Копія Справа № 1170/2а-1908/11
Категорія статобліку 8.2.1
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
03 жовтня 2011 року м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Флоренка О. Ю.,
при секретарі - Галушко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Еллада»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення -рішення від 19.10.2010 року №0000062350/0, -
20 травня 2011 року приватне підприємство «Еллада»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить: скасувати податкове повідомлення -рішення відповідача від 19.10.2010 року №0000062350/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9214561,00 грн.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що від 06.10.2010 року №367/23-50/32265612 посадовими особами Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції було складено акт «Про результати позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Еллада»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.09.2009 року по 31.10.2009 року з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року. На підставі вказаного акта, було винесено податкове повідомлення - рішення від 19.10.2010 року №0000062350/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9 214 561,00 грн.
Позивач вважає, що дане податкове повідомлення-рішення відповідача від 19.10.2010 р. №0000062350/0 є безпідставним та неправомірним (незаконним), що призводять до порушення прав позивача, а тому підлягають обов'язковому скасуванню в повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача Вовченко А.М. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, пославшись на обставини викладені в позовній заяві та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представники відповідача Скрипник О.М., Ковтанюк О.О. просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, пославшись на доводи, зазначені у письмових запереченнях на позов (а.с. 75-82).
Представники відповідача, заперечуючи проти задоволення адміністративного позову у своїх письмових запереченнях на позов зазначили, що перевіркою встановлено порушення вимог п.п. 7.7.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.4, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого безпідставно завищено суму заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року на суму 9214561,0 грн. За результатами перевірки зменшується заявлена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2010 року на 9214561,0 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.
Приватне підприємство «Еллада»зареєстроване Кіровоградською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 13.11.2002 року, 16.02.2010 року змінено свідоцтво про державну реєстрацію, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців про заміну свідоцтва про державну реєстрацію 1 429 107 0015 000936 (а.с. 62). З довідки АА №016022 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, вбачається, що позивач є юридичною особою (а.с. 61).
Судом встановлено, що позивачем 10.06.2010 року було подано відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійних помилок за квітень 2010 року (а.с. 149) також було подано розрахунок суми бюджетного відшкодування за квітень 2010 року (а.с. 151) та довідку щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (а.с. 150), якими визначено суму для бюджетного відшкодування 304629, 00 грн.
20.07.2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року (а.с. 144), у зв'язку з чим подав до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року (а.с. 141-142), розрахунок суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року (а.с. 146), довідку щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (а.с. 145) та розшифровку податкових зобов'язань по податковому кредиті за червень 2010 року (а.с. 143), якими визначено суму для бюджетного відшкодування 9214561 грн.
06.10.2010 року головним державним податковим ревізором -інспектором I рангу відділу контролю за відшкодування податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб Семенцовою Н.О. на підставі наказу від 16.09.2010 року №386 (а.с. 93) та направлень від 16.09.2010 року №490 (а.с. 94) було проведено позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Еллада»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась в період з 01.09.2009 року по 31.10.2009 року з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року. Перевірка проводилась з відома директора ПП «Еллада»ОСОБА_5 та в присутності головного бухгалтера ПП «Еллада»ОСОБА_6 В результаті перевірки складено акт №367/23-50/32265612 (а.с. 11-46).
В ході перевірки встановлено, що позивачем заявленого бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2010 року виникло внаслідок здійснення операцій з придбання на митній території України основних фондів, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20%.
- п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) ПП «Еллада»занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2010 р. на суму 1667,0 грн. та за червень 2010 р. на суму 1667,0 грн.;
- п.п. 7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) ПП «Еллада» завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2010 р. на суму 1733,00 грн.; заниження або завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2010 р. перевіркою не встановлено;
- п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) ПП «Еллада»занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2010 року на суму 3400,0грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2010 р. на суму 1667,0грн.;
- п.п.7.7.2, п.п. 7.7.3, п.п.7.7.4, п.п.7.7.7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) ПП «Еллада» заниженно суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 р. на суму 100733,0 грн.
