Cправа № 2а-0770/582/11
Ряд стат. звіту № 10.1
Код - 04
12 квітня 2012 р. м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І.
при секретарі судового засідання -Рибак Т.В.
за участю представників
позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 (довіреності від 17.03.2011 року), ОСОБА_3 (довіреність від 10.10.2008 року)
відповідача 1: ОСОБА_4 (довіреність від 02.06.2011 року № 5337)
відповідача 2: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області, відділу Державної виконавчої служби Виноградівського районного управління юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, в уточненому (збільшеному) предметі позову , -
У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 24 квітня 2012 року.
ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_1 (далі -позивачі) звернулися до суду з позовною заявою (а.с.3-10) до управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області (далі -відповідач 1, управління ПФУ у Виноградівському районі), якою просять визнати протиправними дії управління ПФУ у Виноградівському районі по вимаганню сплати страхових внесків до Пенсійного фонду на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зобов'язати відповідача скасувати вимоги про сплату боргу від 17.01.2011р. № 671 в сумі 632,46 грн. (ОСОБА_1.), від 17.01.2011р. № 583 в сумі 632,46 грн. (ОСОБА_9.), від 09.12.2010 р. № 1133 в сумі 632,46 грн. (ОСОБА_10), від 23.12.2010р. № 1196 в сумі 632,46 грн. (ОСОБА_11), від 21.10.2010р. № 322 в сумі 632,46 грн. (ОСОБА_12), від 30.12.2010р. № 830 в сумі 632,46 грн. (ОСОБА_8), від 10.12.2010р. № 213 в сумі 632,46 грн. (ОСОБА_7), від 27.12.2010р. № 1031 в сумі 632,46 грн. (ОСОБА_6), від 27.12.2010р. № 1018 в сумі 657,66 грн. ОСОБА_5, зобов'язати відповідача вирішити питання про припинення вимагання від позивачів сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
06.05.2011 року позивачами ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_5 подано до суду заяву (а.с.59), якою просять прийняти до розгляду додатковий адміністративний позов (а.с.60-69), яким фактично збільшено позовні вимоги з тих підстав, що після винесення ухвали Окружного адміністративного суду м.Києва № 2а-1804/11/2670 від 09.02.2011р. про повернення позовної заяви, відповідачем видано вимоги про сплату боргу від 16.02.2011р. № 93 (ОСОБА_5), від 14.02.2011р. № 19 (ОСОБА_1.), від 16.02.2011р. № 94 (ОСОБА_6 не витримавши строку подання заяви про апеляційне оскарження. Після чого була розпочата процедура оскарження вимог до регіональних управлінь Пенсійного фонду. Вищезазначеним адміністративним позовом позивачі додатково просять зобов'язати відповідача скасувати вимог про сплату боргу від 14.02.2011р. № 19 в сумі 656,34 грн. (ОСОБА_13), від 16.02.2011р. № 94 в сумі 656,34 грн. ОСОБА_6, від 16.02.2011р. № 93 в сумі 681,54 грн. (ОСОБА_5).
13.07.2011 року позивачем ОСОБА_11 подано до суду адміністративний позов (а.с.79-88), яким фактично збільшено позовні вимоги та яким просить: визнати протиправним дії відповідача по вимаганню сплати до Пенсійного фонду на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ІІ півріччя 2010 року, зобов'язати відповідача скасувати вимогу про сплату боргу від 14.06.2011 року № 290 в сумі 656,34 грн. та зобов'язати відповідача вирішити питання про припинення вимагання від позивача сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
05.08.2011 року позивачами ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_12 до суду подано адміністративний позов 9а.с.106-113), яким додатково просять зобов'язати відповідача скасувати вимоги про сплату боргу від 12.07.2011р. № 600 в сумі 656,34 грн. (ОСОБА_10.), від 14.07.2011р. № 661 в сумі 656,34 грн. (ОСОБА_9), від 15.07.2011р. № 709 в сумі 656,34 грн. (ОСОБА_12), від 15.07.2011р. № 714 в сумі 656,34 грн. (ОСОБА_7).
