м.Вінниця
18 квітня 2012 р. Справа № 2а/0270/1159/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,
за участю:
секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни,
представника позивача: Радзіковській І.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі -Вінницька ОДПІ Вінницької області ДПС) до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (далі -СПД ОСОБА_2) про стягнення податкового боргу
В березні 2012 року Вінницька ОДПІ Вінницької області ДПС звернулась в суду з позовом до СПД ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з неповною сплатою податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб на загальну суму 2657,14 грн.
Посилаючись на те, що відповідач вчасно не сплачує визначену суму податкового боргу, за ним рахується заборгованість, позивач змушений звернутись до суду про стягнення даної заборгованості в судовому порядку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась з невідомих суду причин. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження та судових повісток за адресою реєстрації відповідача, що вказана в позовній заяві та у витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте конверти повернулись з відміткою поштового відділення: "за терміном зберігання" (а.с.38,39).
Частиною третьою статті 35 КАС України передбачено, що повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.
Відповідно до частини 8 статті 35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної особи. Оскільки повістки направлені відповідачу рекомендованим листом за адресою, вказаною у витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, судом вжито всі передбачені КАС України заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю або участю повноважного представника для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Відповідно до положень частини 11 статті 35 КАС України, у разі не вручення повістки адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що СПД ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець Реєстраційною палатою Вінницької міської ради 20.05.2003 року, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, про що видано відповідне свідоцтво про державну реєстрацію (а.с.6) та взята на облік № 11702 від 06.06.2003 року у ДПІ у м. Вінниці, що підтверджується довідкою Форми № 4-ОПП від 29.05.2003 року № 315 (а.с.8).
Судом встановлено, що внаслідок порушення податкового законодавства щодо сплати податків та зборів у встановлені законом терміни, за відповідачем станом на час звернення з позовом до суду рахується податковий борг перед бюджетом, а саме: по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 2657,14 грн.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва (в редакції Указу від 28.06.1999 № 746/99 та чинного на момент виникнення спірних правовідносин), передбачає особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України Про систему оподаткування від 25.06.1999 № 1251-ХІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин). Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. Пунктом 2 Указу Президента України Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, встановлюється місцевими радаи за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Згідно корінця свідоцтва про сплату єдиного податку Серії Ж № 320153 від 01.04.2009 року на підставі квитанції від 16.03.2009 року місячний розмір ставки єдиного податку для відповідача становить 500,00 грн. (а.с.10).
Також, наявність заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи даними зворотного боку облікової картки платника станом на 27.02.2012 року (а.с.14), згідно зворотного боку облікової картки платника станом на 31.12.2009 року вбачається, що відповідач погасила заборгованість частково (а.с.15).
З метою погашення боргу, на адресу відповідача було направлено податкові вимоги форми "Ф1" №1/1591 від 29.05.2009 року та №2/2503 від 27.10.2009 року (а.с.11), які не вручені відповідачу, оскільки за юридичною адресою СПД ОСОБА_2 не знаходиться, про що складений акт від 14.12.2009 року (а.с.12).
Таким чином, станом на момент звернення до суду із даним позовом за СПД ОСОБА_2 рахується заборгованість перед бюджетом на загальну суму 2657,14 грн., що підтверджується також розрахунком ціни позову (а.с.9).
На час розгляду справи судом доказів сплати вказаної суми податкового боргу відповідачем не надано.
Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно ст. 15 п. 15.1. Податкового Кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Статтею 16 Податкового Кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.3 цієї статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
У відповідності до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.
При цьому, відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, здійснюється за рішенням суду.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню в загальній сумі 2657,14 грн.
Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до місцевого бюджету заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 2657 (дві тисячі шістсот п'ятдесят сім) гривень 14 (чотирнадцять) копійок.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя /підпис/ Дончик Віталій Володимирович
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: