Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-1941/10/0118
30.09.11 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Іщенко Г.М. ,
Лядової Т.Р.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим на постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Докучаєва В.Ю. ) від 10.11.10 у справі № 2а-1941/10/0118
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 6, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95051)
про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни"
Постановою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 10.11.2010 позовні вимоги задоволені частково.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим про відмову нарахувати та виплатити ОСОБА_3 недоплачене щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни період з 26.04.2010 року по 10.11.2010 року, обчислюючи із урахуванням підвищення у розмірі 5 мінімальної пенсії за віком, визначеного відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», протиправними.
Зобов'язано відповідача Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим нарахувати та виплати ОСОБА_3 недоплачене щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 26.04.2010 по 10.11.2010, обчислюючи із урахувань підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеного відповідно до частини 1 статті Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_3 з Державного бюджету України судовий у розмірі 3 грн. 40 коп.
На зазначене судове рішення від Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менш 18 років.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачу на час закінчення Другої світової війни було менш 18 років, він є пенсіонером за віком і має статус "дитина війни".
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції Закону України № 489-V від 19.12.2006, що діяла з 01 січня 2007 року, дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Оскільки правові положення, які передбачають соціальні виплати, встановлені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18.11.2004, є чинними, тобто не скасовані, не змінені, і позивач є дитиною війни, тому має право на їх одержання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.
Положення Закону України "Про Державний бюджет України на відповідний рік", не можуть бути застосовані в частині розрахунку розміру допомоги дітям війни, оскільки вони суперечать вищезазначеним нормам Конституції України, що встановлено Рішеннями Конституційного суду України.
Конституційний Суд України неодноразово в своїх рішеннях №10-рп/2008 від 22.05.2008, №26-рп/2008 від 27.11.2008 підкреслював, що Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік має чітко визначену сферу регулювання, та ним не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, встановлювати інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
Право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18.11.2004, не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, а саме має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з врахуванням сплаченого підвищення.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Суми прожиткового мінімуму на 2010 рік встановлюється Законам України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20.10.2009 року № 1646-VI, а також Законам України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 року № 2154-VI, який застосовується з 1 січня 2010 року.
Відповідно до зазначених законів прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2010 рік встановлює з 01.01.2010 по 31.03.2010 у розмірі 695,00грн., з 01.04.2010 по 30.06.2010 у розмірі 706,00 грн., з 01.07.2010 по 30.09.2010 у розмірі 709, 00 грн., 01.10.2010 по 30.11.2010 у розмірі 723, 00 грн., 01.12.2010 по 31.12.2010 у розмірі 734, 00 грн.
Судова колегія звертає увагу, що судом першої інстанції було здійснено зобов'язання відповідача виплатити недоплачену щомісячну держану соціальну допомогу за період з 26.04.2010 по 10.11.2010 .
Колегія суддів зазначає, що спірне підвищення до пенсії, є "щомісячною" соціальною виплатою, право на яку у позивача триває з першого до останнього дня календарного місяця, у зв'язку з чим період має бути зазначений за цілий календарний місяць.
Крім того, єдиним органом, якому надано виключне право виплачувати підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, є територіальне відділення Пенсійного фонду України. Отже обов'язки з нарахування та виплати щомісячного підвищення до пенсії позивачу правомірно покладено на Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України у своїх судових рішеннях від 28.10.2010 у справі №К-23788/09, від 20.10.2010 у справі № К- 4855/09.
Враховуючи вищенаведене, оскаржуване рішення підлягає зміні на підставі пункту 1 частини першої статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись частиною першою статті 195, пунктом 2 частини першої статті 198, статтею 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 10.11.2010 у справі у справі № 2а-1941/10/0118 змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини у наступній редакції:
"Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим нарахувати і виплатити ОСОБА_3 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що обчисляється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно до статті 1 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати", за період з квітня 2010 року по листопад 2010 року з урахуванням раніше здійснених виплат."
В іншій частині постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 10.11.2010 у справі № 2а-1941/10/0118 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис Г.М. Іщенко
підпис Т.Р.Лядова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Кучерук