ун. № 2608/4121/12
пр. № 2/2608/3488/12
09 квітня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Зайця Т.О. при секретарі Мороз Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,
Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 5000 доларів США, що станом на 06.03.2012 року, за офіційним курсом НБУ становить 39 940 грн., та судових витрат в розмірі 400 грн. Посилається на те, що 16.04.2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір задатку, відповідно до намірів позивача здійснити купівлю квартири за адресою: АДРЕСА_1. 16.04.2011 року позивач передав продавцю 5000 тис. дол. США завдатку. 28.04.2011 року ОСОБА_2 попросив позивача сплатити ще 5000 тис. дол. США в якості сплати за квартиру, відповідно до чого було складено розписку, яка була засвідчена брокером ОСОБА_4 В подальшому купівля квартири не відбулась за рішенням позивача. Умовами укладеного договору завдатку було передбачено, що в разі відмови від купівлі квартири за ініціативи покупця, сума завдатку в розмірі 5000 дол. США не повертається. Проте покупцем, окрім переданих по договору завдатку грошових котів, додатково, чоловіку продавця квартири, були передані грошові кошти в розмирі 5000 тис. дол.США, відповідно до розписки. Стверджує, що вказані кошти не були завдатком, а були саме проплатою (авансом), тобто, мають іншу правову природу. Оскільки продаж квартири не відбувся, вважає, що додатково сплачені за купівлю квартири кошти, в розмірі 5000 дол. США, отримані ОСОБА_2, підлягають поверненню.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, зазначивши, що угода по купівлі квартири невідбулася з причин, які не залежали від позивача, а саме: через накладення арешту на все його майно ВДВС Києво-Святошинського РУЮ. Вважає вказані обставини форс-мажорними. ОСОБА_1 стверджує, що ріелтор його запевняла про повернення вказаних коштів у випадку неукладення основного договору. На думку ОСОБА_1 п. 2 додаткових умов договору задатку дублює предмет договору і передбачав сплату 5000 доларів США до 30.04.2011 року у випадку, якщо на момент підписання договору він не сплатить даної суми. Стверджує, що договір задатку від 16.04.2011 року передбачає 5000 доларів США задатку, а не 10000. На думку позивача договір завдатку був неправильно складений, деякі умови вписувалися брокером, що ввело його в оману.
Відповідач та його представник заперечували проти позову, посилаючись на те, що грошові суми (загалом 10 000 доларів США), які 16.04.2011 року та 28.04.2011 року передавались ОСОБА_3, були чітко визначені як завдаток в угоді від 16.04.2011 року та слугували гарантією підтвердження зобов'язання і забезпечення його виконання. Гроші в сумі 5 000 доларів США були передані ОСОБА_1 28.04.2011 року, як друга частина завдатку, отримував їх ОСОБА_2 у звязку із перебуванням ОСОБА_3 на роботі та неможливістю через це прибути на зустріч. Оскільки порушення основного зобов'язання сталося з вини ОСОБА_1, то у відповідності до діючого законодавства, завдаток поверненню не підлягає. Вважають, що у ОСОБА_2 не виникло жодних цивільно-правових відносин з ОСОБА_1, оскільки ОСОБА_2 діяв за усним дорученням дружини і лише забрав завдаток згідно договору від 16.04.2011 року, який того ж вечора передав ОСОБА_3 Цивільно-правові відносини в даному випадку виникли між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Третя особа підтвердила зазначене.
Свідок, ОСОБА_4, яка працює ріелтором ПП «Гелена -С», надала суду наступні свідчення. Свідок надавала ріелторські послуги з продажу квартири ОСОБА_3, щодо якої надавався завдаток. 16.04.2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір завдатку, який складала ОСОБА_4 Під час укладання даного договору сторони дійшли домовленості про те, що загальна сума завдатку становитиме 10000 доларів США і саме на цю суму існувала домовленість сторін. Така сама завдатку була обумовлена необхідністю прискорити звільнення квартири, яка мала стати предметом основного договору. Пункт 2 додаткових умов договору завдатку від 16.04.2011 року обговорювався сторонами під час підписання договору і є їх волевиявленням. 28.04.2011 року подзвонив покупець (ОСОБА_1) і повідомив, що готовий збільшити завдаток, вона (ОСОБА_4) повідомила останнього про те, що ОСОБА_3 не може з'явитися, а буде її чоловік, всі погодилися, а тому сторони зустрілися. 28.04.2011 року ОСОБА_1 передав кошти, передбачені пунктом 2 додаткових умов договору завдатку від 16.04.2011 року, тобто 5000 доларів США завдатку.
