Копія Справа № 1170/2а-5359/11
Категорія статобліку 10.1
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
05 березня 2012 року м. Кіровоград
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Флоренко О.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 698,34 грн., -
26 грудня 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області звернулась до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути із відповідача на свою користь заборгованість по сплаті страхових внесків на загальноов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 698,34 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 698,34 грн., яку необхідно стягнути у судовому порядку.
Від представника позивача до суду надійшли письмові заяви про розгляд справи без його участі (а.с. 19, 25, 32).
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 18, 23, 30).
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
На підставі п. 7 розділу VІІІ Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI), стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Отже, оскільки заборгованість із сплати страхових внесків, яка є предметом позову, була нарахована та не сплачена відповідачем у період до 01.01.2011 р., вона повинна бути стягнута відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, зокрема, у відповідності до норм Закону України від 09.07.2003 р. №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ст. 1 Закону №1058-IV, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Платниками страхових внесків згідно зі ст. 15 Закону №1058-IV, є страхувальники, якими, зокрема, відповідно до п.5 ст. 14, п. 3 ч.1 ст. 11 Закону №1058-IV є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
У відповідності до ч. 3 ст. 15 Закону №1058-IV, страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.
Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" передбачено, що до внесення відповідних змін до порядку здійснення відрахувань на державне пенсійне страхування громадянами-підприємцями, що сплачують фіксований податок, 10 відсотків від сум цього податку, що надійшли до відповідного місцевого бюджету, перераховуються до Пенсійного фонду України, а 90 відсотків від сум фіксованого податку, що надійшли до місцевого бюджету, спрямовуються на потреби територіальної громади за визначеними нею напрямами.
Відповідно до пп. 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV (в редакції Закону України від 08.07.2010 р. №2461-VI "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набув чинності 17.07.2010 р.), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Як визначено абз. 9 ст. 1 Закону №1058-IV, мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Судом встановлено, що відповідач обрав особливий спосіб оподаткування доходів, а саме фіксований податок, та починаючи з липня 2010 року зобов'язаний сплачувати до Пенсійного фонду України страхові внески, щомісячний розмір яких, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, в порядку передбаченому ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 №13-92 "Про прибутковий податок з громадян", Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування", обліку та звітності суб'єктів підприємницької діяльності", у розмірі 10 та 42 відсотків відповідно, не може становити менше мінімального розміру страхових внесків за кожну особу.
Як, встановлено з матеріалів справи, що розмір мінімальної заробітної плати у IV кварталі 2010 року, мінімальний страховий внесок для відповідача становить у жовтні 301,12 грн., листопаді -301,12 грн.; грудні -306,10 грн., з урахуванням сплати 210,00 грн., за відповідачем станом на 19.12.2011 року рахується заборгованість у розмірі 698,34 грн., підтвердженням чому є розрахунок боргу (а.с. 7).
Відповідно до положень частин 1, 6 ст. 20 Закону №1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, є квартал.
Таким чином відповідач, як фізична особа-підприємець, який обрав особливий спосіб оподаткування за фіксованим податком, був зобов'язаний сплатити страхові внески за IV квартал 2010 року, у розмірі, що з урахуванням частини фіксованого податку повинен становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, з якої сплачуються страхові внески.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 106 Закону України №1058-IV, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону №1058-IV, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до абзаців 3, 6 пункту 8.2. "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків. У цьому випадку вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платника на всю суму боргу.
21.01.2011 року начальником Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському райні Кіровоградській області, було винесено вимогу №Ф66 про сплату відповідачем боргу у сумі 698,34 грн. (а.с.6).
Таким чином, станом на 19.12.2011 року, за відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 698,34 грн., яка підлягає стягненню у судовому порядку на користь позивача.
Згідно з ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 71, 86, 94, 160-163, 257 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області (26300, Кіровоградська область, Гайворонському району, м. Гайворон, вул. К.Маркса, 20/10, р/р 256033011224, ВАТ «Державний ощадний банк України»м. Кіровоград, МФО 323475, код 20650013) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 698,34 грн.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко
Згідно з оригіналом:
Суддя О.Ю. Флоренко