Ухвала від 21.09.2011 по справі 2а-8222/10/14/0170

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-8222/10/14/0170

21.09.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Куліш Г.Е.

за участю сторін:

представник позивача-Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкссервістрейд"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача- Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 07.04.11 по справі № 2а-8222/10/14/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкссервістрейд" (вул.Монтажна, буд. 10-Г,Сімферополь,Автономна Республіка Крим, 95053)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання незаконими дій та спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.04.2011 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкссервістрейд»до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі про визнання незаконними дій та спонукання до виконання певних дій задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо невизнання як податкової звітності податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкссервістрейд»(ЕДРПОУ 34523166) з податку на додану вартість за березень, за квітень, за травень 2010 , податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010. Зобов'язано Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим відобразити основні показники поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Люкссервістрейд»(ЕДРПОУ 34523166) декларації з податку на додану вартість за травень 2010. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкссервістрейд»(95493, м. Сімферополь, вул. Монтажна, б.Ю-Г, ЕДРПОУ 34523166) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою, Державна податкова інспекція в м.Сімферополі звернулася з апеляційною скаргою, у якій просить постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.04.2011 у справі №2а-8222/10/14/0170 скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові ТОВ «Люкссервістрейд»-відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що зазначена постанова ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи були сповіщені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Люкссервістрейд»зареєстроване Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 31.07.2006 (СДРПОУ 34523166) як юридична особа та є платником податків та зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування».

За результатом господарської діяльності позивачем 20.04.2010 надана до податкового органу податкова декларація з податку на додану вартість за березень2010 року з додатками вх. №56806 від 20.04.2010 , про що свідчить штамп податкового органу про одержання податкової декларації з податку на додану вартість.

02.06.2010 надана до податкового органу податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 року з додатками вх. №84668 від 02.06.2010,про що свідчить штамп податкового органу про одержання податкової декларації з податку на додану вартість.

Проте, відповідач листом від 03.06.2010 №23754/10/15-2 повідомив позивача про те, що надана ним декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 року не визнана податковою звітністю, та рекомендовано надати нову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року.

Надалі позивачем 18.06.2010 повторно була надана декларація з податку на додану вартість за березень, та квітень 2010 року з додатками вх. № 90393 від 29.06.2010, та вх.№ 90390 від 18.06.2010, про що свідчить штамп податкового органу про одержання податкової декларації з податку на додану вартість.

Відповідач листом від 22.06.2010 №27648/10/18-4 повідомив позивача про те, що надана ним декларація з податку на додану вартість за березень, та квітень 2010 року не визнані податковою звітністю, оскільки порушені вимоги п. 3.3, п. 4.3, п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 (в редакції Наказу ДПА України від 28.04.2009р. № 221, зареєстрованого в Мінюсті України 07.05.2009р. за № 417/16433), п. 4.5 "Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 № 827, в наданої декларації не вказані реквізити, передбачені рядком 06 заголовної частини декларації, та рекомендовано надати нові декларації з податку на додану вартість за березень та квітень 2010 року.

29.06.2010 позивачем була надана декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року вх.№95276 від 29.06.2010, за квітень 2010 року вх. № 95355 від 29.06.2010 за травень 2010 року вх. №95375 від 29.06.2010, про що свідчить повідомлення ДПІ у м. Сімферополі від 02.07.2010 № 29480/10/20-4.

Однак, відповідач листом від 02.07.2010 №29480/10/20-4 повідомив позивача про те, що ТОВ «Люкссервістрейд»віднесено до категорії високого ризику, про що повідомлено в ДПІ у м. Сімферополі листом ДПА в АР Крим, та надані ним декларації з податку на додану вартість за березень, квітень та травень 2010 року не визнані податковою звітністю, та рекомендовано надати достатні обґрунтування для виключення зі списку високого ризику.

Позивачем 11.05.2010 до податкового органу надана податкова декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року вх. № 75469 від 11.05.2010, про що свідчить штамп податкового органу про одержання податкової декларації з податку на прибуток.

Далі на адресу позивача надійшло ще одне повідомлення ДПІ від 14.05.2010 № 20674/10/15-10 про невизнання наданої податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року як податкову звітність, у зв'язку з рішенням робочої групи в рамках проведення операції "Бюджет", та рекомендовано надати нову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року. Враховуючи що у підприємства є ризики: - відсутня основні фонди за даними додатків К1 / 1 до декларації на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року; незначна чисельність працюючих за даними комунального податку за 1 квартал 2010 року; низький рівень податкової віддачі при значних валових доходах, рекомендовано дати пояснення щодо виникнення вищевказаних ризиків.

13.06.2010 до податкового органу надана податкова декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року вх. №90329 від 13.06.2010, про що свідчить штамп податкового органу про одержання податкової декларації з податку на прибуток.

16.06.2010 позивачем направлено податкову декларацію з податку на додану вартість (з наданням її на електронному носії - дискеті) та податкову декларацію з податку на прибуток поштою цінним листом з описом вкладеного на адресу відповідача.

Так, на правовідносини сторін, що виникли, поширюються норми Конституції України, Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 (далі - Закон №2181), Закону України "Про податок на додану вартість", Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 за № 250/2054 (далі -Порядок).

Суд першої інстанції здійснив аналіз зазначеного діючого законодавства України і дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1. статті 4 Закону №2181-ІІІ прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається податною в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовуються.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181 підставами невизнання податкової звітності податковою декларацією є: не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.

Ці підстави є вичерпними та не підлягають розширеному тлумаченню. У цьому Законі не передбачені така підстава для невизнання податковою звітністю податкову декларацію, як виконання наказу Державної податкової адміністрації України від 09.04.2010 №236 "Про введення в дію операції "Бюджет", внаслідок чого за рішенням робочої групи в рамках проведення операції "Бюджет" податкові декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та податку на додану вартість за квітень 2010 року ТОВ "Люкссервістрейд" невизнані як податкові декларації.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що Наказ Державної податкової адміністрації України "Про введення в дію операції "Бюджет" від 09.04.2010 №236 є підзаконним нормативно-правовим актом, який не повинен суперечить Закону, та встановлювати додаткові правові норми, яки визначають обов'язкові правила поведінки, у даному випадку- підстави для невизнання податковою звітністю податкову декларацію.

Таким чином, повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларацій обмежено вичерпним переліком - прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом. Право же привласнювати податковій декларації статус "невизнана як податкова звітність" з підстав інших, ніж встановлено законом, чинним податковим законодавством України не передбачено.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем неправомірно визнано декларацію позивача з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та декларацію з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2010 року такими, що не подані.

Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для неприйняття податкових декларацій, у зв'язку з чим, дії відповідача щодо невизнання декларацій є протиправними.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2011 року у справі № 2а-8222/10/14/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 вересня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук

Попередній документ
23702066
Наступний документ
23702068
Інформація про рішення:
№ рішення: 23702067
№ справи: 2а-8222/10/14/0170
Дата рішення: 21.09.2011
Дата публікації: 03.05.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі: