"17" квітня 2012 р. Справа № 15/82
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Демидової А.М., Коваленко С.С., Воліка І.М. (доповідача),
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг"
на рішеннявід 08.11.2011
господарського суду міста Києва
та на постанову від 08.02.2012
Київського апеляційного господарського суду
у справі№ 15/82
господарського суду міста Києва
за позовом Публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк"
доВідкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг"
треті особи1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Верес", 2) Закрите акціонерне товариство "Райз", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТММ", 4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос ЛТД",
простягнення 25060328,09 грн.
та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг"
доПублічного акціонерного товариства "УніКредит Банк"
треті особи1) Національний банк України, 2) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5,
провизнання недійсними договорів
В судове засідання представники сторін не прибули.
позивачаОСОБА_6 (дов. від 13.04.2011 № б/н);
відповідачаОСОБА_1 (дов. від 20.05.2011 № б/н);
третьої особи-1ОСОБА_7 (дов. від 21.12.2011 № Д-329);
третьої особи-2не з'явились;
третьої особи-3не з'явились;
третьої особи-4не з'явились;
третьої особи-1ОСОБА_8 (дов. від 27.12.2011 №4051);
третьої особи-2не з'явились;
Відповідно до Розпорядження заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 13.04.2012 року, у зв'язку з виходом з відпустки головуючого судді Демидової А.М., розгляд справи здійснюється колегією суддів у наступному складі: головуючий-суддя - Демидова А.М., судді -Коваленко С.С., Волік І.М.
У лютому 2011 року позивач -Публічне акціонерне товариство "УніКредит Банк" (надалі -ПАТ "УніКредит Банк") звернулося до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг" (надалі -ВАТ "Капітал Лізинг", відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Верес" (надалі -ТОВ "Верес", третя особа-1), Закритого акціонерного товариства "Райз" (надалі -ЗАТ "Райз"", третя особа-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТММ" (надалі -ТОВ "Фірма "ТММ", третя особа-3), Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос ЛТД" (надалі -ТОВ "Колос ЛТД", третя особа-4), про стягнення заборгованості за кредитним договором №063-СВ від 09.01.2008 у розмірі 2720291,39 дол. США, що еквівалентно становить 21 666 304,80 грн., та складається з: 111708,56 дол. США, що еквівалентно становить 889725,20 грн. -заборгованість по кредиту; 2 337 276,21 дол. США, що еквівалентно становить 18615703,80 грн. -прострочена заборгованість по кредиту; 5809,13 дол. США, що еквівалентно становить 46267,97 грн - нараховані відсотки, строк сплати яких ще не настав; 237260,90 дол. США, що еквівалентно становить 1889711,90 грн. - прострочені відсотки; 47,85 дол. США, що еквівалентно становить 381,12 грн. -прострочена комісія за зобов'язання; 28188,74 дол. США, що еквівалентно становить 224514,85 грн. -неустойка (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 24.05.2011). В рахунок погашення заборгованості відповідача за Кредитним договором позивач просив звернути стягнення на предмет застави, а саме кран Баштовий стаціонарний КБ-473 (серійний номер 132), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Г.Тимофєєвої, 3; кран Баштовий стаціонарний КБ-473 (серійний номер 134), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Г.Тимофеєвої, 3.
Крім того, позивач просив суд визнати ПАТ "УніКредит Банк" лізингодавцем за Договорами лізингу, укладеними ВАТ "Капітал Лізинг", а саме: Договором фінансового лізингу №202-002901 від 17.04.2008 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Верес"; Додатковою угодою №1 від 17.04.2008 до Договору Фінансового лізингу №202-002901 від 17.04.2008 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Верес"; Договором Фінансового лізингу №20-000401 від 17.10.2006 з Закритим акціонерним товариством "Райз"; Додатковою угодою №5 від 25.04.2008 до Договору Фінансового лізингу №20-000401 від 17.10.2006 з Закритим акціонерним товариством "Райз"; Додатковою угодою № 6 від 26.05.2008 до Договору Фінансового лізингу №20-000401 від 17.10.2006 з Закритим акціонерним товариством "Райз"; Додатковою угодою №2 від 03.03.2008 до Договору Фінансового лізингу №202-002801 від 25.12.2007 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТММ"; Додатковою угодою №3 від 13.05.2008 до Договору Фінансового лізингу №202-002801 від 25.12.2007 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТММ"; Додатковою угодою №5 від 29.07.2008 до Договору Фінансового лізингу №202-002801 від 25.12.2007 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТММ"; Додатковою угодою №6 від 29.07.2008 до Договору Фінансового лізингу №202-002801 від 25.12.2007 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТММ"; Договору Фінансового лізингу №202-003001 від 15.04.2008 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Колос ЛТД"; Додатковою угодою №1 від 15.04.2008 до Договору Фінансового лізингу №202-003001 від 15.04.2008 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Колос ЛТД".
