Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 311
Іменем України
19.04.2012Справа №5002-18/777-2012
за позовом - Краснознам'янської сільської ради, Красногвардійський район, с. Краснознам'янка (97050, Красногвардійський район, с. Краснознам'янка, вул. Шкільна, 11)
до відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Ялта(98670, АДРЕСА_1)
про стягнення 11830,25 грн.
Суддя І.К. Осоченко
Від позивача - Терещук Л.М. - сільський голова.
Від відповідача - не з'явився
Суть спору: Краснознам'янська сільська рада (далі - позивач) звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за орендну плату в сумі 11830,25 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.12.2006 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі в населеному пункті с. Краснознам'янка, вул. Шкільна, 4а, площею 0,5699 га з орендною платою у розмірі 575,99 грн. у місяць.
Як вбачається з тексту позовної заяви, з липня 2010 орендна плата не була виплачена відповідачем, на письмові попередження про необхідність сплати заборгованості відповідач не реагував.
Несплата відповідачем заборгованості і стала підставою для звернення позивача із позовом до суду.
У судовому засіданні 27.03.2012 суд почав розгляд справи по суті.
06.04.2012 на адресу суду від позивача надійшов розрахунок заборгованості з орендної плати.
Суд долучив такий розрахунок до матеріалів справи.
17.04.2012 на адресу суду від позивача надійшли документи, які суд долучив до матеріалів справи.
У судовому засіданні 19.04.2012 представник позивача надав суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій зазначив, що позивач здійснив не вірний розрахунок суми заборгованості, зробивши арифметичну описку, і просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 12017,82 грн. за період з липня 2010 року по лютий 2012 року включно.
Суд приймає таку заяву позивача до свого розгляду.
Відповідач у судові засідання 27.03.2012, 09.04.2012 та 19.04.2012 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином - рекомендованою кореспонденцією, направленою за адресою, вказаною у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.
Приймаючи до уваги строки розгляду справи, встановлені статтею 69 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи, що участь у судових засіданнях є правом відповідача, яким він не скористався, суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутністю відповідача у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України на підставі матеріалів, які наявні у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оренду землі", орендодавцями земельних ділянок, що знаходяться в комунальної власності, є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради.
21.12.2006 між Краснознам'янською сільською радою (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди землі.
Згідно з пунктами 1 і 2 договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення у межах с. Краснознаменка, вул. Шкільна, 4а, загальною площею 0,5699 га.
Договір укладений на 30 років (пункт 8 договору) і, як пояснив позивач, у дійсний час такий договір не розірваний.
Відповідно до ст. 18 Закону України „Про оренду землі" та пункту 6 договору, даний договір вступає у дію з моменту його державної реєстрації.
Договір оренди землі від 21.12.2006 пройшов державну реєстрацію 22.12.2006 та зареєстрований за № 040601000140.
Статтею 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" користування землею в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку або орендної плати, яка визначається залежно від грошової оцінки земель.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендар зобов'язаний вносити орендодавцю платежі за користування земельною ділянкою. Розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
У пунктах 9 і 11 договору сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошові формі у розмірі з розрахунку 7% від грошової оцінки одиниці площі по АР Крим з виплатою Ѕ частини орендної річної плати до 30 числа кожного місяця на розрахунковий рахунок.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 98740,30 грн. (пункт 5 договору).
Отже, щомісячний платіж орендної плати за земельну ділянку становить: 98740,30 / 100% х 7% / 12 = 575,99 грн.
Проте за період з липня 2010 року по лютий 2012 року відповідач орендну плату не сплачував, в результаті чого за ним рахується заборгованість з орендної плати з урахуванням індексу інфляції за вказаний період у сумі 12017,82 грн., доказів оплати якої відповідач суду не представив.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Несплата відповідачем орендної плати за період з липня 2010 року по лютий 2012 року включно стало підставою для звернення позивача до суду з позовом.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач не представив суду доказів оплати коштів за оренду землі у сумі 12017,82 грн.., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. У зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 12017,82 грн. підлягають задоволенню.
Судовий збір у сумі 1609,50 грн. відноситься на відповідача у порядку статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
19.04.2012 у судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 23.04.2012
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Краснознам'янської сільської ради заборгованість у сумі 12017,82 грн. та судовий збір у сумі 1609,50 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.