10 квітня 2012 року Справа № 2а/0370/624/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання Кириченку О.О.,
представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» про стягнення заборгованості з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача та за рахунок готівки, що належить відповідачу,
У березні 2012 року Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція (надалі - Тернопільська ОДПІ) звернулася в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» (далі - ТзОВ «Волиньтабак») про стягнення заборгованості в сумі 2556,00 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача та за рахунок готівки, що належить відповідачу.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач перебуває на обліку як платник податків в Тернопільській ОДПІ. Відповідно до поданої ТзОВ «Волиньтабак» до податкового органу декларації відповідач самостійно визначив суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2556,00 грн. Самостійно узгоджене податкове зобов'язання відповідач у встановлений законодавством строк не сплатив. Просить стягнути за рахунок готівки та з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих відповідача податковий борг у сумі 2556,00 грн.
Позивач в судове засідання свого повноважного представника не направив, проте надіслав суду письмове клопотання від 19.03.2012 року за №10709/7/10-018/73 в якому просить справу розглядати у відсутності представника позивача.
Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Пояснила, що сума податкового боргу в розмірі 2556,00 грн. утворилась внаслідок подання 01.03.2011 року ТзОВ «Волиньтабак» до податкового органу податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року та зазначення у ній в рядках 04, 05, 07, 15 зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за грудень 2010 року в сумі 2556,00 грн., що призвело до подвоєння суми податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року. Вказала, що зобов'язання по сплаті податку з доходів фізичних осіб за грудень 2010 року в сумі 2556,00 грн. їх товариством було виконане 18 січня 2011 року шляхом перерахування коштів відповідно до платіжного доручення №18246 від 18.01.2011 року, яке додала до позову. Вказала, що ТзОВ «Волиньтабак» 26.03.2012 року до позивача подано уточнюючу податкову декларацію по податку з доходів фізичних осіб за січень 2011 року у зв'язку з виправленням самостійно виявленої помилки. Крім того, між ТзОВ «Волиньтабак» та Тернопільською ОДПІ складно акт звірки від 06.04.2012 року розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01-06.04.2012 року, який підтверджує відсутність у їх товариства податкового боргу в сумі 2556,00 грн. Вказала, що в даний час заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 2556,00 грн. у ТзОВ «Волиньтабак» відсутня, а тому просить відмовити в позові.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Таким чином, даний публічно-правовий спір підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.
Судом встановлено, що ТзОВ «Волиньтабак» з 29 вересня 1995 року зареєстроване юридичною особою, а з 10 липня 2007 року перебуває на обліку як платник податків і зборів в Тернопільській ОДПІ.
Позивач в позовній заяві вказує, що у відповідача є податковий борг по податку з доходів фізичних осіб в сумі 2556,00 грн., який просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача та за рахунок готівки.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що на день розгляду справи судом - 10.04.2012 року у відповідача податковий борг по податку з доходів фізичних осіб в сумі 2556,00 грн. відсутній з врахуванням наступного.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платний податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Судом встановлено, що 01 березня 2011 року ТзОВ «Волиньтабак» до Тернопільської ОДПІ подано податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року. Відповідач в цій податковій декларації в рядках 04, 05, 07, 15 зазначив зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 2556,00 грн.
З облікової картки платника вбачається, що станом на 22.08.2011 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2556,00 грн. Про це позивачем також зазначено в довідці про наявність податкового боргу №946 від 25.08.2011 року.
Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
26 березня 2011 року ТзОВ «Волиньтабак» до Тернопільської ОДПІ подано уточнюючу податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року. З цієї декларації вбачається, що відповідачем у ній в рядку 11 «Розрахунки у зв'язку з виправленням помилки» зазначено суму 2556,00 грн., а в рядку 11.2 «Зменшення суми, яка підлягає перерахуванню до бюджету …» також вказано суму 2556,00 грн.
Крім того, відповідачем до Тернопільської ОДПІ було подано лист за №1/3-55 від 20.03.2012 року в якому відповідач просив податковий орган відкоригувати показники розрахунків податкових зобов'язань в сумі 2556,00 грн. податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року у зв'язку із виправленням виявленої помилки та не застосовувати штрафні санкції.
28 березня 2012 року ТзОВ «Волиньтабак» звернулося до позивача із заявою про проведення звірки по платежам до бюджету. На підставі цієї заяви між ТзОВ «Волиньтабак» та Тернопільською ОДПІ проведено звірку, про що складно акт від 06.04.2012 року, який завірений підписами посадових осіб та печатками сторін. З цього акту вбачається, що сторони провели звірення розрахунків платка з бюджетом за період з 01.01.2012 року по 06.04.2012 року, який підтверджує відсутність у ТзОВ «Волиньтабак» заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами по податку з доходів фізичних осіб, зокрема і на суму 2556,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Крім того, з дослідженого судом платіжного доручення №18246 від 18.01.2012 року вбачається, що ТзОВ «Волиньтабак» до місцевого бюджету м. Тернопіль було перераховано 2556,00 грн. податку з доходів фізичних осіб за грудень 2011 року.
Проаналізувавши вищевикладене, суд вважає, що у ТзОВ «Волиньтабак» на день розгляду цієї справи судом відсутня заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 2556,00 грн. за грудень 2010 року.
Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно пункту 95.4 статті 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Проте, як встановив суд, у відповідача податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, відсутній.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивач не надав суду доказів, які підтверджували б про наявність у відповідача податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2556,00 грн., що в свою чергу було зроблено відповідачем при запереченні позовних вимог.
Таким чином, оскільки податковий борг у відповідача відсутній, що підтверджується дослідженими судом доказами, які містяться в матеріалах справи, тому і відсутні підстави для задоволення позову в порядку статтей 20 та 95 ПК України шляхом стягнення коштів за рахунок готівки та з рахунків платника в обслуговуючого банку відповідача,.
Частиною 3 статті 159 КАС України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За наведених обставин, суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача податкового боргу в сумі 2556,00 грн., оскільки як встановлено судом з досліджених матеріалів справи, на час розгляду даної справи - 10.04.2012 року у відповідача заборгованість з податку на доходи фізичних осіб відсутня.
Керуючись статтями 11, 17, 71, 122, 158, 159, 160, 163 КАС України, на підставі статтей 16, 20, 50, 95 Податкового кодексу України, суд
В задоволенні адміністративного позову Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2556,00 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача та за рахунок готівки, що належить відповідачу, відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 15 квітня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий С.Ф. Костюкевич