09 квітня 2012 року 2а-5918/11/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 077,98 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV та згідно з пунктом 3 розділу VІІІ Прикінцевих та перехідних положень «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07. 2010 № 2464-VІ, не сплатив страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за серпень -грудень 2010 року у розмірі 1 497, 98 грн. Сума страхових внесків у розмірі 150, 00 грн. сплачена відповідачем у добровільному порядку.
Однак, сума страхових внесків до Пенсійного фонду України в розмірі 1 077, 98 грн. у строки, встановлені пунктом 6 статті 20 Закону України № 1058-IV та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 (надалі - Інструкція) відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути її у судовому порядку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2011 відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу, у разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скорочено провадження, надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.
Відповідач, повідомлений про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, про, що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованого листа № 0113312703555, яким позивачу направлялась ухвала суду, отримано відповідачем особисто 20.03.2012.
Відповідач у запропонований 10-дений термін з моменту отримання ухвали заперечень чи відзиву на позовну заяву до суду не подав.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(надалі - Закон України № 1058-IV).
Статтею 1 Закону України № 1058-IV встановлено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Роботодавцем в розумінні Закону України № 1058-IV - є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України № 1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Частиною третьою статті 15 Закону України № 1058-IV встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.
Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а отже, є страхувальником в розумінні положень Закону України № 1058- IV.
Відповідно до частин шість та дванадцять статті 20 Закону України № 1058- IV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 20 Закону України № 1058- IV, страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством, у разі: ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків.
Загальна сума заборгованості відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становить 1 077, 98 грн.
Згідно з пунктом 7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
У зв'язку з тим, що відповідачем не було сплачено у встановлені законодавством строки страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, позивачем на підставі частини четвертої статті 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» прийнято та надіслано відповідачу вимогу про сплату боргу від 04.05.2011 № Ф - 1459 на суму заборгованості 1 077, 98 грн.
Зазначена вимога отримана відповідачем особисто, 11.05.2011, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні про вручення.
При цьому, вказана вимога про сплату боргу відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувалась.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду. Якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку (стаття 106 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV та стаття 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку (стаття 106 Закону України №1058- IV).
Процедура подання та розгляду органами Пенсійного фонду України скарг страхувальників при узгодженні ними вимог про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, встановлена Порядком розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-2 (надалі -Порядок №21-2).
Водночас, згідно з пунктом 1.2 Порядку №21-2, не може бути оскаржена страхувальником, зокрема, вимога про сплату недоїмки, сформована на підставі зобов'язання зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, самостійно визначеного страхувальником у розрахунку суми страхових внесків, та вимога, узгоджена відповідно до частини третьої статті 106 Закону України №1058- IV.
Станом на день розгляду справи доказів щодо оскарження вимоги, яка сформована позивачем відповідачу, її узгодження або про сплату суми заборгованості у розмірі 1 077, 98 грн., яка в ній зазначена в повному обсязі, суду не надано.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Приписами статті 67 Конституції України визначений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області заборгованість у розмірі 1 077 (одна тисяча сімдесят сім) грн. 98 коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Терлецька О.О.