Категорія №7
Іменем України
04 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/799/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Кисельової Є.О.,
при секретарі: Гришиній О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до державної екологічної інспекції у Луганській області про скасування припису від 30.12.2011 р. № 61,-
Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної екологічної інспекції у Луганській області про скасування припису від 30.12.2011 р. № 61.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що в період часу з 08 .12.2011 р. по 28.12.2011 р. відповідачем проводилась планова перевірка дотримання вимог природохоронного законодавства Луганським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго» (далі - ЛМКП «ТКЕ»), за результатами якої було складено акт.
Посилається на ч.6 ст.7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та зазначає, що акт перевірки складено без номера і дати, та зазначений акт був направлений на адресу позивача вже після закінчення перевірки, про що свідчить відмітка на першій сторінці акту, де зазначено вх.№ 56 від 05.01.2012 р.
В той же день, 05.01.2012 р. позивачем було отримано припис щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, який датовано 30.12.2011 р., тобто до того моменту, коли мало місце підписання акту перевірки.
З вимогами, викладеними в п.п. 4,5,8 Припису позивач не погоджується, вважає такими, що не відповідають нормам діючого законодавства України з огляду на таке.
Щодо пункту Припису № 4 зазначає, що ділянка наладки ЛМКП «ТКЕ» виконує контрольні вимірювання забруднюючих речовин, до складу яких входять оксиди азоту.
В протокол результатів вимірювань ділянка наладки вносить забруднюючу речовину оксид азоту. В дозволах на викиди, що видані підприємству Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області, зазначено норматив для діоксину. Ділянка наладки при оформленні результатів вимірювань керувалась наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України «Про затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел» від 27.06.2006 р. № 309, а також наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України «Про затвердження технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із теплових установок, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт» № 541. В цих наказах зазначено, що для установок, які працюють на природному газі нормується величина забруднюючих речовин для оксидів азоту. Будь-які інші технологічні нормативи по оксидам азоту в наведених нормативних документах відсутні.
При проведенні перевірки екологічної інспекції, підприємством було направлено запит на Управління охорони навколишнього природного середовища з приводу розбіжностей в дозволах на викиди, на які Управління надало письмове повідомлення, в якому зазначено, що величина забруднюючої речовини «діоксид азоту» вказаного у дозволах на викиди є оксидами азоту.
Щодо пункту Припису № 5 зазначає, що в ході проведення перевірки, з метою контролю витримання затверджених в дозволах на викиди забруднюючих речовин нормативів гранично допустимих речовин, ділянкою наладки в присутності представників інспекції виконаний інструментально-лабораторний контроль джерел викидів №№ 64,113,114,19,20. Зауваження по «діоксинам азоту» були врегульовані в ході перевірки та відповідачу направлено письмове повідомлення за вих. № 15/42-23-3504 від 20.12.2011 р. Будь-яких інших зауважень щодо нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в акті не містилось.
Щодо пункту Припису № 8 зазначає, що відповідно до ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.05.2007 р. № 877, на підставі акту, складеного за результати здійснення планового заходу, у ході якого виявлені порушення вимог законодавства, повинний бути виданий припис про усунення порушень. Заходи пункту № 8 припису від 30.12.2011 р. № 61 не відповідають змісту розділу 2 акту перевірки, тому у приписі про усунення порушень не може бути вказано заходу, який не відображено в акті перевірки.
Просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі та визнати необґрунтованим і таким, що не відповідає діючому законодавству України та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Луганській області від 30.12.2011 р. № 61.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та додатково пояснили, що порядок визначення величин викидів діоксину азоту в атмосферне повітря передбачено Наказом Мінприроди України від 17.09.2010 р. № 407»Методичні рекомендації щодо оформлення дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для суб'єктів господарювання з урахуванням технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», а саме Додаток 3 визначає вміст оксидів азоту.
Звертають увагу суду на те, що 09.02.2012 р. Управлінням охорони навколишнього природного середовища у Луганській області було складено акт відбору проб викидів стаціонарних джерел, відповідно до якого інспекція погоджується з нормами гранично допустимих викидів азоту оксидів, які вказані в дозволі, наданому ЛМКП «ТКЕ», як діоксин азоту.
