Копія Справа № 2а-4505/10/1170
Категорія статобліку 5.1.2
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
31 січня 2011 року м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Флоренка О.Ю.
при секретарі -Галушко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства «Трест «Олександріярозрізобуд»до управління Пенсійного фонду в м. Олександрії про визнання рішення неправомірним та таким, що підлягає скасуванню,
Державне підприємство «Трест «Олександріярозрізобуд» (далі по тексту -позивач) звернулося до суду з позовом до управління Пенсійного фонду в м. Олександрії (далі по тексту -відповідач) про визнання рішення № 794 від 10 листопада 2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені неправомірним та скасувати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до абзацу 1 ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Законом України № 2103 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати»стаття 97 Кодексу законів про працю України викладена у наступній редакції: «Оплата праці працівником здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці», частина 3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці»також змінена повністю і визначає, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці. Позивач вважає, що частина 6 ст.20 Закону № 1058 суперечить змінам, внесеним Законом № 2103 та не в повній мірі узгоджена з деякими положеннями самого Закону № 1058 оскільки з зазначених норм законів вбачається, що термін сплати страхових внесків неможливо прив'язати до конкретно визначеної дати і термін сплати безпосередньо пов'язаний з фактичною виплатою заробітної плати. Позивач, пославшись на норми пп. 4.4.1. ст. 4 Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зазначив, що, оскільки в даному випадку має місце конфлікт інтересів в зв'язку з неоднозначним (множинним) трактуванням прав та обов'язків платника податків та контролюючих органів внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь платника податків так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Також, в обгрунтування позовних вимог позивач вказав на відсутність в оскаржуваному рішенні ПФУ періоду за який виникла заборгованість.
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, підставою для прийняття оскаржуваного рішення № 794 від 10.11.2010 р. стала несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) позивачем страхових внесків. Також, обгрунтовуючи заперечення, відповідач зазначив, що позивач в період з 01.01.2007 р. по 01.11.2010 р. нараховував суми заробітної плати найманим працівникам (застрахованим особам) на які, відповідно до Закону України № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в свою чергу нараховував страхові внески за найманих працівників, у зв'язку з несвоєчасною сплатою (перерахуванням) страхових внесків позивачем відповідачем у відповідності до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 та ч. 8 ст. 106 зазначеного Закону оскаржуваним рішенням накладено на позивача штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум і нараховано пеню з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Відповідач вважає, що норми статті 97 Кодексу законів про працю України повністю узгоджені з абзацом третім частини 12 ст. 20 Закону № 1058, відповідно до положень якого, у разі наявності у платника страхових внесків зобов'язань зі сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання зі сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу) і згідно Закону № 1058 зобов'язання щодо виплати заробітної плати виконуються в першу чергу, з урахуванням принципу пропорційності сплати заробітної плати та страхових внесків, в другу чергу виконуються зобов'язання по страхових внесках. Відповідач також вважає, що норми Закону України 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не розповсюджуються на правовідносини у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 (довіреність № 3 від 31.12.2010 р) позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. В доповнення позовних вимог представник позивача зазначила, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню так як до періоду виникнення боргу з 29.01.2007 р. по 29.10.2010 р. зазначеного в оскаржуваному рішенні частково включений період боргу зазначений у рішенні № 1317 від 31.12.2009 р. відповідно до якого борг виник за період з 20.07.2006 р. по 28.11.2008 р. наслідком чого стало повторне застосування до позивача штрафних санкцій та повторно нараховано пеню за один і той же період, а саме з 29.01.2007 р. по 28.11.2008 р.
Представник відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 3/07-30 від 04.01.2011р.) заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у запереченні, відносно тверджень представника позивача щодо повторного застосування штрафних санкцій та нарахування пені представник відповідача пояснила, що штрафні санкції та пеня нараховані згідно розрахунків фінансової санкції та пені по особовому рахунку позивача і твердження позивача про повторне застосування відповідачем штрафних санкцій та нарахування пені є безпідставним так як дати виникнення боргу і зарахування боргу між собою не порівнюються а порівнюються з аналогічними датами попереднього та наступного періодів.
