20 квітня 2012 року Справа № 2а/0370/874/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання Кириченку О.О.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача від Луцької ОДПІ - Вознюка А.М.,
представника відповідача від ГУ ДКСУ - Харка Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління державної казначейської служби України у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,
29 березня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» (далі - ТзОВ «Вест Ойл Груп») звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Луцька ОДПІ), Головного управління державної казначейської служби України у Волинській області (далі - ГУ ДКСУ у Волинській області) про скасування податкового повідомлення-рішення №0002402302 від 05.12.2011 року та стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) за серпень 2011 року в сумі 1 104 804,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Вест Ойл Груп» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 1 104 804,00 грн., за результатами якої складений акт №9197/23-3/34524327 від 18.11.2011 року, в якому зазначено: перевіркою не підтверджено відображене ТзОВ «Вест Ойл Груп» у декларації за серпень 2011 року бюджетне відшкодування з ПДВ у сумі 1 104 804,00 грн.; на порушення абз. «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (ПК України) ТзОВ «Вест Ойл Груп» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за серпень 2011 року на 1 104 804,00 грн. До такого висновку податковий орган дійшов у зв'язку з тим, що в період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року ТзОВ «Вест Ойл Груп» інвестовані об'єкти будівництва та об'єкти, що будуються по договорах генерального підряду, не використано в господарській діяльності. На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 05.12.2011 року №0002402302, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 104 804,00 грн. Це податкове повідомлення-рішення було оскаржене в адміністративному порядку до ДПА у Волинській області та ДПС України. Рішенням ДПА у Волинській області від 26.12.2011 року №5717/10/25-006 та рішенням ДПС України від 06.03.2012 року №4179/6/10-2115 податкове повідомлення-рішення від 05.12.2011 року №0002402302 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Вищеназване податкове повідомлення-рішення позивач вважає таким, що прийняте з порушенням норм податкового законодавства та не ґрунтується на фактичних обставинах справи. Зазначає, що ТзОВ «Вест Ойл Груп» на праві власності володіє нерухомим майном, а саме автозаправними станціями (АЗС) в загальній кількості близько 180 об'єктів, останні працюють під торговою маркою WOG. Позивач, як власник нерухомого майна, має право у відповідності із чинним законодавством, проводити поточний ремонт, так і капітальний ремонт на власних АЗС, так як зацікавлений в підтриманні їх належного технічного стану. Товариством укладено інвестиційні договори згідно яких ТзОВ «Вест Ойл Груп» являється інвестором, а предметом цих договорів є діяльність по проектуванню, будівництву та введенню в експлуатацію автозаправного комплексу. Крім того, товариством було укладено ряд договорів генерального підряду, де ТзОВ «Вест Ойл Груп» виступає замовником, а предметом цих договорів є виконання робіт по будівництву об'єктів, монтажу обладнання, реконструкції об'єкту. Зазначає, що виконання робіт, які є предметом договорів здійснюється в досить тривалий проміжок часу, так як будівництво та введення в експлуатацію АЗС - це значний обсяг різноманітних робіт. Товариство фактично сплатило суму ПДВ згідно податкових накладних, виписаних контрагентом в повному розмірі. Також вважає, що положення ПК України не ставлять відшкодування ПДВ в залежність від наявності на момент перевірки актів приймання-передачі та актів введення в експлуатацію об'єктів АЗС, а також використання придбаного майна в господарській діяльності товариства, як про це зазначено в акті перевірки. Просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0002402302 від 05.12.2011року, стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Вест Ойл Груп» бюджетну заборгованість з ПДВ за серпень 2011 року в сумі 1 104 804,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 292,00 грн.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Просить позов задовольнити повністю.
