ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
10 квітня 2012 року № 2а-4832/12/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., ознайомившись з позовною заявою
за позовом ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України
проневідповідність пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 пункту 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України про невідповідність пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 пункту 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 03.10.2011 позовну заяву було залишено без розгляду.
19.10.2011 ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва 03.10.2011.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 у справі №2а-13997/11/2670 апеляційну скаргу задоволено частково, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва 03.10.2011 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Супровідним листом № 02.3-20/32714 від 20.03.2012 справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Позивач у позовній заяві просить визнати, що пункт 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998, не відповідає пункту 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", що пунктом 12 зазначеного Порядку Кабінет Міністрів України порушив конституційні права громадян України, шляхом введення нових обов'язків по сплаті збору, що не передбачено актами вищої юридичної сили - законами України та зобов'язати звільнити його від сплати збору, що забезпечить реєстрацію придбаного ним легкового автомобіля.
Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, у випадку оскарження нормативно - правового акту строк звернення до суду починається з дня його офіційного опублікування, не зважаючи на те, що особа, на яку поширюється його дія фактично ознайомилась з ним значно пізніше, оскільки саме з моменту офіційного опублікування нормативно - правового акту особа мала можливість ознайомитись з його змістом та повинна була дізнатися про порушення її прав.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.02.2011 по справі за позовом ОСОБА_2 - ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, третя особа - ОСОБА_4, про визнання частково нечинною постанови.
Постанову Кабінету Міністрів України №1740 від 03.11.1998 було офіційно оприлюднено 12.11.1998 в Урядовому кур'єрі (№216-217 за 1998 рік) та 19.11.1998 в Офіційному віснику України (№44 за 2008 рік).
Крім того, позивач вказує, що придбав автомобіль у 2007 році та звернувся до ДАІ щодо його реєстрації де його зобов'язали надати платіжний документ про сплату збору у відповідності до Постанови №740.
Отже, вбачається, що Позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів ще у 2007 році.
Адміністративний позов до Окружного адміністративного суду міста Києва позивачем було подано 30.09.2011.
З огляду на викладене позивачем, як у частині позовних вимог щодо невідповідності пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1740 від 03.11.1998, пункту 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та щодо визнання, що пунктом 12 зазначеного Порядку Кабінет Міністрів України порушив конституційні права громадян України, шляхом введення нових обов'язків по сплаті збору, що не передбачено актами вищої юридичної сили - законами України, так й щодо зобовязання звільнити його від сплати збору було пропущено шестимісячний строк звернення до суду встановлений частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачем подано не було.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній на момент звернення позивача з адміністративним позов до суду, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства" було внесено зміни до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України та викладено частину першу зазначеної статті в наступній редакції, яка є чинною на сьогодні :"Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала."
Таким чином, на сьогоднішній день суд має вирішувати питання щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду на підставі лише позовної заяви та доданих до неї матеріалів без запропонування позивачу надати заяву про поновлення такого строку.
Водночас, беручи до уваги висновки суду апеляційної інстанції, викладенні в ухвалі від 14.03.2012 у справі №2а-13997/11/2670, а також те, що позивач звернувся до суду до внесення зазначених змін до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне надати позивачу можливість додатково обґрунтувати причини пропуску строку на звернення до адміністративного суду.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду додаткове обґрунтування щодо порушення шестимісячного строку звернення до суду встановленого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2.Встановити позивачу строк до 26 квітня 2012 року для усунення недоліків позовної заяви.
3. Запропонувати позивачу надати суду додаткове письмове обгрунтування причин пропущення строку звернення до адміністративного суду.
4. Вирішити питання щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду після отримання додаткового письмового обгрунтування позивача.
5.Попередити позивача про те, що у разі, якщо недоліки не буде усунуто у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто відповідно до пункту першого частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
6.Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.П. Огурцов