Також зазначають, що раніше при проведенні перевірок відповідачем не було зафіксовано перевищень нормативів гранично допустимих викидів.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти адміністративного позову та пояснили, що у період з 08 грудня по 28 грудня 2011 р. на підставі наказу начальника Державної екологічної інспекції в Луганській області від 30.09.2011 р. № 696/1 та направлення від 07.12.2011 р. № 15-3120 проведена планова комплексна перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ЛМКП «ТКЕ».
Період проведення перевірки, зазначений у акті, і є датою складання акту.
Акт перевірки та припис щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства від 30.12.2011 р. № 61 на ЛМКП «ТКЕ» одночасно представлені керівництву підприємства для ознайомлення та підписання.
Посилається на ст. 7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та звертає увагу на те, що припис від 30.12.2011 р., дата завершення проведеного заходу - 28.12.2011 р., тобто припис складено протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу.
Щодо пункту Припису № 4 зазначили, що відповідно до вимог ст. 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря» підприємства не повинні перевищувати нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел. На балансі підприємства знаходиться 202 діючих стаціонарних джерел викидів, з яких 183 організованих.
Під час проведення планової перевірки технологічне обладнання підприємства не працювало в умовах повного навантаження і отримані результати вимірювань не відображають реальних обсягів викиду забруднюючих речовин.
Щодо пункту Припису № 5 зазначили, що дільницею налагоджування котельного обладнання і теплових мереж ЛМКП «ТКЕ» в присутності працівників Інспекції проведено інструментально-лабораторний контроль організованих стаціонарних джерел викидів №№64,113,114,19,20. Протоколи та акти відбору проб надано до Інспекції. У протоколах наведено результати вимірювань «азоту оксидів ( сума в перерахунку на діоксин)», проте у дозволах на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря підприємства нормативи викиду встановлені на показник «азоту діоксин». Під час проведення вимірювань з використанням газоаналізаторів типу ОКСИ були отримані результати вимірювань оксиду азоту, діоксину азоту та їх сума «азоту оксидів (сума в перерахунку на діоксин)», норматив на який у дозволі відсутній.
Підприємству направлено припис, в якому зазначено, що підприємству необхідно надати інформацію щодо розбіжностей результатів вимірювань наведення у протоколах вимірювань та встановлених у дозволах нормативів. Листом від 20.12.2011 р. № 15/42-23-3504 до Інспекції надано письмове повідомлення Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області. Безпосередньо підприємством пояснення за підписом керівника установи не надано.
Щодо пункту Припису № 8 зазначили, що надання інформації про об'єми скиду стічних вод по котельній кв. Восточний за період з 23.11.2010 р. по 24.03.2011 р. виданий представником Інспекції правомірно відповідно до п.»е» ст.20 ЗУ «Про охорону навколишнього середовища».
Крім того, протоколами вимірювань показників складу та властивостей проб вод : № 71 від 08.12.2010 р., № 2 від 27.01.2011 р., № 13 від 24.03.2011 р., складеними спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції в Луганській області, актом перевірки від 17.03.-30.03.2011 р. підтверджується перевищення затверджених у дозволі на спеціальне водокористування допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах підприємства.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, Державною екологічною інспекцією у Луганській області у період з 08 грудня по 28 грудня 2011 р. на підставі наказу начальника Державної екологічної інспекції в Луганській області від 30.09.2011 р. № 696/1 та направлення від 07.12.2011 р. № 15-3120 проведена планова комплексна перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ЛМКП «ТКЕ», за результатами якої складено відповідний акт перевірки (а.с.8-12).
Відповідно до п.4 Положення про державну екологічну інспекцію в областях, міста Києва та Севастополя, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про відтворення та охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами ( крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання, фізичними особами.
Відповідно до пп.3.1 п.3 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо отримання вимог природоохоронного законодавства планові та позапланові перевірки здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Згідно пп.3.2 п.3 Порядку планова перевірка здійснюється відповідно до квартального плану діяльності органу Мінприроди і проводиться за наказом органу Мінприроди.
