Cправа № 2а-0770/2678/11
Ряд стат. звіту № 8.1.3
Код - 04
09 квітня 2012 р. м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І.
при секретарі судового засідання -Рибак Т.В.
за участю представників
позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 03.01.2012 року № 1/10/10)
відповідача: ОСОБА_1 (довіреність від 12.01.2012 року № 78)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатській області до Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно -каналізаційного господарства міста Ужгорода" про арешт коштів на рахунках, -
У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 9 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 20 квітня 2012 року.
Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Закарпатській області (далі -позивач, ДПІ у м. Ужгороді) звернулася до суду з позовною заявою (а.с.3-5) до Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно -каналізаційного господарства міста Ужгорода" (далі -відповідач, КП "ВУВКГ м. Ужгорода"), якою просить арештувати кошти на рахунках КП "ВУВКГ м. Ужгорода".
Позовні вимоги обґрунтовує положенням пп.94.2.5 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, оскільки КП "ВУВКГ м. Ужгорода", при наявності у нього податкового боргу, 10 липня 2009 року укладено договір з ЗАТ "Акцепт -Банк" про передачу належного йому майна в оренду, в зв'язку з чим та у відповідності до п.94.6 ст. 94 Податкового кодексу України, звертається до суду з позовом про арешт коштів на рахунках.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, просить суд арештувати кошти на рахунках КП "ВУВКГ м. Ужгорода".
Відповідач надав суду заперечення проти позову (лист КП "ВУВКГ м. Ужгорода" від 20.09.2011 року № 989, а.с.25-27), яким проти позову заперечив посилаючись на наступне: правовідносини з приводу адміністративного арешту виникли в 2010 році (19.10.2010 року ДПІ у м. Ужгороді накладено умовний адміністративний арешт з тих -же підстав) та нормами п. 9.7 ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (діючий на час прийняття рішення про адміністративний арешт) повторне накладення арешту з тих -же підстав), при цьому, передача майна в оренду відбулась до набрання чинності Податковим кодексом України та про неї було відомо податковому органу, в зв'язку з чим норми цього Кодексу до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та просить суд відмовити в його задоволенні з мотивів, наведених у запереченні проти позову.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного:
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, КП "ВУВКГ м. Ужгорода" є юридичною особою, що засноване на власності територіальної громади м. Ужгорода, та знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Ужгороді.
10 серпня 2011 року ДПІ у м. Ужгороді прийнято рішення за № 3 про застосування повного адміністративного арешту платника податків - КП "ВУВКГ м. Ужгорода" (а.с.21).
Підстава, згідно рішення: КП "ВУВКГ м. Ужгорода", що має податковий борг станом на 10.07.2009 року та 10.08.2011 року, вчиняє дії з передачі майна іншим особам (згідно договору оренди від 10.07.2009 року № 72/191-08 на підставі акту прийому -передачі від 10.07.2009 року передано в строкове платне користування на умовах оренди нежиле приміщення площею 9 кв.м. по вул. Митній,1 в м. Ужгороді ЗАТ "Акцент -Банк" та використовується останнім станом на 10.08.2011 року).
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року (справа №2а-0770/2653/11, головуюча -суддя Большакова О.О., а.с.50-52) відмовлено в задоволенні подання ДПІ у м. Ужгороді щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків КП "ВУВКГ м. Ужгорода" (рішення суду не набрало законної сили (оскаржено ДПІ у м. Ужгороді в апеляційному порядку).
ДПІ у м. Ужгороді звернулось до суду з позовом про арешт коштів на рахунках КП "ВУВКГ м. Ужгорода" з тих -же підстав, з яких прийнято рішення ДПІ у м. Ужгороді від 10.08.2011 року за № 3 про застосування адміністративного арешту майна (вчинення КП "ВУВКГ м. Ужгорода" дій з передачі майна іншим особам (згідно договору оренди від 10.07.2009 року № 72/191-08 на підставі акту прийому -передачі від 10.07.2009 року передано в строкове платне користування на умовах оренди нежиле приміщення площею 9 кв.м. по вул. Митній,1 в м. Ужгороді ЗАТ "Акцент -Банк" та використовується останнім станом на 10.08.2011 року), посилаючись на пп.94.2.5 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України (далі -ПК України).
Згідно пп. 94.2.5 п.94.2 ст.94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам.
В даному випадку, Як на підставу для застосування арешту коштів, ДПІ у м. Ужгороді посилається на укладений КП "ВУВКГ м. Ужгорода" з ЗАТ "Акцент -Банк" договір оренди від 10.07.2009 року № 72/191-08 (а.с.8-12, про передачу в строкове платне користування на умовах оренди нежилого приміщення площею 9 кв.м. по вул. Митній,1 в м. Ужгороді).