Заперечуючи проти позову, 12.04.2011 відповідач -ВАТ "Капітал Лізинг" звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою про визнання кредитного договору № 063-СВ від 09.01.2008, договору застави від 15.05.2008 та договору застави майнових прав № 063-СВ від 23.01.2008 недійсними.
Рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2011 у справі № 15/82 (колегія суддів: Хоменко М.Г. -головуючий, судді -Сташків Р.Б., Смирнова Ю.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 (колегія суддів: Тищенко О.В. - головуючий, судді -Чорна Л.В., Смирнова Л.Г.), позов ПАТ "УніКредит Банк" задоволено; стягнуто з ВАТ "Капітал Лізинг" на користь ПАТ "УніКредит Банк" заборгованість за кредитним договором № 063-СВ від 09.01.2008 у сумі 21 666 304,80 грн., в тому числі неустойку у розмірі 224 514,85 грн. шляхом звернення стягнення на майно, що є предметом Договору застави від 15.05.2008, а саме: кран Баштовий стаціонарний КБ-473 (серійний номер 132), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Г.Тимофєєвої, 3; кран Баштовий стаціонарний КБ-473 (серійний номер 134), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Г.Тимофеєвої, 3; визнано ПАТ "УніКредит Банк" лізингодавцем за Договорами лізингу, укладеними ВАТ "Капітал Лізинг", а саме:
1) За договором Фінансового лізингу №202-002901 від 17.04.2008 з ТОВ "Верес" ; 2) За додатковою угодою №1 від 17.04.2008 до Договору Фінансового лізингу №202-002901 від 17.04.2008 з ТОВ "Верес"; 3) За договором Фінансового лізингу №20-000401 від 17.10.2006 з ЗАТ "Райз"; 4) За додатковою угодою №5 від 25.04.2008 до Договору Фінансового лізингу №20-000401 від 17.10.2006 з ЗАТ "Райз"; 5) За додатковою угодою №6 від 26.05.2008 до Договору Фінансового лізингу №20-000401 від 17.10.2006 з ЗАТ "Райз"; 8) За додатковою угодою №2 від 03.03.2008 до Договору Фінансового лізингу №202-002801 від 25.12.2007 з ТОВ "Фірма "ТММ"; 9) За додатковою угодою №3 від 13.05.2008 до Договору Фінансового лізингу №202-002801 від 25.12.2007 з ТОВ "Фірма "ТММ"; 10) За додатковою угодою №5 від 29.07.2008 до Договору Фінансового лізингу №202-002801 від 25.12.2007 з ТОВ "Фірма "ТММ"; 11) За додатковою угодою №6 від 29.07.2008 до Договору Фінансового лізингу №202-002801 від 25.12.2007 з ТОВ "Фірма "ТММ"; 12) За договором Фінансового лізингу №202-003001 від 15.04.2008 з ТОВ "Колос ЛТД"; 13) За додатковою угодою №1 від 15.04.2008 до Договору Фінансового лізингу №202-003001 від 15.04.2008 з ТОВ "Колос ЛТД"; у задоволенні зустрічних позовних вимог ВАТ "Капітал Лізинг" відмовлено; стягнуто з ВАТ "Капітал Лізинг" на користь ПАТ "УніКредит Банк" 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, відповідач за первісним позовом -ВАТ "Капітал Лізинг" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 в частині задоволення позовних вимог про визнання ПАТ "УніКредит Банк" лізінгодавцем за Договорами фінансового лізингу та Додаткових угод до них, і прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 16, 512, 520 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 23 Закону України "Про заставу", оскільки задовольняючи позовні вимоги в цій частині суди не звернули уваги на те, що позивачем не вірно обраний спосіб захисту, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень в цій частині. В решті судові акти відповідачем не оскаржуються.
Учасники судового процесу не скористалися правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та не надіслали до Вищого господарського суду України відзиви на касаційну скаргу відповідача за первісним позовом, що у відповідності до положень ст. 75 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового акту в касаційному порядку.
