вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
20 квітня 2012 р. Справа №2а-1639/12/0170/25
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання - Зайцевої М.О., представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача ГУ СБУ - Динда О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3 до житлово - побутової комісії ГУ СБУ в Автономній Республіці Крим, Головного управління служби безпеки України в Автономній Республіці Крим про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом, в якому просить: визнати протиправними дії житлово - побутової комісії ГУ СБУ в АР Крим щодо розгляду 19.07.2011 року питання про зняття його родини в кількості чотирьох осіб з квартирного обліку в період, не передбачений законодавством та у відсутність встановлених законодавством довідок; визнати протиправним та скасувати п. 2 Протоколу № 3 від 19.07.2011 року засідання житлово - побутової комісії ГУ СБУ в АР Крим про виключення його з родиною з квартирного обліку, затвердженого 29.07.2011 року начальником ГУ СБУ в АР Крим.
Позовні вимоги мотивовані тим, що він проходив військову службу в Службі безпеки України. Рішенням житлово - побутової комісії від 22.03.2007 року він разом із родиною був поставлений на квартирний облік в м. Саки та зарахований до списку осіб, які мають право на позачергове отримання житла. Протоколом № 7 засідання житлово - побутової комісії ГУ СБУ в АР Крим від 24.12.2009 року його родині складом з 4 осіб була виділена трикімнатна квартира, однак фактично виконавчим комітетом була надана двокімнатна квартира загальною площею 78,6 кв. метрів, в тому числі жилою площею 40 кв. метрів. На засіданні комісії від 19.07.2011 року він був знятий з квартирного обліку, як забезпечений житлом. Вважає це рішення незаконним, оскільки виходячи з норм жилої площі на одну людину, яка складає 13,65 кв. метрів, його родині мала бути виділена квартира жилою площею не менш 54,6 кв. метрів. В судовому засіданні представник позивача, в обґрунтування позовних вимог також доповнив, що ОСОБА_3 має науковий ступінь «кандидат наук», а отже має право на надання додаткової жилої площі, що відповідачем при прийнятті рішення про зняття його з квартирного обліку також не було враховано. Позовні вимоги щодо визнання протиправними дій житлово - побутової комісії обґрунтовує тим, що перереєстрація працівників повинна здійснюватись щорічно в період з 01.10 по 01 грудня, а засідання комісії було проведено 19.07.2011 року, тобто в не передбачений законодавством час, а також у відсутність встановлених законодавством довідок.
Представник відповідача ГУ СБУ України в АР Крим позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов встановлено, що жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 кв. метрів жилої площі на особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті, якій в Кримській області складає - 7,5 кв. метрів на кожного члена сім'ї. Позивачу була надана квартира, жила площа якої складає 40 кв. метрів, у зв'язку з чим він був забезпечений житлом згідно діючого законодавства, а тому рішення про зняття його з квартирного обліку було прийнято правомірно.
Суд, вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, суд дійшов висновку, що відповідачі у справі є відповідно органами, які у правовідносинах з військовослужбовцями, в тому числі пов'язаних з реалізацією державних соціальних гарантій для військовослужбовців шляхом розподілу останнім державного житла, реалізують владні управлінські функції, через що належать до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп.7 п.1 ст.3 КАС України.
Судом встановлено, що в період з 29.02.1996 року по 29.12.2007 рік ОСОБА_3 проходив військову службу в ГУ СБУ в АР Крим на офіцерських посадах та був звільнений за станом здоров'я (а.с. 7).
22.03.2007 року на засіданні житлово - побутової комісії ГУ СБУ в АР Крим було прийнято рішення про взяття ОСОБА_3 на квартирний облік по м. Саки зі складом сім'ї - 4 особи, на підставі пп. 1 пункту 13 Правил обліку (а.с. 8).
12.08.2008 року житлово - побутовою комісією ГУ СБУ в АР Крим було прийнято рішення про включення ОСОБА_3 до списку осіб, які мають право на позачергове отримання житла по м. Саки на підставі ч. 9 ст. 12 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».
Відповідно до ст.. 27 Закону України «Про службу безпеки України» від 25.03.1992 року, держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і працівників Служби Безпеки України.
Військовослужбовці Служби Безпеки України користуються політичними, соціально - економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.
Право на пільги зберігається за військовослужбовцями Служби безпеки України, яких звільнено зі служби за віком, через хворобу або за вислугою років.
Стаття 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року передбачає, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, та членів їх сімей; військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей.
Статтею 12 цього Закону передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно - правовими актами.
Відповідно до ч. 9 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно - експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону (ч.2 ст. 47 Конституції України).
Стаття 34 ЖК України передбачає підстави для визнання осіб, потребуючими поліпшення житлових умов, а саме: потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни: 1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок; 2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам; 3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров'я Української РСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок; 4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів; 5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності; 6) які проживають у гуртожитках.
Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР ( ч. 2 ст. 34 ЖК України).
Статтею 38 ЖК України передбачено, що порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.
Судом встановлено, що 24.12.2009 року на засіданні житлово - побутової комісії ГУ СБУ в АР Крим було прийнято рішення про надання ОСОБА_3 на склад родини з чотирьох осіб трикімнатної квартири АДРЕСА_2 загальною площею 86,93 кв. метрів, житловою площею 51,32 кв. метрів відповідно до списку розподілу житлової площі по Сакському МВ ГУ СБУ в АР Крим
Рішенням житлово - побутової комісії від 30.03.2010 року до рішення від 24.12.2009 року були внесені зміни та ОСОБА_3 на склад родини з чотирьох осіб надана для постійного проживання двокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 78,6 кв. метрів, в тому числі 40,0 кв. метрів жилої площі, згідно поіменного списку громадян, яким надаються квартири, що придбані Державною іпотечною установою у с. Уютному, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1673 від 28.12.2009 року (а.с. 12,13).
