01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
17.04.2012 № 58/604
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Чорногуза М.Г
Сухового В.Г.
при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,
від позивача: ОСОБА_2, дов. від 11.01.2012 року,
від відповідача: ОСОБА_3, дов. від 22.02.2012 року,
Гайченя В.Г., керівник, витяг серії Аж від 27.01.2012 року №499730,
від третьої особи: не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю «Інжбудкомплекс»
на рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2012 року
у справі №58/604 (суддя Блажівська О.Є.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпідводтрубопровідбуд»,
смт. Макарів Київської області,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Інжбудкомплекс», м. Київ,
третя особа, що не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Матінка», м. Київ,
про стягнення заборгованості за договором №31-05-08/П від 30.05.2008 року, 92063,97 грн., -
встановив:
У грудні 2011 року ТОВ «Укрпідводтрубопровідбуд» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Інжбудкомплекс» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором №31-05-08/П від 30.05.2008 року, 92063,97 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на порушення відповідачем строків оплати виконаних позивачем робіт згідно договору №31-05-08/П від 30.05.2008 року.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.02.2012 року у справі №58/604 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ТОВ «Інжбудкомплекс» на користь ТОВ «Укрпідводтрубопровідбуд» суму основного боргу у розмірі 45435,40 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 2726,12 грн., 3% річних у розмірі 1772,04 грн. пеню у розмірі 41344,94 грн., 1399,46 грн. судового збору. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем з оплати виконаних останнім робіт згідно договору №31-05-08/П від 30.05.2008 року. Разом з цим, судом першої інстанції здійснено перерахунок заявлених до стягнення розмірів інфляційних нарахувань у бік зменшення.
Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «Інжбудкомплекс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2012 року у справі №58/604 і постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не досліджено доказів, наданих відповідачем, а саме акта обстеження технічного стану від 15.07.2010 року щодо виявлених недоліків у виконаній позивачем роботі. Також, скаржник вважає незаконним нарахування позивачем на суму боргу пені в розмірі 0,5% за кожен день прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, посилаючись при цьому на п. 10.4. договору, та зазначає, що розміри пені та 3% річних підлягають перерахуванню.
Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2012 року у справі №58/604 апеляційну скаргу ТОВ «Інжбудкомплекс» на рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2012 року у справі №58/604 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 17.04.2012 року.
13.04.2012 року від відповідача надійшло клопотання про застосування наслідків спливу строку річного позовної давності до вимог позивача про стягнення 41344,94 грн. пені. Колегія суддів, розглянувши подане клопотання, відмовляє в його задоволенні, оскільки згідно з ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Матеріали справи не містять такої заяви позивача, зробленої до прийняття оскаржуваного судового рішення.
Також, 13.04.2012 року від відповідача надійшло клопотання про витребування у позивача документів, які підтверджують фактичне виконання робіт. Колегія суддів, розглянувши подане клопотання, відмовляє в його задоволенні, оскільки матеріали справи містять такі документи, зокрема, підписані сторонами спору без зауважень та застережень акти приймання виконаних будівельних робіт та відповідні довідки до них.
В судовому засіданні 17.04.2012 року представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити повністю. Представник позивача в судовому засіданні 17.04.2012 року заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги, просила спірне судове рішення залишити без змін.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 30.05.2008 року між ТОВ «Укрпідводтрубопровідбуд» (підрядник) та ТОВ «Інжбудкомплекс» (замовник) було укладено договір №31-05-08/П (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язувався в межах загальної вартості договору, визначеної у п. 2.1. договору, виконати роботи по прокладанню позаплощадкової комунальної мережі каналізації до житлового будинку по вул. Львівській, 23 у Святошинському районі м. Києва, а замовник зобов'язувався в межах вартості договору, визначеної у п. 2.1. цього договору, прийняти та сплатити підряднику за підрядні роботи визначену цим договором грошову суму в порядку та строк, визначені цим договором.
