18 квітня 2012 р. Справа № 2a-1870/599/12
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Воловика С.В.
за участю секретаря судового засідання - Шевець Ю.П.,
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача - Талденко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 2a-1870/599/12
за позовом Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_4
до Державної податкової інспекції в місті Суми
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі -позивач, ФОП ОСОБА_4.) звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі -відповідач, ДПІ в м. Суми) в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000761701/38709 від 17 травня 2011 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000075/1701/38710 від 17 травня 2011 року.
Позовні вимоги ФОП ОСОБА_4 обґрунтовує наступним. За результатами документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2010 р., згідно акту № 750/17-1016/2382507451/17 від 18.02.2011 р., ДПІ в м. Суми дійшла висновку про порушення позивачем пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 та пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено суму податку на додану вартість в розмірі 91 920, 00 грн. та порушення пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 29 887, 05 грн. На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 17 травня 2011 року були прийняті податкове повідомлення-рішення № 000076170/38709, яким ФОП ОСОБА_4 збільшено суму грошового зобов'язання, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, по податку на додану вартість в розмірі 114 900, 00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 000075/1701/38710, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 29 255, 05 грн.
На переконання позивача, висновки ДПІ в м. Суми, викладені в акті перевірки № 750/17-1016/2382507451/17 від 18.02.2011 р., є безпідставними та необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки придбані будівельні матеріали були використані на опорядження території та створення малих архітектурних форм на орендованій земельній ділянці під базу відпочинку яка, з метою одержання доходу, була передана в оренду. В зв'язку з тим, що зазначені витрати безпосередньо пов'язані із здійсненням позивачем господарської діяльності, документально підтверджені і понесені з метою використання їх в оподатковуваних операціях та отримання доходу, ФОП ОСОБА_4 має право на віднесення цих витрат до складу валових витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб та до складу податкового кредиту при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість.
В судовому засіданні з вищезазначених підстав представники ФОП ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.
ДПІ в м. Суми з позовними вимогами не погодилась, в запереченні на адміністративний позов (а.с. 39-41) зазначила, що позивач при визначенні об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком з доходів фізичних осіб, безпідставно врахував витрати, понесені ним в зв'язку з придбанням будівельних матеріалів для виконання робіт по благоустрою території, оскільки ці витрати не пов'язані із здійсненням ФОП ОСОБА_4 господарської діяльності та вони значно перевищують прибуток, що отримується від здавання в оренду збудованих споруд.
З огляду на наведені обставини, представник відповідача вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення обґрунтованими та законними, в зв'язку з чим, в судовому засіданні просила суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши повноважних представників позивача і відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне адміністративний позов ФОП ОСОБА_4 задовольнити, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України та направлення на перевірку № 126 від 24.01.2011 р., головним державним податковим ревізором-інспектором ОСОБА_5 проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2010 р., за результатами якої 18 лютого 2011 року складений акт № 750/17-1016/2382507451/17. (а.с. 5-17)
Згідно вказаного акту перевірки, ДПІ в м. Суми дійшла висновку про порушення позивачем пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 та пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження суми податку на додану вартість в розмірі 91 920, 00 грн. та порушення пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження суми податку з доходів фізичних осіб в розмірі 29 887, 05 грн.
На підставі висновків акту перевірки № 750/17-1016/2382507451/17 від 18.02.2011 р., ДПІ в м. Суми 04 березня 2011 року були прийняті податкове повідомлення-рішення № 0000221701/0/16947 (а.с. 50) про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 137 880, 00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000211701/0/16945 (а.с. 51) про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 44 830, 58 грн.
Не погоджуючись з указаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, ФОП ОСОБА_4 скористався процедурою адміністративного оскарження та 15 березня 2011 року подав до ДПА в Сумській області скаргу № 15/03/1 (а.с. 55) за результатами розгляду якої, згідно рішення № 7582/М/25-005-57/106ск від 06.05.2011 р. (а.с. 52-54), скарга позивача частково задоволена, а податкове повідомлення-рішення № 0000211701/0/16945 в частині визначення податку на доходи фізичних осіб в розмірі 632, 00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 14 943, 53 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000221701/0/16947 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 22 980, 00 грн. були скасовані.
Враховуючи зазначене рішення ДПА в Сумській області, відповідачем 17 травня 2011 року прийняті податкове повідомлення-рішення № 0000761701/38709 (а.с. 18) про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 114 900, 00 грн. та податкове повідомлення рішення № 000075/1701/38710 (а.с. 19) про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 29 255, 05 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення, за результатами розгляду повторної скарги ФОП ОСОБА_4, згідно рішення ДПА України № 5440/М/25-0315 від 09.06.2011 р., (а.с. 57-58) залишились без змін, а скарга без задоволення.