23.09.2011 року позивачами ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_1 до суду подано адміністративний позов (а.с.127-131), яким фактично збільшено позовні вимоги та додатково просять: визнати протиправними дії відповідача щодо направлення на примусове виконання до відділу ДВС Виноградівського РУЮ вимог, які не являються виконавчими документами; зобов'язати відповідача відкликати з відділу ДВС Виноградівського РУЮ вимоги про сплату боргу, а саме: від 29.12.2010р. № 1133 в сумі 632,46 грн. (ОСОБА_10), від 15.07.2011р. № 709 в сумі 656,34 грн. (ОСОБА_12), від 23.12.2010р. № 1196 в сумі 632,46 грн. (ОСОБА_11.), від 27.12.2010р. № 1018 в сумі 657,66 грн. (ОСОБА_5), від 17.01.2011р. № 671 в сумі 632,46 грн. (ОСОБА_1) та скасувати незаконні Постанови про відкриття виконавчих проваджень відділу ДВС Виноградівського РУЮ, а саме: від 24.01.2011р. ВП № 23892432 (ОСОБА_10), від 12.08.2011р. ВП № 28153496 (ОСОБА_12.), від 25.02.2011р. ВП № 24749826 (ОСОБА_13), від 25.01.2011р. ВП № 23919644 (ОСОБА_11), від 25.01.2011р. ВП № 23919699 (ОСОБА_5).
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.01.2012 року (а.с. залучено до участі у адміністративній справі як другого відповідача (співвідповідача) відділ Державної виконавчої служби Виноградівського районного управління юстиції (далі -відповідач 2, відділ ДВС).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представники позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (діють на підставі довіреностей позивачів, копії яких наявні в матеріалах справи, а.с.97-104, а.с.157) позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, просять позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач 1 надав письмове заперечення проти позову (лист управління ПФУ у Виноградівському районі від 21.03.2011р. за № 3208/06, а.с.52-54), в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивачам враховуючи те, що ст.18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюються податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. Ст.5 вищеназваного Закону встановлено, що виключно Законом України "Про державне загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються платники страхових внесків, порядок нарахування, обчислення і сплати страхових внесків, таким чином, застосовувати Закон України "Про систему оподаткування", на який посилаються позивачі, в даному випадку не має жодних правових підстав.
Відповідач 1 надав суду додаткове заперечення проти позову (лист управління ПФУ у Виноградівському районі від 01.03.2012 року за № 2089/06, а.с.206-210), яким додатково пояснив, що згідно Закону України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено обов'язкову сплату страхових внесків фізичними особами -підприємцями, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, в зв'язку з несплатою таких та у відповідності до вимог названого Закону відповідачем 1 нараховані позивачам до сплати страхові внески, в зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними та в їх задоволенні слід відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача 1 проти позову заперечила та просить суд відмовити в його задоволенні з мотивів, наведених у запереченні проти позову.
Відповідач 2 надав суду заперечення проти позову (лист відділу ДВС від 07.03.2012 року за № 4358, а.с.236-237), в якому проти позову заперечив з тих підстав, що ним правомірно винесено постанови про відкриття виконавчого провадження по виконавчих документах (вимогах), де боржниками виступають ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_1 про стягнення недоїмки на користь управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі, оскільки, з моменту відкриття виконавчих поваджень і до 28.10.2011 року, відомості про те, що Закарпатським окружним адміністративним судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_1 до УПФ у Виноградівському районі від сторін або їх представників до відділу ДВС Виноградівського РУЮ не надходило, і державним виконавцем вживалися всі передбачені законом заходи, щодо своєчасного та реального виконання виконавчих документів. У зв'язку з тим, що до відділу ДВС Виноградівського РУЮ 28.10.2011 року надійшов лист УПФУ у Виноградівському районі за № 10100, про те, що на розгляді у Закарпатському окружному адміністративному суді знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_1 до УПФУ у Виноградівському районі, відділом ДВС Виноградівського РУЮ, на підставі ч.1 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві.
