"24" квітня 2012 р. Справа № 8/5005/11964/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддів:Плюшка І.А., Кочерової Н.О., Іванової Л.Б.,
розглянувши касаційну скаргу дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам"
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року
у справі№ 8/5005/11964/2011 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера"
до1) дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам", 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Іновація"
про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 593-КЧ від 17.05.2007 року та за договором поруки № 593-ПОР від 17.05.2007 року у загальному розмірі 164 761, 77 грн.
та за зустрічним позовом дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам"
до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Іновація"
провизнання недійсним договору поруки № 593-ПОР від 17.05.2007р.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_4 дов. від 16.01.2012
від відповідача 1: не з'явилися
від відповідача 2: не з'явилися
У вересні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера" звернулось до господарського суду з позовом до дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" та товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Іновація" про стягнення солідарно з відповідачів 164 761, 77 грн. індексації (курсової різниці).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що в порушення умов укладеного між ним та відповідачем-1 договору купівлі-продажу № 593-КЧ від 17.05.2007 року та укладеного в забезпечення цього договору з товариством з обмеженою відповідальністю "Гран Іновація" договору поруки, відповідачі несвоєчасно розрахувались за поставлений товар, а відтак відповідно до умов договору купівлі-продажу № 593-КЧ від 17.05.2007 року вони повинні солідарно сплатити йому 164 761, 77 грн. індексації (курсової різниці), яка підлягала сплаті у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривні більше, ніж 2% від його офіційного курсу, встановленого НБУ на момент підписання договору за визначеною сторонами формулою.
В листопаді 2011 року дочірнє підприємство "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" звернулось до господарського суду із зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" та товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Іновація" про визнання недійсним договору поруки № 593-ПОР від 17.05.2007 року, укладеного між ТОВ "Агросфера" та ТОВ "Гран Іновація".
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2011 року (суддя: І.Ю. Дубінін) у задоволенні позовних вимог за первісним позовом та за зустрічним позовом відмовлено у повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог за первісним позовом, місцевий господарський суд, керуючись п. 1 Постанови КМУ № 1998 від 18.12.1998 року "Про удосконалення порядку формування цін" виходив з того, що ціна товару, поставленого за договором купівлі-продажу № 593-КЧ від 17.05.207 року, не містить імпортної складової, як необхідної підстави для здійснення індексації, а п. 4.3 договору обумовлює не порядок зміни ціни на товар, що був переданий відповідачу, а зміну розміру платежу, який є способом проведення розрахунків.
Відмовляючи у визнанні недійсним договору поруки № 593-ПОР від 17.05.2007 року, суд виходив з того, що оспорюваний правочин відповідає вимогам ст. ст. 203, 215-217 Цивільного кодексу України, а відтак підстави для визнання його недійсним, передбачені чинним законодавством, відсутні.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року (судді: головуючий -І.М. Науменко, О.В. Голяшкін, В.Ф. Мороз) рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні первісного позову скасовано.
Первісні позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто солідарно з дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" та товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Іновація" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" 164 761, 77 грн. індексації (курсової різниці).
В решті рішення залишено без змін. Стягнуто солідарно з відповідачів судові витрати.
При цьому, суд апеляційної інстанції, керуючись ч. 2 ст. 524 та ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України, виходив з того, що чинним законодавством України передбачено право сторін визначати грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, а досягнення сторонами в п. 4.3 договору купівлі-продажу № 593-КЧ від 17.05.2007 року домовленості щодо коригування розміру платежу залежно від курсу гривні до долара США (без будь-якого додаткового погодження сторонами) відповідає вимогам ч. 2 ст. 632 та ч. 3 ст. 691 Цивільного кодексу України.
В касаційній скарзі дочірнє підприємство "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" просить (з урахуванням наданих уточнень до касаційної скарги № 86/юв від 23.03.2012 року) постанову апеляційного господарського суду скасувати в частині задоволення первісних позовних вимог щодо стягнення солідарно з дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" та ТОВ "Гран Іновація" на користь ТОВ "Агросфера" 164 761, 77 грн. індексації (курсової різниці), а рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог та в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог залишити без змін. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 17.05.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (продавець) та дочірнім підприємством "Агрофірма Луга-Нова" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 593-КЧ, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати, а покупець зобов'язався прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин (товар) відповідно до умов даного договору.
Згідно з умовами договору (п. 3.1., п. 3.3. договору) між його сторонами були підписані специфікації, в яких сторони між собою погодили конкретний асортимент, ціну, дату поставки та розмір попередньої оплати кожної партії товару.
Порядок розрахунків погоджено між продавцем та покупцем в розділі 4 договору. Відповідно до п. 4.1. договору покупець, згідно з умовами даного договору, повинен до дати передачі товару перерахувати на поточний рахунок продавця суму попередньої оплати у розмірі, вказаному у специфікаціях. На залишок заборгованості продавець надає покупцю товарний кредит строком до 25 жовтня 2007 року, на умовах сплати 0,01 % річних за користування товарним кредитом та здійснює нарахування процентів на фактичну суму заборгованості, у день остаточного погашення боргу. Товар вважається оплаченим у момент надходження грошей на розрахунковий рахунок продавця.