Відповідно приписів пп.3.3 п.3 Порядку орган Мінприроди не пізніше як за десять днів до початку проведення перевірки надсилає рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу Мінприроди, або вручає особисто посадовій особі суб'єкта господарювання під розписку повідомлення про проведення планової перевірки. У повідомленні про проведення планової перевірки зазначається дата початку та закінчення перевірки, найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється перевірка, найменування органу Мінприроди.
Відповідно пп.4.5 п.4 Порядку, перевірка здійснюється на території суб'єкта господарювання - на виробничих майданчиках, у цехах, у місцях розташування обладнання, земельних ділянках, у тому числі територій та об'єктів природно-заповідного фонду, шляхом візуального огляду і застосуванням, у разі необхідності, інструментально-лабораторного, радіаційного та інших методів контролю.
Відповідно до п.6 ст. 7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості:
дату складення акта;
тип заходу (плановий або позаплановий);
вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
предмет державного нагляду (контролю);
найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Крім того, встановлено, що на підставі акту перевірки було винесено припис щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства від 30.12.2011 р. (а.с.16). Акт перевірки та припис щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства від 30.12.2011 р. № 61 на ЛМКП «ТКЕ» одночасно представлені керівництву підприємства для ознайомлення та підписання 05.01.2012 р., що підтверджується копією журналу вхідної кореспонденції ЛМКП «ТКЕ» (а.с.18-19).
Згідно п.7 ст. 7 цього Закону на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Посилання представників позивача на те, що припис щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства було видано 30.12.2011 р., тобто раніше ніж ЛМКП «ТКЕ» отримало акт перевірки, судом не приймається до уваги, оскільки зазначеним вище законом встановлений порядок складення припису, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства та відповідач діяв у межах діючого законодавства і покладених на нього завдань під час проведення перевірки.
Стосовно посилань представників позивача на те, що в акті перевірки чітко не зазначено дати складання акту, а лише зазначено період проведення перевірки, судом також не приймається до уваги, період проведення перевірки, зазначений у акті і є датою складання акту.
Крім того, встановлено, що дільницею налагоджування котельного обладнання і теплових мереж ЛМКП «ТКЕ» в присутності представників Інспекції проведено інструментально-лабораторний контроль організованих стаціонарних джерел викидів №№ 64,113,114,19,20, про що складено протоколи та акти відбору проб, в яких наведено результати вимірювань «азоту оксидів (сума в перерахунку на діоксин)».
В судовому засіданні представники відповідача стверджували, що у дозволах на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря підприємства нормативи викиду встановлені на показник «азоту діоксин» та під час проведення вимірювань з використанням газоаналізаторів типу ОКСИ були отримані результати вимірювань оксиду азоту, діоксину азоту та їх сума «азоту оксидів (сума в перерахунку на діоксин)», норматив на який у дозволі відсутній, та підприємством не надано інформації щодо розбіжностей результатів вимірювань наведення у протоколах вимірювань та встановлених у дозволах нормативів, проте ці факти не знайшли підтвердження під час розгляду справи з огляду на таке.
При проведенні перевірки екологічною інспекцією, підприємством було направлено запит на Державне управління охорони навколишнього природного середовища з приводу розбіжностей в дозволах на викиди та Управління надало письмове повідомлення, в якому зазначено, що величина забруднюючої речовини «діоксин азоту» вказаного у дозволах на викиди є оксидами азоту (в перерахунку на діоксин азоту). Порядок визначення величин викидів діоксину азоту в атмосферне повітря передбачене Наказом Мінприроди України від 17.09.2010 р. № 407 «Методичні рекомендації щодо оформлення дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для суб'єктів господарювання з урахуванням технологічних допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря».
Відповідно до п. 2.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних
Ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 р. № 389, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 764/16783 від 14.08.2009 р., наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт з перевищенням ГДС вважаються:
-скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством;
-скиди забруднюючих речовин внаслідок порушення регламенту санкціонованого скиду зворотних вод з перевищенням за окремими показниками нормативів ГДС регламенту;
-скиди забруднюючих речовин внаслідок аварійного скиду зворотних вод;
-самовільний скид зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування.
