19 квітня 2012 року о 16-55 годині Справа № 0870/3451/12
Запорізький окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,
за участю секретаря Рожик О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя
адміністративну справу за поданням ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
до приватного підприємця ОСОБА_1
про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,
заявник звернувся до суду із зазначеним поданням та обґрунтовує свої вимоги тим, що 13.04.2012 фахівцями ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було здійснено вихід на позапланову виїзну документальну перевірку ПП ОСОБА_1 за її юридичною адресою, але остання відмовилась розписатися в направленні на перевірку та допустити працівника ДПІ до проведення перевірки, про що було складено відповідні акти.
З урахуванням викладених обставин, ПП ОСОБА_1 не виконує встановлені діючим законодавством обов'язки, навмисно створює умови щодо унеможливлення проведення ДПІ позапланової документальної перевірки, а саме перешкоджає законній діяльності посадових осіб контролюючого органу під час виконання ними службових обов'язків, не виконує законні вимоги посадових осіб, не допускає посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів.
Наведене свідчить про умисне ігнорування вимог ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя щодо надання можливості провести позапланову виїзну документальну перевірку з питань документального підтвердження господарських відносин з платниками податків.
У зв'язку з відмовою відповідачки у допуску посадових осіб ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до проведення позапланової документальної перевірки, 13.04.2012, о 14-15 години, начальником ДПІ прийнято рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків, яке надіслане на адресу ПП ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 94 Податкового Кодексу України.
ДПІ просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків - приватного підприємця ОСОБА_1
Представник ДПІ у судовому засіданні просить задовольнити подання з підстав, зазначених у ньому.
Представник ОСОБА_1 зазначив в запереченнях, що лист ДПІ №201/17-215 від 21.03.2012, який було отримано ОСОБА_1 в приміщенні ДПІ 21.03.2012, не є запитом в розумінні п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України і наказу ДПА України №236 від 22.04.2011 як за формою, так і за зміс том. В цьому листі не вказано, що це є запит, відсутні посилання на п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України. Крім того, у ДПІ були відсутні підстави його направлення. Встановлення ДПІ завищення податкового кредиту у ОСОБА_1 не є пі дставою для направлення запиту.
Крім того, не можна погодитись із тим, що вищевказаний лист містить вимо гу про надання інформації протягом 10 календарних днів, в той час як п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України передбачає місячний строк для підготовки відповіді. Можливість подання інформації протягом 10 календарних днів передбачена пп.пп. 78.1.1., 78.1.4. і 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, однак жоден з цих випадків не може бути застосований до ОСОБА_1
Під час виходу представника ДПІ на юридичну адресу ОСОБА_1 остання там не знаходилась, а тому ніяким чином не могла відмовитись від підпи су в направленні на перевірку №158 від 13.04.2012. У зв'язку із цим представник ОСОБА_1 просить відмовити ДПІ у задоволенні їх подання.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судом встановлено, що 21.03.2012 приватному підприємцю ОСОБА_1 було направлено ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя листа №201/17-215 від 21.03.2012 про надання документальних підтверджень та пояснень щодо господарських відносин з ТОВ «Формат Маріуполь» та ПП «К2». Вказаний лист ОСОБА_1 отримала особисто 21.03.2012 в приміщенні ДПІ, куди її викликали по телефону співробітники ДПІ.
Документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України: «за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.»
Як зазначає представник заявника, у зв'язку з ненаданням ПП ОСОБА_1 пояснень та документального підтвердження на письмовий запит ДПІ начальником ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя прийнято наказ №187 від 13.04.2012 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
13.04.2012 фахівцями ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, згідно направлення на перевірку №158 від 13.04.2012, було здійснено вихід на юридичну адресу ПП ОСОБА_1: АДРЕСА_1, але, як зазначає заявник, ніхто не відкрив двері офісу, тому працівниками ДПІ було складено відповідні акти - № 251/17 від 13.04.2012 про відмову від підпису направлення на перевірку та № 250/17 від 13.04.2012 про не- допуск посадових осіб органів ДПС до перевірки.
Суд не погоджується з позицією ДПІ відносно того, що у разі відсутності перевіряємого за юридичною адресою, це можна трактувати як відмову від підпису на направленні на перевірку.
Судом встановлено, що під час виходу на юридичну адресу відповідачки перевіряючий встановив, що у офісі нікого немає, оскільки ніхто двері йому не відкрив.
Таким чином, ОСОБА_1 не відмовлялася від підписання направлення на перевірку, також вона не мала можливості не допустити ДПІ до перевірки, оскільки не була проінформована про перевірку, а тому у начальника ДПІ не було підстав для прийняття рішення про застосування адміністративного арешту її активів.
Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, «посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;
копії наказу про проведення перевірки;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.»
Отже, непред'явлення або не надіслання відповідачу вищевказаних документів є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Судом встановлено, що в актах ДПІ № 251/17 від 13.04.2012 про відмову від підпису направлення на перевірку та № 250/17 від 13.04.2012 про недопуск посадових осіб органів ДПС до перевірки не зазначено ні місця їх складання, ні часу. Крім того, вони підписані лише працівниками ДПІ. У зв'язку із цим суд не приймає їх у якості належних доказів.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення про застосування адміністративного арешту на майно платника податків ОСОБА_1 від 13.04.2012 прийняте без наявних законних підстав, а тому подання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 17, 183 КАС України, суд
у поданні відмовити.
Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова виготовлена у повному обсязі 24.04.2012.
Суддя О.В. Матяш