донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.04.2012 р. справа №5006/28/18пд/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Азарової З.П.
суддівБойко І.А., Татенко В.М.
При секретарі судового засідання: Куляс Т.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_5 -представник за дов.
від відповідача:ОСОБА_6 -представник за дов.
від третьої особи:ОСОБА_7 -представник за дов.
від третьої особи з самостійними вимогами: ОСОБА_7 -представник за дов.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торг-Інвест-Строй", м.Донецьк, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 м. Макіївка
на рішення господарського суду Донецької області
від22 лютого 2012 року
у справі№ 5006/28/18пд/2012 (суддя Демідова П.В.)
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю „Торг-Інвест-Строй", м.Донецьк
до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Український Бізнес Банк" м. Донецьк
За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: громадянки ОСОБА_8
провизнання недійсними договору від 10.11.2011р. про відступлення права вимоги за кредитним договором №МР010/15 від 12.03.2010р. та договору від 10.11.2011р. про відступлення прав за договором іпотеки від 12.03.2010р.
За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 м. Макіївка
до відповідача 1:Товариства з обмеженою відповідальністю „Торг-Інвест-Строй", м.Донецьк
до відповідача 2:Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" м. Донецьк
про визнання недійсними договору про відступлення права вимоги від 10.11.2011р. за кредитним договором №МР010/15 від 12.03.2010р. та договорів про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12.03.2010р., поруки від 25.05.2010р., застави від 09.08.2010р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.02.2012р. по справі № 5006/28/18пд/2012 (суддя Демідова П.В.) відмовлено у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Інвест-Строй" м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства „Український Бізнес Банк" м. Донецьк про визнання недійсними договору від 10.11.2011р. про відступлення права вимоги за кредитним договором №МР010/15 від 12.03.2010р. та договору від 10.11.2011р. про відступлення прав за договором іпотеки від 12.03.2010р.
Відмовлено у задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 м. Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Інвест-Строй" м.Донецьк, Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" м. Донецьк про визнання недійсними договору про відступлення права вимоги від 10.11.2011р. за кредитним договором №МР010/15 від 12.03.2010р. та договорів про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12.03.2010р., поруки від 25.05.2010р., застави від 09.08.2010р.
Судове рішення мотивоване тим, що договори про відступлення права вимоги відповідають загальним умовам дійсності правочину, що встановлені цивільним законодавством України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торг-Інвест-Строй" м.Донецьк, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи. Скаржник вказує на те, що між сторонами склалися правовідносини з договору факторингу, однак новий кредитор за договором про відступлення права вимоги за кредитним договором не має статусу фінансової установи, що суперечить приписам ст. 1079 Цивільного кодексу України. Зазначені факти на думку скаржника, тягнуть за собою визнання вищевказаних договорів недійсними.
Також з апеляційною скаргою звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_8, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове про задоволення її позову.
Як на підставу своїх вимог заявник посилається на той факт, що кредитний договір не містить умови про можливість банку змінити кредитора в основному зобов'язанні, що виключає можливість відступлення права вимоги за кредитним договором будь-якій особі. Крім того, скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами було прийнято до провадження в день, коли було винесено рішення по суті. Дана обставина, на думку скаржника, призвела до порушення його процесуальних прав, які викладені у ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. До того ж, скаржник вказує на порушення місцевим судом приписів ст. 79 вказаного кодексу.
Публічне акціонерне товариство "Український Бізнес Банк" м. Донецьк, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а тому таким, що не підлягає скасуванню. Просить залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення господарського суду -без змін.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, доводи заявників скарг, вислухавши представників сторін, які прибули в засідання суду, перевіривши повноту обставин справи та надану їм юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торг-Інвест-Строй", м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк", м.Донецьк про визнання недійсними договору про відступлення права вимоги від 10.11.2011р. за кредитним договором №МР010/15 від 12.03.2010р. та договору про відступлення прав за договором від 10.11.2011р. за договором іпотеки від 12.03.2010р.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на невідповідність зазначених договорів нормам чинного законодавства з огляду на відсутність у нового кредитора статусу, визначеного ст. 1079 ЦК України для здійснення послуг факторингу, та на акцесорний характер щодо цього правочину договору про відступлення прав за договором від 10.11.2011р., за договором іпотеки від 12.03.2010р.
26.01.2012р. господарський суд Донецької області порушив провадження за вказаним позовом та залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору громадянку ОСОБА_8
22.02.2012р. фізична особа-підприємець ОСОБА_8, в порядку ст. 26 Господарського процесуального кодексу України, звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торг-Інвест-Строй", м.Донецьк та Публічного акціонерного товариства „Український Бізнес Банк", м.Донецьк про визнання недійсними договору про відступлення права вимоги від 10.11.2011р. за кредитним договором №МР010/15 від 12.03.2010р. та договорів про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12.03.2010р., поруки від 25.05.2010р., застави від 09.08.2010р.