Треті особи у судове засідання касаційної інстанції не з'явились про час, місце та дату розгляду справи повідомлені належним чином.
З урахуванням того, що відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) -ВАТ "Капітал Лізинг" судові рішення оскаржуються лише в частині задоволення позовних вимог про визнання ПАТ "УніКредит Банк" лізінгодавцем, касаційною інстанцією здійснюється перегляд судових актів лише в оскаржуваній частині.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, представника третьої особи-1 за зустрічним позовом та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 09.01.2008 між Відкритим акціонерним товариством "УніКредит Банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УніКредит Банк") (Банк) та Відкритим акціонерним товариством "Капітал Лізинг" (Позичальник) укладений Кредитний договір №063-СВ, за умовами якого, відповідно до п. 1.1. в редакції Додаткової угоди № 1 від 31.03.2009 до нього, Банк надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 2 448 900,00 дол. США. у строк до 08.01.2013. Відсоткова ставка для кожної частки кредиту визначається залежно від категорії відповідних лізингових договорів, і складає від 4,5% річних та ставки LIBOR для відповідної тривалості відсоткового періоду до 7,5% річних та ставки EURIBOR для відповідної тривалості відсоткового періоду.
Відповідно до пункту 4.1 Кредитного договору, а також пункту 4.1 Додаткової угоди № 1 та пункту 4.1.1 Додаткової Угоди № 2, погашення кредиту здійснюється Позичальником на кредитний рахунок, визначений в пункті 11.1 Договору. Кожна звичайна частка, погашається до дати повернення частки щомісячними рівними платежами на дати сплати відсотків, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому Частка була надана. Кожна спеціальна частка погашається відповідно до наступного: до 30.03.2009 кожна спеціальна Частка погашається відповідно до умов Договору, що діяли до 30.03.2009. Починаючи з 31.03.2009 кожна спеціальна частка погашається одним платежем 25.05.2009. Сума такого платежу визначається як сума заборгованості за відповідною спеціальною часткою, що залишається непогашеною станом на 31.03.2009.
В пункті 4.1.1 Додаткової угоди №2 сторони погодили, що починаючи з 31.03.2009 Позичальник має погасити прострочену заборгованість за період з 26.11.2008-25.03.2009 за трьома звичайними частками, що були надані Позичальнику 26.05.2008 та 29.08.2008 на умовах, викладених у даному пункті. Крім цього, позичальник зобов'язувався сплачувати Банку відсотки за отримані та непогашені частки, якщо інше не передбачено (п.5.1 Кредитного договору).
Відсотки сплачуються за відсотковою ставкою, визначеною у пункті 5.2 цього Договору, та повинні нараховуватися щодо кожної частки, що залишається непогашеною з дати надання частки до дати фактичного погашення частки або дати повернення частки. Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку нараховані відсотки щодо кожної частки за кожен відсотковий період на відповідну дату сплати відсотків по закінченню такого відсоткового періоду (п. 5.4. Кредитного договору).
Відповідно до пункту 6.2 Кредитного договору, Позичальник сплачує Банку комісію за зобов'язанням на умовах, зазначених в даному пункті.
Пунктом 6.5 Кредитного договору визначено, що у разі несплати Позичальником в належний термін будь-якої суми за цим Договором, Позичальник сплачує Банку неустойку, що належить до сплати в останній робочий день кожного календарного тижня (якщо інше не погоджено з банком) на рахунок, визначений банком, з простроченої суми за період з дати настання платежу до дати фактичної оплати за ставкою, яка складається з: 13 % річних та ставки LIBOR як визначено Банком (для заборгованості, що належить до сплати в доларах США та ЄВРО відповідно до умов Договору) та подвійної ставки НБУ та 14% річних (для заборгованості, яка належить до сплати у гривнях).
В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та Позичальником укладений договір застави 15.05.2008, яким забезпечено вимогу Заставодержателя, що випливає з Кредитного договору, з урахуванням змін та доповнень № 1 від 15.05.2008, змін та доповнень № 2 від 02.12.2008, укладених між Заставодержателем та Заставодавцем, за умовами якого Заставодавець зобов'язаний Заставодержателю не пізніше 08.01.2013 повернути кошти в сумі 702 000,00 дол. США, надані на умовах Кредитного договору.
