"25" квітня 2012 р. Справа № 5016/418/2012(16/33)
м. Миколаїв
за позовом: публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»(54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; поштова адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94), ЄДРПОУ 23399393
до відповідача -1: військової частини А-2428 (54003, м. Миколаїв, вул. Урицького, 4-а)
до відповідача -2: квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62-а)
про: стягнення 4710,81 грн.
суддя Фролов В.Д.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю
від відповідача - 1: ОСОБА_2 за довіреністю
від відповідача - 2: ОСОБА_3 за довіреністю
в засіданні приймає участь:
Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути солідарно з відповідачів 4710,81 грн. заборгованості за договором № 44/2767 від 09.04.2008 р. про постачання електричної енергії, в тому числі 1798,26 грн. за активну електричну енергію, 1797,11 грн. -пені, 613,68 грн. -інфляційні витрати; 501,76 грн. - 3 річних, обґрунтовуючи свої вимоги п.п. 6.11, 6.34 Правил користування електричною енергією та ст. ст. 525, 526, 554, 625 ЦК України.
Відповідач-1 позов не визнав, посилаючись на те, що згідно договору поруки № 44/1461/П від 01.01.2009 р. оплату за споживання активної та реактивної електроенергії, використаної військовою частиною А-2428, повинен здійснювати відповідач-2. Оскільки, відповідач-2 несвоєчасно розраховувався з позивачем, відповідальність повинна бути покладена на відповідача-2.
Відповідач-2 надав відзив та додатковий відзив, якими позов заперечив частково, посилаючись на те, що згідно з розрахунком індексу інфляції відповідачу нарахована сума, на яку рівень інфляції перевищує суму боргу. До того ж, заперечив нарахування позивачем інфляції за періоди, коли термін прострочення платежу складає менше місяця, оскільки індекс інфляції при визначені заборгованості не нараховується.
Судом розгляд справи двічі відкладався для проведення звірки взаєморозрахунків та за неявки позивача в судове засідання.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, господарський суд -
Між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»в особі філії м. Миколаєва, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго», та Військовою частиною А-2428 укладено Договір № 44/2767 від 09.04.2008 р. про постачання електричної енергії, який діє до теперішнього часу.
На підставі Договору Позивач відпустив Відповідачу-1 активної електричної енергії в листопаді 2011 року (включно) у кількості 46 797 кВт.г. на суму 49 201,55 грн. (враховуючи податок на додану вартість (ПДВ ).
Відповідно до п. 2.3.3 Договору та п.1 Додатку № 4 до договору сторони домовились, що Відповідач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 30 числа і в цей день повідомляє про них Постачальнику по встановленій Додатком № 4 до договору формі.
Відповідно до п.2.3.3 Договору та п.8 Додатку №10 до договору, Відповідач-1 зобов'язався протягом п'яти днів з дати отримання виписаних Постачальником рахунків здійснювати оплату самостійно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника.
Вказане зобов'язання Відповідачем виконано не в повному обсязі. Відповідач-1 провів оплату лише за частину спожитої активної електроенергії на суму 47403,29 грн. (копія розгорнутого рахунку заборгованості Відповідача додається), остаточного розрахунку за використану електроенергію не здійснив.
У зв'язку з цим, у Відповідача-1 станом на 01.02.2012 р. виник борг за спожиту активну електроенергію, розмір якого складає 1798 (одна тисяча сімсот дев'яносто вісім) грн. 26 коп. враховуючи податок на додану вартість (ПДВ) (копія довідки про розподіл заборгованості додається).
Згідно з п.п. 2.3.3, 2.3.4 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електроенергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та додатку № 10 до нього. Відповідно до п. 2 Додатку № 10 до Договору рахунки на оплату за фактично використану за фактично використану за розрахунковий період електроенергію має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.
Пунктом 4.2.1 Договору регламентоване положення, що за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3-2.3.4 Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 (копія додається), Споживач сплачує Енергопостачальній організації пеню у межах подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу по день фактичної оплати, 3 % річних та індекс інфляції.
Крім того, частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченої суми, а також 3 % річних з простроченої суми.