В обґрунтування заявлених вимог вона посилалась на порушення ст. 1054 Цивільного кодексу України, ст. 93 Закону України "Про банки та банківську діяльність" та на відсутність повідомлення з боку первісного кредитора про відступлення ним своїх вимог новому кредитору.
Ухвалою від 22.02.2012р. вказана заява прийнята господарським судом до розгляду.
При розгляді справи господарським судом було встановлено, що 12 березня 2010р. між Акціонерним банком "Український Бізнес Банк"(правонаступником якого є відповідач по справі) та ОСОБА_8 (позичальник) укладений кредитний договір №МР010/15, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику в тимчасове користування довгостроковий кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісії банку та відсотки за користування кредитом в порядку і на умовах, встановлених цим договором: сума кредиту, що надається, - 1 500 000,00 грн., кредит надається з 12.03.2010р. по 12.03.2015р., кредит надається на реконструкцію будівлі, відсоткова ставка за користування кредитом складає 28% річних, проценти нараховуються за кожний календарний день за методом "факт/факт" відповідно до затверджених нормативних документів НБУ (розділ І договору).
Сторонами до кредитного договору був укладений ряд додаткових угод, якими сторони змінювали графік погашення заборгованості, домовились про видачу траншів за кредитом, збільшили розмір наданого кредиту до 3 200 000, 00 грн., зменшили розмір відсотків, що сплачуються позичальником на прострочену заборгованість до 38% річних, доповнили кредитний договір пунктом 8.17, відповідно до якого позичальник надає банку свою згоду на заміну кредитора за цим договором.
12 березня 2010р. між Акціонерним банком "Український Бізнес Банк" (іпотекодержатель) та ОСОБА_8 (іпотекодавець) був укладений договір іпотеки, який відповідно до п.1.1 забезпечив вимогу іпотекодержателя, що випливає з укладеного між ними кредитного договору №МР010/15 від 12.03.2010р., за умовами якого останній зобов'язаний до 12.03.2015р. повернути кредит у розмірі 1 500 000,00 грн. та сплатити проценти за користування ним у розмірі 28% річних, а також можливу неустойку в розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором. Предметом іпотеки визначено належне іпотекодавцю нерухоме майно -будівля торговельного центру загальною площею 3 440,40 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Макіївка Донецької області, вул. 250-річчя Донбасу, 7А; заставна за цим договором не видається (п.п.1.2, 1.5 договору).
В подальшому за згодою сторін викладено в новій редакції п.1.1 договору іпотеки у зв'язку зі зміною основного зобов'язання.
10 листопада 2011р. між Публічним акціонерним банком "Український Бізнес Банк" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торг-Інвест-Строй" (новий кредитор) укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до п.1.1 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор набуває всі права вимоги та інші права, що належать первісному кредитору в момент укладення цього договору або можуть виникнути в майбутньому на підставі Кредитного договору № MP010/15 від 12.03.2010р. з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, укладеного між первісним кредитором та ОСОБА_8.
Згідно з п.1.2, за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором, втому числі сплати заборгованості у розмірі: суми строкової заборгованості за кредитом -2 463 870,18 грн.; суми простроченої заборгованості за кредитом -642 290,97 грн.; суми строкової заборгованості по процентам за користування кредитом -23 029,02 грн.; суми прострочених процентів за користування кредитом у розмірі -607 843,55 грн.; сума строкової комісії у розмірі -7 110,00 грн.; суми прострочених комісій у розмірі -28 440,00 грн. Всього сума боргу за основним договором (кредитом, відсотками та комісіями) станом на 10.11.2011 року складає: 3772583,72 грн.; а також сумами всіх штрафних санкцій, передбачених кредитним договором.
За умовами п.1.3, права, визначені основним договором з урахуванням положень п.1.2 цього договору, переходять до нового кредитора в день здійснення повного розрахунку по сплаті ціни відступлення в порядку і розмірі, визначених п.2.1 цього договору.
Пунктом 1.4 вказаного договору, у зв'язку із відступленням права вимоги за основним договором, новому кредитору передається право на отримання задоволення своїх вимог до боржника, в тому числі і за рахунок предметів забезпечення. До нового кредитора на підставі ст. 24 Закону України "Про іпотеку" переходять права, які забезпечують зобов'язання боржника за основним договором, про що, одночасно, укладаються окремий правочин про відступлення прав за іпотечним договором, укладеним між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до п.п.2.1, 2.2 ціна відступлення права вимоги становить 3 772 583,72 грн., яку новий кредитор зобов'язаний сплатити первісному кредитору, шляхом перерахування у національній валюті на рахунок 37395002738981 у ПАТ "Укрбізнесбанк", МФО 334969, ЄДРПОУ 19388768 з призначенням платежу: "Оплата за Договором про відступлення права вимоги від 10.11.2011 року за Кредитним говором №МР010/15 від 12.03.2010 року, укладеним з ОСОБА_8, без ПДВ". Термін сплати ціни відступлення у вищевказаній сумі здійснюється в день підписання цього договору.