Представник відповідача від Луцької ОДПІ Вознюк А.М. позов не визнав, вважає його безпідставним, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення законним. По суті пояснив, що ТзОВ «Вест Ойл Груп» до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за серпень 2011 року включено попередня оплата позивачем за будівництво АЗС згідно договорів інвестицій та договорів підряду в липні 2011 року контрагентам ПВКФ «Жемчуг», ПП «ВВС», ПП «Сириус ІІІ», ПП «Центр правових експертиз», ТзОВ «Газоілсервіс», ТзОВ «Донриво», ТзОВ «Евольвент», ТзОВ «Магазин Білочка», ТзОВ «Схід-Трейд», ТзОВ «Укрдонмаш», ТзОВ «Укрпівденьбудінвест», ТзОВ «Несті Ойл ЛТД» та ТзОВ «Укрбудзвязокпроект». Заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування в розмірі 1 104 804,00 грн. неможливо підтвердити, оскільки АЗС знаходяться на стадії будівництва, по них відсутні акти приймання-передачі об'єктів, акти введення в експлуатацію та акти Державної комісії, договори на здачу в оренду АЗС, які б підтверджували використання інвестованих об'єктів будівництва в господарській діяльності, тому здійснення інвестором - ТзОВ «Вест Ойл Груп» інвестиційні внески не мають права брати участь у бюджетному відшкодуванні серпня 2011 року. Зважаючи на це, просить в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Представник відповідача від ГУ ДКСУ Харк Д.М. в судовому засіданні пояснив, що висновки Луцької ОДПІ для повернення бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації платника за серпень 2011 року на користь ТзОВ «Вест Ойл Груп», як це передбачено чинним законодавством України, до органів казначейства Волинської області не надходили, а тому просить відмовити в позові.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з нормами пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до свідоцтва серії АОО № 658142 від 07.08.2006 року ТзОВ «Вест Ойл Груп» включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України за ідентифікаційним кодом 34524327. Суд встановив, що ТзОВ «Вест Ойл Груп» з 08.08.2006 року перебуває на обліку в Луцькій ОДПІ.
Судом встановлено, що ТзОВ «Вест Ойл Груп» відповідно до податкової декларації було заявлено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1 104 804,00 грн. за серпень 2011 року.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Так, Луцькою ОДПІ в період з 07.11.2011 року по 11.11.2011 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Вест Ойл Груп» з питань достовірності нарахування ТзОВ «Вест Ойл Груп» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт №9197/23-3/34524327 від 18.11.2011 року.
З висновків вищеназваного акту перевірки вбачається, що підприємством не було підтверджено відображене у декларації за серпень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 1 104 804,00 грн. та на порушення абз. «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України ТзОВ «Вест Ойл Груп» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку за серпень 2011 року на 1 104 804,00 грн.
На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ винесене податкове повідомлення-рішення форми «В1» №0002402302 від 05.12.2011 року, яким ТзОВ «Вест Ойл Груп» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1104804,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 552 402,00 грн.
Суд встановив, що вищеназване податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржувалось в адміністративному порядку до ДПА у Волинській області та ДПС України. Проте, рішенням ДПА у Волинській області від 26.12.2011 року №5717/10/25-006 та рішенням ДПС України від 06.03.2012 року №4179/6/10-2115 податкове повідомлення-рішення форми «В1» №0002402302 від 05.12.2011 року залишено без змін, а скарга - без задоволення.
Проаналізувавши зібрані та досліджені докази суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ форми «В1» №0002402302 від 05.12.2011 року прийняте всупереч чинному законодавству, а тому підлягає скасуванню виходячи із наступного.
Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
З реєстру фактичних сплачених ТзОВ «Вест Ойл Груп» товарів (послуг) у попередньому податковому періоді за липень 2011 року (а.с.12-13) вбачається, що сума бюджетного відшкодування в серпні 2011 року становить 1 104 804,00 грн.
Відповідачем в акті перевірки відображено, що за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг загальна сума ПДВ складає 1 104 804,00 грн., і ця сума фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг, не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів та не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування.
Суд не бере до уваги твердження Луцької ОДПІ, що не підлягає бюджетному відшкодуванню серпня 2011 року попередня оплата ТзОВ «Вест Ойл Груп» за будівництво АЗС згідно договорів інвестицій та договорів підряду в липні 2011 року контрагентам ПВКФ «Жемчуг», ПП «ВВС», ПП «Сириус ІІІ», ПП «Центр правових експертиз», ТзОВ «Газоілсервіс», ТзОВ «Донриво», ТзОВ «Евольвент», ТзОВ «Магазин Білочка», ТзОВ «Схід-Трейд», ТзОВ «Укрдонмаш», ТзОВ «Укрпівденьбудінвест», ТзОВ «Несті Ойл ЛТД» та ТзОВ «Укрбудзвязокпроект» та те, що АЗС знаходяться в стадії будівництва, і по них відсутні акти приймання-передачі об'єктів та акти введення в експлуатацію, тобто не використовуються в господарській діяльності, оскільки згідно з положенням пункту 198.3 статті 198 ПК України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з пунктами 200.7 та 200.10 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Пунктом 200.14 статті 200 ПК України передбачено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Відповідно до частини 2 статті 45 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Згідно статті 25 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Частина 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. А в частині 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Позивачем надано реєстр фактично сплачених товарів (послуг) податкового періоду (рядок 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування) за липень 2011 року (а.