ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
12 квітня 2012 року № 2а-1339/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Власенкової О.О. в порядку письмового провадження розглянув і вирішив адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до відповідачівДержавної екологічної інспекції в м.Києві, Державної екологічної інспекції у м.Києві
про скасування наказу, зобов'язання перевести на іншу посаду та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до комісії з проведення ліквідації Державної екологічної інспекції в м.Києві та Державної екологічної інспекції у м.Києві, в якому просить:
- скасувати наказ Державної екологічної інспекції в м.Киві від 30 грудня 2011 року в особі комісії з проведення ліквідації Державної екологічної інспекції в м.Києві;
- зобов'язати комісію з проведення ліквідації Державної екологічної інспекції в м.Києві здійснити обов'язок переведення ОСОБА_1 на іншу роботу;
- стягнути з комісії з проведення ліквідації Державної екологічної інспекції в м.Києві середню заробітну плату за час вимушеного прогулу;
- стягнути з комісії з проведення ліквідації Державної екологічної інспекції в м.Києві моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.
В установленому порядку судом замінено неналежного відповідача комісію з проведення ліквідації Державної екологічної інспекції в м.Києві на належного - Державну екологічну інспекцію в м.Києві.
Позовні вимоги до Державної екологічної інспекції у м.Києві відсутні.
Позов обґрунтований тим, що при звільненні позивача з роботи у зв'язку з ліквідацією Державної екологічної інспекції в м.Києві останньою не вжито жодних заходів щодо її працевлаштування шляхом переведення на іншу роботу, тоді як згідно з частиною 2 статті 40 КЗпП України звільнення у зв'язку з ліквідацією установи чи організації допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Позивач стверджує про наявність у Державної екологічної інспекції в м.Києві можливості перевести її на іншу роботу, зокрема, до Державної екологічної інспекції у м.Києві.
У судовому засіданні позивач позов підтримала, просила його задовольнити.
Державна екологічна інспекція в м.Києві в особі комісії з її ліквідації належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду судом справи, однак свого представника в судове засідання не направила.
Представник Державної екологічної інспекції у м.Києві щодо позову заперечив, стверджуючи про правомірність звільнення позивача.
З огляду на неприбуття в судове засідання 11 квітня 2012 року представника Державної екологічної інспекції в м.Києві суд відповідно до частини 6 статті 128 КАС України продовжив розгляд справи у порядку письмового провадження.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд
Позивач з травня 1996 року на різних посадах працювала в Державній екологічній інспекції в м.Києві.
30 грудня 2011 року відповідно до наказу Державної екологічної інспекції в м.Києві від 30 грудня 2011 № 147-о року позивача звільнено з посади головного спеціаліста -державного інспектора відділу екологічного контролю на митній території та радіаційної безпеки у зв'язку з ліквідацією Державної екологічної інспекції в м.Києві згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України. Водночас цим наказом передбачено виплатити їй компенсацію за 66 календарних днів невикористаної щорічної відпустки та вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку згідно зі статтею 44 КЗпП України.
Частиною 1 статті 30 Закону України «Про державну службу»встановлено, що державна служба припиняється, передусім, із загальних підстав, передбачених Кодексом законів України про працю України.
Таким чином, позивач як державний службовець може бути звільнена з державної служби згідно з пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, якою передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку ліквідації підприємства, установи, організації.
У судовому засіданні позивач не заперечувала, що у відповідності до частини 1 статті 49-2 КЗпП України за два місяці персонально повідомлена Державною екологічною інспекцією в м.Києві про наступне звільнення у зв'язку з ліквідацією названого державного органу.
Разом з тим, позивач стверджує про недотримання Державною екологічною інспекцією вимог частини 2 статті 40 КЗпП України, згідно з якою звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
На думку позивача, її можливо було перевести на роботу до новоствореної Державної екологічно інспекції у м.Києві, функції та повноваження якої є ідентичними тим, які виконувала Державна екологічна інспекції в м.Києві. До того ж вказує про переведення багатьох працівників Державної екологічної інспекції в м.Києві на роботу до державної екологічної інспекції у м.Киві.
Суд погоджується з такими доводами позивача, а тому вважає, що позовна вимога про скасування наказу Державної екологічної інспекції в м.Києві від 30 грудня 2011 року № 147-о підлягає задоволенню, що обґрунтовується наступним.
Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.
При цьому до правовідносин, пов'язаних зі створенням юридичних осіб публічного права, не застосовуються положення Цивільного кодексу України, яким, зокрема, встановлено порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права.
На виконання пункту 4 статті 7 Указу Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28 березня 2011 року № 346 «Про ліквідацію урядових органів», відповідно до якої ліквідовано урядові органи за переліком згідно з додатком. Згідно з цим додатком, поміж інших, вирішено ліквідувати Державну екологічну інспекцію.