Договір відступлення права вимоги від 10.11.2011р. за кредитним договором №MP010/15 від 12.03.2010р. набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печаткою сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.5.1. договору).
10.11.2011р. Публічне акціонерне товариство "Український Бізнес Банк" (далі -цедент) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торг-Інвест-Строй" (далі - цесіонарій) уклали у нотаріальній формі договір про відступлення прав за договором іпотеки від 12.03.2010 року. За змістом п.1.1 цього договору, цедент передає, а цесіонарій приймає всі права за іпотечним договором від 12.03.2010р. та за договором про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 09.08.2010р, що укладені між цедентом та ОСОБА_8 в забезпечення виконання зобов'язань іпотекодавця за кредитним договором №MP010/15 від 12.03.2010р., включаючи всі додаткові угоди до нього.
Не погоджуючись з вказаними договорами, позивач звернувся з вимогою про визнання їх недійсними. Також, з позовною заявою звернулась третя особа з самостійними вимогами фізична особа-підприємець ОСОБА_8 Оскаржуваним рішенням вимоги позивача та третьої особи залишені без задоволення.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм чинного законодавства та скасуванню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першої ст.638 вказаного кодексу передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Дані положення також закріплені в главі 20 Господарського кодексу України.
Заявляючи позов про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, позивач має довести наявність тих обставин з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.
Частина 1 ст.215 ЦК України встановлює, що підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.
Відповідно до ст.203 ЦК України:
1) Зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
2) Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3) Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4) Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5) Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6) Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей
Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину є вичерпним.
Судом першої інстанції встановлено, що оспорюванні договори від 10.11.2011р. про відступлення права вимоги за кредитним договором №МР010/15 від 12.03.2010р. та про відступлення прав за договором іпотеки від 12.03.2010р. укладені у відповідності до вказаних норм, тому підстави для визнання їх недійсними відсутні.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду погодилась з вказаним висновком.
Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю „Торг-Інвест-Строй" на те, що договір від 10.11.2011р. про відступлення права вимоги за кредитним договором №МР010/15 від 12.03.2010р. є договором факторингу, а не договором цесії, та підпадає під правове регулювання Глави 73 Цивільного кодексу України, не приймаються до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.
Проте, з пункту 2.1 оспорюваного договору відступлення права вимоги за кредитним договором вбачається, що банком відступлено позивачу право вимоги визначеної суми заборгованості, що склалась у третьої особи (ОСОБА_8) перед банком станом на дату укладення оспорюваних договорів. З укладанням договору відступлення права вимоги від 10.11.2011р. новим кредитором придбані права вимоги до позичальника в сумі номіналу вимоги на час придбання, спірний правочин не підпадає під визначення факторингу та є юридичною формою заміни кредитора у договорі №МР010/15 від 12.03.2010р. Крім того, ТОВ "Торг-Інвест-Строй" (новий кредитор) перерахував ПАТ "Укрбізнесбанк" (первісному кредитору) грошові кошти в сумі 3 772 583,72 грн., у зв'язку з чим набув всі права та обов'язки останнього, які витікають з кредитного договору №МР010/15 від 12.03.2010р. Тобто, сума сплаченого позивачем відшкодування фактично дорівнює сумі кредитної заборгованості, право вимагати сплати якої відступлено за цим договором. Тобто, в договорі відступлення права вимоги від 10.11.2011р. відсутні ознаки платності, які відповідно до ст.1077 ЦК України притаманні договору факторингу та характеризує таку фінансову послугу. До того ж, у назві оспорюваного договору зазначено "договір відступлення права вимоги", а не "договір факторингу".
На підставі викладеного, колегія суддів, зазначає про відсутність будь-якого фінансування позивачем діяльності відповідача в замін на передачу права вимоги та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуваний договір від 10.11.2011р. про відступлення права вимоги за кредитним договором №МР010/15 від 12.03.2010р. не є договором факторингу, а є договором цесії (уступки права вимоги). Отже, для укладання спірного договору не потрібна наявність у сторін спеціального правового статусу, зокрема, реєстрації нового кредитора в якості фінансової установи.
Крім того, укладений договір про відступлення права вимоги за кредитним договором не суперечить ст. 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладення між ними відповідного договору.
Перехід прав кредитора підтверджується укладеним між банком та ТОВ "Торг-Інвест-Строй" договорами про відступлення права вимоги, які, як вважає апеляційна інстанція, є дійсними.
Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Частина 1 ст.575 ЦК України визначає, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Право застави припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
Стаття 24 Закону України "Про іпотеку" зазначає, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.
