01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
19.04.2012 № 7/416
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Отрюха Б.В.
Михальської Ю.Б.
За участю представників:
від Прокуратури: не з»явився;
від позивача : ОСОБА_3 - юрист; ОСОБА_4 - генеральний директор;
від відповідача : ОСОБА_5 - юрист;
від третьої особи на стороні позивача : ОСОБА_6
від третьої особи 1 на стороні відповідача : ОСОБА_7
від третьої особи 2 на стороні відповідача : ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Адміністрації прикордонної служби України
на рішення
Господарського суду м. Києва
від 30.01.2012р.
у справі № 7/416
за позовом Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945»
до Адміністрації прикордонної служби України
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Міністерство культури України
треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду Державного майна України по місту Києву,
Київська міська державна адміністрація
про примусове виселення та повернення нежилого приміщення
за участю Військової Прокуратури Київського гарнізону
Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.01.2012 р. у справі № 7/416 позовні вимоги Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945» задоволено повністю.
Рішенням суду зобов'язано виселити з нежилого приміщення, площею 368,00 кв. м., розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Січневого повстання (Івана Мазепи), 44, 1-й поверх, що використовувалось для розміщення Центрального музею Державної прикордонної служби України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 26, код ЄДРПОУ: 00034039); зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 26, код ЄДРПОУ: 00034039) підписати Акт приймання-передачі (повернення) з оренди нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Січневого повстання (Івана Мазепи) 44, 1-й поверх та повернути приміщення Регіональному відділенню Фонду Державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, б-р Т.Шевченка, 50-Г, код ЄДРПОУ: 19030825); стягнуто з Адміністрації Державної прикордонної служби України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 26, код ЄДРПОУ: 00034039) на користь Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років" (01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 44, код ЄДРПОУ 02224241) 941 грн. 00 коп. - судового збору.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати та відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповністю з»ясовано обставини, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що 11.09.2006 року між третьою особою (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) було укладено договір №3489 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності і знаходиться на балансі позивача. Актом -приймання передачі сторони підтвердили факт передачі приміщення в оренду.
Відповідно до п. 10.1 договору строк оренди визначено сторонами 11 місяців з 11.09.2006 року по 11 серпня 2007 року.
Відповідно до п. 10.5. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.
Апелянт зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання та отримання відповідачем листів з повідомленням про припинення дії договору оренди № 3489.
Апелянт вважає, що наданий позивачем список рекомендованих поштових відправлень свідчить лише про те, що 29.03.2011р листом №30-15/5665. відповідачу було відправлено кореспонденцію.
Оскільки відповідач не отримував повідомлення третьої особи про припинення дії договору та звільнення приміщення, відповідач вважає договір продовженим на той самий термін та на тих самих умовах згідно ч.2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Ухвалою від 29.02.2012 року порушено апеляційне провадження у справі №7/416 та розгляд справи призначено на 27.03.2012 рік.
В ході розгляду справи представник Військової Прокуратури Київського гарнізону подав заяву про вступ у справу Військової Прокуратури Київського гарнізону.
Ухвалою від 27.03.2012 року розгляд справи відкладено на 19.04.2012 рік та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство культури України та третю особу на стороні відповідача Київську міську державну адміністрацію.
В судове засідання представник Прокуратури не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Вислухавши думку представників позивача, відповідача, третьої особи на стороні позивача та третіх осіб на стороні відповідача 1 та 2, дослідивши матеріали справи, враховуючи строки розгляду справи, колегія вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника Прокуратури на підставі ст.ст. 75, 99 ГПК України за наявними матеріалами справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне:
Між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по м. Києву (орендодавцем) та Адміністрацією прикордонної служби України (орендарем) 11.09.2006 року було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3489 (далі-Договір).
Згідно умов договору оренди нерухомого майна Фонд Державного майна України зобов'язався передати, а Адміністрація прикордонної служби України прийняти в оренду (строкове платне користування) нежиле приміщення загальною площею 368,00 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Січневого повстання, 44, 1-й поверх (далі-майно), що знаходилось на балансі Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945». Для розміщення Центрального музею Державної прикордонної служби.
Сторонами було складено Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Січневого повстання, 44 від 11 вересня 2006 року, сторони підтвердили факт передачі приміщення в оренду відповідачу.
Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону), орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування щодо нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності (ст. 5 Закону).
Відповідно до п. 10.1 договору строк оренди визначено з 11.09.2006р. по 11 серпня 2007 року.
Пунктом 10.5 договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору.
Договір неодноразово було пролонговано до 11 липня 2008 року, 11 червня 2009 року, 11 травня 2010 року, 11 квітня 2011 року.
Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Згідно ч.2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до наявних матеріалів справи Фонд Державного майна України по м. Києву 18.04.2011 року, у строк визначений договором та Законом, звернувся до відповідача з повідомленням про припинення дії договору та вимогою повернути приміщення, яке знаходить в оперативному управлінні та на балансі позивача.
Позивач як і третя особа неодноразово звертались до відповідача з вимогами повернути орендоване приміщення позивачу за актом приймання-передачі у зв'язку з закінченням дії Договору.
Відповідач проігнорував надіслані до нього листи.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.2011, тобто в місячний строк після закінчення терміну дії Договору оренди, орендодавцем направлено відповідачу лист про припинення дії Договору та з вимогою про звільнення орендованого приміщення.
Таким чином, орендодавець вчинив дії, що свідчать про відмову від продовження терміну дії Договору, внаслідок чого виключається настання наслідків, передбачених ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України та ст. 764 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі закінчення строку дії договору оренди та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи викладене, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про виселення відповідача з нежилого приміщення площею 368,00 кв. м., розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Січневого повстання (Івана Мазепи), 44, 1-й поверх, що використовувалось для розміщення Центрального музею Державної прикордонної служби України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги оскільки в порушення умов законодавства та Договору після закінчення строку дії Договору орендоване приміщення відповідачем не звільнено, а тому відповідач безпідставно користується чужим майном, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.
Відповідно до п. 10.1 договору визначено термін дії договору №3489 на 11 місяців з 11.09.2006 року по 11.08.2007 року та в подальшому договір був пролонгований за згодою сторін 11.08.2007р. по 11.07.08 р., 11.07.08 р. до 11.06.209р., 11.06.09р. до 11.05.10р., 11.05.10р. до 11.04.11р., тому договір оренди діяв до 11.04.2011 р.
На підставі ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п. 10.5 договору, зазначений договір було пролонговано до 11.04.2011 року.
Відповідно до п. 2.2. договору власником майна залишається Держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.
18.04.2011 року Регіональним відділенням ФДМУ по м. Києву було надіслано відповідачу заяву №30-15/5665 від 29.03.2011 року про припинення чинності договору оренди у зв'язку із закінченням строку, на який було укладено.
Відповідно до п. 2.4. договору оренди №3489 від 11.09.2006 року передбачено,що у разі припинення або розірвання договору майно повертається орендарем/ орендодавцю/ балансоутримувачу. Орендар повертає майно орендодавцю/ балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю/ балансоутримувачу/ з моменту підписання акта приймання передачі.
Відповідно до п. 2.5. договору орендар зобов'язується повернути майно у 10-денний строк з моменту припинення або розірвання цього договору.
Апелянт наголошував, що до нього не надсилались листи про припинення договору оренди, але підтверджує факт отримання листа №30-15/5665 від 29.03.2011 року.
До участі у справі було залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство культури України та третю особу на стороні відповідача Київську міську державну адміністрацію.
В відзиві на апеляційну скаргу третя особа на стороні позивача - Міністерство культури України зауважило, що нежитлове приміщення площею 368,0 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Січневого повстання (Івана Мазепи), 44, (нинішня адреса: вул. Лаврська, 24), 1-й поверх належить Меморіальному комплексу «Національний музей історії Великої вітчизняної війни 1941-1945 років» на праві оперативного управління.
Позивач є балансоутримувачем, об'єкта оренди за договором №3489.
Третя особа на стороні позивача вважає, що господарський суд м. Києва при винесенні оскаржуваного рішення належним чином дослідив всі обставини справи та правильно встановив, що відповідно до п. 10.5. ст. 10 договору оренди дія цього договору неодноразово продовжувалась на 11 місяців в зв'язку з тим, що жодна із сторін не подавала заяви про бажання припинити договір оренди і строк дії договору тривав до 11.04.2011 року. А тому відповідач зобов'язаний передати майно балансоутримувачу у десятиденний строк з моменту припинення договороу.
Відповідно до вищепереліченого Міністерство культури України та Регіональне відділення Фонду Державного майна по м. Києву заперечують проти апеляційної скарги, просять суд залишити рішення Господарського суду м. Києва від 30.01.2012 року без змін.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що дія Договору припинилася і відповідач втратив статус орендаря, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків місцевого суду та не можуть бути підставами для скасування рішення суду.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається, в зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -
Апеляційну скаргу Адміністрації прикордонної служби України залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 30.01.2012 року у справі № 7/416 залишити без змін.
Матеріали справи № 7/416 повернути Господарському суду м.Києва.
Головуючий суддя Тищенко А.І.
Судді Отрюх Б.В.
Михальська Ю.Б.