П.2.2 Методики встановлює факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковим методом.
При визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи.
Вимірювання, відбір та аналіз проб вод здійснюються відповідно до нормативних документів.
Відповідно до п.п.2.3.2. п.2.1 Методики розряд останньої цифри результату вимірювань та останньої значущої цифри похибки вимірювань повинні відповідати один одному.
Таким чином, в судовому засіданні позивачем доведено відповідність нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел.
Щодо вказаних в приписі пункту № 5 порушень вимог природоохоронного законодавства в судовому засіданні встановлено, що в ході проведення перевірки, з метою контролю витримання затверджених в дозволах на викиди забруднюючих речовин нормативів гранично допустимих речовин, ділянкою наладки в присутності представників інспекції виконаний інструментально-лабораторний контроль джерел викидів №№ 64,113,114,19,20. Зауваження по «діоксинам азоту» були врегульовані в ході перевірки та відповідачу направлено письмове повідомлення за вих. № 15/42-23-3504 від 20.12.2011 р. Будь-яких інших зауважень щодо нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в акті не містилось.
Щодо вказаних в приписі пункту № 8 порушень вимог природоохоронного законодавства в судовому засіданні встановлено, що відповідно до ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.05.2007 р. № 877, на підставі акту, складеного за результати здійснення планового заходу, у ході якого виявлені порушення вимог законодавства, повинний бути виданий припис про усунення порушень. Заходи пункту № 8 припису від 30.12.2011 р. № 61 не відповідають змісту розділу 2 акту перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час розгляду справи встановлено, що 09.02.2012 р. Управлінням охорони навколишнього природного середовища у Луганській області було складено акт відбору проб викидів стаціонарних джерел, відповідно до якого Інспекція погоджується з нормами гранічно-допустимих викидів азоту оксидів, які вказані в Дозволі, наданому ЛМКП «ТКЕ», як діоксин азоту (а.с.105-107).
Також встановлено, що Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області дозвіл на спеціальне використання № 589 на термін дії з 15.10.2009 р. по 01.01.2012 р., виданий ЛМКП «ТКЕ», анульовано у зв'язку зі зміною умов водокористування, що відображено у листі Держуправління охорони навколишнього середовища в Луганській області від 18.08.2011 р. № 6282 (а.с.63).
Крім того, під час розгляду справи встановлено, що інспекторами Державної екологічної інспекції у Луганській області при проведенні перевірки не витребувалася дозвільна документація та у акті перевірки не відображено тих порушень, що зазначені пунктах №№ 5,8 припису від 30.12.2011 № 61, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що у приписі про усунення порушень не може бути вказано заходу, який не відображено в акті перевірки.
Представниками відповідача в судовому засіданні не надані обгрунтовані пояснення та відповідні докази в їх підтвердження щодо спростування вимог позивача, натомість представниками позивача доведено належними засобами доказування правомірність заявленого позову, у зв'язку з чим позовні вимоги про скасування припису від 30.11.2011 р. № 61 щодо усунення порушення вимог природоохоронного законодавства підлягає частковому задоволенню в частині скасування пунктів №№ 4,5,8 припису від 30.11.2011 р. № 61.
Позовна вимога щодо скасування припису № 61 від 30.12.2011 р. в частині інших пунктів припису щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, залишається судом без задоволення з огляду на те, що під час розгляду справи, представниками позивача було повідомлено про те, що зазначенні заходи щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, окрім пунктів №№ 4,5,8 припису було виконано, у зв'язку з чим відсутні підстави скасування припису у повному обсязі.
Судом приймались заходи щодо всебічного та об'єктивного розгляду справи, у тому числі шляхом витребування у позивача додаткових доказів на підтвердження його правової позиції з приводу заявленого позову.
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтею 2, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до державної екологічної інспекції у Луганській області про скасування припису від 30.12.2011 р. № 61 - задовольнити частково.
Скасувати припис від 30.12.2011 р. № 61 щодо усунення порушення вимог природоохоронного законодавства в частині пунктів №№ 4,5,8.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 16 (шістнадцяти) грн. 00 коп.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови буде складено та підписано 09 квітня 2012 р.
Суддя Є.О. Кисельова