ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
12 квітня 2012 р. № 2а-1321/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Куч Ю.М.,
з участю представників: позивача Алексеєнка А.А., відповідача Томашівського О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон-Трейд»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Легіон-Трейд»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 12 жовтня 2011 року №0003222320/23867, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 258538,75 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він як суб'єкт господарювання правомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість по господарських операціях з ТзОВ «Алтваінвест», які носили реальний характер, тому викладені у акті перевірки від 29.09.2011 р. №589/23-2/35968493 висновки податкового органу про нікчемність, удаваність та безтоварність цих правочинів є безпідставними. Факт придбання товарів у ТзОВ «Алтваінвест»та реальність цих господарських операцій документально підтверджується належним чином оформленими первинними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку, зокрема, договорами, видатковими накладними, актами приймання-передачі майна, податковими накладними, платіжними дорученнями. Вважає неправомірними висновки відповідача про нікчемність вказаного правочину з посиланням лише на акт про неможливість проведення зустрічної перевірки ТзОВ «Алтваінвест»та за відсутності будь-яких фактів, що свідчать про ухилення від сплати податків посадових осіб вказаного контрагента і судових рішень щодо засудження останніх. Стверджує, що укладений ним з ТзОВ «Алтваінвест»правочин не може бути нікчемними в силу закону, оскільки не є таким, що посягає на суспільні, економічні та соціальні основи держави. В акті перевірки не наведено доказів вини у намірі порушити публічний порядок сторонами або однією із сторін правочину, відсутнє посилання на вирок суду, який би підтверджував наявність такої вини. Крім цього, за наявності висновку про нікчемність угоди з ТзОВ «Алтваінвест», податковий орган при цьому визнає, що угоди з подальшої реалізації придбаних у вказаних контрагентів товарів повністю відповідають вимогам чинного законодавства та не ставить під сумнів товарність таких операцій.
Представник позивача Алексеєнко А.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснив, що придбана у ТзОВ «Алтваінвест»продукція в подальшому була використана у власній господарській діяльності. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача Томашівський О.Г. в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких полягає в наступному. Виїзною позаплановою документальною перевіркою ТзОВ «Легіон-Трейд»(акт перевірки від 29.09.2011 р. №589/23-2/35968493) встановлено, що до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2011 року позивачем було неправомірно включено податок на додану вартість з вартості придбаних у ТзОВ «Алтваінвест»товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 1240985,36 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 206831,00 грн. Відповідно до акта перевірки ТзОВ «Алтваінвест» знаходиться на обліку в ДПІ у м. Івано-Франківську, стан платника - запит на встановлення місцезнаходження. ДПІ у Личаківському районі м. Львова надіслано запити від 01.09.2011 р. №20580/8/23-2, від 06.09.2011 р. №21012/3/23-2, від 26.09.2011 р. №22383/8/23-9 до ДПІ у м. Івано-Франківську з питань взаєморозрахунків з ТзОВ «Алтваінвест»за червень - липень 2011 р. На момент написання акту отримано акт від 12.09.2011 р. №7298/15-2/36997677 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТзОВ «Алтваінвест»за червень 2011 р. Крім цього, основні засоби у ТзОВ «Алтваінвест»відсутні, про що свідчить неподання платником податку АМ до декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 р. Чисельність працюючих відповідно до відомостей форми 1 ДФ на ТзОВ «Алтваінвест»за II квартал 2011 р. становила 2 особи у штаті, 8 осіб за цивільно-правовим договором. Працівниками ГВПМ ДПІ у м. Івано-Франківськ здійснено вихід на адресу, вказану в реєстраційних документах та встановлено, що підприємство за даною адресою не знаходяться. Відповідно до автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за червень - липень 2011 року встановлено, що постачальником ТзОВ «Алтваінвест»є ТзОВ «Укрстандартінвест»перебуває на обліку в ДПІ в м. Івано-Франківську, стан платника - основний платник, сума взаєморозрахунків 6287,7 тис. грн., в т. ч. ПДВ 1047,9 тис. грн. Постачальниками ТзОВ «Укрставдартінвест»є ТзОВ «Енергопром»перебуває на обліку в ДПІ у Галицькому районі м. Львова, стан платника «10»- запит на встановлення місцезнаходження, ПП «Ява Зет»перебуває на обліку в ДПІ у Франківському районі м. Львова, стан платника «9»направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, ПАТ «Шкіряне підприємство «Світанок»перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, стан платника «0»- основний платник, сума взаєморозрахунків 406,8 тис, грн. В діяльності ТзОВ «Алтваінвест»вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, та які не мають реального товарного характеру. Тобто, ТзОВ «Алтваінвест»зайво включено до складу податкового зобов'язання суми ПДВ з продажу товарів (робіт, послуг) по безтоварних операціях, сформовано податковий кредит з метою одержання податкової вигоди, і відповідно відсутній факт поставки товарів (робіт, послуг) покупцям. Вважає податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2011 року №0003222320/23867правомірним. Просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Легіон-Трейд», зареєстрований 12.06.2008 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 12.06.2008 року № 204237 (код ЄДРПОУ 35968493) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Личаківському районі м. Львова.
ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон-Трейд» з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року.
Результати перевірки оформлені актом 29.09.2011 року № 589/23-2/35968493.
Як вбачається з акту, перевіркою встановлено порушення підприємством:
- пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за липень 2011 року на суму 206831 грн.
На підставі вказаного акту ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення -рішення від 12 жовтня 2011 року №0003222320/23867, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 258538,75 грн., в тому числі за основним платежем - 206831 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -51707,75 грн.
Рішенням ДПА у Львівській області від 07.11.2011 року №29452/10/25005/2382 податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2011 року №0003222320/23867 залишено без змін.
Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за липень 2011 року податку на додану вартість з вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей у ТзОВ «Алтваінвест»на загальну суму 1240985,36 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 206831,00 грн., у зв'язку з нікчемністю правочину між ТзОВ «Легіон-Трейд»та ТзОВ «Алтваінвест».
З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Отже, вказана норма Податкового кодексу України пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) -для використання таких у господарській діяльності платника податку.
Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно підпункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов'язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим же підпунктом.
Згідно підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).
Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 08.09.09 року по справі за позовом ВАТ «Київхімволокно»до ДПІ у Деснянському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:
неможливість фактичного здійснення суб'єктом господарювання господарських операцій урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних; для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг;
виявлення ведення обліку для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібно здійснення й облік інших господарських операцій;
здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному суб'єктом господарювання у документах обліку;
відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності в разі відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.
Судом встановлено, що протягом червня-липня 2011 року ТзОВ «Легіон-Трейд»придбало у ТзОВ «Алтваінвест»товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1240985,36 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 206831,00 грн.
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТзОВ «Алтваінвест»позивач представив суду наступні документи:
1) договір поставки від 07.06.2011 р. №07-06/2011;
2) видаткову накладну від 30.06.2011 р. №РН-0000045 на загальну суму 1201588,27 грн., в т.ч. ПДВ -200264,71 грн. та податкову накладну від 30.06.2011 р. №7 на загальну суму 1201588,27 грн., в т.ч. ПДВ -200264,71 грн.;
3) видаткову накладну від 29.07.2011 р. №РН-0000054 на загальну суму 579692,06 грн., в т. ч. ПДВ 96615,34 грн. та податкову накладну від 29.07.2011 р. №5 на загальну суму 579692,06 грн., в т. ч. ПДВ 96615,34 грн.;
4) видаткову накладну від 29.07.2011 р. №РН-0000055 на загальну суму 592445,18 грн., в т. ч. ПДВ 98740,86 грн. та податкову накладну від 29.07.2011 р. №6 на загальну суму 592445,18 грн., в т. ч. ПДВ 98740,86 грн.;
5) видаткову накладну від 29.07.2011 р. №РН-0000056 на загальну суму 68848,12 грн., в т. ч. ПДВ 11474,69 грн. та податкову накладну від 29.07.2011 р. №7 на загальну суму 68848,12 грн., в т. ч. ПДВ 11474,69 грн.
Відповідно до вищевказаних накладних ТзОВ «Легіон-Трейд»придбало у ТзОВ «Алтваінвест»напівфабрикат із шкір Вет-Блу ВРХ та напівфабрикат Краст на загальну суму 2442573,63 грн.
Згідно видаткової накладної на повернення товару від 29.07.2011 р. №ВП-0000175 та розрахунку №1 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 30.06.2011 р. №7 ТзОВ «Легіон-Трейд»здійснено повернення ТзОВ «Алтваінвест»напівфабрикату із шкір Вет-Блу ВРХ в кількості 8380 кг. на загальну суму 1201588,27 грн., в т.ч. ПДВ -200264,71 грн.
Судом встановлено, що господарську операцію з придбання ТзОВ «Легіон-Трейд»у ТзОВ «Алтваінвест»напівфабрикату із шкіри Вет-блу згідно видаткової накладної від 30.06.2011 р. №РН-0000045 на загальну суму 1201588,27 грн., в т.ч. ПДВ -200264,71 грн. та податкової накладної від 30.06.2011 р. №7 на загальну суму 1201588,27 грн., в т.ч. ПДВ -200264,71 грн. та в подальшому повернення ТзОВ «Алтваінвест»даного товару згідно видаткової накладної на повернення товару від 29.07.2011 р. №ВП-0000175 відповідача не вважає нікчемною та безтоварною.