Предметом застави є: кран Баштовий стаціонарний КБ-473 (серійний номер 132), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Г.Тимофєєвої, 3; кран Баштовий стаціонарний КБ-473 (серійний номер 134), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Г.Тимофеєвої,3 (заставна вартість -878 415,84грн.); обладнання - автомобілі, сільськогосподарська техніка та інша техніка (заставна вартість -13220935,00 грн.) відповідно до переліку в Додатку №1; обладнання -автонавантажувачі заставною вартістю 486000,00 грн. відповідно до переліку в Додатку № 2 до Договору застави; усі існуючі права та доходи відповідно до визначень, даних Договором застави. Загальна вартість предмету застави складає 18 142 935,00 грн., що дорівнює еквіваленту 2 541 027,30 дол. США за курсом НБУ на дату підписання Договору застави.
Крім цього, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та Позичальником укладений договір застави майнових прав №063-СВ/PR від 23.01.2008, яким забезпечено вимогу Заставодержателя, що випливає з Кредитного договору, з урахуванням змін та доповнень № 1 від 03.03.2008, змін та доповнень № 2 від 12.06.2008, змін та доповнень № 3 від 29.07.2008 укладених між Заставодержателем та Заставодавцем, за умовами якого застава забезпечує крім іншого, сплату Заставодавцем усього існуючого та майбутнього боргу Заставодавця у строки та на умовах, зазначених у кредитному договорі, у тому числі оплату усієї основної суми кредиту чи її частини, яку Заставодавець фактично отримав і ще не повернув, а також відсотків, комісійних та інших витрат, що належать до сплати у відповідності з кредитним договором.
Відповідно до Договору про внесення змін і доповнень № 3 від 29.07.2008 до Договору застави майнових прав №063-СВ/PR від 23.01.2008, предметом застави майнових прав є права та доходи Позичальника, а саме: майнові права, які повинні вміщувати будь-які і всі права і претензії, в тому числі грошової природи, які Заставодавець має і буде мати під час дії цього Договору Застави проти компаній:
- ТОВ "Фірма "ТММ", код ЄДРПОУ 140736675, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-Б;
- ТОВ "Колос ЛТД", код ЄДРПОУ 25266354, що знаходиться за адресою: 02081, м. Київ, вул. Здолбуніська, 7-Д;
- ТОВ "Верес", код ЄДРПОУ 30108718, що знаходиться за адресою: 04086, м. Київ, вул. Петропавлівська,15;
- ЗАТ "Райз", код ЄДРПОУ 13980201, що знаходиться за адресою: 03143, м. Київ, вул. Заболотного, 152 (далі називаються як "Боржника" або "Боржники") 4 у відповідності з нижченаведеними угодами Заставодавцем і Боржниками (разом - це "Контракти"): Договір Фінансового лізингу №202-002901 від 17.04.2008 з ТОВ "Верес"; Додаткова угода № 1 від 17.04.2008 до Договору Фінансового лізингу №202-002901 від 17.04.2008 з ТОВ "Верес"; Договір Фінансового лізингу №20-000401 від 17.10.2006 з ЗАТ "Райз"; Додаткова угода № 5 від 25.04.2008 до Договору Фінансового лізингу №20-000401 від 17.10.2006 з ЗАТ "Райз"; Додаткова угода № 6 від 26.05.2008 до Договору Фінансового лізингу №20-000401 від 17.10.2006 з ЗАТ "Райз"; Додаткова угода № 2 від 03.03.2008 до Договору Фінансового лізингу №202-002801 від 25.12.2007 з ТОВ "Фірма "ТММ"; Додаткова угода № 3 від 13.05.2008 до Договору Фінансового лізингу №202-002801 від 25.12.2007 з ТОВ "Фірма "ТММ"; Додаткова угода № 5 від 29.07.2008 до Договору Фінансового лізингу № 202-002801 від 25.12.2007 з ТОВ "Фірма "ТММ"; Додаткова угода № 6 від 29.07.2008 до Договору Фінансового лізингу №202-002801 від 25.12.2007 з ТОВ "Фірма "ТММ"; Договір Фінансового лізингу №202-003001 від 15.04.2008 з ТОВ "Колос ЛТД"; Додаткова угода № 1 від 15.04.2008 до Договору Фінансового лізингу №202-003001 від 15.04.2008 з ТОВ "Колос ЛТД".
