12 квітня 2012 року Справа № 2а/0370/966/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання Кириченку О.О.,
за участю представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Любомльського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі до Приватного акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" про стягнення фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,
05 квітня 2012 року Любомльський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі УПФ України в Любомльському районі звернувся в суд з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" (далі - ПАТ "Любомльське РТП") про стягнення фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 6 334 грн. 08 коп., посилаючись на те, що відповідач не сплатив до Пенсійного фонду таких коштів за період з 25 жовтня 2011 року по 26 березня 2012 року, які згідно із законодавством сплачуються щомісяця до 25 числа.
Прокурор та представник позивача в судове засідання не з'явилися, надіслали суду письмові клопотання про розгляд справи за відсутності представника управління та прокурора. Позовні вимоги підтримали повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення адміністративного позову заперечив та пояснив, що в попередні роки ПАТ "Любомльське РТП" сплачувало дані витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по мірі надходження коштів, однак з погіршенням фінансового становища виникла заборгованість по даним платежам. Вважає, що сплачувати такі витрати повинна держава без наступного відшкодування їх з підприємства. Переконаний, що саме такий механізм і визначений в діючому законодавстві, а Пенсійний Фонд невірно трактує таке законодавство. Просив відмовити в задоволені позову повністю.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, з наступних підстав.
Пунктом 5 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Судом встановлено, що ПАТ "Любомльське РТП" включене до підприємств та організацій України, є юридичною особою, що стверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №350125. Разом з цим, товариство зареєстроване в УПФ України в Любомльському районі як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому зобов'язаний сплачувати пенсійні страхові внески в порядку та розмірах, визначених законодавством України.
Як також встановлено судом, в ВАТ "Любомльське РТП", правонаступником якого є ПАТ "Любомльське РТП" працювали ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яким УПФ України в Любомльському районі призначена і проводиться виплата пенсії відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У пункті «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, за якими підтверджується право працівника на пільги та компенсації, пов'язані із зайнятістю в несприятливих умовах праці для чоловіків - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Отже, стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначає категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До внесення змін в цей Закон згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 року цією статтею регулювався порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначений відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак згаданим Законом від 17.02.2000 року дану норму було виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Законі України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Так, статтею 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з частиною 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01 січня 2004 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
З довідок ПАТ "Любомльське РТП" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, розрахунку стажу та протоколів УПФУ в Любомльському р-ні №2116 від 05.06.2007 року та №258 від 09.12.2010 року про призначення пенсії вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 напрацювали необхідний пільговий стаж та вийшли на пенсію на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за роботу, яка входить у список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників саме з ПАТ "Любомльське РТП".
При цьому в судовому засіданні встановлено, що протоколи №258 від 09.12.2012 року та №2116 від 05.06.2007 року УПФ України в Любомльському р-ні про призначення пільгових пенсій ніким не оскаржені і на даний час є чинними.
З дослідженої судом картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які оглянуті в судовому засіданні вбачається, що ПАТ "Любомльське РТП" за період з 25 жовтня 2011 року по 26 березня 2012 року повинно сплатити Пенсійному фонду 6 334 грн. 08 коп. витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільговій основі. Заборгованість також стверджується проведеним позивачем розрахунком суми ціни позову по ПАТ "Любомльське РТП".
Судом встановлено, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з визначенням щомісячної авансової сплати позивачем направлялись відповідачу, проте останнім витрати та виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах не сплачені.
Отже, заборгованість ПАТ "Любомльське РТП" по відшкодуванню пільгових пенсій за період з 25 жовтня 2011 року по 26 березня 2012 року становить 6 334 грн. 08 коп.
Згідно з підпунктом 6.4 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, прийнятою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. У підпункті 6.8 пункту 6 вищезгаданої Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного Фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Таким чином, на ПАТ "Любомльське РТП" покладено обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій щодо вищезгаданих громадян, яким пенсія призначена і виплачується відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.
Пунктом 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні Фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
З огляду на викладені норми законодавчих актів, відповідач зобов'язаний сплатити Пенсійному фонду збір у 100-відсотковому розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам, тобто у повному розмірі відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.
Отже, сума витрат на виплату і доставку пенсії, призначених на пільгових умовах за період з 25 жовтня 2011 року по 26 березня 2012 року, яка відповідачем не погашена становить 6 334 грн. 08 коп.
Частиною 3 статті 159 КАС України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги УПФ України в Любомльському районі про стягнення з ПАТ "Любомльське РТП" заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджуються належними і допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а відтак підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 11, 17, 71, 122, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статей 1, 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частини 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" в користь управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області 6 334 (шість тисяч триста тридцять чотири) гривні 08 копійок витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 25 жовтня 2011 року по 26 березня 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 17 квітня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий С.Ф. Костюкевич