Постанова від 17.04.2012 по справі 5021/2356/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2012 р. Справа № 5021/2356/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Демидової А.М., Коваленко С.С., Воліка І.М. (доповідача),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Агротранссервіс"

на ухвалувід 15.11.2011

господарського суду Сумської області

та на постановувід 10.01.2012

Харківського апеляційного господарського суду

у справі№ 5021/2356/2011

господарського суду Сумської області

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Агротранссервіс"

доПублічного акціонерного товариства "Комерційного банку "Надра" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Комерційного банку "Надра" Сумського регіонального управління "Слобожанщина"

треті особи1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Группінвест", 2) Розпорядника майна Відкритого акціонерного товариства "Агротранссервіс" арбітражного керуючого Іваненко Наталії Олександрівни, 3) Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України в особі Сумської області

прозобов'язання вчинити певні дії

В судове засідання прибули представники сторін:

позивачане з'явились;

відповідачаОСОБА_5 (дов. від 28.12.2011 № 13-11-25902);

третя особа-1не з'явились;

третя особа-2не з'явились;

третя особа-3не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.11.2011 у справі № 5021/2356/2011 (суддя Соп'яненко О.Ю.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2012 (колегія суддів: Лакіза В.В. -головуючий, судді -Пуль О.А., Хачатрян В.С.), справу № 5021/2356/211 направлено за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Судові рішення обґрунтовані тим, що відповідно до Положення про філію ПАТ "КБ "Надра" Сумське регіональне управління "Слобажанщина", філія не є юридичною особою, входить до складу банку на правах відокремленого структурного підрозділу, знаходиться в його безпосередньому підпорядкуванні, до обсягу повноважень філії не входить право представляти юридичну особу ПАТ "КБ "Надра" у господарському суді, а отже згідно зі ст. 1 ГПК України не може бути стороною по справі. Філія не є уповноваженим відособленим підрозділом в контексті частини 4 ст. 15 ГПК України, тому належним відповідачем по справі є юридична особа ПАТ "КБ "Надра", з урахуванням чого справу направлено за місцезнаходженням належного відповідача.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, позивач -Відкрите акціонерне товариство "Агротранссервіс" (надалі -ВАТ "Агротранссервіс") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити для подальшого розгляду до господарського суду Сумської області, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що спірні правовідносини випливають з діяльності саме філії ПАТ КБ "Надра" Сумське регіональне управління "Слобожанщина", а тому справа має бути розглянута за місцезнаходженням філії.

Відповідач та треті особи не скористалися правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзивів на касаційну скаргу позивача до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Позивач та треті особи у судове засідання касаційної інстанції не з'явились про час, місце та дату розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, предметом спору в даній справі є припинення господарських правовідносин за Договором застави майна № 16/1 від 28.12.2006, який укладений між Відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" (правонаступником якого є ПАТ "Комерційний банк "Надра") (Заставодержатель) в особі заступника директора по корпоративному блоку -керівника групи корпоративного блоку філії ВАТ "КБ "Надра" Сумське регіональне управління "Слобожанщина" ОСОБА_6, що діє на підставі довіреності від 26.06.2006, посвідченої приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованої в реєстрі за № 5295, з однієї сторони та ВАТ "Агротранссервіс" (Заставодавець) в особі голови Правління Сотнікова Д.Г.; а також усунення перешкоди у здійсненні права власності ВАТ "Агротранссервіс" на належне йому рухоме майно шляхом виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису № 4484585 від 12.02.2007 про реєстрацію застави рухомого майна. При цьому, предметом Договору застави майна № 16/1 від 28.12.2006 є зобов'язання Заставодавця в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника - ТОВ "Компанія Группінвест", що випливають з кредитного договору, передати в заставу Заставодержателю належне Заставодавцю рухоме майно (транспортні засоби, обладнання та інвентар).

Згідно з частиною 1 ст. 15 ГПК України, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Згідно частини 4 ст. 15 ГПК України, якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої -третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Приписами частини 4 ст. 15 ГПК України, ще до подачі позову позивач вже наділений процесуальним законом правом реалізувати належним чином свої процесуальні права, надані нормою про територіальну підсудність заявленого ним спору. Отже, фразу "юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ", слід розуміти так, що позивачу має бути про таке представництво відомо не із даних довіреності на представництво в суді, яка не обов'язково повинна існувати на момент звернення особи з позовом до суду за місцезнаходженням філії, а із факту представлення відособленим підрозділом юридичної особи в конкретному матеріальному правовідношенні. При цьому, Положення про філію, а також матеріали справи (укладений сторонами договір) свідчать про те, що у філії є право виступати від імені Банку перед третіми особами, установами, організаціями, директор філії на підставі довіреності та цього Положення має право представляти інтереси філії в органах державного управління, судових та інших органах, укладає кредитні та інші договори за дорученням Банку (п.1.4, 9.4. Положення про філію), і спірний договір був укладений від імені банку в особі повноважного представника філії.