16.02.2010 року виконавчим комітетом Уютненської сільської Ради Сакського району було прийнято рішення № 4 про видачу ОСОБА_3 ордеру на вказану квартиру, на підставі якого 22.02.2010 року позивачем був отриманий ордер на вселення (а.с. 30-32).
Підстави для зняття з квартирного обліку встановлені ст. 40 ЖК України, п. 26 Правил обліку громадян, яки потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Української РСР, затверджених постановою Ради міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470, відповідно до якої громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік (ч. 4 ст. 40 ЖК України).
Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку (ч. 5 ст. 40 ЖК України).
Судом встановлено, що 14.07.2011 року на адресу ОСОБА_3 була направлена телеграма, в якій повідомлялось, що 19.07.2011 року відбудеться засідання житлової комісії ГУ СБУ в АР Крим, на якому буде розглянуто питання про його зняття з квартирного обліку. Текст телеграми був зачитаний адресату по телефону, що підтверджується листом ВАТ «Укртелеком» (а.с. 22,88,89).
ОСОБА_3 на засідання комісії не з'явився, клопотань про відкладення розгляду комісією його питання не надав та 19.07.2011 року було прийнято рішення про зняття його з квартирного обліку в ГУ СБУ в АР Крим та виключення зі списків, які мають право на позачергове отримання житла в ГУ СБУ в АР Крим (а.с. 6).
Витяг з протоколу комісії був направлений позивачеві 29.07.2011 року (а.с. 23).
Порядок організації забезпечення та надання житлових приміщень військовослужбовцям СБУ визначений Інструкцією про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженою Наказом СБУ № 792 від 06.11.2007 року.
Так, відповідно до пп. 4.3 п. 4 цієї Інструкції, забезпечення за рахунок СБ України співробітників та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту на будівництво (купівлю) житла в установленому порядку.
Згідно ст.. 47 Житлового Кодексу України, норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метра на одну особу.
Жиле приміщення, відповідно до ст.. 48 ЖК України надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України.
На цей час чинними є Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних спілок № 470 від 11.12.1984, якими врегульований облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання.
Пунктом 53 вказаних Правил визначено, що жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті.
Постановою виконавчого комітету Кримської обласної Ради народних депутатів та Президіуму Кримської обласної Ради професійних спілок № 581 від 18.12.1984 року були затверджені Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання ним жилих приміщень в Кримській області, згідно п. 2.2 яких встановлено, що рівень середньої забезпеченості жилої площі становить 7,5 кв. метрів на кожного члена сім'ї.
Таким чином, судом встановлено, що позивачу та його родині було виділено житло, житлова площа якого з розрахунку на кожного члена сім'ї відповідає діючому законодавству, позивач від цього житла не відмовився, вселився в квартиру та зареєстрував своє місце проживання в ній, а отже на цей час вважається таким, що не потребує поліпшення житлових умов.
Відносно пояснень представника позивача стосовно того, що у ОСОБА_3 є право на додаткову площу, оскільки він має науковий ступінь, слід зазначити, що суду була надана належним чином завірена копія квартирної справи ОСОБА_3, з матеріалів якої вбачається, що з моменту взяття його на квартирний облік, позивач не повідомляв відповідача про наявність в нього будь-яких додаткових пільг, які б могли вплинути на розмір жилої площі, на яку він мав право претендувати, копія диплому про наявність у ОСОБА_3 наукового ступеня «кандидат наук» ним в матеріали квартирної справи не надавалась, а отже відповідачі не мали можливості врахувати ці обставини ні під час надання позивачу з родиною квартири, ні під час вирішення питання про зняття його з квартирного обліку.
Тобто, суд вважає, що рішення про виключення ОСОБА_3 з родиною з квартирного обліку було прийнято відповідачем правомірно.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій житлово - побутової комісії щодо розгляду питання про зняття позивача з квартирного обліку в період, не передбачений законодавством, то суд зазначає, що пп. 3.16 п. 3 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень передбачено, що перереєстрація співробітників, які перебувають на квартирному обліку, здійснюється щорічно в період з 1 жовтня до 1 грудня, під час якої перевіряються їх облікові дані. Перереєстрація проводиться з обов'язковим поданням особами, які перебувають на квартирному обліку, оновлених довідок з місця проживання про склад сім'ї і реєстрацію, місця служби з перевіркою підстав подальшого перебування на квартирному обліку.
Проте, жодних заборон щодо вирішення житлово - побутовою комісією питань правомірності подальшого перебування особи на квартирному обліку в інший період, ніж передбачений для перереєстрації співробітників, ані норми зазначеної Інструкції, ані будь-яких інших нормативно - правових актів не містять, а тому суд не вбачає в цих діях ніяких ознак протиправності. При цьому суд зазначає, що позивач своїм правом участі в засіданні не скористався та відповідно ніяких оновлених довідок або інших документів, на розгляд комісії не надав.
Отже, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Під час судового засідання, яке відбулось 20.04.12р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Відповідно до ст. 163 КАСУ, в повному обсязі постанову складено 23.04.12 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159,160, 163 КАС України
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до житлово - побутової комісії Головного управління Служби Безпеки України в АР Крим, Головного управління Служби Безпеки України в АР Крим про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі, у разі проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі -з дня отримання нею копії постанови).
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя Ю.С. Кононова