17.05.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Гран Іновація" (поручитель) було укладено договір поруки № 593-ПОР, у відповідності до якого товариство з обмеженою відповідальністю "Гран Іновація" поручилось перед кредитором відповідати за порушення боржником -дочірнім підприємством "Агрофірма Луга-Нова" його зобов'язань за договором купівлі-продажу № 593-КЧ від 17.05.2007 року, в тому числі за погашення товарного кредиту, за погашення суми, на яку збільшилась вартість товару в зв'язку із застосуванням індексації, за сплату процентів за користування кредитом та процентів за користування грошовими коштами, а також за сплату неустойки (штрафу, пені).
Судами також встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 593-КЧ від 17.05.2007 року позивачем було поставлено, а відповідачем-1 прийнято товар на загальну суму 370 008, 74 грн. за відповідними видатковими накладними та довіреностями. Однак, відповідач умови зазначеного договору належним чином не виконав, розрахунок за поставлений товар у передбачений договором строк (до 25.10.2007 року) не здійснив, в зв'язку з чим у відповідача-1 перед позивачем виникла заборгованість, що і стало причиною для звернення ТОВ "Агросфера" до суду за захистом своїх порушених прав.
Рішенням господарського суду Волинської області від 30.11.2010 року у справі № 04/59-38, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.02.2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2011 року, вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" задоволено частково. Стягнуто з дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" 284 879, 29 грн. основного боргу, 20 321, 19 грн. пені та судові витрати. В частині стягнення 12 762, 63 грн. провадження у справі припинено. Зазначені обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
У процесі розгляду справи № 8/5005/11964/2011 місцевим господарським судом встановлено, що на виконання рішення господарського суду Волинської області від 30.11.2010 року у справі № 04/59-38 відповідач-1 перерахував позивачу суму основного боргу у розмірі 284 879, 29 грн., що підтверджується банківськими виписками від 30.08.2011 року на суму 230 000, 00 грн. та від 31.08.2011 року на суму 54 879, 29 грн.
Звертаючись з позовною заявою у даній справі про стягнення солідарно з відповідачів суми індексації (курсової різниці) у розмірі 164 761, 77 грн., позивач посилається при цьому на умови п. 4.3. договору купівлі-продажу № 593-КЧ від 17.05.2007 року, відповідно до якого позивач та відповідач-1 між собою узгодили порядок оплати товари з урахуванням зміни офіційного курсу долара США на дату платежу.
Частиною 1 статті 189 Господарського кодексу України визначено, що ціна є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України); зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках та на умовах, встановлених договором або законом (ч.2 ст.632 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 статті 198 Господарського кодексу України та статтею 533 Цивільного кодексу України визначено валюту виконання грошового зобов'язання та передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконано в гривнях. Водночас, частиною 2 ст. 524 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Частиною 2 статті 533 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Судами встановлено, що укладаючи договір № 593-КЧ від 17.05.2007 року, позивач та відповідач-1 між собою визначили, що оплата товару та нарахованих процентів проводиться в національній валюті - в гривнях. При цьому, у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривні більше, ніж 2% від його офіційного курсу, встановленого НБУ на момент підписання договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю проіндексовану суму відповідного платежу до договору (п. 4.3. договору).
Статтею 627 Цивільного кодексу визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пукти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, укладаючи договір купівлі-продажу № 593-КЧ від 17.05.2008 року, сторони узгодили певний порядок здійснення розрахунку за поставлений товар, передбачений пунктом 4.3. договору, та визначили цей порядок обов'язковим для виконання сторонами, про що свідчать печатки та підписи представників сторін на кожній сторінці зазначеного договору.
Відповідно до п. 3.1. договору конкретний асортимент, кількість, ціна, дата поставки та умови оплати товару наведені в Специфікаціях до договору. Специфікації є невід'ємною частиною договору.
Специфікації № 1 від 17.05.2007 року, № 2 від 28.06.2007 року, № 3 від 22.07.2007 року, підписані в рамках договору купівлі-продажу № 593-КЧ від 17.05.2007 року, містять конкретний асортимент, кількість, умови оплати товару, вартість товару у грошовій одиниці України -гривні, а також встановлюють грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті -долар США (при курсі долара США на день підписання специфікацій -5,05 грн./дол. США).
Таким чином, сторонами у належній формі досягнуто згоди щодо можливості коригування розміру платежів залежно від курсу гривні до долара США та без будь-якого додаткового погодження сторонами договору № 593-КЧ від 17.05.2007 року та визначено спосіб перегляду ціни відповідно до формули, за якою вираховується зміна ціни. Чинне законодавство не містить прямого застереження про недійсність відповідної домовленості, про що цілком вірно зазначив суд апеляційної інстанції.
Крім того, можливість зміни ціни на товар передбачена також і ч. 3 ст. 691 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну на товар (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.
Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до ст. 530 цього кодексу.
З огляду викладене, а також прийнявши до уваги укладений між позивачем та відповідачем-2 договір поруки № 593-ПОР від 17.05.2007 року, апеляційний господарський суд дійшов до правомірного висновку, що позивач має правові підстави для визначення курсової різниці, оскільки встановлена в договорі купівлі-продажу № 593-КЧ від 17.05.2007 року між позивачем та відповідачем-1 індексація є складовою частиною ціни на товар та не суперечить чинному законодавству.
В частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог рішення місцевого господарського суду, залишене без змін в цій частині постановою апеляційного господарського суду, відповідачем не оскаржується та, відповідно, судом касаційної інстанції не переглядається.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року у справі № 8/5005/11964/2011 залишити без змін.
Головуючий І. Плюшко
Судді Н. Кочерова
Л. Іванова