Копія
Іменем України
Справа № 2а-7323/08/8/0170
07.09.11 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Іщенко Г.М. ,
Яковенко С.Ю.
секретар судового засідання Куліш Г.Е.
за участю сторін:
представник позивача- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
представник відповідача- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
розглянувши апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 18.03.11 по справі № 2а-7323/08/8/0170
за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим (вул. Павленко, 20,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95006)
до Товариства з обмеженою відповідальністю " Блакитна хвиля" (пр. Кірова, 29/1,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95001)
про стягнення 178638 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2011 в задоволені адміністративного позову Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю «Блакитна хвиля»про стягнення 178638 гривень відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з постановою суду, Державна інспекція по контролю за цінами в Автономній Республіці Крим звернулась до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2011 року.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права. Зокрема, позивач посилається на те, що в ході планової перевірки позивача, було встановлено, що у перевіреному періоді відповідач застосовував тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, які сформовано та введено в дію з порушенням вимог діючого законодавства (не затверджені органами місцевого самоврядування). Всупереч діючому законодавству, підприємство розрахувало тарифи на утримання будинків та прибудинкової території відповідно кошторису по кожному будинку окремо, та затвердило ці тарифи наказом директора підприємства.За наслідками перевірки складений акт № 0291 від 26.08.2009 р. За підсумками встановленого порушення, відповідачем отримана виручка у розмірі 59546,00 грн., що є порушенням вимог ст. 144 Конституції України, ст. 28 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»№ 280/97-ВР від 21.05.1997 р., ст. 30, 31 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»№1875-ІV від 24.06.04 р., Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 12.07.2005 р., Рішення виконавчого комітету Київської районної Ради м. Сімферополь № 37 от 29.03.2005 р., Рішення виконавчого комітету Залізничної районної Ради м. Сімферополь № 22 от 15.02.2005 р., № 106 від 14.04.2005 р., що потягло застосування положень ст. 14 Закону України “Про ціни та ціноутворення ” щодо вилучення суми виручки та штрафу у подвійному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Представники позивача і відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.
Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши доповідь головуючого щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення у справі, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню через наступне.
З матеріалів справи вбачається, Державна інспекція з контролю за цінами в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Блакитна хвиля»(далі - ТОВ «Блакитна хвиля») про стягнення 178638 гривень, в тому числі 59546,00 гривень - економічні санкції, 119092,00 гривень -штраф за порушення державної дисципліни цін.
ТОВ «Блакитна хвиля»зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 29.10.2004 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 431806. Відповідно до положень Статуту ТОВ «Блакитна хвиля» створено шляхом об'єднання внесків його учасників з метою одержання прибутку, а також на підставі статей 84, 140-150 Цивільного кодексу України, статей 79-92 Господарського кодексу України та Закону України «Про господарські товариства».
На підставі акту перевірки № 0291 від 26.08.2008 року Державною інспекцією з контролю за цінами в АР Крим прийнято рішення № 64 від 27.08.2008 року, яким застосовано до ТОВ «Блакитна хвиля» економічні санкції за порушення державної дисципліни цін та вирішено вилучити у відповідача в дохід Державного бюджету 59546,00 гривень необґрунтовано отриманої виручки та штрафу у розмірі 119092,00 гривень на підставі статті 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення».
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність позовних вимог, так як в процесі розгляду справи обставини, на які посилався позивач, спростовується наявними у справі доказами.
З таким висновком також погоджується колегія суддів з огляду на наступне.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004 року № 1875-ІV (далі -Закон № 1875-ІV).
Відповідно до статті 3 Закону № 1875-ІV предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.
Згідно зі статтею 14 Закону № 1875-ІV житлово-комунальні послуги поділяються за порядком затвердження цін/тарифів на такі групи:
1) перша група -житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади;
2) друга група -житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;
3) третя група -житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Отже, відповідач є виконавцем, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг з утримання будинків і прибудинкових територій власникам квартир, які є споживачами. Відповідач здійснює свою господарську діяльність з надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій на підставі відповідних договорів, у яких визначається конкретні види послуг та ціни за надані послуги, яка визначається відповідачем та підлягає узгодженню із споживачем.
Відповідно до статті 189 Господарського кодексу України ціна (тариф) є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), які реалізовують суб'єкти господарювання. Суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарської діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснював господарську діяльність із надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій власникам квартир відповідних будинків на підставі договорів, укладених між відповідачем та власниками квартир. Договорами визначався конкретний обсяг послуг та ціна за послуги, які надавались відповідачем за умовами договору.
