Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв.
19.04.2012 р. Справа № 2а-9991/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О. за участю секретаря судового засідання Котенкової Л.В., від позивача:ОСОБА_1 дов. від 16.11.2011 р.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ФОП ОСОБА_2, АДРЕСА_1,55200
доПервомайська ОДПІ, вул. Дзержинського, 18,Первомайськ,Миколаївська область,55213
проскасування податкового повідомлення - рішення № 0001341701 від 13.12.2011р.,
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 13.12.2011 р. № 0001341701.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню, оскільки позивач не допускав порушення Закону України «Про податок на додану вартість», а висновки акта перевірки є такими, що порушують норми податкового законодавства і є неправомірними.
Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити в позові, оскільки при проведені перевірки було встановлено, що позивачем загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів протягом 12 календарних місяців сукупно перевищила 300 000 грн. та склала 308 763,46 грн., тому відповідач правомірно донарахував позивачу податок на додану вартість та штрафні санкції . Податкове повідомлення - рішення прийнято законно й обґрунтовано, тому скасуванню не підлягає.
У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідив матеріали справи суд дійшов висновку:
Актом про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010р. від 02.12.2011 р. встановлено порушення позивачем
1) абз.2 п.9.4, абз.4 п.9.4 ст.9 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»щодо неподання у строки реєстраційної заяви як платника податку на додану вартість до органу державної податкової служби та не нарахування і не сплату податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування за вересень на суму перевищення,жовтень,листопад, грудень 2010 р. Документальною перевіркою донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.09.2010 р. по 31.12.2010 р. в сумі 22 907,49 грн., а саме по періодах:
- За вересень 2010 р. на суму 1752,69 грн.
- За жовтень 2010 р. на суму 6418,37грн.
- За листопад 2010 р. на суму 7488,07 грн.
- За грудень 2010 р.2010 р. на суму 7248,36 грн.
2) Абз. «а», пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»щодо неподання декларації о податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 р.
За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 22 907,49 грн. та 6407,87 грн. Штрафна санкція складається з 25% від сума основного зобов'язання в сумі 5726,87 грн. та 680 грн. штрафні санкції за неподання декларації з податку на додану вартість за вересень-грудень 2010 р. ( 170х4=680).
Перевіркою встановлено, що загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів протягом дванадцяти календарних місяців сукупно перевищила 300 000 та склала 308 763,46 грн.
Відповідно до п.2.3.1 Закону України «Про податок на додану вартість»особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі: коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Згідно зі п.9.3-9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).
Якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Позивач перевищив суму від здійснення операцій з поставки товарів 300 000 грн. та повинен був зареєструватись платником податків на додану вартість. Тому відповідач за вересень місяць 2010 р. донарахував суму податку на додану вартість з суми перевищення, яка складає 8763,46 грн. х 20% = 1 752,69 грн.
За період жовтень, листопад, грудень 2010 р. податкова інспекція з суми валового доходу позивача вираховувала 20 % ця сума й склала суму донарахованого податку на додану вартість : за жовтень 2010 р. на суму 6418,37грн., за листопад 2010 р. на суму 7488,07 грн., за грудень 2010 р.2010 р. на суму 7248,36 грн.
Позивач доказів надання податковому органу декларацій з податку на додану вартість суду не надав, тому відповідач правомірно донарахував позивачу суму податку на додану вартість та штрафні санкції.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення скасуванню не підлягають, а позивач, всупереч ст.71 КАС України не надав суду доказів на спростування висновків акта перевірки.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони відповідно до вимог ст. 2 КАС України.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Враховуючи викладене, позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 11,71,94 158-163, 167, 254 КАС України суд -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т. О. Гордієнко
Повний текст постанови складений
та підписаний суддею 20.04.2012 р.