ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" квітня 2012 р. Справа № 2a-778/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Григорука О.Б.
при секретарі Мельничуку Є.С.
за участю: представника позивача - ОСОБА_1, відповідач - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом:
Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
до відповідача: ОСОБА_2
про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 599,53 грн.,-
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 599,53 грн.
У відповідності до ухвали Коломийського міськрайонного суду від 01 березня 2012 року, яка набрала законної сили 06 березня 2012 року, справу передано на розгляд Івано-Франківського окружного адміністративного суду,
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зв'язку з виконанням постанови Коломийського міськрайонного суду від 13.12.2010 р. було проведено нарахування та виплачено ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. б. Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Вказане рішення суду було допущено до негайного виконання, на підставі чого виплата здійснена 25 січня 2011 року. У відповідності до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2012 року постанова Коломийського міськрайонного суду від 13.12.2010 р. була скасована, в результаті чого виникла переплата пенсії на 599,53 грн. Позивач вважає, що кошти, виплачені відповідачу за рішенням суду, яке скасоване підлягають поверненню в судовому порядку на підставі заявленого адміністративного позову.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Позов просила задовольнити.
Відповідач, в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про розгляд справи, причини неявки суду не повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходили. За таких обставин, у відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України розгляд справи продовжено без участі відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши та дослідивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Постановою Коломийського міськрайонного суду від 13.12.2010 року по справі 2-а-4431 2010р. визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо нарахування пенсії та виплати недоплаченого підвищення до пенсії ОСОБА_2 та зобов'язано провести нарахування та виплату на його користь підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 13 червня 2010 року по 13 грудня 2010 року включно, виходячи із мінімального розміру пенсій за віком встановленого абзацом 1 частини 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", з урахуванням виплачених сум. Крім цього, було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виконати постанову Коломийського міськрайонного суду негайно (а.с. 6).
У відповідності до частини 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
В зв'язку з цим, у відповідності до доручення №43 від 25.01.2011 року було здійснено ОСОБА_2 виплату у розмірі 599,53 грн. (а.с. 4).
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2012 року вищезазначену постанову Коломийського міськрайонного суду від 13.12.2010 року скасовано, а позовна заява залишена без розгляду (а.с. 3).
Відповідно до вимог ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Відповідно до ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.
В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії.
У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров'я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.
Виходячи зі змісту вищенаведених норм, суд зазначає, що обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера.
Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, звертаючись до суду з вказаним позовом не врахувало ту обставину, що у відповідності до вимог пенсійного законодавства України, підставою звернення до суду з позовом про стягнення сум надміру виплачених пенсій з пенсіонера є встановлений факт зловживання з боку цього пенсіонера, а не скасування рішення суду на підставі, якого були здійснено перерахунок та виплату пенсії.
Судом досліджено, що підставою для скасування Львівським апеляційним адміністративним судом постанови Коломийського міськрайонного суду від 13.12.2010 року по справі 2-а-4431 2010р. при встановленні всіх обставин справи, було встановлений факт подання адміністративного позову після закінчення строків звернення до суду ОСОБА_2 Судом апеляційної інстанції не було встановлено ту обставину, що скасована постанова суду першої інстанції ґрунтувались на повідомлених ОСОБА_2 завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
За таких обставин, суд вважає, що підстави для стягнення коштів отриманих ОСОБА_2 відсутні.
Також слід зазначити, що згідно ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадках, встановлених частиною першою цієї статті, суд, ухвалюючи нове судове рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням або визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання.
Приписами ч. 3 цієї статті передбачено, якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, у якому знаходиться справа.
Виходячи з положень вищенаведеної норми, суд констатує, що порядок вирішення питання про поворот виконання судового рішення як спосіб захисту прав та інтересів позивача, що зокрема полягає у поверненні відповідачем одержаних коштів за судовим рішенням, яке скасоване, чітко регламентований статтею 265 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позивач не позбавлений права вчинити дії, передбачені вказаною статтею, звернувшись із відповідною заявою в порядку передбаченомуКодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов є безпідставним, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: Григорук О.Б.
Постанова складена в повному обсязі 27.04.2012 року.