Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-845/10/0120
30.09.11 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Іщенко Г.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Судак АР Крим на постанову Судацького міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Морозова Л.М. ) від 28.12.10 у справі № 2а-845/10
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного Фонду України в м. Судак АР Крим (вул. Леніна, 85-а,Судак,Автономна Республіка Крим,98000)
про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни"
Постановою Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 28 грудня 2010 року позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Судак Автономної Республіки Крим про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни" - задоволено частково.
Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Судак Автономної Республіки Крим виконувати начислення щомісячної соціальної допомоги ОСОБА_3 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, та забезпечити її виплату за період з травня 2010 року по 27 грудня 2010 року.
Стягнуто на користь ОСОБА_3 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1,70 грн.
Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 28 грудня 2010 року та прийняти нове рішення по справі, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Враховуючи наявні у справі матеріали, судова колегія розглядає справу в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного Фонду України в м. Судак Автономної Республіки Крим не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менш 18 років.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачу на час закінчення Другої світової війни було менш 18 років, він є пенсіонером за віком і має статус "дитина війни".
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції Закону України № 489-V від 19.12.2006, що діяла з 01 січня 2007 року, дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Оскільки правові положення, які передбачають соціальні виплати, встановлені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18.11.2004, є чинними, тобто не скасовані, не змінені, і позивач є дитиною війни, тому має право на їх одержання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.
Положення Закону України "Про Державний бюджет України на відповідний рік", не можуть бути застосовані в частині розрахунку розміру допомоги дітям війни, оскільки вони суперечать вищезазначеним нормам Конституції України, що встановлено Рішеннями Конституційного суду України.
Конституційний Суд України неодноразово в своїх рішеннях №10-рп/2008 від 22.05.2008, №26-рп/2008 від 27.11.2008 підкреслював, що Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік має чітко визначену сферу регулювання, та ним не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, встановлювати інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
Право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18.11.2004, не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, а саме має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з врахуванням сплаченого підвищення.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Суми прожиткового мінімуму на 2010 рік встановлюється Законам України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20.10.2009 року № 1646-VI, а також Законам України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 року № 2154-VI, який застосовується з 1 січня 2010 року.
Відповідно до зазначених законів прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2010 рік встановлює з 01.01.2010 по 31.03.2010 у розмірі 695,00грн., з 01.04.2010 по 30.06.2010 у розмірі 706,00 грн., з 01.07.2010 по 30.09.2010 у розмірі 709, 00 грн., 01.10.2010 по 30.11.2010 у розмірі 723, 00 грн., 01.12.2010 по 31.12.2010 у розмірі 734, 00 грн.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України №2195-IV з врахуванням виплаченого.
Судова колегія звертає увагу, що судом першої інстанції було здійснено зобов'язання відповідача виплатити недоплачену щомісячну держану соціальну допомогу за період з травня 2010 року по 27 грудня 2010 року.
Колегія суддів зазначає, що спірне підвищення до пенсії, є "щомісячною" соціальною виплатою, право на яку у позивача триває з першого до останнього дня календарного місяця, у зв'язку з чим період має бути зазначений за цілий календарний місяць.
Крім того, єдиним органом, якому надано виключне право виплачувати підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, є територіальне відділення Пенсійного фонду України. Отже обов'язки з нарахування та виплати щомісячного підвищення до пенсії позивачу правомірно покладено на Управління Пенсійного Фонду України в м. Судак Автономної Республіки Крим.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України у своїх судових рішеннях від 28.10.2010 у справі №К-23788/09, від 20.10.2010 у справі № К- 4855/09.
Враховуючи вищенаведене, оскаржуване рішення підлягає зміні на підставі пункту 1 частини першої статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись частиною першою статті 195, пунктом 2 частини першої статті 198, статтею 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Судак Автономної Республіки Крим -залишити без задоволення.
Постанову Судацького міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Морозова Л.М. ) від 28.12.10 у справі № 2а-845/10/0120 змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини у наступній редакції:
"Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Судак Автономної Республіки Крим нарахувати і виплатити ОСОБА_3 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що обчисляється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно до статті 1 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати", за період з травня 2010 року по грудень 2010 року з урахуванням раніше здійснених виплат."
В іншій частині постанову Судацького міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Морозова Л.М. ) від 28.12.10 у справі № 2а-845/10/0120 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис О.В.Дугаренко
підпис Г.М. Іщенко