- Будь-які і всі замовлення на придбання, додатки, доповнення, угоди і інші документи, які стосуються, укладені і видані з рамочними контрактами, що існують на дату підписання Договору застави і які можуть бути підписані у будь-який час пізніше під час дії цього Договору Застави (далі - Пов'язані документи); та
- Усі існуючі та майбутні права та доходи відповідно до визначення, даного в п. 5.4 Договору застави майнових прав.
Згідно п. 5.1 Договору застави від 15.05.2008 та Договору застави майнових прав від 23.01.2008 сторонами погоджено, що якщо при настанні випадку невиконання Банк вирішує звернути стягнення на предмет застав, Банк надає Заставодавцю відповідне повідомлення за формою та за змістом, яке Банк вважає за необхідне, якщо інший порядок не встановлено для обов'язкового застосування згідно діючого законодавства України.
Так, судами встановлено, що Банк на виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором надав Позичальнику кошти у розмірі 2751400,00 дол. США. Разом з тим, Позичальник свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим Банк на підставі п. 10.2 Кредитного договору, звернувся з вимогою про дострокове погашення кредитної заборгованості, включаючи нараховані проценти за користування кредитом, комісії та штрафні санкції за рахунок заставленого майна.
При цьому, на виконання умов Договорів застави, позивачем 23.07.2009 направлено Третім особам заяви, в яких вимагалося перерахувати всі платежі за Лізинговими договорами із Відповідачем на корить Позивача, відповідно до умом Договору застави майнових прав №063-СВ/PR від 23.01.2008.
З урахуванням того, що судами встановлений факт неналежного виконання Позичальником умов кредитного договору, та з посилання на ст. ст. 526, 629, 1054, 610, 611 Цивільного кодексу України, частину 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо правомірності та обґрунтованості позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором №063-СВ від 09.01.2008 у розмірі 2720291,39 дол. США, що еквівалентно становить 21 666 304,80 грн., та складається з: 111708,56 дол. США, що еквівалентно становить 889725,20 грн. -заборгованість по кредиту; 2 337 276,21 дол. США, що еквівалентно становить 18615703,80 грн. -прострочена заборгованість по кредиту; 5809,13 дол. США, що еквівалентно становить 46267,97 грн - нараховані відсотки, строк сплати яких ще не настав; 237260,90 дол. США, що еквівалентно становить 1889711,90 грн. - прострочені відсотки; 47,85 дол. США, що еквівалентно становить 381,12 грн. -прострочена комісія за зобов'язання; 28188,74 дол. США, що еквівалентно становить 224514,85 грн. -неустойка.
За приписами ст. ст. 19, 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 590 Цивільного кодексу України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом
З огляду на вищевикладені законодавчі положення та умови Кредитного договору та Договорів застави, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскільки станом на день вирішення спору заборгованість Позичальника за Кредитним Договором становить 2 720 291,39 дол. США, що еквівалентно становить 21 666 304,80 грн., і звернення стягнення на заставлене майно не забезпечує (не покриває) вимог кредитора, то позивач має право на задоволення своїх вимог шляхом, зокрема звернення стягнення на майнові права, що є предметом Договору застави майнових прав №063-СВ/PR від 23.01.2008, на суму 18 776 982,01 грн., з огляду чого, судом задоволені позовні вимоги про визнання ПАТ "УніКредит Банк" лізингодавцем за Договорами Фінансового лізингу та Додаткових угод до них, які укладені між відповідачем та третіми особами.
Однак, вищезазначені висновки господарських судів в цій частині не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43 ГПК України з огляду на наступне.
Статтею 1 Закону України "Про заставу" визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Згідно із частиною 1 ст. 4 Закону України "Про заставу" предметом застави можуть бути майно та майнові права.
За правилом, встановленим ст. 49 Закону України "Про заставу", заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги за зобов'язаннями, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути у майбутньому.
Згідно зі ст. ст. 590 та 591 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк, якщо інше не встановлено договором або законом. Реалізація предмета застави, на який звернено стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.
Разом з тим, при заставі майнових прав реалізація предмета застави відповідно до ст. 23 Закону України "Про заставу" проводиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права. Заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.
У пункту 5.1. Договору застави майнових прав № 063-СВ/PR від 23.01.2008 сторонами також погоджено, що у разі настання випадку невиконання Банк вирішує звернути стягнення на Предмет застави -Предмет застави переуступається Заставодавцем Заставодержателю, якщо інший порядок не встановлено для обов'язкового застосування згідно діючого законодавства.