Відповідно до статті 29 Закону № 1875-ІV договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори з надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
Отже, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем при складанні договорів на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирних будинках з власниками квартир було дотримано вимоги вищенаведеної статті Закону, а саме: відповідач є належним виконавцем за договором, а власники квартир -споживачами, умови договорів підлягали узгодженню. В матеріалах справи відсутні докази стосовно претензій споживачів стосовно виконання умов договору відповідачем.
З аналізу статей 30, 31 Закону № 1875-ІV вбачається, що ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги для всіх споживачів повинні бути доступними; ціни/тарифи послуг повинні відповідати рівню розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, повинні бути відкритими, доступними та прозорими для споживачів та суспільства; оплата за надані житлово-комунальні послуги повинна відповідати кількості та якості цих послуг.
Відповідно до статті 162 Житлового кодексу Української РСР плата за користування жилим приміщення у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими у встановленому порядку тарифами.
Відповідач для надання послуг власникам квартир уклав договори на обслуговування будинків з кожним користувачем -власником квартири окремо, в яких розмежував види послуг, які надаються за фіксованими цінами і тарифами та види послуг, які надаються виключно на договірних засадах. Тобто відповідач надавав споживачам інформацію стосовно цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відкрито та прозоро.
За комунальні послуги, послуги з утримання будинків та прибудинкових територій відповідач застосовував тарифи, які були затверджені органами місцевого самоврядування відповідно до рішень відповідних районних рад м. Сімферополя, а інші послуги надавав за цінами, які визначались договором за домовленістю сторін, а тому відповідач не повинен був затверджувати встановлені договорами ціни за послуги, які він надавав, в органах місцевого самоврядування, адже відповідач не змінював ціни на комунальні послуги, визначені органами місцевого самоврядування, а пропонував та надавав додаткові послуги, визначені ним самостійно. У зв'язку з чим відповідач самостійно за домовленістю сторін визначав та корегував ціни за додаткові послуги з обслуговування та утримання будинків.
Відповідач не є комунальним підприємством, він не отримує дотації від Держави у разі встановлення фіксованих цін, застосування яких унеможливлює одержання прибутку, на відповідача не поширюється дія законодавчих приписів про виключне застосування тарифів на житлово-комунальні послуги, які встановлюються органами місцевого самоврядування, на рівні з врегульованими тарифами відповідач правомірно застосував тарифи на додаткові послуги, які надавалися ним на договірних засадах. Відповідач не може здійснювати господарську діяльність без отримання прибутку.
Відповідач не підвищував ціни на комунальні послуги, а передбачив при складані договорів із власниками квартир додаткові послуги, перелік яких та ціни на які узгодив із власниками квартир, шляхом підписання договорів та додаткових угод до них.
Крім того, судова колегія зазначає, вищенаведені факти детально, повно та всебічно досліджені Окружним адміністративним судом АР Крим при розгляді адміністративної справи № 2а-7209/09/8/0170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Блакитна хвиля»до Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в АРК від 27.08.2008р., за результатами якого 22.02.2010р. винесено постанову, якою задоволено адміністративний позов у повному обсязі; визнано протиправним та скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим № 64 від 27.08.2008 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Блакитна Хвиля»економічних санкцій та штрафу за порушення державної дисципліни цін у сумі 178638,00грн.; визнано протиправним та скасовано припис Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим № 65 від 27.08.2008р. про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2011р. апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.02.2010р. у справі № 2а-7209/09/8/0170 залишено без змін.
Таким чином, постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.02.2010р. у справі № 2а-7209/09/8/0170 набрала законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже судова колегія дійшла висновку, що Державна інспекція з контролю за цінами в АР Крим не має законних підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Блакитна хвиля»з 178638грн., в тому числі 59546,00грн. - економічні санкції, 119092,00грн. - штраф за порушення державної дисципліни цін економічних санкцій, оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим № 64 від 27.08.2008 року, на підставі якого вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Блакитна хвиля»178638грн., в тому числі 59546,00грн. - економічні санкції, 119092,00грн. - штраф за порушення державної дисципліни цін.
Аналізуючи фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим щодо стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку і прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.03.2011 року у справі № 2а-7323/08/8/0170 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 12 вересня 2011 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис Г.М. Іщенко
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Кучерук