по веденню Книги обліку доходів та витрат у разі незастосування ним реєстратора розрахункових операцій. Оскільки форма Книги обліку доходів та витрат, порядок ведення якої визначений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1269 Державною податковою адміністрацією України не затверджена, суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи платники єдиного податку, у відповідності до частини 8 «Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 р. № 599, для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій ведуть Книгу обліку доходів і витрат, згідно із додатком №10 до «Інструкції про прибутковий податок з громадян», затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 р. №12. Форма Книги обліку доходів і витрат, затверджена вищевказаним наказом, не передбачає ведення у ній обліку товарних запасів.
Відносно дій відповідача щодо нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій в сумі 140434,72 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, а саме, за неоприбуткування товару на суму 70217,36 грн., через реєстратор розрахункових операцій та невидачу розрахункового документа, суд прийшов до висновку про їх незаконність, оскільки у відповідності до наведених попередньо норм законодавства, позивач має право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій. Факт належного ведення позивачем Книги обліку доходів та витрат підтвердився у ході судового розгляду даної справи. Відповідачем не доведений суду факт пред'явлення позивачу вимоги видати письмовий документ, що засвідчує передання права власності на товар (послугу) від продавця до покупця.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що представниками відповідача не було доведено законності прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, враховуючи те, що встановлені статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними але деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин і вимога про визнання недійсним (нечинним) акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним -індивідуального акта, суд, у відповідності до норм ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі наявних матеріалів судової справи, вийшовши за межі позовних вимог, прийшов до висновку про необхідність визнання оскаржуваного рішення відповідача протиправним.
Таким чином, на думку суду, рішення відповідача про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 08.12.2010 р. №0040921700, винесене не на підставах, що передбачені законами України, необґрунтовано, а тому його належить визнати протиправним і скасувати.
Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалюється на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 69, 71, 86, 94, 158 - 164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області від 08.12.2010 року №0040921700.
3. Присудити на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати в сумі 3,40 грн. з Державного Бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.01.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 27.01.2012 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.
Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко
Згідно з оригіналом:
Суддя О.Ю. Флоренко