В судове засідання представник відповідача 2 не з'явився, повідомлення про причини неявки суду не наддав та у відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України, розгляд справи проведено за відсутності представника відповідача 2, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів та відповідача 1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, всі позивачі є фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності (що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Свідоцтв про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця (а.с.12, 16, 20,24, 28,32, 36, 41, 45) та перебували станом на час виникнення спірних правовідносин на спрощеній системі оподаткування (що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Свідоцтв про сплату єдиного податку, а.с.13, 17, 21, 25, 29, 33, 37, 42, 46, 90,
Управлінням ПФУ у Виноградівському районі винесено вимоги про сплату боргу стосовно позивачів, зокрема:
- ОСОБА_14 (від 27.12.2010 року № 1031 (а.с.14), від 16.02.2011 року № 94 (а.с.73);
- ОСОБА_13 (від 17.01.2011 року № 671 (а.с.18), від 14.02.2011 року № 19 (а.с.70);
- ОСОБА_5 (від 27.12.2010 року № 1018 (а.с.22), від 16.02.2011 року № 93 (а.с.67);
- ОСОБА_7 (від 10.12.2010 року № 216 (а.с.26), від 15.07.2011 року № 714 (а.с.120);
- ОСОБА_12 (від 17.12.2010 року № 322 (а.с.30), від 15.07.2011 року № 709 (а.с.118);
- ОСОБА_11 (від 23.12.2010 року № 1196 (а.с.34), від 14.06.2011 року № 290 (а.с.89);
- ОСОБА_9 (від 17.01.2011 року № 583 (а.с.39), від 14.07.2011 року № 661 (а.с.116);
- ОСОБА_8 (від 30.12.2010 року № 830 (а.с.83);
- ОСОБА_10 (від 09.12.2010 року № 1133 (а.с.47), від 12.07.2011 року № 600 (а.с.114).
Відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися судом, якщо проти цього не заперечують сторони та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Правильність визначення суми страхових внесків (саме сум, а не правомірність їх донарахування, яке оскаржується позивачами) визнається сторонами та доказуванню не підлягає.
Постановами державних виконавців відділу ДВС відкрито виконавчі провадження на підставі вимог управління ПФУ у Виноградівському районі, зокрема, від 15.01.2011 року (стягнення з ОСОБА_11 недоїмки 632,46 грн., а.с.138), від 24.01.2011 року (стягнення з ОСОБА_10 недоїмки 632,46 грн., а.с.141), від 25.01.2011 року (стягнення з ОСОБА_5 недоїмки 657,66 грн., а.с.139), від 25.02.2011 року (стягнення з ОСОБА_13 недоїмки 632,46 грн., а.с.142), від 12.08.2011 року (стягнення з ОСОБА_12 недоїмки 656,34 грн., а.с.140). В подальшому, постановами державних виконавців відділу ДВС повернуто виконавчі документи по вимогам управління ПФУ у Виноградівському районі (а.с.238-242), згідно ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження".
Позивачі, ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_1 , звернулись до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом (в неодноразово збільшених позовних вимогах) про визнання протиправними дій відповідача 1 (управління ПФУ у Виноградівському районі) по вимаганню сплати страхових внесків, скасувати прийняті відповідачем 1 вимоги про сплату боргу, скасувати постанови відповідача 2 (відділ ДВС) про відкриття виконавчих проваджень за вимогами про сплату боргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно преамбули Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі -Закон 1058) - цей Закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Законом України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 8 липня 2010 року № 2461-VI підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону 1058 викладено в наступній редакції:
- "4) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".
Згідно розділу II наведеного Закону, цей Закон набирає чинності з дня опублікування (опублікований в газеті "Голос України" 17 липня 2010 року (№ 131), тобто, Закон України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" набрав чинності з 17 липня 2010 року.
