м.Вінниця
16 квітня 2012 р. Справа № 2а/0270/1407/12
Вінницький окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,
розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі (далі -УПФ України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі) до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (далі -СПД ОСОБА_1) про стягнення заборгованості
В березні 2012 року УПФ України м. Хмільнику та Хмільницькому районі звернулось в суд з позовом до СПД ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 579,22 грн. зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду, що є цільовим загальнообов'язковим платежем. Оскільки, в добровільному порядку відповідач суму заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплатила, УПФ України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі звернулось до суду з позовом про стягнення з СПД ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 579,22 гривні.
Справа розглядається в порядку скороченого провадження, оскільки в силу пункту 4 частини 1 статті 183-2 КАС України в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень (вимога №Ф213 від 01.11.2011 року), щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, застосовується скорочене провадження.
Відповідач у строк передбачений частиною третьою статті 183 - 2 КАС України заперечень суду не направила. Ухвала про відкриття скороченого провадження отримана відповідачем 31.03.2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.9).
Отже судом вжито всіх залежно від нього заходів для повідомлення відповідача про строк подання звернення заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки не подання такого заперечення. Проте, заперечення або заяви про визнання позову від відповідача на адресу суду в строки, передбачені статтею 183 - 2 КАС України , не надходило.
Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183 - 2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, оцінивши подані докази, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що СПД ОСОБА_1 зареєстрована в УПФ України м. Хмільнику та Хмільницькому районі за номером 0228033721 та є платником до 01.01.2011 року страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року -платником єдиного внеску, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску від 30.08.2010 року (а.с.4).
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).
Відповідно до статті 1 Закону, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 3 частини 1 статті 11 Закону визначено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
08.07.2010 року прийнято Закони України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до пп. 4 п. 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах .
Судом з'ясовано, що всупереч вимог статті 20 Закону, СПД ОСОБА_1 не сплатила суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в зв'язку з чим, станом на день подання позову до суду виникла недоїмка за період липня-грудня 2010 року в сумі 1792,80 грн. та відсотку від фіксованого податку, що перераховується до Пенсійного фонду України.
Так, відповідачем до Пенсійного фонду подано звіт за 2010 рік («Таблиця 2. Додаток 5. Нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування…»), згідно якого встановлений розмір страхових внесків в розмірі 607,22 грн., з яких фактично сплачено 14,00 грн. (а.с.5).
Частиною 3 статті 106 Закону (чинного до 01.01.2011 року) передбачено, що органи Пенсійного фонду України можуть направляти платникам внесків вимоги щодо сплати заборгованості перед Пенсійним фондом, які є обов'язковими до виконання.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Аналогічно відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" рішення прийняти органами Пенсійного фонду з питань, що належать до Ії компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Частина 2 цієї ж статті передбачає, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. А частиною 4 даної статті визначено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
На підставі зазначених норм, УПФ України м. Хмільнику та Хмільницькому районі відповідачу направлено вимогу № Ф213 від 01.11.2011 року про сплату боргу в сумі 579,22 грн. (а.с.6). Проте, вимога не отримана відповідачем, оскільки конверт повернувся на адресу Пенсійного фонду із позначкою «від вручення відмовилась»(а.с.6).
У зв'язку з цим, доплати по страховим внескам за період липень-грудень 2010 рік в розмірі 593,22 грн. відповідачем не здійснено.
Статтею 23 Закону встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Статтями 11, 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи встановлені обставини справи та вищезазначені положення чинного законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі (вул. Столярчука, 15 А, м. Хмільник, Вінницька область, р/р 25606323380103 в ОПЕРВ ВАТ «Держощадбанк», МФО 302076, код ЄДРПОУ 37730452) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період липень-грудень 2010 року в сумі 579 (п'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 22 (двадцять дві) копійки.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України
Суддя: Дончик Віталій Володимирович