Позивач повністю розрахувався з продавцями за придбаний товар, що підтверджується копіями платіжних доручень №1049 від 19.10.2011 р. на суму 1000000 грн., №1050 від 21.10.2011 р. на суму 71000 грн. та №1058 від 24.10.2011 р. на суму 227,39 грн. з наявними на них відмітками банку.
ТзОВ «Легіон-Трейд»30.06.2011 р. було укладено з ТзОВ «Алтваінвест»договір №30/06-1/2011 на зберігання майна, згідно якого ТОВ «Алтваінвест»бере на себе обов'язки по зберіганню майна, а ТОВ «Легіон-Трейд»зобов'язується виплачувати ТОВ «Алтваінвест»винагороду за зберігання майна.
Згідно з актами приймання передачі майна на зберігання від 30.06.2011 р. та від 29.07.2011 р. ТзОВ «Легіон-Трейд»передало напівфабрикат із шкір Вет-Блу ВРХ та напівфабрикат Краст на відповідальне зберігання ТзОВ «Алтваінвест».
В подальшому всю придбану у ТзОВ «Алтваінвест»продукцію ТзОВ «Легіон-Трейд»реалізував за цінами, вищими від тих, за які така продукція була придбана, одержавши при цьому вигоду.
На підтвердження цього ТзОВ «Легіон-Трейд» представив суду договір комісії №014/2011 від 14 червня 2011 року, акт приймання-передачі товару №001/2011 від 09 серпня 2011 року, звіт комісіонера №2011-32 від 20 жовтня 2011 року, акт приймання-передачі виконаних робіт №2011-32 від 20 жовтня 2011 року ВМД, а також банківські виписки по рахунку про оплату покупцем придбаного у нього напівфабрикату Краст.
Всі представлені документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують реальний характер господарських операцій між позивачем і ТзОВ «Алтваінвест»по придбанню товару (напівфабрикат із шкір Вет-Блу ВРХ та напівфабрикат Краст), для здійснення яких у позивача були всі можливості.
За приписами п.201.8. ст.208 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених пп. 201.4, 201.7, 201.10 свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем в податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його оподатковуваних операціях, має юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 183 Податкового кодексу України.
Судом встановлено, що контрагент позивача ТзОВ «Алтваінвест»мав право на виписку податкових накладних, оскільки на момент видачі таких були зареєстровані платниками ПДВ.
У пункті 180.1 статті 180 Податкового кодексу України платника податку визначено як будь-яку особу, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.
Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській
установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 Податкового кодексу України).
Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Згідно із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.
Не виконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом України при вирішенні спорів цієї категорії (постанови Верховного Суду України від 09.09.2008 року у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 року у справі № 21-573во10).
Крім того, такі рішення касаційного суду узгоджуються і з практикою Європейського Суду з прав людини.
Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Висновки відповідача про нікчемність правочину позивача з ТзОВ «Алтваінвест»та відсутністю поставки товару (робіт, послуг) від останнього, є помилковими, не відповідають фактичним обставинам і спростовуються зібраними по справі доказами.
З урахуванням викладеного, судом до уваги не беруться посилання відповідача на неправомірність включення ТзОВ «Легіон-Трейд»до складу податкового кредиту за липень 2011 року податку на додану вартість з вартості придбаних ним товарно-матеріальних цінностей у ТзОВ «Алтваінвест»з тих підстав, що цей контрагент здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.
Оцінюючи зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що ТзОВ «Легіон-Трейд»сформувало податковий кредит в липні 2011 року правомірно.
За правилами, встановленими статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідачем не подано доказів правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення від 12 жовтня 2011 року №0003222320/23867.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржуване позивачем податкове повідомлення -рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 12 жовтня 2011 року №0003222320/23867, суд дійшов висновку, що воно прийнято відповідачем без урахування вимог Податкового кодексу України і з порушенням передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.
Згідно зі статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.
Виходячи із системного аналізу статей 105, 162, 171 Кодексу адміністративного судочинства України такий спосіб захисту як вимога визнання акту нечинним може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів.
З урахуванням викладеного, способом захисту при оскарженні податкового повідомлення рішення є визнання його судом протиправним.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.10.2011 р. №0003222320/23867 слід визнати протиправним і скасувати.
Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2146 грн. 00 коп., сплаченого за платіжним дорученням № 1390 від 16 лютого 2012 року.
Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Личаківському районі міста Львова від 12 жовтня 2011 року №0003222320/23867.
Зобов'язати Головне управління Державного казначейства у Львівській області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон-Трейд»2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. судових витрат.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Хома О.П.