Враховуючи висновок суду про дійсність договору від 10.11.2011р. про відступлення права вимоги за кредитним договором №МР010/15 від 12.03.2010р., судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимоги про визнання недійсним договору від 10.11.2011р. про відступлення прав за договором іпотеки від 12.03.2010р.
Щодо вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 про визнання недійсними договору про відступлення права вимоги від 10.11.2011р. за кредитним договором №МР010/15 від 12.03.2010р., оскільки її не було повідомлено з боку первісного кредитора про відступлення ним своїх вимог новому кредитору, судова колегія зазначає, що відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. З матеріалів справи вбачається, що 20.09.2011 року між банком та ОСОБА_8 була укладена додаткова угода, якою доповнено кредитний договір п. 8.17, згідно якого позичальником висловлено згоду на заміну кредитора за кредитним договором.
Згідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи зі змісту кредитного договору №МР010/15 від 12.03.2010р., судова колегія вважає обґрунтованим висновок місцевого суду, що первісний та новий кредитор в належній формі та у відповідності з нормами діючого законодавства досягли згоди щодо обсягу прав, які переходять до нового кредитора. Отже, вимоги ФОП ОСОБА_8 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 10.11.2011р. за кредитним договором №МР010/15 від 12.03.2010р. є такими, що не відповідають чинному законодавству, тому не підлягають задоволенню.
Щодо вимог ФОП ОСОБА_8 про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12.03.2010р., поруки від 25.05.2010р., то судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
В обґрунтування вказаних вимог ФОП ОСОБА_8 посилається на їх акцесорний характер щодо договору про відступлення права вимоги від 10.11.2011р. за кредитним договором №МР010/15 від 12.03.2010р. та положення ч.2 ст.548 ЦК України, за яким недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За змістом ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Але, договір про відступлення права вимоги за будь-яким правочином не може бути віднесено до заходів щодо забезпечення виконання основного зобов'язання.
Крім того, судова колегія зазначає, що за змістом ст. ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України суб'єкти процесуального права мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Як встановлено судом першої інстанції, до суду звернулась Фізична особа підприємець ОСОБА_8 з вимогами про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором поруки від 25.05.2010р. Але, вона не звернула уваги на ту обставину, що договір поруки від 25.05.2010 року укладено між АБ „Український Бізнес Банк" та фізичною особою (громадянкою) ОСОБА_10 А відтак, фізична особа підприємець ОСОБА_8 повинна надати докази в підтвердження порушення її інтересів, як суб'єкта господарської діяльності.
Стосовно вимог ФОП ОСОБА_8 про визнання недійсними договору про відступлення прав вимоги за договором застави від 09.08.2010р., то вони правомірно залишені судом без задоволення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін такий договір взагалі не укладався між банком та ТОВ " Торг-Інвест-Строй".
У апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_8 вказує на те, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, оскільки господарський суд в день прийняття позову третьої з самостійними вимогами прийняв рішення по суті спору. Однак, вказаний факт не є порушенням процесуального закону, оскільки з матеріалів справи вбачається, що представник третьої особи не був позбавлений можливості приймати участь у судовому засіданні, та надати необхідні пояснення. Про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, зазначений факт підтверджується ухвалою про відкладення розгляду первісного позову, тоді як розгляд позову третьої особи був призначений на той самий час. У судовому засідання 22.02.2012р. були присутні всі представники сторін і тому суд вправі був розглянути позовні вимоги по суті.
Щодо посилання третьої особи на те, що господарський суд не надав часу для надання доказів на підтвердження доводів ФОП ОСОБА_8 про необхідність зупинення провадження по справі, то колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Третя особа з самостійними вимогами доказів на підтвердження своїх вимог не надала, тому господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі. До того ж, відповідно до ч. 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи у разі неможливості розгляду даної справи. Проте, матеріали справи свідчать про можливість господарського суду розглянути спір по суті незалежно від розгляду справи загальним судом. Крім того, на думку судової колегії, пред'явлення однакових позовів до Ворошиловського районного суду м. Донецька та господарського суду є затягуванням розгляду справи.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду по даній справі відповідає чинному законодавству, прийнято з дотриманням норм процесуального права, а мотиви, з яких надані апеляційні скарги не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торг-Інвест-Строй", м.Донецьк, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 м. Макіївка, на рішення господарського суду Донецької області від 22.02.2012р. у справі №5006/28/18пд/2012- залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 22.02.2012р. у справі №5006/28/18пд/2012 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.
Головуючий З.П.Азарова
Судді І.А.Бойко
В.М.Татенко
надр. 8 прим:
1 прим. -у справу;
1 прим. -позивачу
1 прим. -відповідачу
2 прим. -третій особі
2 прим. -ДАГС;
1 прим. -ГСДО;