Копія
Іменем України
Справа № 2а-44/11/11/0170
21.09.11 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Санакоєвої М.А. ,
Іщенко Г.М.
секретар судового засідання Куліш Г.Е.
за участю сторін:
представник позивача, не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
представник відповідача, не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
розглянувши апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 05.04.11 по справі № 2а-44/11/11/0170
за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим (вул. Павленко, 20,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95006)
до Приватного підприємства "Фірма "Сашенька-У" (вул. Сакська, 41,Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95022)
про стягнення
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.06.2011 у задоволенні позовних вимог Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим до Приватного підприємства «Сашенька»відмовлено.
На зазначене судове рішення від Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
У судове засідання сторони явку уповноважених представників не забезпечили, про дату , час та місце апеляційного розгляду сповіщені своєчасно. відповідно чинного законодавства, причини неявки суду не відомі.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню через наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суть спору між сторонами - стягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 3418,00грн. та штрафних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 6836,00грн. згідно рішенню №110 від 19.11.2010.
При апеляційному перегляді встановлено, що за результатами перевірки 18.11.2010 складено акт №0482, згідно з яким виявлені порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 07.10.2007 № 1222 "Про затвердження порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари»(зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2008 №709) стосовно збільшування оптово-відпускних цін на цукор-пісок, борошно в/г, протягом місяця більше, ніж на 1%, без їх декларування. В результаті даного порушення ПП «Фірма «Сашенька-У»необґрунтовано отримало суму виручки у розмірі 3417,50 грн.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення», Державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідальність за порушення державної дисципліни цін передбачена ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», відповідно до якої вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Порядок притягнення до відповідальності за порушення державної дисципліни цін, передбачений Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженою наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 року № 298/519.
Дія цієї Інструкції поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, а також підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і підпорядкованості (далі - суб'єкти господарювання).
Згідно з п. 1.5. Інструкції підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), зокрема формування, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних.
Необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.
Зазначені в рішеннях суми перераховуються суб'єктами підприємницької діяльності - порушниками за належністю самостійно, а в разі неподання установам банків платіжних документів зазначені суми стягуються відповідно до вимог законодавства (п. 1.6 Інструкції).
Вилученню в дохід бюджету підлягають суми, які одержані внаслідок порушень державної дисципліни цін, визначених на підставі матеріалів перевірок незалежно від фінансового стану порушника та його розрахунків з бюджетом.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Аналізуючи фактичні обставини справи, судова колегія вважає те, що відмовляючи в задоволенні позову про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим встановив відсутність порушення вимог Законів України «Про ціни та ціноутворення» з боку відповідача.
Як вбачається із матеріалів справи, між Никітським ботанічним садом -Національним науковим центром та ПП «Фірма «Сашенька -У»20.08.2010р. укладено договір №262 на поставку цукру -піску.
Крім того, у січні 2010 та липні 2010 відповідачем укладено ряд договорів купівлі -продажу товарів, згідно умов яких постачальник зобов'язується доставити у власність покупця товар (згідно витратних -прибуткових накладних), а покупець зобов'язаний прийняти та сплатити товар на умовах договорів.
Як вбачається із акту перевірки від 18.11.2010 розмір необґрунтовано отриманої виручки встановлено згідно наданих відповідачем документів до перевірки, а саме видаткових накладних:
- №ЧП-00192 від 07.09.2010, з якої зроблено висновок про отримання необґрунтованої виручки у розмірі 416,00грн. за реалізацію 100кг цукру -піску та 50кг муки в/г;
-№ЧП-00194 від 09.09.2010, з якої зроблено висновок про отримання необґрунтованої виручки у розмірі 199,00грн. за реалізацію 50кг цукру -піску;
- №ЧП-00215 від 29.09.2010, з якої зроблено висновок про отримання необґрунтованої виручки у розмірі 896,00грн. за реалізацію 200кг цукру -піску;
- №ЧП-00222 від 06.10.2010, з якої зроблено висновок про отримання необґрунтованої виручки у розмірі 529,50грн. за реалізацію 150кг цукру -піску;
- №ЧП-00235 від 26.10.2010, з якої зроблено висновок про отримання необґрунтованої виручки у розмірі 537,00грн. за реалізацію 150кг цукру -піску;
- №ЧП-00192 від 07.09.2010, з якої зроблено висновок про отримання необґрунтованої виручки у розмірі 8,00грн. за реалізацію 50кг муки в/г;
- №ЧП-00207 від 24.09.2010, з якої зроблено висновок про отримання необґрунтованої виручки у розмірі 420,00грн. за реалізацію 1000кг муки в/г;
- №ЧП-00225 від 12.10.2010, з якої зроблено висновок про отримання необґрунтованої виручки у розмірі 420,00грн. за реалізацію 1000кг муки в/г.
Таким чином, позивачем зроблено висновки про отримання необґрунтованої виручки лише на підставі видаткових накладних, які на думку судової колегії, не могуть свідчіть про отримання грошових коштів, а є доказом передачі товарів згідно з умовами договорів.
Крім зазначеного, в матеріалах справи надані податкові накладні №000213 від 29.09.2010, №000191 від 09.09.2010, №000205 від 24.09.2010.
Згідно статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні виписані датами відвантаження товарів згідно видаткових накладних №ЧП-00215 від 29.09.2010, №ЧП-00194 від 09.09.2010, №ЧП-00207 від 24.09.2010.
Тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що податкові накладні також не є доказами отримання грошових коштів відповідачем.
За правилами ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Всупереч вищезазначеної норми позивачем не надано суду належних доказів отримання відповідачем необґрунтовано отриманої виручки. Не зазначені такі докази і в акті перевірки № 0482 від 18.11.2010, на підставі якого було прийнято рішення №110 від 19.11.2010.
На підставі вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість рішення позивача про застосування економічних та штрафних санкцій №110 від 19.11.2010 .
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку і прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, воно не може бути скасовано чи змінено з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.04.2011 у справі № 2а-44/11/11/0170 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 26 вересня 2011 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис М.А.Санакоєва
підпис Г.М. Іщенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Кучерук