- п.п.7.7.2, п.п.7.7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) ПП «Еллада»завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 р. на суму 9214561,00 грн. За результатами перевірки зменшується сума заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 р. на суму 9214561,00грн.;
- перевіркою встановлено завищення значення рядка 26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 р. на суму 105800,00грн., внаслідок необґрунтованого завищення ПП «Еллада»залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 р.) та заниження суми бюджетного відшкодування по податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2010 р.
На підставі акта від 06.10.2010 року №367/23-50/32265612 прийнято податкове повідомлення -рішення від 19.10.2010 року №0000062350/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування у тому числі з податку на додану вартості у розмірі 9214561,00 грн., за порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п.7.4.1. п.п. 7.4.5. п.7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.4, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податку на додану вартість»(а.с. 47).
Позивач не погодившись з податковим повідомленням - рішенням від 19.10.2010 року №0000062350/0 звернувся із скаргою від 03.03.2011 року про скасування даного рішення до Державної податкової адміністрації України (а.с. 49-54). Рішенням Державної податкової адміністрації України від 05.05.2011 року вих. №8394/6/25-0115 «Про результати розгляду повторних скарг»податкове повідомлення -рішення залишено без змін, а скарга позивача без задоволення (а.с. 55-60).
Статтею 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) передбачено, що фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі -Закон №996-XIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Статтею 1 цього ж Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерсь кому обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського та податкового обліку господарських операції є первинні документи, які повинні відповідати законодавчо встановленим вимогам.
Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" /далі Закон №168/97-ВР/ податкове зобов'язання -загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі, при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару (послуг, робіт) та його оплати, а також наявність мети отримання товару (послуг, робіт), пов'язаної із подальшим використанням отриманих товарів (послуг, робіт) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно п.7.1 ст.7, пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. При здійсненні господарської операції у момент виникнення податкових зобов'язань продавця складається податкова накладна у двох примірниках.
Відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Із аналізу статей Закону 168/97-ВР слідує, що підставою зарахування сплаченого податку до податкового кредиту відповідного звітного періоду, та при наявності умов, визначених пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону 168/97-ВР, а також підставою бюджетного відшкодування суми ПДВ в наступному періоді, є наявність передбачених законом бухгалтерських документів, що підтверджують факти отримання товару (послуг, робіт) та його оплати, а також наявність мети отримання товару (послуг, робіт), пов'язаної із подальшим використанням отриманих товарів (послуг, робіт) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.
Згідно з п.10.2 ст.10 Закону 168/97-ВР платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
Також, необхідно зазначити, що пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону 168/97-ВР, право платника податку на податковий кредит ставиться в залежність від отримання податкової накладної, а не від сплати його контрагентами податку до бюджету та їх знаходження за юридичними адресами після здійснення господарських операцій.
З наведеного вбачається, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем.
Враховуючи те, що факт віднесення до рядка 25.1 податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року та до рядка 2 та рядка 3 «Розрахунку суми бюджетного відшкодування»суму ПДВ в розмірі 9214561,00 грн. не підтверджується належними первинними бухгалтерськими документами, суд дійшов висновку про відсутність у позивача підстав для віднесення зазначеної суми до бюджетного відшкодування за червень 2010 року.
Отже, позовні вимоги щодо скасування повідомлення - рішення № 0000062350/0 від 19.10.2010 року задоволенню не підлягають.
Суд також враховує, що наявність вищевказаних законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту є обов'язковою, але, не є безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товару (робіт, послуг) не мали реального характеру.
Згідно з позицією інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність всіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або/ бюджетне відшкодування.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.10.2010 року №0000062350/0, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування, винесено відповідачем із дотриманням усіх зазначених принципів, а тому воно є законними і не підлягають скасуванню.
У відповідності до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи свідки не залучалися, судові експертизи не проводилися, а тому ним не понесені судові витрати, які підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 70, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко
Згідно з оригіналом:
Суддя О.Ю. Флоренко