Згідно п. 3 ст. 11 Закону 1058, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
У відповідності до п. 5 ст. 14 Закону 1058, особи, зазначені у п. 3 ст. 11 цього Закону -є страхувальниками, та є платниками страхових внесків (згідно ч. 1 ст. 15 Закону 1058).
Сплата страхових внесків здійснюється у строки, визначені ч. 6 ст. 20 Закону 1058, тобто, щокварталу протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу
Згідно із законодавством, мінімальний розмір страхового внеску встановлено на календарний місяць, крім того, страховий стаж для призначення пенсії обчислюється в місяцях, виходячи з чого - сплата страхових внесків за липень 2010 року здійснюється у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 Закону 1058 встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 N 400/97-ВР, яким не встановлено такої пільги як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування (не встановлено такої пільги також Законом 1058, та навпаки, ч. 6 ст. 18 цього Закону, законодавством не можуть встановлюватись пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати).
Відповідно до наведених приписів пенсійного законодавства, з 17 липня 2010 року законодавством встановлений обов'язок щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (в тому числі, шляхом сплати єдиного податку).
Пунктом 7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року за № 2464-VI (діє з 1 січня 2011 року, далі - Закон 2464) встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
За наведених обставин, правомірним є донарахування управлінням ПФУ у Виноградівському районі позивачам як фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, до сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у відповідності до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в зв'язку з чим позовні вимоги в частині визнання протиправними дій про вимагання сплати страхових внесків -є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та встановленим в судовому засіданні обставинам справи та в задоволенні таких слід відмовити.
Судом відхиляються доводи представників позивачів щодо протиправності нарахування страхових внесків з тих підстав, що вони є платниками єдиного податку, оподаткування яких визначається положеннями Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", виходячи з наступного:
Згідно ч. 2 ст. 5 Закону 1058, виключно цим Законом визначаються, в тому числі, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Статтею 18 Закону 058 встановлено, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Указ Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" не поширюється на спірні правовідносини у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки Закон України має вищу юридичну силу ніж Указ, який є підзаконним нормативним актом з питань оподаткування. Крім того, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" був прийнятий пізніше за часом, тому до спірних правовідносин має застосовуватись саме цей Закон.
Таким чином, згідно імперативних положень ч. 2 ст. 5 даного Закону, виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Крім того, ст. 18 Закону встановлено, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. В це же час Указ Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" являє собою нормативний акт, який поширює свою дію на податкові відносини. Отже, посилання позивача на те, що Указ Президента підлягає застосуванню до правовідносин щодо сплати позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є необґрунтованим.
Судом відхиляються також доводи представників відповідачів щодо неможливості застосування положень Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 8 липня 2010 року № 2461-VI в зв'язку з допущеними порушеннями при його підготовці та прийнятті (обставини встановлені постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2011 року (а.с.199-204), виходячи з наступного:
В абзаці шостому пункту 2 мотивувальної частини Рішення у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення частин 2 і 3 ст. 84 та частин 2 і 4 ст. 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України) від 07.07.1998 року за № 11-рп/98, Конституційний Суду України зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 152 Конституції України порушення встановленої Конституцією України процедури розгляду чи ухвалення законів та інших правових актів є підставою для визнання їх неконституційними.
Тобто, до повноважень суду адміністративної юрисдикції не віднесені питання відповідності законів України з огляду на допущені процедурні порушення при їх прийнятті, оскільки питання щодо відповідності законів щодо їх конституційності (в тому числі, з підстав встановленої Конституцією України процедури розгляду чи ухвалення законів) віднесено до виключної компетенції Конституційного Суду України.
