ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
04 квітня 2012 року 10:25 № 2а-3151/12/2670
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АВМ-Союз»
до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002231503 від 29.02.2012р. в частині.
Суддя Смолій І.В.,
Секретар судового засідання Колесник І.Ю.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1 -довіреність № б/н від 01.02.2012
Від відповідачаОСОБА_2 -довіреність № 3 від 06.03.2012
На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 04.04.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002231503 від 29.02.2012р. в частині.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.12р. відкрито провадження у адміністративній справі та закінчено підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті на 22.03.12р.
У судовому засіданні, що призначалось на 22.03.12р., судом оголошувалась перерва до 04.04.12р. у зв'язку з необхідністю отримання письмових пояснень від відповідача.
У судовому засіданні 04.04.12р. представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на обставини викладені в запереченні на позовну заяву та додаткових запереченнях, вважає що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
28.02.2012р. Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва (далі - Відповідач) проведено перевірку ТОВ «АВМ-Союз»(далі - Позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку за період з 30.11.2010р. по 30.06.2011р., за результатами якої було складено Акт № 1371/150331985557 від 28.02.2012р.
Перевіркою встановлено п. 287.3 та п. 287.4 ст.287 Податкового кодексу України, а саме порушення Позивачем строків сплати податкових зобов'язань по орендній платі за землю за період з 30.11.2010р. по 30.06.2011р.
За наслідками перевірки Відповідачем було винесено рішення-повідомлення № 0002231503 від 29.02.2012р., яким Позивачу на підставі ст. 126 Податкового кодексу України визначено грошове зобов'язання із штрафних (фінансових) санкцій у сумі 43 239,60 грн.
Позивач не погоджується з вищезазначеним рішенням-повідомленням, у позовній заяві просить визнати протиправним та скасувати рішення-повідомлення № 0002231503 від 29.02.2012р. в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 36028,00 грн., застосувавши штрафну санкцію, передбачену ст. 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень»Податкового кодексу України.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Судом встановлено, що Позивачем подано до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва декларацію за 2011 рік лише 20.06.2011р., відповідно до якої позивач самостійно визначив суму грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується представником позивача, що ТОВ «АВМ-Союз»фактично сплатив самостійно визначене грошове зобов'язання по орендній платі в лютому 2012 року, а тому суд приходить до висновку, що позивачем порушено строки оплати податкових зобов'язань по орендній платі за землю, оскільки Позивач зобов'язаний був сплати з 30.01.2011р. по 01.07.2011р.
Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства, Відповідачем було правомірно прийняте рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 43 239,60 грн.
Суд приходить до висновку, дії відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення № 0002231503 від 29.02.2012р., ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому оскаржуване рішення є правомірним.
Щодо твердження позивача, що при нарахуванні штрафних санкцій відповідач повинен був керуватися статтею 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень»Податкового кодексу України, а не п. 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Застосування штрафних санкцій у розмірі встановленому ст. 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень»ПК України можливе лише в разі допущення суб'єктом господарювання порушень податкового законодавства у період з 01.01.2011р. по 30.06.2011р., при цьому в результаті судового розгляду встановлено, що порушення податкового законодавства було триваючим, а саме суму заборгованості позивачем було сплачено лише на початку 2012 року.
Враховуючи, що штрафна санкція що застосовується до платника податку за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань у разі прострочення такого платежу у термін понад 30 днів відповідачем правомірно розраховано штрафні санкції із застосуванням норм п. 126.1 ст. 126 ПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набуває законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В.Смолій