Пунктом 2.1. договору визначено вартість робіт в сумі 2 404 300,80 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно із ст. 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до п. 2.4. договору оплата замовником вартості договору здійснюється поетапно: до початку виконання робіт замовник перераховує на поточний рахунок підрядника авансовий платіж в розмірі 20% для придбання обладнання та матеріалів не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання належним чином уповноваженими представниками сторін цього договору.
Передача робіт підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт наданого підрядником не пізніше 25 числа звітного місяця (п. 6.1 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав роботи на загальну суму 1 652 072,80грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №1 за березень 2009 року, №1 за серпень 2009 року, №1 за вересень 2010 року та довідками про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ до кожного акта, які підписані представниками сторін без будь-яких зауважень та застережень, містять відтиски печаток сторін.
Згідно п. 2.5 договору після виконання окремих етапів та по закінченню всіх робіт замовник сплачує підряднику за виконані протягом вказаного етапу роботи та матеріали, використані протягом того ж самого етапу, за вирахуванням матеріалів, сплачених з авансу. Розрахунок проводиться протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання належним чином уповноваженими представниками сторін акту приймання - передачі виконаних робіт.
Відповідач частково розрахувався з позивачем за виконані ним роботи у загальній сумі 1 606 635,40 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.
Також, згідно акта звірки взаєморозрахунків по договору №31-05-08/У від 30.05.2008 року за період з 01.01.2008 року по 28.01.2011 року, з урахуванням часткової оплати відповідачем виконаних робіт на суму 1 606 635,40 грн., заборгованість відповідача станом на 01.11.2011 року становить 45 435,40 грн.
Відповідачем не надано суду доказів в порядку ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження здійснення розрахунку з позивачем за виконані ним роботи в повному обсязі, а тому висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 45 435,40 грн. боргу колегія суддів вважає законним та обґрунтованим.
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність у виконаній позивачем роботі недоліків, оскільки відповідно до п. 6.2 договору замовник у 5-денний строк після передачі підрядником акта приймання-передачі виконаних робіт виконує приймання та оплату виконаних робіт. На випадок наявності зауважень до виконаних робіт замовник до закінчення 5-денного строку направляє мотивовану відмову на адресу підрядника з переліком недоробок та зауважень до виконаних робіт.
Стаття 853 Цивільного кодексу України передбачає, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Матеріали справи такої заяви відповідача про наявність недоліків або відмови від прийняття робіт не містять. Відтак, посилання відповідача на наявність недоліків у виконаній позивачем роботі є необґрунтованими та правомірно відхилені судовм першої інстанції.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання перед позивачем у сумі 45 435,40 грн. щодо оплати вартості виконаних останнім робіт.
Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом п. 10.4. договору передбачено, що за порушення замовником строків оплати за договором, останній зобов'язується сплатити підряднику за кожний день прострочення пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення від суми недоплат, але не більше облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня від суми невиконаного грошового зобов'язання.
Відтак, рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 41 344,94 грн. за період прострочення з 08.10.2010 року по 08.04.2011 року є законним та обґрунтованим.
Посилання відповідача на неправомірність розрахунку пені в розмірі 0,5% за кожен день прострочення від суми недоплат колегією суддів відхиляються, оскільки ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи положення наведеної статті та факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання перед позивачем, колегія суддів вважає правомірним стягнення з відповідача на користь позивача суми інфляційних втрат у розмірі 3 453,10 грн. та 3% річних у розмірі 1 772,04 грн. за період прострочення з жовтня 2010 року по листопад 2011 року. При цьому, колегією суддів перевірено розрахунок інфляційних, виконаний судом першої інстанції, та 3% річних, виконаний позивачем, та встановлено їх арифметичну правильність. Перерахунок здійснено за допомогою калькуляторів штрафів Системи «Ліга: Закон Еліт 9.1.».
Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами чинного матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається. Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2012 року у справі №58/604.
Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
постановив:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інжбудкомплекс» на рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2012 року у справі №58/604 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2012 року у справі №58/604 залишити без змін.
3. Справу №58/604 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Агрикова О.В.
Судді Чорногуз М.Г
Суховий В.Г.
23.04.12 (відправлено)