Стосовно прийняття управлінням ПФУ у Виноградівському районі вимог про сплату позивачами боргу, суд констатує про часткове задоволення вимог позовної заяви в частині визнання їх протиправними та скасування, виходячи з наступного:
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, управлінням ПФУ у Виноградівському районі винесено наступні вимоги про сплату боргу позивачами:
- ОСОБА_14 (від 27.12.2010 року № 1031 (а.с.14), від 16.02.2011 року № 94 (а.с.73);
- ОСОБА_13 (від 17.01.2011 року № 671 (а.с.18), від 14.02.2011 року № 19 (а.с.70);
- ОСОБА_5 (від 27.12.2010 року № 1018 (а.с.22), від 16.02.2011 року № 93 (а.с.67);
- ОСОБА_7 (від 10.12.2010 року № 216 (а.с.26), від 15.07.2011 року № 714 (а.с.120);
- ОСОБА_12 (від 17.12.2010 року № 322 (а.с.30), від 15.07.2011 року № 709 (а.с.118);
- ОСОБА_11 (від 23.12.2010 року № 1196 (а.с.34), від 14.06.2011 року № 290 (а.с.89);
- ОСОБА_9 (від 17.01.2011 року № 583 (а.с.39), від 14.07.2011 року № 661 (а.с.116);
- ОСОБА_8 (від 30.12.2010 року № 830 (а.с.83);
- ОСОБА_10 (від 09.12.2010 року № 1133 (а.с.47), від 12.07.2011 року № 600 (а.с.114).
Пунктом 7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року за № 2464-VI (діє з 1 січня 2011 року, далі -Закон 2464) встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до наведеного, повноваження відповідача 1 по нарахуванню страхових внесків позивачам здійснювалось у відповідності до вимог Закону 1058.
Частиною 3 ст. 106 Закону 1058 встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року за № 2464-VI виключено ч. 3 ст. 106 Закону 1058.
Виходячи з встановлених обставин щодо сплати страхових внесків з 17 липня 2010 року, втрату чинності положень ч. 3 ст. 106 Закону 1058 з 1 січня 2011 року, загальні принципи дії нормативно -правового акту в часі та ту обставину, що норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (набрав чинності з 01.01.2011 року) не застосов3ються до правовідносин, які регулювали прийняття та виставлення органами Пенсійного фонду України вимог про сплату боргу -є неправомірними вимоги управління ПФУ у Виноградівському районі, що винесені після 1 січня 2011 року , оскільки з 1 січня 2011 року норма така скасована, та за наведених обставин, слід визнати протиправними та скасувати вимоги управління ПФУ у Виноградівському районі про сплату боргу від 17 січня 2011 року № 583, від 17 січня 2011 року № 671, від 14 лютого 2011 року № 19, від 16 лютого 2011 року № 93, від 16 лютого 2011 року № 94, від 14 червня 2011 року № 290, від 12 липня 2011 року № 600, від 14 липня 2011 року № 661, від 15 липня 2011 року № 704, від 15 липня 2011 року № 709.
При цьому, судом відхиляються доводи представника відповідача щодо правомірності прийнятих вимог з підстав прийняття таких у відповідності до положень Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21 -1, зареєстрована в Мінюсті України 16.04.2004 року за № 64/8663), оскільки вказана інструкція є підзаконним актом та положення такої застосовується виключно в частині, що не суперечить положенню нормативно -правового акту, що має вищу юридичну силу.
Стосовно вимоги позовної заяви про визнання протиправними та скасування постанов відділу ДВС про відкриття виконавчого провадження на підставі вимог управління ПФУ у Виноградівському районі про сплату боргу, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позовної заяви, виходячи з наступного:
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, Постановами державних виконавців відділу ДВС відкрито виконавчі провадження на підставі вимог управління ПФУ у Виноградівському районі, зокрема, від 15.01.2011 року (стягнення з ОСОБА_11 недоїмки 632,46 грн., а.с.138), від 24.01.2011 року (стягнення з ОСОБА_10 недоїмки 632,46 грн., а.с.141), від 25.01.2011 року (стягнення з ОСОБА_5 недоїмки 657,66 грн., а.с.139), від 25.02.2011 року (стягнення з ОСОБА_13 недоїмки 632,46 грн., а.с.142), від 12.08.2011 року (стягнення з ОСОБА_12 недоїмки 656,34 грн., а.с.140).