Заслухавши представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Державне підприємство «Трест «Олександріярозрізобуд», ідентифікаційний код 05473312, зареєстроване виконавчим комітетом Олександрійської міської ради Кіровоградської області 08.05.2008 р., номер запису 1 445 145 0000 001149, свідоцтво про державну реєстрацію № 225257 серія А01 (а.с. 7) є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
В зв'язку з несвоєчасною сплатою (перерахуванням) позивачем страхових внесків відповідачем, на підставі розрахунків фінансової санкції та пені по особовому рахунку позивача (а.с. 32 - 34) 10 листопада 2010 року прийняте рішення № 794 (а.с. 32) яким до позивача за період з 29.01.2007 р. по 29.10.2010 р. застосовано штрафні санкції в сумі 136 296 грн. та нараховано пеню в розмірі 794 825 грн. 41 коп.
Частиною 2 статті 5 Закону України № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості цими внесками.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 17 Закону №1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників базовим звітним періодом є календарний місяць. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Частиною 5 статті 106 Закону № 1058 встановлено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Сума страхових внесків своєчасно не сплачених страхувальниками у строки, визначені ст. 20 Закону № 1058, вважаються простроченою заборгованістю (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058.
Як встановлено ч. 10 ст. 20 Закону № 1058, у разі несвоєчасної або в неповному обсязі сплати страхувальником страхових внесків, до нього застосовуються фінансові санкції передбачені ст. 106 Закону.
Відповідно до ч.ч. 8-9 ст. 106 Закону № 1058 і пункту 9 Інструкції № 21-1, в редакції до 21.09.2009 р. якщо страхувальник несвоєчасно або не у повному обсязі сплачує страхові внески, до нього застосовуються фінансові санкції залежно від строку затримки платежу у такому розмірі:
10% своєчасно не сплачених зазначених сум -у разі затримки їх сплати до 30 календарних днів включно;
20% - у разі затримки їх сплати до 90 календарних днів;
50% - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Відповідно до ч.ч. 8-9 ст. 106 Закону № 1058 і пункту 9 Інструкції № 21-1, в редакції від 21.09.2009 р. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення за формою згідно з Додатком 14 до Інструкції № 21-1.
Підпунктом 9.3.2 пункту 9 Інструкції № 21-1 передбачено, що розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, як передбачено п. 10 Інструкції № 21-1, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу до дня його фактичної сплати страхувальником.
Таким чином, з аналізу наведених норм законодавства, вбачається, що на виконання повноважень по управлінню пенсійним забезпеченням, яке полягає у збиранні та своєчасному фінансуванні витрат на виплату пенсій визначеним законодавством категоріям громадян, а також здійснення в межах своєї компетенції контрольних функцій за витрачанням коштів, органам Пенсійного фонду України надано право застосовувати до страхувальників штрафні санкції та пеню за несвоєчасну сплату або несвоєчасне перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та виносити відповідні рішення.
Нараховані оспорюваним рішенням № 794 від 30 травня 2010 року фінансові санкції та пеня були застосовані до позивача в зв'язку із несвоєчасною сплатою самостійно нарахованих страхових внесків за період в проміжку з 29 січня 2007 року по 29 листопада 2010 року із строками затримки понад 90 календарних днів, про що свідчать надані відповідачем розрахунки фінансових та пені по особовому рахунку за ставкою 1-5 % та за ставкою 4 %, 32 %, 42 %.
Судом встановлено, що протягом 2007-2010 років за позивачем рахувалася недоїмка по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яку позивач не погашав повністю, у зв'язку із чим у відповідності до ч. 5 ст. 106 Закону №1058 недоїмка погашалася за рахунок поточних платежів.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що рішення № 794 від 10 листопада 2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду, прийнято в межах наданої відповідачу компетенції і у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Частиною І статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ч. З ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: па підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача,, якщо він заперечує проти адміністративного позову
Як встановлено судом, управлінням Пенсійного фонду України в м. Олександрії всі дії по застосуванню до Державного підприємства «Трест «Олександріярозрізобуд»штрафних санкцій, нарахуванню пені та прийнятті рішення № 794 від 10 листопада 2010 року є правомірними та вчиненими в рамках наданих повноважень.
Оскільки відповідачем не порушено приписи чинного законодавства України і його поведінка не може бути визначена як протиправна - відсутні підстави для визнання рішення № 794 від 10 листопада 2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені неправомірним та скасування рішення.
З огляду на викладені норми діючого законодавства та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про доведеність відповідачем правомірності своїх дій в процесі прийнятті рішення № 794 від 10 листопада 2010 року та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко
Згідно з оригіналом:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.Ю. Флоренко