Отже, правовою підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та залишення без задоволення скарг позивача, податковий орган визначив те, що ФОП ОСОБА_4 безпідставно були включені до складу валових витрат та податкового кредиту витрати по придбанню будівельних матеріалів, які використані для будівництва малих архітектурних форм на орендованій земельній ділянці, оскільки вказані витрати не пов'язані з господарською діяльністю позивача та вартість придбаних матеріалів значно перевищує дохід, отриманий від здавання збудованих споруд в оренду.
Проте, надаючи оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з указаними доводами ДПІ в м. Суми, з огляду на нижченаведене.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 2, 3 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Так, п. 4.1 ст. 4 та п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валовим доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами, а валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Витрати, які включаються до складу валових витрат, визначені п. 5.2 ст. 5 згаданого Закону. Зокрема, згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2., до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Амортизації, у відповідності до пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.
Положеннями пунктів 5.3 -5.7 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлені певні обмеження або пряма заборона щодо включення деяких витрат до складу валових витрат, а підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 визначений вичерпний перелік витрат, не пов'язаних з веденням господарської діяльності, а саме: витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб. При цьому, заборони щодо включення до складу валових витрат, витрат, пов'язаних з придбанням будівельних матеріалів для будівництва малих архітектурних форм, вказаними нормами не встановлено.
Підстави віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту, на час виникнення спірних правовідносин, визначались Законом України "Про податок на додану вартість".
Відповідно до п. 1.7. ст. 1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Виходячи з системного аналізу вказаних норм Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" та Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств" і "Про податок на додану вартість", платник податків має право включити до складу валових витрат звітного періоду та податкового кредиту, лише ті витрати, які пов'язані з господарською діяльністю та підтверджені відповідними документами. Відсутність однієї із зазначених умов (пов'язаності з господарською діяльністю та наявність документального підтвердження) позбавляє платника податків можливості включити такі витрати до складу валових витрат та податкового кредиту.
В той же час, варто зазначити, що твердження ДПІ в м. Суми стосовно включення до податкової декларації за звітний період тільки прямих валових витрат і сум амортизаційних відрахувань, які відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджених документально, а також стосовно того, що виключно факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд видатків, а тільки тієї частини, яка прямо цьому доходу відповідає, є надуманими та не знаходять свого підтвердження в положеннях Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" та Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств" і "Про податок на додану вартість".
В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час проведення перевірки відповідачем, ФОП ОСОБА_4 в періоді з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2010 року до складу валових витрат та податкового кредиту були віднесені витрати, пов'язані з придбанням будівельних матеріалів. Вказані матеріали використані позивачем для будівництва тимчасових споруд молодіжно-оздоровчого комплексу на земельній ділянці, яка саме для цієї мети була надана в оренду згідно договору від 15.03.2006 р. (а.с. 207-214) Факт будівництва зазначених споруд підтверджується договором підряду від 21 січня 2009 року, актами виконаних робіт за формою КБ-2в, договірною вартістю, довідками про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, локальним кошторисом та актами приймання-передачі матеріалів для виконання робіт, (а.с. 59-76) а його завершення підтверджується декларацією про готовність об'єкта до експлуатації (а.с. 216-221) та технічним паспортом КП "Сумське міське бюро технічної інвентаризації". (а.с. 190-192) В подальшому, створений позивачем молодіжно-оздоровчий комплекс, з метою отримання прибутку, був переданий в оренду, про що свідчать відповідні договори (а.с. 188-189) та документи про сплату орендної плати. (а.с. 197-205)
Про належне документальне підтвердження здійснених ФОП ОСОБА_4 витрат на придбання будівельних матеріалів та їх розмір свідчать наявні в матеріалах справи рахунки-фактури, видаткові накладні та податкові накладні (а.с. 77-187) які, ні під час перевірки, ні в судовому засіданні ДПІ в м. Суми під сумнів не ставились та не заперечувались.
Отже, з огляду на наведені обставини, на переконання суду, витрати ФОП ОСОБА_4 на придбання будівельних матеріалів є документально підтвердженими і безпосередньо пов'язаними з господарською діяльністю, направленою на отримання доходу (будівництво тимчасових споруд з метою надання їх в оренду), в зв'язку з чим позивач має право на врахування цих витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість та податком з доходів фізичних осб.
Згідно ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, всупереч положень вказаних норм, ДПІ в м. Суми не надала суду будь-яких належних доказів правомірності податкових повідомлень-рішень від 17 травня 2011 року № 0000761701/38709 і № 000075/1701/38710 та обгрунтованості висновків, викладених в акті перевірки № 750/17-1016/2382507451/17 від 18.02.2011 р.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними і скасувати податкові податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми від 17 травня 2011 року № 0000761701/38709 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в загальному розмірі 114 900, 00 грн. та № 000075/1701/38710 про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 29 255, 05 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) С.В. Воловик
З оригіналом згідно
Суддя С.В. Воловик
повний текст постанови складений 23.04.2012 р.