Водночас пунктом 2 цієї постанови Кабінету Міністрів України встановлено, що урядові органи, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади.
Відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30 вересня 2011 року № 359 «Про ліквідацію спеціальних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища та затвердження голів комісій з їх ліквідації», зокрема, ліквідовано Державну екологічну інспекцію в м.Києві, утворено комісію з проведення ліквідації Державної екологічної інспекції в м.Києві та затверджено її голову.
Наказом Державної екологічної інспекції в м.Києві від 03 жовтня 2011 року № 128 затверджено склад комісії з ліквідації Державної екологічної інспекції в м.Києві та план заходів з проведення ліквідації.
З довідки з ЄДРПОУ вбачається, що станом на 12 квітня 2012 року Державна екологічна інспекція в м.Києві знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2011 року № 995 «Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції»утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної екологічної інспекції за переліком згідно з додатком, в тому числі Державну екологічну інспекцію у м.Києві.
Пунктом 2 названої постанови Кабінету Міністрів України встановлено, що територіальні органи Державної екологічної інспекції, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками прав та обов'язків відповідних державних екологічних інспекцій як спеціальних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища.
Судом не приймається до уваги те, що згідно з довідками з ЄДРПОУ Державній екологічній інспекції в м.Києві та Державній екологічній інспекції у м.Києві присвоєно різні ідентифікаційні коди -відповідно 34481451 та 37975277, оскільки положення вищевказаних законодавчих актів, які стосуються ліквідації та створення названих державних органів, свідчать про те, що внаслідок ліквідації Державної екологічної інспекції в м.Києві її повноваження переходять до Державної екологічної інспекції у м.Києві, яка до того ж є правонаступником ліквідованого державного органу.
Необхідно зазначити, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. Так, зокрема, пунктом 5 частини 1 статті 36 КЗпП України передбачено можливість переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію.
Однак, свої зобов'язання щодо працевлаштування позивача Державна екологічна інспекція в м.Києві не виконала, що призвело до порушення трудових гарантій позивача як працівника.
Наведене узгоджується з позицію Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 року у справі № 2а-237а11 «Про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення».
За таких обставин суд прийшов до висновку про протиправність наказу Державної екологічної інспекції в м.Києві від 30 грудня 2011 року № 147-о про звільнення позивача з роботи та необхідність його скасування.
При цьому в частині визнання наказу протиправним суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог відповідно до частини 2 статті 11 КАС України з метою повного захисту прав та інтересів позивача.
Беручи до уваги вищевикладене, суд також прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з Державної екологічної інспекції в м.Києві на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до довідки Державної екологічної інспекції в м.Києві від 15 січня 2012 року середній заробіток позивача складає 1 694,94 грн.
Відповідно до частини 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, в усіх інших випадках збереження середньої заробітної плати, окрім випадків визначених частиною 1 цього пункту, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Період вимушеного прогулу позивача обраховується з дня її звільнення 30 грудня 2011 року по день прийняття судом цього рішення 12 квітня 2012 року.
Відтак, з Державної екологічної інспекції в м.Києві на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 грудня 2011 року по 12 квітня 2012 року з урахуванням того, що її середньомісячний заробіток складає 1 694,49 грн.
Водночас суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з Державної екологічної інспекції в м.Києві моральної шкоди в розмірі 5 000 грн.
Частиною 1 статті 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
У відповідності до пункту 3 частини 2 цієї статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно з частиною 1 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушення права власності ( в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків, через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Позивач не довела суду в чому полягає спричинена їй Державною екологічною інспекцією в м.Києві моральна шкода, які негативні наслідки настали для неї у зв'язку з її протиправним звільненням, і з чого вона виходила, оцінивши цю шкоду в розмірі 5 000 грн.
При цьому згідно з частиною 1 статті 71 КАС України в частині звернення до суду з позовною вимогою про відшкодування їй моральної шкоди позивач не звільнена від обов'язку доведення перед судом факту заподіяння їй моральної шкоди та наведення розрахунку розміру, яким ця шкода оцінена.
За висновком суду вимога позивача про зобов'язання Державної екологічної інспекції в м.Києві здійснити обов'язок переведення позивача на іншу роботу задоволенню не підлягає оскільки вирішення названим суб'єктом владних повноваженням питання про переведення позивача на іншу роботу є його дискреційними повноваженням, у які суд не вправі втручатися.
Керуючись статтями 158-165 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати наказ Державної екологічної інспекції в м.Києві від 30 грудня 2011 року № 147-О «Про звільнення ОСОБА_1Г.».
Стягнути з Державної екологічної інспекції в м.Києві на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 30 грудня 2011 року по 12 квітня 2012 року з урахуванням того, що її середньомісячний заробіток складає 1 694,94 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили у порядку і строки, встановлені статтею 254 КАС України, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 1850187 КАС України.
Суддя О.О. Власенкова