Свідок, ОСОБА_6, яка працює лікарем-невропатологом в медично-мобільній лікарні, а зараз перебуває у відпустці по догляду за дитиною, надала суду наступні свідчення. Свідок є дружиною позивача, була присутня на зустрічах 16.04.2011 року та 28.04.2011 року. Стверджує, що між сторонами була домовленість про сплату завдатку в розмірі 5000 доларів США, через деякий час зателефонували власники і попросили сплатити ще 5000 доларів США в якості проплати за квартиру. Пункт 2 додаткових умов договору завдатку від 16.04.2011 року не був заповнений на момент підписання договору, вважає, що він дописувався 28.04.2011 року після передачі 5000 доларів США.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 16.04.2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено угоду про завдаток, у відповідності до якої останній мав намір придбати у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1. У відповідності до пункту 3 вказаної угоди, з метою забезпечення виконання зобов'язань сторонами, покупець передав продавцю завдаток в розмірі 39 800 (тридцять дев'ять тисяч вісімсот) гривень, що в перерахунку складало 5 000 доларів США. Відповідно до пункту 2 додаткових умов згаданої угоди, ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання збільшити суму завдатку на 5 000 доларів США до 30.04.2011 року.
28.04.2011 року відповідач отримав від ОСОБА_1 у відповідності до угоди від 16.04.2011 року грошові кошти у розмірі 5 000 доларів США, що підтверджується розпискою (а.с 10), яку власноручно написав відповідач і даного факту не заперечував. Отримані від ОСОБА_1 гроші він передав ОСОБА_3, яка в судовому засіданні підтвердила цей факт та те, що ці гроші вона отримала у відповідності до укладеної угоди, як другу частину завдатку.
Суд дійшов висновку, що договір завдатку від 16.04.2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 передбачав загальну суму завдатку 10000 доларів США, які позивач повинен був видати двома частинами по 5000 доларів США: першу частину -16.04.2011 року (на момен підписання договору), другу -до 30.04.2011 року. Вказане вбачається з умов договору завдатку від 16.04.2011 року, а саме: пункту 3.1 договору, що передбачає передачу 5000 доларів США в момент підписання договору та пункту 2 додаткових умов договору, що передбачає обов'язок ОСОБА_1 збільшити суму задатку на 5000 доларів США до 30.04.2011 року. Вказане підтверджується розпискою від 28.02.2011 року, в якій зазначено про отримання коштів згідно договору завдатку від 16.04.2011 року, а також поясненнями відповідача, третьої особи та свідка ОСОБА_4
Суд не приймає до уваги пояснення позивача з цього приводу, оскільки він зазначає, що згідно договору завдатку від 16.04.2011 року сума завдатку становить 5000 доларів США, а з самого договору вбачається загальна сума завдатку 10000 доларів США, які позивач повинен був видати двома частинами по 5000 доларів США. Подальші пояснення позивача спростовують його твердження. Так, в судових дебатах він зазначив, що договір завдатку був неправильно складений, деякі умови вписувалися брокером, внаслідок чого його було введено в оману.
Пояснення свідка ОСОБА_6 спростовуються свідченнями ОСОБА_4, поясненнями відповідача та третьої особи, договором завдатку та розпискою. Свідчення ОСОБА_6 спростовуються поясненнями самого позивача, який стверджує про наявність додаткових умов на момент підписання договору, в той час як свідок вважає, що вони дописувався 28.04.2011 року після передачі 5000 доларів США.
На підставі наведеного суд дійшов висновку, що грошові кошти, які передавалися позивачем 16.04.2011 року та 28.04.2011 року були коштами, передбаченими договором завдатку від 16.04.2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 В даному випадку договірні відносини виникли між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і стосувалися наміру вказаних осіб укласти договір купівлі продажу квартири. Встановлено, що 28.04.2011 року ОСОБА_2 отримав гроші від позивача за усним дорученням дружини і того ж дня віддав їх ОСОБА_3
Відповідно до ч. 1 ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
В силу наведеної норми, завдаток -це кошти, які в даних правовідносинах позивач (ОСОБА_1) видав третій особі (ОСОБА_3) на підтвердження зобов'язання купити квартиру. Суб'єктним складом даних правовідносин є позивач і третя особа.
За таких обставин обгрунтованими є твердження відповідача про те, що в даному випадку цивільно-правові відносини виникли між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а тому відсутні правові підстави пред'яляти вимоги до ОСОБА_2
Статтею 33 ЦПК України передбачено, що суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
Позивач не заявляв клопотання про заміну первісного відповідача або залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача, а саме: ОСОБА_3, хоча в судових засіданнях було встановлено існування цивільно-правових відносин у позивача і третьої особи та відсутність цивільно-правових відносин по вказаним договірним зобов'язанням з відповідачем. Суд надавав можливість позивачу змінити відповідача, але він відмовився, посилаючись на те, що розписку написав саме ОСОБА_2
З пояснень сторін і третьої особи, а також свідчень свідків однозначно встановлено, що правовідносини у даному випадку виникли між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правовідносини не виникали, оскільки кошти передавалися згідно договору завдатку від 16.04.2011 року і стосувалися зобов'язань по купівлі квартири між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Суб'єктний склад даних цивільних правовідносин свідчить, що позов подано до неналежного відповідача.
Керуючись ст. 570, 571 ЦК України ст. ст. 57-64, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Рішення суду наберає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги та може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення..
Повний текст рішення виготовлено 10.04.2012 року.
СУДДЯ: Т.О. ЗАЄЦЬ