03 квітня 2012 року 2а-1078/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Петренко В.А.,
за участю представників сторін:
від позивача -Вітер І.О.,
від відповідача -Савонова В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби
до Комунального підприємства «Житлово-побутове підприємство»
про стягнення 33546,00 грн.,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Баришівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області з позовом до Комунального підприємства «Житлово-побутове підприємство»про стягнення 33546,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача наявний податковий борг у сумі 33546,00 грн. Вказаний борг утворився у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість відповідно до поданої підприємством податкової декларації за грудень 2011 року.
Оскільки, зазначена сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач, просив суд стягнути суму заборгованості з відповідача у судовому порядку.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2012 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 03.04.2012.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що відповідачем сплачено податкове зобов'язання з податку на додану вартість відповідно поданої податкової декларації за грудень 2011 року у сумі 12000,00 грн., що підтверджується даними платіжних доручень, а тому просив суд розглянути позов в частині стягнення з підприємства 24546,00 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство Житлово-побутове підприємство є юридичною особою, яке зареєстроване 05.06.1998 Виконавчим комітетом Березанської міської ради Київської області та перебуває на обліку як платник податків з 09.06.1998 за № 15-540.
У січні 2012 року відповідачем до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року. У вказаній декларації відповідачем визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 33546,00 грн.
У судовому засіданні представник відповідача надав суду належним чином засвідчені копії платіжних доручень від 24.01.2012 № 33, від 25.01.2012 № 40, від 26.01.2012 № 48 та від 27.01.2012 № 50, згідно з якими, відповідачем сплачено податкове зобов'язання у сумі 12000,00 грн. У вказаних платіжних дорученнях, відповідач у графі «призначення платежу»зазначив «податок на додану вартість за 2011 рік».
У свою чергу, представник позивача подав суду довідку від 27.01.2012 № 105/10/23, згідно з якою у Комунального підприємства «Житлово-побутове підприємство»станом на 27.01.2012 наявна заборгованість зі сплати податку на додану вартість у сумі 873271,67 грн.(з них недоїмка -817018,80 грн., пеня -56252,87 грн.), податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності - 17347,44 грн. (з них недоїмка 17158,83 грн., пеня -188,61 грн.), частини чистого прибутку комунальних унітарних підприємств -1619,86 грн. (з них -недоїмка 1365,00 грн., пеня -254,86 грн.).
При цьому, представник позивача повідомив суду, що оскільки у відповідача був наявний податковий борг зі сплати вказаних податкових зобов'язань, суми коштів, які були сплачені відповідачем у січні відповідно до платіжних доручень від 24.01.2012 № 33, від 25.01.2012 № 40, від 26.01.2012 № 48 та від 27.01.2012 № 50, зараховані податковим органом в рахунок сплати заборгованості минулих періодів.
У зв'язку з наявною у відповідача заборгованістю, позивач надіслав підприємству першу податкову вимогу від 05.10.2001 № 1/10 і другу податкову вимогу від 16.11.2001 № 2/79, які вручені відповідачу, що підтверджується даними наявних в матеріалах справи копії поштових повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, слід зазначити про таке.
Порядок справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено приписами Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 57.2 статті 57 Податкового кодексу України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Відповідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно з пунктом 59.1 статі 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відносно заперечень відповідача щодо того, що ним частково була сплачена сума податкового боргу за грудень 2011 року, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 89.7 статті 89 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Пунктом 131.1 статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
Відповідно до пункту 131.2 статті 131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Таким чином, податковий орган зарахувавши сплачені відповідачем кошти у січні 2012 року в рахунок погашення податкових зобов'язань, які виникли у минулих періодах, діяв правомірно та у відповідності до вимог Податкового кодексу України.
Право органів податкової служби звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності, а вразі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що у відповідача наявна заборгованість у сумі 33546,00 грн., позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-побутове підприємство» (код ЄДРПОУ 03562810) до Державного бюджету України податковий борг у сумі 33546 (тридцять три тисячі п'ятсот сорок шість) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 09 квітня 2012 р.