Вищенаведені законодавчі положення та умови Договору застави майнових прав № 063-СВ/PR не враховані судами попередніх інстанцій, оскільки укладення договору застави майнових прав не передбачає автоматичної зміни кредитора у зобов'язанні, а отже задоволення позовних вимог про звернення стягнення на заставлені майнові права шляхом визнання ПАТ "УніКредит Банк" лізингодавцем за Договорами Фінансового лізингу та Додаткових угод до них не відповідає способу захисту встановленого договором та законом.
Крім того, судами не надано належної правової оцінки матеріально-правовій вимозі позивача про звернення стягнення на заставлені майнові права шляхом визнання позивача лізингодавцем, яка по суті є встановленням факту, а відповідно до вимог ст. 12 ГПК України такі спори не підвідомчі господарському суду.
Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Це право кореспондується з повноваженнями суду щодо захисту цих прав та охоронюваних законом інтересів, які передбачені Законом України "Про судоустрій України".
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Приписи даної норми кореспондуються із ст. 20 Господарського кодексу України, якою також закріплені способи захисту суб'єктом господарювання та споживачем своїх прав і законних інтересів.
При цьому, слід врахувати, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення, а не встановлювати факт, встановлення якого не призводить до поновлення порушеного права позивача, і, відповідно, не може самостійно розглядатися в господарській справі.
Проте, суди всупереч покладених на них обов'язків, наведені вище обставини з урахуванням вимог діючого законодавства належним чином не перевірили, у рішенні та постанові їх не відобразили, а тому висновки про правові наслідки в частині первісних позовних вимог про визнання ПАТ "УніКредит Банк" лізингодавцем за Договорами Фінансового лізингу та Додаткових угод до них не можна визнати такими, що ґрунтуються на матеріалах справи і відповідають вимогам діючого законодавства, а судові рішення в цій частині законним і обґрунтованим.
Неповне дослідження фактичних обставин та неналежне з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін унеможливлює правильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини.
Оскільки з'ясування вказаних обставин справи пов'язане із дослідженням та оцінкою доказів з урахуванням вимог ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції в частині первісних позовних вимог про визнання ПАТ "УніКредит Банк" лізингодавцем за Договорами Фінансового лізингу та Додаткових угод до них вимог, як такі, що прийняті при неповному з'ясуванні всіх обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд. В іншій частині рішення та постанова залишаються без змін, як такі що відповідають вимогам закону.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам та доводам сторін, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права і вирішити спір в частині зустрічних позовних вимог відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2011 у справі № 15/82 в частині визнання Публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк" лізингодавцем за Договорами лізингу, укладеними Відкритим акціонерним товариством "Капітал Лізинг", а саме:
1) За договором Фінансового лізингу №202-002901 від 17.04.2008 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Верес";
2) За додатковою угодою №1 від 17.04.2008 до Договору Фінансового лізингу №202-002901 від 17.04.2008 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Верес";
3) За договором Фінансового лізингу №20-000401 від 17.10.2006 з Закритим акціонерним товариством "Райз";
4) За додатковою угодою №5 від 25.04.2008 до Договору Фінансового лізингу №20-000401 від 17.10.2006 з Закритим акціонерним товариством "Райз";
5) За додатковою угодою №6 від 26.05.2008 до Договору Фінансового лізингу №20-000401 від 17.10.2006 з Закритим акціонерним товариством "Райз";
8) За додатковою угодою №2 від 03.03.2008 до Договору Фінансового лізингу №202-002801 від 25.12.2007 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТММ";
9) За додатковою угодою №3 від 13.05.2008 до Договору Фінансового лізингу №202-002801 від 25.12.2007 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТММ";
10) За додатковою угодою №5 від 29.07.2008 до Договору Фінансового лізингу №202-002801 від 25.12.2007 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТММ";
11) За додатковою угодою №6 від 29.07.2008 до Договору Фінансового лізингу №202-002801 від 25.12.2007 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТММ";
12) За договором Фінансового лізингу №202-003001 від 15.04.2008 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Колос ЛТД";
13) За додатковою угодою №1 від 15.04.2008 до Договору Фінансового лізингу №202-003001 від 15.04.2008 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Колос ЛТД" -скасувати, а справу № 15/82 в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.
В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2011 у справі № 15/82 залишити без змін.
Головуючий, суддя А.М. Демидова
Судді : С.С. Коваленко
І.М. Волік