На підставі вищезазначеного та у зв'язку з тим, що Відповідач-1 протягом січня 2011р.-груденя 2011р. не належним чином виконував умови договору - оплачував рахунки по оплаті за активну елетроенергію несвоєчасно, була нарахована пеня в сумі 1797,11 (одна тисяча сімсот дев'яносто сім) грн. 11 коп. за період з 30.06.2011 р. по 30.01.2012р.; інфляційні витрати у розмірі 613(шістсот тринадцять) грн. 68 коп. за період з 30.12.2010р. по 30.01.2012р.; З % річних у сумі 501(п'ятсот один) грн. 76 коп. за період з 30.12.2010р. по 30.01.2012р. (копії виставлених рахунків по оплаті за активну, реактивну ел.ен. за вказаний період додаються).
Таким чином, на підставі викладеного, загальна сума боргу відповідача-1 перед позивачем станом на 01.02.2012 р. складає 4710(чотири тисячі сімсот десять) грн. 81 коп. (1798,26 грн. - активна ел.ен. + 1797,11 грн.- пені + 613,68 грн. - інфляційних витрат + 501,76 грн. - 3 % річних).
Крім того, між ВАТ ЕК "Миколаївобленерго"(далі-Кредитор), Військовою частиною А-2428 (далі-Боржник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаєва (далі-Поручитель) укладено договір поруки № 44/1461/П від 01.01.2009р.
Підставою зобов'язання, що забезпечується цим договором: є договір на користування електричною енергією, що укладений між Кредитором та Споживачем від 09.04.2008 р. № 44/1461, як передбачено п. 1.4 договору поруки.
Відповідно до п.1.1 Договору поруки, Поручитель поручається перед Кредитором відповідача (В/Ч А-2428) за виконання останнім свого обов'язку по сплаті боргу за активну, реактивну електроенергію з ПДВ, який склався станом на 01.01.2009 р. по договору постачання електричної енергії № 44/1461 від 09.04.2008 р. та за поточну активну та реактивну електроенергію, яка сплачується за рахунок загального фонду, починаючи з 01.01.2009 р.
Згідно з п. 2.1 договору поруки, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою за цим договором, Кредитор вправі звернутися з позовом про стягнення заборгованості, як до Споживача (Боржника), так і до Поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.
Відповідно до п. 2.2 Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором в обсязі, передбаченому п. 1.1 даного Договору.
03.02.2012р. на підставі п. 1.5 Договору поруки № 44/1461/П від 01.01.2009 р. поручителем була направлена вимога кредитора, у зв'язку з не виконанням Споживачем своїх відповідно до договору на користування електричною енергією, але до теперішнього часу заборгованість залишається не сплаченою.
На підставі наданого сторонами в судовому засіданні Акту взаєморозрахунків у відповідачів перед позивачем існує заборгованість у сумі 1798,26 грн. за спожиту активну електричну енергію, 1797,11 грн. -пеня, 613,68 грн. -інфляційні витрати; 501,76 грн. -3% річних.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання, які взяли сторони на себе при укладенні Договору, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином.
Згідно з приписами ч. 7 ст. 193 ГК України, ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання недопустима.
Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
За приписами п. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Виходячи з наведених норм, звернення позивача до суду з позовом про стягнення грошового зобов'язання як зі споживача так і з поручителя є правомірним.
Пункт 3 частини І статті 83 ГПК України надає господарському суду право зменшували у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Частина третя статті 551 ЦК України передбачає, що суд може зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Частина перша статті 233 ГК України також передбачає таку можливість. При цьому згідно приписів цієї статті при зменшення розміру неустойки повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Вирішуючи питання щодо звернення відповідачів про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення виною стороною порушення та його наслідків.
Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, враховуючи інтереси позивача та те, що відповідачі є державними установами, які фінансуються за рахунок держави, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідачів, а саме зменшення пені, отже стягненню з відповідачів пені підлягає сума в розмірі 500,00 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути в солідарному порядку з військової частини А-2428 (54003, м. Миколаїв, вул. Урицького, 4-а, ЄДРПОУ 14303264) на користь публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»(54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, ЄДРПОУ 23399393) заборгованість у сумі 1798,26 грн. за спожиту активну електричну енергію, 500,00 грн. -пеня, 613,68 грн. -інфляційні витрати; 501,76 грн. - 3 річних, 1609,50 грн. судового збору.
3. Стягнути в солідарному порядку з квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62-а, ЄДРПОУ 08029523) на користь публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»(54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, ЄДРПОУ 23399393) заборгованість у сумі 1798,26 грн. за спожиту активну електричну енергію, 500,00 грн. -пеня, 613,68 грн. -інфляційні витрати; 501,76 грн. - 3 річних, 1609,50 грн. судового збору.
Суддя В.Д.Фролов