Колегія суддів не погоджується з тим, що позов заявлено до філії, яка не є юридичною особою і не має права бути відповідачем у справі, оскільки вважає, що, з урахуванням вищевикладеного, позов заявлено саме до юридичної особи - ПАТ "Комерційний банк "Надра", як єдиного відповідача, але за місцезнаходженням філії, з діяльності якої випливає спір.

Відповідно до пункту 20.2. постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 ГПК за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи. При цьому господарським судам слід також враховувати, що, оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності.

Крім того, судами не взято до уваги, що предметом позову є припинення господарських правовідносин за Договором застави майна № 16/1 від 28.12.2006, а також усунення перешкоди у здійсненні права власності ВАТ "Агротранссервіс" на належне йому рухоме майно. При цьому з позовної заяви вбачається, що зобов'язаною стороною за Договором застави майна № 16/1 від 28.12.2006 є Заставодавець (позивач). А отже, за приписами частини 1 ст. 15 ГПК України, позивачеві надано право обрати територіальну підсудність за своїм місцезнаходженням як зобов'язаної за Договором сторони.

В пункті 20.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" визначено, що згідно з частиною першою статті 15 Господарського процесуального кодексу України справи зі спорів, зокрема, про визнання договорів недійсними, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. При цьому стороною, зобов'язаною здійснити певні дії, може бути будь-яка із сторін, у якої з огляду на умови договору та з урахуванням фактичних обставин справи відповідний обов'язок існує на момент подання позову."

Враховуючи те, що на момент подання позову зобов'язаною стороною за Договором застави майна № 16/1 від 28.12.2006 був позивач місцезнаходження якого Сумська область, м. Охтирка, вул. Леніна, 127, то відповідно і даний спір підсудний господарському суду Сумської області.

Також, судами попередніх інстанцій не враховано, що позивач звернувся до суду і з вимогою про усунення перешкод у користуванні рухомим майном.

В силу приписів частини 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Таким чином, щодо рухомих речей, то з-поміж них вирізняються транспортні засоби, які підлягають державній реєстрації. Оскільки точне встановлення місцезнаходження транспортних засобів у конкретний момент може бути утруднене, є можливим пред'явлення позову до господарського суду за місцем реєстрації транспортного засобу.

Відповідно до частини 2 ст. 16 ГПК України (виключна підсудність справ), справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Частинами 1 та 2 пункту 20.8 Пленуму Вищого господарського суду України" від 24.10.2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам" передбачено, що статтею 16 ГПК України встановлено виключну підсудність справ господарському суду у спорах про права власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном; такі справи розглядаються за місцезнаходженням майна

Місцезнаходження майна має бути підтверджено документально, у разі неможливості подання позивачем такого підтвердження підсудність справи визначається на загальних підставах, тобто згідно із ст. 15 ГПК України.

З Договору застави майна № 16/1 від 28.12.2006, який долучено до матеріалів справи, вбачається, що предмет застави -транспортні засоби знаходяться за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Леніна, 127.

Наведене вище, свідчить про те, що у разі конкуренції процесуальних норм, а саме ст. ст. 15, 16 ГПК України застосовується ст. 16 ГПК України, що визначає виключну підсудність справ.

Між тим, вказане не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій.

Частина перша ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, ухвала господарського суду Сумської області від 15.11.2011, якою справу № 5021/2356/2011 надіслано за підсудністю до господарського суду міста Києва, та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2012, якою вказану ухвалу залишено без змін, підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням частини першої ст. 15, частини 2 ст. 16 ГПК України. При цьому справа має бути передана на розгляд до господарського суду Сумської області.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Агротранссервіс" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2012 та ухвалу господарського суду Сумської області від 15.11.2011 у справі № 5021/2356/2011 скасувати.

Справу № 5021/2356/2011 направити на новий розгляд до господарського суду Сумської області в іншому складі суду.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : С.С. Коваленко

І.М. Волік

Попередній документ
23675765
Наступний документ
23675767
Інформація про рішення:
№ рішення: 23675766
№ справи: 5021/2356/2011
Дата рішення: 17.04.2012
Дата публікації: 27.04.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: