09 квітня 2012 року Справа № 2а/0370/817/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,
з участю представника позивача Сороки Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ковельсільмаш» до Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції про часткове скасування постанови,
Публічне акціонерне товариство «Ковельсільмаш» (далі - ПАТ «Ковельсільмаш») звернулося з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС Ковельського МУЮ) про скасування постанови ВП №28948104 від 30.11.2011 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в частині накладення арешту на все майно, що належить боржнику.
09.04.2012 року представником позивача уточнено позовні вимоги в частині накладення арешту на все майно, за винятком арешту на приміщення їдальні виробничого корпусу №3, приміщення компресорної станції та приміщення котельні.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі виконавчого листа на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду №3615/2011 року від 13.09.2011 року про стягнення з позивача заборгованості в сумі 1239164,46 грн., ВДВС Ковельського МУЮ 30.11.2011 року була винесена постанова ВП №28948104 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою порушені права та інтереси позивача, оскільки накладено арешт на все майно, що належить боржнику та знаходиться за адресою: м. Ковель, вул. Варшавська, 1.
02.12.2011 року ВДВС Ковельського МУЮ було складено акт опису й арешту майна відповідно до якого, описано та арештовано такі об'єкти нерухомого майна: компресорна станція, площею 800 кв.м; котельня, загальною площею 1691 кв.м; їдальня виробничого корпусу №3, загальною площею 1068,8 кв.м. Вартість арештованого і описаного майна складає 2784344 грн., що повністю покриває суму заборгованості.
Оскільки, накладено арешт не тільки на те майно, яке описане та арештоване відповідно до акту, а на все належне майно ПАТ «Ковельсільмаш», тому товариство не може розпоряджатися майном аби самостійно погасити заборгованість. Просить позов задовольнити повністю.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві. Просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» №606-XIV (далі - Закон №606-XIV ).
Судом встановлено, що 27.09.2011 року заступником начальника ВДВС Ковельського МУЮ Веремчук Л.С. на підставі виконавчого листа Волинського окружного адміністративного суду №3615/2011 року від 13.09.2011 року про стягнення з позивача заборгованості в сумі 1239164,46 грн. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №28948104.
Відповідно до частини 1 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Згідно з частиною 2 статті 57 Закону №606-XIV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
30.11.2011 року заступником начальника ВДВС Ковельського МУЮ Веремчук Л.С. було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику за адресою: м. Ковель, вул. Варшавська, 1.
Із даної постанови вбачається, що арешт накладається на все майно в межах суми стягнення.
На підставі вказаної постанови до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено запис про обтяження реалізації всього нерухомого майна позивача.
Аналізуючи зібрані та досліджені докази по справі, суд приходить до висновку, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.11.2011 року винесена із порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому є протиправною та такою, що підлягає частковому скасуванню, з огляду на таке.
Частиною 3 статті 57 Закону №606-XIV визначено, що постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копію постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Тобто, відповідно до змісту даної статті арешт на кошти божника може бути накладено в розмірах сум стягнень на все майно або на окремі предмети.
Відповідно до частини 5 статті 57 Закону №606-XIV про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна
02.12.2011 року ВДВС Ковельського МУЮ було складено акт опису й арешту майна, відповідно до якого, описано та арештовано такі об'єкти нерухомого майна: компресорна станція, загальною площею 800 кв.м; котельня, загальною площею 1691 кв.м; їдальня виробничого корпусу №3, загальною площею 1068,8 кв.м.
Як вбачається з повідомлення ВДВС Ковельського МУЮ про оцінку майна №8455/11 від 23.02.2012 року вартість описаного та арештованого майна складає 2784344 грн.
Отже, з вищевикладеного слідує, що фактично описане майно повністю покриває заборгованість позивача по виконавчому листу в сумі 1239164,46 грн., а тому, державним виконавцем безпідставно накладено арешт на все майно, що належить ПАТ «Ковельсільмаш».
Тобто, виходячи із змісту норм чинного законодавства арешт на нерухоме майно позивача повинен був накладатися в межах сум стягнення і відповідно до цього встановлюватись обмеження щодо його реалізації.
Вказане порушує права позивача щодо володіння, користування та розпорядження майном, а також створює перешкоди в здійсненні господарської діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем при винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження неправомірно накладено арешт на все майно позивача, а пізніше внесено дані в реєстр обтяжень, за винятком арешту на приміщення їдальні виробничого корпусу №3, приміщення компресорної станції та приміщення котельні, зазначених в акті опису й арешту майна від 02 грудня 2011 року.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення і не довів правомірності прийнятої постанови.
Таким чином, вказана постанова винесена всупереч вимогам статті 57 Закону №606-XIV є протиправною та такою, що підлягає частковому скасуванню, а позов до задоволення.
Керуючись статтями 11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 181, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції від 30 листопада 2011 року ВП №28948104 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в частині накладення арешту на все майно, за винятком арешту на приміщення їдальні виробничого корпусу №3, приміщення компресорної станції та приміщення котельні, зазначених в акті опису й арешту майна від 02 грудня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена в повному обсязі з 14 квітня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Р.С. Денисюк