Згідно преамбули Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі -Закон 606) - цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Статтею 17 Закону 606 встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, та виконавчим документом є, в тому числі, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу (п. 8 ч. 2 цієї статті).
Частиною 3 ст. 106 Закону 1058 встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Згідно положень цієї статті, вимога про сплату богу є виконавчим документои.
Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року за № 2464-VI виключено ч. 3 ст. 106 Закону 1058 (Закон набрав чинності з 1 січня 2011 року).
Відтак, з 1 січня 2011 року втратила чинність норма закону щодо віднесення вмоги про сплату боргу до виконавчого документу.
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону 606, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону
Статтею 25 Закону 606 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом (в тому числі, положенням ст. 17 цього Закону щодо визначення виконавчого документа).
Виходячи з наведеного, постанови відділу ДВС про відкриття виконавчого провадження, що відкриті на підставі вимог управління ПФУ у Виноградівському районі після 1 січня 2011 року, а саме: на від 24 січня 2011 року ВП № 23892432, від 25 січня 2011 року ВП № 23919644, від 25 січня 2011 року ВП № 23919699, від 25 лютого 2011 року ВП № 24749826, від 12 серпня 2011 року ВП № 28153496 -відкриті на підставі поданих управлінням ПФУ у Виноградівському районі документів, що не є виконавчими документами, в зв'язку з вказані постанови є протиправними.
Згідно загальних принципів адміністративного судочинства, суд встановивши порушення законодавства одночасно визначає у рішенні спосіб захисту порушеного права, а також порядок усунення наслідків порушення.
Частиною ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення позову суд приймає постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень та скасування рішення чи окремих його положень.
Як встановлено в судовому засіданні, постановами державних виконавців відділу ДВС повернуто виконавчі документи по вимогам управління ПФУ у Виноградівському районі (а.с.238-242), згідно ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", тобто, постанови про відкриття виконавчих проваджень за вимогами про сплату боргу фактично втратили чинність, в зв'язку з чим скасуванню ще в судовому порядку не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем 1 доведено правомірність дій щодо нарахування позивачам страхових внесків по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак, не доведено правомірність прийняття вимог по їх сплаті в період з 1 січня 2011 року, відповідачем 2 не доведено правомірність прийняття постанов про відкриття виконавчого провадження, та за наведених обставин, позов підлягає до часткового задоволення.
У відповідності до ч.3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Суд присуджує стягнути з державного (місцевого) бюджету на користь позивачки ОСОБА_13 судовий збір частково, у розмірі 1,70 грн., оскільки документально підтвердженими є витрати позивачки ОСОБА_13 зі сплати судового збору (державного мита) у розмірі 3, 40 грн. згідно квитанції від 15.02.2011 року за № 081520383 (а.с.2). В зв'язку з відсутністю документально підтверджених судових витрат відповідача - судові витрати по справі на користь відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 137, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області, відділу Державної виконавчої служби Виноградівського районного управління юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, в уточненому (збільшеному) предметі позову - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати вимоги управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області про сплату боргу від 17 січня 2011 року № 583, від 17 січня 2011 року № 671, від 14 лютого 2011 року № 19, від 16 лютого 2011 року № 93, від 16 лютого 2011 року № 94, від 14 червня 2011 року № 290, від 12 липня 2011 року № 600, від 14 липня 2011 року № 661, від 15 липня 2011 року № 704, від 15 липня 2011 року № 709.
3. Визнати протиправними постанови відділу Державної виконавчої служби Виноградівського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 24 січня 2011 року ВП № 23892432, від 25 січня 2011 року ВП № 23919644, від 25 січня 2011 року ВП № 23919699, від 25 лютого 2011 року ВП № 24749826, від 12 серпня 2011 року ВП № 28153496.
4. В задоволенні інших позовних вимог -відмовити.
5. Стягнути з державного (місцевого) бюджету на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору (державного мита) частково -у сумі 1,70 грн. (одна гривна сімдесят копійок).
6. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Суддя С. І. Рейті