с12-13 том №1) та копії таких документів: інвестиційного договору №44ДІ від 23.02.2008 року (а.с.54-57 том №1); акту приймання-передачі від 22.02.2008 року (а.с.58 том №1); інвестиційного договору №47ДІ від 23.02.2008 року та додаткової угоди до нього (а.с.50-53 том №1); інвестиційного договору 577 від 19.11.2007 року (а.с.59-61 том №1); інвестиційного договору №213ДІ від 15.10.2008 року (а.с.62-64 том №1), інвестиційного договору №30ДІ від 01.06.2009 року (а.с.65-67 том №1), інвестиційного договору №62ДІ від 03.03.2008 року (а.с.68-70 том №1), інвестиційного договору №562 від 09.11.2007 року (а.с.71-73 том №1), інвестиційного договору №67 від 22.11.2010 року (а.с.74-77 том №1); договір генерального підряду №76/1 від 27.01.2011 року (а.с.77-80 том №1), довідка про вартість виконаних робіт та акти приймання виконаних робіт до договору №76/1 (а.с. 81-125 том №1); довідка та акт до договір генерального підряду №172 від 16.06.2011 року з додатками (а.с.34-39 том №1), договір генерального підряду №131 від 27.05.2011 року (а.с.40-43 том №1); довідка та акт приймання виконаних робіт за жовтень 2011 року до договору №131 (а.с.44-49 том №1), платіжних доручень (а.с. 126-228 том №1) та податкових накладних (а.с.1 - 96 том №2).
Досліджені судом вищеназвані первинні документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Отже, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана продавцем податкова накладна або митна декларація із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.
Суд погоджується з твердженнями позивача, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податкового кредиту з ПДВ має значення, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання, тобто використання об'єктів будівництва, що будуються по договорах генерального підряду, але ще не використовуються в господарській діяльності.
Пункт 200.5 статті 200 ПК України встановлює випадки коли особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування, а саме: які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума відшкодування.
Отже, доводи представника відповідача про те, що можливість отримання бюджетного відшкодування з ПДВ ставиться у залежність від невикористання в господарській діяльності об'єктів АЗС, не приймаються судом до уваги.
У відповідності з підпунктом 14.1.36. пункту 14.6 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Судом встановлено, що між позивачем та суб'єктами підприємницької діяльності ПВКФ «Жемчуг», ПП «ВВС», ПП «Сириус ІІІ», ПП «Центр правових експертиз», ТзОВ «Газоілсервіс», ТзОВ «Донриво», ТзОВ «Евольвент», ТзОВ «Магазин Білочка», ТзОВ «Схід-Трейд», ТзОВ «Укрдонмаш», ТзОВ «Укрпівденьбудінвест», ТзОВ «Несті Ойл ЛТД» та ТзОВ «Укрбудзвязокпроект» були укладені договори інвестицій та договори підряду. Як встановив суд, умови цих договорів сторонами виконуються.
Статтею 3 Господарського Кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. До основних напрямків економічної політики держави у відповідності із статтею 10 даного Кодексу віднесена податкова політика, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ форми «В1» №0002402302 від 05.12.2011 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Порядок повернення сум бюджетного відшкодування визначений у пунктах 200.7-200.13 статті 200 ПК України: платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Згідно з пунктом 200.17 статті 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.
Оскільки підприємству не відшкодовано 1 104 804,00 грн. ПДВ за серпень 2011 року і підстави для відмови у проведенні такого відшкодування відсутні, а тому позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України зазначеної суми на користь ТзОВ «Вест Ойл Груп» підлягає до задоволення.
Інші доводи представників відповідачів не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не виконав покладений на нього обов'язок щодо доведеності правомірності винесення податкового повідомлення-рішення форми «В1» №0002402302 від 05.12.2011 року.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відтак, з наведених вище підстав та з урахуванням наданих частиною 2 статті 162 КАС України суду повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ форми «В1» №0002402302 від 05.12.2011 року та стягнення з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Вест Ойл Груп» бюджетну заборгованість з ПДВ за серпень 2011 року в сумі 1 104 804,00 грн.
Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
У зв'язку із задоволенням адміністративного позову, відповідно до статті 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 4292,00 грн.
Керуючись статтями 11, 17, 71, 94, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 14, 198, 200 Податкового кодексу України, статей 25, 45 Бюджетного кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції форми «В1» №0002402302 від 05.12.2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Вест Ойл Груп» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 1 104 804 (один мільйон сто чотири тисячі вісімсот чотири) гривні.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Вест Ойл Груп» 4292 (чотири тисячі двісті дев'яносто дві) гривні витрат по сплаті судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 25 квітня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий С.Ф. Костюкевич