При цьому, як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, 19 жовтня 2010 року ДПІ у м. Ужгороді приймалось рішення (на наявній у справі копії номер нерозбірливо) про застосування умовного адміністративного арешту платника податків - КП "ВУВКГ м. Ужгорода" (а.с.28). Рішення приймалось з тих -же підстав (КП "ВУВКГ м. Ужгорода", передано в оренду майно, згідно договору оренди від 10.07.2009 року № 72/191-08 та акту прийому -передачі від 10.07.2009 року), з посиланням на підпункт "е" пп.9.1.2 п.9.1 ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (норми якого повністю ідентичні нормі пп.94.2.5 п. 94.2 ст. 94 ПК України.
Тобто, питання про застосування адміністративного арешту з підстав надання в оренду приміщення КП "ВУВКГ м. Ужгорода" вирішувалось ще в жовтні 2010 року, тобто, про наявність передачі майна в оренду як підстави для арешту коштів ДПІ у м. Ужгороді також відомо, як мінімум, з жовтня 2010 року.
Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181 -III (втратив чинність з 01.01.2011 року, діючий та в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі -Закон 2181), адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.
Згідно пп. 9.3.9 п. 9.3 ст. 9 Закону 2181, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством, тобто, арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту.
Пунктом 9.7 ст.9 Закону 2181 було передбачено, що у разі коли активи платника податків звільняються з-під адміністративного арешту у зв'язку із закінченням граничного строку його застосування, повторне накладення адміністративного арешту за підставами накладення першого адміністративного арешту не дозволяється.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, рішенням ДПІ від 19 жовтня 2010 року накладено умовний адміністративний арешт на майно КП "ВУВКГ м. Ужгорода" та 10 серпня 2011 року ДПІ у м. Ужгороді прийнято рішення за № 3 про застосування повного адміністративного арешту платника податків - КП "ВУВКГ м. Ужгорода" (тобто, фактично повторне накладення адміністративного арешту з тих -же підстав), посилаючись на норми Податкового кодексу України (що набрав чинність з 01.01.2011 року, тобто, станом на час прийняття повторного рішення про застосування адміністративного арешту майна КП "ВУВКГ м. Ужгорода").
Пунктом 7.1 Порядку застосування адміністративного арешту платників податку ( затверджене наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1042, та зареєстровано в Мінюсті України 30.12.2010 року за № 1437/18732, втратив чинність згідно наказу Мінфіну від 07.11.2011 року № 1398, діючий та в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено звернення до суду з позовом про застосування арешту коштів у день прийняття рішення про арешт майна, з чого вбачається, що право на звернення з вимогою про арешт коштів на рахунку податкове законодавство пов'язує з наявністю арешту майна, однак, підстави для звернення до суду з вимогою про арешт коштів на рахунку ст. 94 ПК України не встановлено.
Підпунктом 20.1.17 п.20.1 ст. 20 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Виходячи з наведеного, даним нормою встановлено обставини, що надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків та таке право пов'язано з відсутністю майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
При цьому, доказів відсутності майна у відповідача позивачем суд не надано (та в матеріалах справи міститься лист Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради від 19.10.2009 року за № 533/01-12 (а.с.41-42), згідно якого у КП "ВУВКГ м. Ужгорода" наявне майно, в т.ч., адмінбудівля, споруди каналізації та водопроводу та інше), доказів перевищення суми податкового боргу над активами платника суду також не надано (в матеріалах справи відсутні дані про опис майна, на яке поширюється право податкової застави), як на підставу для звернення до суду ДПІ у м. Ужгороді посилається на наявність укладеного в 2009 році КП "ВУВКГ м. Ужгорода" договору оренди майна та наявність у нього податкового боргу, однак, такі обставини як підставу для арешту коштів на розрахункових рахунках ні нормами діючого на час укладення договору Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ні нормами діючого на час звернення до суду Податкового кодексу України -не передбачено.
Таким чином, ДПІ у м. Ужгороді не наведено підстав для для застосування арешту на коштів на розрахункових рахунках відповідача., встановлених пп.20.1.17 п.20.ё1 ст. 20 ПК України, в зв'язку з чим позовні вимоги не відповідають вимогам закону, є безпідставними та в їх задоволенні слід відмовити.
Згідно ч. 5 ст. 94 КАС України та в зв'язку з відсутністю судових витрат відповідача, судові витрати у справі не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В задоволенні позову Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатській області до Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно -каналізаційного господарства міста Ужгорода" про арешт коштів на рахунках - відмовити.
2. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Суддя С. І. Рейті