Копія Справа № 2а-1462/10/1170
Категорія статоюліку 6.11
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
09 червня 2010 року м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Флоренка О.Ю.
при секретарі - Галушко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені в загальній сумі 22883,82 грн., -
06 травня 2010 року Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан", в якій просить стягнути з відповідача адміністративно - господарські санкції у розмірі 22740, 60 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкції у розмірі 143,22 грн.
У судовому засіданні представник Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Мурзак О.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача Жабський Д.В. позов не визнав та просив залишити позов без задоволення, пославшись на обставини, які викладені в письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно "Положення про Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів", затвердженого наказом Директора Фонду соціального захисту інвалідів №16 від 01.03.2007 року, Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів і має статус юридичної особи. Відділення приймає участь у межах своєї компетенції в реалізації на території області державної політики у сфері соціального захисту інвалідів. Також, здійснює контроль за додержанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Відповідно до статті 19 Закону України від 21.03.1991 року №875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, -у кількості одного робочого місця.
Згідно частини 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, організації громадські організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, що року сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно - господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік (Форма 10-ПІ) (а.с. 10) та розрахунку суми позову (а.с. 11) у ТзОВ "Лан" в 2009 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу склала 101 особу, із них -2 особи, яким встановлено інвалідність. Кількість інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» склала 4 особи.
Виходячи з того, що середня річна заробітна плата штатного працівника у ТзОВ "Лан" в 2009 році склала 11370,30 грн., а кількість робочих місць, на яких не працевлаштовані інваліди -2 робочих місця, тому сума адміністративно - господарських санкцій, за розрахунками позивача, складає 22740,60 грн., а пеня за несвоєчасну сплату адміністративно - господарських санкцій складає 143,22 грн.
Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця.
Крім того, як вбачається з наданих доказів, відповідач кожного місяця протягом 2009 року подавав до Новоукраїнського районного центру зайнятості звіт про наявність вакансій за формою №3-ПН, з яких виходить, що у відповідача протягом року завжди були вільні вакансії для інвалідів за професіями: охороник, технічка, помічник обліковця, вагар (а.с.22-33). Однак, протягом 2009 року Новоукраїнський районний центр зайнятості не направляв відповідачеві інвалідів для працевлаштування, хоча, за його інформацією, заявлені відповідачем вакансії пропонувались громадянам з інвалідністю, які перебували на обліку в центрі зайнятості. До того ж, у листі Новоукраїнського районного центру зайнятості від 04.06.2010 р. №03-746 зазначено, що з огляду на те, що місце проживання громадян з інвалідністю не співпадало з населеним пунктом, де знаходиться ТзОВ "Лан", працевлаштування не відбулось (а.с.34).
У зв'язку з тим, що у діях відповідача відсутній склад правопорушення, на думку суду, на нього не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування.
Суд вважає, що відповідачем були виконані вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів, шляхом створення робочих місць та інформування центр зайнятості про вакантні робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів.
Згідно статті 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані адміністративно - господарські санкції, тобто заходи організаційно - правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Згідно з частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання
Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Суд вважає, що відповідач ужив усіх передбачених чинним законодавством заходів щодо забезпечення працевлаштування інвалідів, а тому на нього не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування та відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватись.
Із матеріалів справи та наданих позивачем доказів не вбачається бездіяльності та протиправних дій відповідача, його вини у непрацевлаштуванні інвалідів. Відповідачем здійснені всі залежні від нього заходи, а тому відсутні підстави для застосування адміністративно - господарських санкцій, адже по своїй правовій природі штрафні санкції застосовуються за порушення законодавства діями чи бездіяльністю, тобто за неналежне виконання обов'язку покладеного законом.
Позивач не надав жодного доказу того, що компетентні органи, які займаються направленням інвалідів для працевлаштування направляли інвалідів до відповідача для працевлаштування. Як і не надав доказів безпосереднього звернення інвалідів до відповідача для працевлаштування, і відмови в такому працевлаштуванні.
Частина 14 статті 20 Закону України від 21.03.1991 року №875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»надає Фонду соціального захисту інвалідів, його відділенням право захищати свої права та законні інтереси в суді.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності з частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Відповідач не надав суду документального підтвердження понесених ним судових витрат, а тому вони не підлягають стягненню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 18 - 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»та ст.ст. 71, 86, 94, 160-163, 257 КАС України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровоградській окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.06.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 14.06.2010 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко
Згідно з оригіналом:
Суддя О.Ю. Флоренко