"25" квітня 2012 р. Справа № 25/5009/6459/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач)
Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І.
розглянувши матеріали касаційної скаргиТОВ "Константа"
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 14.02.2012 року
у справі господарського судуЗапорізької області
за позовомВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж
доТОВ "Константа"
простягнення 24 144,25 грн.
в засіданні взяли участь представники:
- позивача:не з'явились;
- відповідача:не з'явились;
У жовтні 2011 року ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з ТОВ "Константа" заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 24 144,25 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.12.2011 року позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Константа" на користь позивача заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 24 144,25 грн., 241,44 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2012 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями ТОВ "Константа" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2012 року та рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2011 року скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга має бути залишена без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 21.10.2003 року між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" (постачальник електричної енергії) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Константа" (споживач) укладений договір про постачання електричної енергії №2778 з додатками.
Розділом 9.7 сторони, зокрема передбачили, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2004. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.
Таким чином, договір №2778 від 21.10.2003 року у встановленому законодавством порядку не розірвано та його дія не припинена.
У відповідності до умов Договору (п.п.2.1.2, 2.2.3, 2.2.4), постачальник зобов'язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару, а споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №4 "Порядок розрахунків" та вартість реактивної електричної енергії згідно з додатком № 6 "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії".
Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом лютого-квітня 2011 року позивачем здійснювалось постачання підприємству відповідача електричної енергії згідно з умовами Договору, що підтверджується Актами приймання-передачі №2778 від 28.02.2011 року та від 31.03.2011 року, які підписані представниками сторін без зауважень та скріплені печатками, рапортами про використану електричну енергію за лютий-квітень 2011 року тощо.
Відповідно до п. 6 Додатку №4 до Договору за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію"з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.
Згідно з п. 8 Додатку №4, якщо споживач не надав "Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію"в обумовлений термін, постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає споживачу рахунок для сплати виходячи з фактичного середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період.
Період розрахунку за середньодобовим обсягом споживанням не може перевищувати один місяць, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної електроенергії здійснюється постачальником електричної енергії за потужністю струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку згідно п. 3 Додатку №5 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".
Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.
Аналогічні положення містить п. 6.39 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31 липня 1996 року (далі -Правила).
Розрахунки за спожиту електричну енергію за січень, лютий, березень 2011р. зроблені позивачем відповідно до актів про використану електричну енергію за відповідні місяці, а витрати електричної енергії по житловим квартирам були визначені за середньодобовим розрахунок минулого періоду, згідно п. 8 Додатку №4 та п. 6.39 Правил.
Оскільки розрахунки за спожиту електричну енергію за січень, лютий, березень 2011 року зроблені відповідно до актів про використану електричну енергію за відповідні місяці, витрати електричної енергії по житловим квартирам були визначені за середньодобовим розрахунок минулого періоду, згідно з п. 6.39 Правил користування електричною енергією, після отримання даних про фактичну спожиту електричну енергію житловими квартирами за спірний період Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" зроблено коригування кількості спожитою електричної енергії за січень, лютий, березень 2011 року та виставлений відповідачу рахунок №2778 від 04.05.2011 року на суму 28 994,54 грн.
З матеріалів справи вбачається, що рахунки на оплату спожитої електроенергії №2778 за лютий-квітень 2011 року були вручені для оплати представнику відповідача, про що свідчать копії журналів видачі рахунків
Пунктом 7 Додатку №4 до Договору сторони передбачили, що споживач зобов'язаний після розрахункового періоду і проведення постачальником розрахунку обсягу використаної електроенергії отримати платіжні документи на сплату спожитої електроенергії і не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити їх оплату.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Константа" здійснило оплату за спожиту електроенергію частково, у сумі 4850,29 грн.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем електричної енергії, що була поставлена за Договором, з боку відповідача виник борг за спожиту активну електроенергію за період з 01.02.2011 року по 30.04.2011 року в сумі 24 144,25 грн., який обґрунтовано присуджений до стягнення з останнього.
Посилання скаржника на те, що надіслана на адресу ТОВ "Константа" постанова Донецького апеляційного господарського суду як копія "згідно з оригіналом" не підписана жодним з колегії суддів, що розглядали дану справу, а тому є незаконною, відхиляється колегією суддів Вищого господарського суду України з огляду на таке.
Відповідно до п.3.5.11. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75, перший (підписаний) примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі. Сторонам надсилається решта примірників процесуального документа, засвідчених відміткою, складеною зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує примірник, її ініціалів та прізвища.
З огляду на викладене, копія постанови Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2012 року, надіслана відповідачу у справі, відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, Інструкції з діловодства в господарських судах України.
Доводи скаржника про незаконність складу колегії суддів, яка приймала оскаржувану постанову, спростовується наявним у справі розпорядженням №04-08/1093/12 про зміну колегії суддів (а.с. 149, т.1).
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій відповідають матеріалам справи, встановленим фактичним обставинам справи на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів та зроблені у відповідності до норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, підстав для їх скасування чи зміни не вбачається.
Щодо доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, то вони не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки не спростовують висновків суду, покладених в основу оскаржуваної постанови, а лише зводяться до переоцінки досліджених судом доказів та встановлених обставин справи, водночас, оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду і їх переоцінка не віднесена до компетенції суду касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2012 року у справі №25/5009/6459/11 залишити без змін.
Головуючий, суддя М.М.Черкащенко
Судді Н.М.Нєсвєтова
В.І.Студенець